Постанова № 76651637, 17.09.2018, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2018 справа № 908/1884/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:ОСОБА_1 (доповідач), ОСОБА_2, ОСОБА_3 за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: від третьої особи: ОСОБА_4, директор ОСОБА_5, ордер серія ЗП №039483 від 01.01.2018р. не з’явився не з’явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Базовий Азовський Рибопереробний комплекс”, м.Бердянськ Запорізької областіна рішення господарського суду Запорізької областівід у справі03.05.2018р. (повний текст підписано 14.05.2018р.) №908/1884/17 (головуючий Колодій Н.А., судді Зінченко Н.Г., Смірнов О.Г.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Базовий Азовський Рибопереробний комплекс”, м.Бердянськ Запорізької областідоПриватного акціонерного товариства “Азовкабель”, м.Бердянськ Запорізької областіза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”, м.Запоріжжяпростягнення 658676,83грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Базовий Азовський Рибопереробний комплекс”, м.Бердянськ Запорізької області, позивач, звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача, Приватного акціонерного товариства “Азовкабель”, м.Бердянськ Запорізької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”, м.Запоріжжя про стягнення збитків у розмірі 846792,83грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, яка була прийнята судом). Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем господарського зобов’язання (неправомірні дії), що потягло для позивача реальні збитки у вигляді додаткових витрат під час експлуатації об’єктів.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.05.2018р. (повний текст підписано 14.05.2018р.) у справі №908/1884/17 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Базовий Азовський Рибопереробний комплекс” задоволені частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства “Азовкабель” збитки в сумі 122971,56грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено (з урахуванням ухвали від 21.05.2018р. про виправлення описки, допущеної у резолютивних частинах скороченого та повного тексту рішення).

Рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог мотивоване тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами всього складу понесених збитків, як того вимагає ст.22 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).

Не погодившись із зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю “Базовий Азовський Рибопереробний комплекс” звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області скасувати в частині, що не була задоволена, та ухвалити нове рішення у відповідній частині, задовольнивши позовні вимоги.

На переконання апелянта, оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог прийняте з порушенням норм чинного законодавства, що призвело до невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.

На підтвердження наявності підстав для скасування рішення скаржник звертає увагу суду на сукупність наступних обставин:

- резолютивна частина оскаржуваного рішення не містить висновків суду щодо прийнятого рішення за частиною позовних вимог про стягнення збитків у розмірі 723820,67грн.;

- на спростування позиції суду щодо недоведеності понесених позивачем витрат за договором №89 про надання комплексу послуг, апелянт наголошує на наступному: судом невірно визначено предмет договору №89, у той час як його предметом є послуга (певні дії агента, пов’язані з забезпеченням роботи рибопереробного комплексу), тому будь-яких документів на підтвердження придбання або оренди дизельного генератора та витратних матеріалів для його роботи у позивача взагалі не може бути; позивачем оплачені витрати на роботу дизельного генератора, належного іншій особі, продукт діяльності якого (електроенергія) було спожито на відновлення діяльності підприємства; єдиним документом, який підтверджує вчинення морським агентом визначених посередницьких дій, є звіт про виконання робіт та вартість придбаної послуги;

- на підтвердження хибності висновків місцевого господарського суду щодо недоведеності обсягу виготовленої дизельним генератором та спожитої позивачем у спірний період часу електроенергії, а також потреби у ній, апелянт підкреслює наступне: громадяни ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залучені до діяльності позивача на підставі цивільно-правових угод; на підвердження необхідності освітлення рибопереробного комплексу надана Таблиця навантажень та витрат електроенергії на вересень 2016р., з якої вбачається, що витрати 20 кВТ/год є мінімальними та необхідними на охорону майнового комплексу, підтримання пожежної безпеки, на очисні споруди, освітлення та живлення радіостанцій, згідно проекту та приписів законодавства щодо навантаження на береговий комплекс; на обґрунтування доводів про виготовлення льоду у вересні 2016р. надана багатостороння угода від 23.08.2004р. про співробітництво у сфері рибодобувної та рибопереробної діяльності, якій судом першої інстанції не надано правової оцінки, як і звітам позивача про кількість виготовленого льоду;

- на підтвердження безпідставності відмови господарського суду Запорізької області у стягненні збитків у сумі 310314,67грн., які складаються з додаткових витрат на утримання СЧС «Вера», апелянт наголошує наступне: всі витрати позивача, зазначені у цій позиції позовних вимог, мали бути компенсовані за рахунок перевезення, транспортування з районів промислу на рибоприймальний пункт риби, який безпідставно було знеструмлено; вихід судна з порту у досліджуваний період не свідчить про здійснення саме судновласником господарської діяльності у цей час; екіпаж у десять осіб визначено власником як необхідну кількість на забезпечення виконання вимог Статуту флоту рибної промисловості з метою забезпечення безпеки судноплавства.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи від 12.06.2018р. сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя-доповідач) Зубченко І.В., судді Попков Д.О., Радіонова О.О.

У зв’язку з перебуванням у відпустці судді - члена колегії Попкова Д.О., для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження, повернення апеляційної скарги або залишення її без руху, на підставі розпорядження в.о.керівника апарату суду, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 14.06.2018р. сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий (суддя-доповідач) Зубченко І.В., судді Радіонова О.О., Чернота Л.Ф.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 18.06.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Базовий Азовський Рибопереробний комплекс” на рішення господарського суду Запорізької області від 03.05.2018р. (повний текст підписано 14.05.2018р.) у справі №908/1884/17 та зобов’язано відповідача та третю особу до 09.07.2018р. включно надати до суду відзиви на апеляційну скаргу з доказами їх надсилання іншим учасникам справи.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 05.07.2018р. призначено розгляд справи на 24.07.2018р.

На поштову адресу суду від Приватного акціонерного товариства “Азовкабель” надйшов відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого відповідач зазначає, що оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, таким, що прийняте на підставі повного та об’єктивного встановлення обставин справи в результаті вірно оцінених доказів, без порушення норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги такими, що не відповідають дійсності, суперечать наявним у матеріалах справи доказам та не можуть бути підставами для скасування рішення.

Разом з тим, на переконання відповідача, судом першої інстанції невірно оцінені докази стосовно виробництва льоду, який, виходячи з пояснень позивача, зберігався в холодильних камерах, які були орендовані за договором суборенди №902 від 01.09.2016р. та витрати на оплату яких задоволені судом у розмірі 30000,00грн. Як стверджує відповідач, виходячи з даних фінансової звітності за 2016р.-2017р., готова продукція в бухгалтерському обліку позивача відсутня, отже, не було чого зберігати в холодильних камерах. З огляду на зазначене, відповідач вважає необхідним та просить суд дослідити та надати оцінку обґрунтованості та законності задоволення позовних вимог у розмірі 30000,00грн.

У зв’язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії ОСОБА_8, з метою дотримання передбаченого законом строку розгляду апеляційної скарги, на підставі розпорядження в.о.керівника апарату суду, за наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2018р. сформовано наступний склад колегії: головуючий (суддя-доповідач) Зубченко І.В., судді Стойка О.В., Чернота Л.Ф.

У судовому засіданні 24.07.2018р. представник Товариства з обмеженою відповідальністю “Базовий Азовський Рибопереробний комплекс” підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені. Представник Приватного акціонерного товариства “Азовкабель” заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги. Представник Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” у судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Заслухавши пояснення представників сторін, враховуючи складність спору, з метою повного та всебічного дослідження обставин справи в їх сукупності, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про необхідність оголошення перерви в судовому засіданні до 11.09.2018р.

Через канцелярію суду апеляційної інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю “Базовий Азовський Рибопереробний комплекс” надійшли письмові пояснення, які прийняті судовою колегією та враховані при розгляді справи.

У зв’язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії ОСОБА_9, з метою дотримання передбаченого законом строку розгляду апеляційної скарги, на підставі розпорядження керівника апарату суду, за наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями сформовано наступний склад колегії: головуючий (суддя-доповідач) Зубченко І.В., судді Попков Д.О., Стойка О.В.

У судовому засіданні 11.09.2018р. представник Товариства з обмеженою відповідальністю “Базовий Азовський Рибопереробний комплекс” підтримав позицію, озвучену в попередньому судовому засіданні. Представник Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення залишити без змін. Представник Приватного акціонерного товариства “Азовкабель” у судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

На підставі аналізу матеріалів справи та враховуючи надані учасниками справи пояснення, судова колегія оголосила перерву в судовому засіданні до 17.09.2018р., про що винесена відповідна ухвала.

Від позивача отримані письмові пояснення за результатами розгляду справи 11.09.2018р., які враховані судовою колегією при розгляді справи.

У судовому засіданні 17.09.2018р. представники позивача підтримали вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені. Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили. Однак, враховуючи належне повідомлення учасників справи про час та місце судового засідання, беручи до уваги, що їх явка не була визнана судом обов’язковою, з огляду на те, що позиція відповідача викладена у відзиві на апеляційну скаргу та була озвучена в судовом засіданні 24.07.2018р., а позиція третьої особи – у судовому засіданні 11.09.2018р., судова колегія визнала за можливе розглянути справу за відсутністю представників відповідача та третьої особи за наявними матеріалами у справі.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) дискреційні повноваження суду апеляційної інстанції щодо обсягів перегляду справ обмежуються доводами та вимогами апеляційної скарги (ч.1). Виключення з цього правила можливе лише у разі, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.4).

Відповідно до ст.ст.222, 223 ГПК України та п.17.7 Перехідних положень ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації, складено протокол.

У судовому засіданні 17.09.2018р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, письмові пояснення, заслухавши пояснення представника відповідач у судовому засіданні 24.07.2018р., представника третьої особи у судовому засіданні 11.09.2018р. та представників позивача у судових засіданнях 24.07.2018р, 11.09.2018р. та 17.09.2018р., перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах перегляду справи, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 06.12.2005р. між Відкритим акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго" (новим найменуванням якого є Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго») (постачальник електричної енергії) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Базовий Азовський Рибопереробний комплекс” (споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії №1149.

Відповідно до п.1 договору постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу в межах 200 кВт дозволеної потужності та обсягах відповідно до умов договору, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами.

01.05.2013р. між Приватним акціонерним товариством “Азовкабель” (власник мереж) та Відкритим акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго” (користувач) був укладений договір №4-6 про спільне використання технологічних мереж, за умовами п.1.1 якого власник мереж зобов’язується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок користувача та (або) інших суб’єктів господарювання (субспоживачі), передачу електричної енергії яким забезпечує користувач, а користувач - своєчасно сплачувати вартість послуг власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов цього договору.

Для виконання постачання електричної енергії як товару позивачу, 01.01.2011р. між Приватним акціонерним товариством “Азовкабель” (власник мереж) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Базовий Азовський Рибопереробний комплекс” (споживач) укладено договір №58 про технічне забезпечення електропостачання споживача, за умовами п.1.1 якого власник мереж взяв на себе зобов'язання забезпечити технічну можливість передачі електричної енергії споживачу в обсягах згідно з договором про постачання або про купівлю-продаж електричної енергії, з показниками допустимих відхилень від стандартних умов надання обсягу електричної енергії та рівня дозволеної потужності за класами напруги, а споживач - дотримуватися установленого режиму споживання електричної енергії та своєчасно сплачувати кошти за отримані послуги, визначені пунктом 4.1.1 цього договору .

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначив про те, що в порушення діючого законодавства та умов укладених договорів, в результаті безпідставних дій відповідача відбулось повне припинення постачання електричної енергії до Товариства з обмеженою відповідальністю “Базовий Азовський Рибопереробний комплекс”, у зв'язку з чим позивач поніс збитки у вигляді додаткових витрат під час експлуатації об’єктів, з огляду на що просить суд стягнути з відповідача 846792,83грн. збитків.

Донецький апеляційний господарський суд, дослідивши суть спірних правовідносин з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, надаючи оцінку всім обставинам справи, оцінивши надані сторонами на підтвердження їх вимог докази, зазначає про наявність правових підстав для часткового задоволення вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.

Правовідносини сторін по справі виникли на підставі укладених договорів про технічне забезпечення електропостачання споживача. Суть спору полягає у вирішенні питання щодо стягнення збитків, завданих неправомірними діями відповідача внаслідок відключення позивача від електропостачання.

За приписами ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статтею ст.22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно зі ст.224 Господарського кодексу України (далі – ГК України) учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч.1 ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Частиною 1, 2 ст.614 ЦК України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправність поведінки; наявність реальних збитків; вина заподіювача збитків; причинний зв'язок між діями або бездіяльністю винної особи та збитками. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Саме позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та причинно-наслідковий зв’язок між діями або бездіяльністю винної особи та збитками. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Передбачена статтею 77 ГПК України вимога процесуального законодавства щодо допустимості доказів знаходить своє вираження в тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Позивач звертаючись з даним позовом просить стягнути на його користь збитки у розмірі 846792,83грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), які складаються з наступних позицій (згідно розрахунку вимог до позовної заяви та заяви про збільшення позовних вимог):

- оплата за договором на отримання комплексу послуг №89 від 09.08.2016р., укладеним з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_10, у розмірі 413506,00грн. (рішенням відмовлено у задоволенні);

- оплата агента за доручення капітана СЧС «Вера» за електроенергію у розмірі 946,89грн. (рішенням відмовлено у задоволенні);

- оплата послуг за розробку проектної технічної документації за договором №2016/10-03а від 12.10.2016р. на суму 11506,00грн. (рішенням задоволено);

- плата за користування частиною холодильної камери за договором №902 від 01.09.2016р. на суму 30000,00грн. (рішенням задоволено);

- оплата послуг банку згідно квитанцій на суму 556,60грн. (рішенням задоволено);

- витрати на колективне харчування членів екіпажу СЧС «Вера» на суму 308672,00грн. (рішенням відмовлено у задоволенні);

- витрати на забезпечення питною водою членів екіпажу СЧС «Вера» на суму 554,60грн. (рішенням відмовлено у задоволенні);

- портові збори на суму 141,18грн. (рішенням відмовлено у задоволенні);

- оформлення та нагляд за роботами в охоронній зоні електромереж під час поновлення електроживлення за договором-замовленням №1127/51 від 21.06.2017р. – на суму 333,56грн. (рішенням задоволено);

- оплата електромонтажних робіт по технічному переобладнанню за договором №0505 від 05.05.2017р. на суму 65000,00грн. (рішенням задоволено);

- оплата лічильника з діючою державною повіркою та запрограмованого за договором №19 від 24.05.2017р. на суму 15576,00грн. (рішенням задоволено).

Відповідно до ст.269 ГПК України апеляційний господарський суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Своєю чергою, доводи апеляційної скарги зводяться до безпідставності відмови господарського суду Запорізької області у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Базовий Азовський Рибопереробний комплекс” про стягнення з Приватного акціонерного товариства “Азовкабель” збитків за наступними позиціями: оплата за договором на отримання комплексу послуг №89 від 09.08.2016р., укладеним з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_10, у розмірі 413506,00грн.; оплата агента за доручення капітана СЧС «Вера» за електроенергію у розмірі 946,89грн.; витрати на колективне харчування членів екіпажу СЧС «Вера» на суму 308672,00грн.; витрати на забезпечення питною водою членів екіпажу СЧС «Вера» на суму 554,60грн.; портові збори на суму 141,18грн.

При цьому, на підставі аналізу матеріалів справи та висновків господарського суду Запорізької області, судова колегія зауважує, що при визначенні суми збитків, які підлягають стягненню з відповідача за сплачені позивачем у межах договору підряду на виконання електромонтажних робіт №0505 від 05.05.2017р. кошти, та які не оспорюють ся позивачем, суд допустився описки, зазначивши 65000,00грн. замість 45000,00грн. Наявність підстав для стягнення з відповідача саме 45000,00грн. за названою позицією збитків, разом з іншим, підтвердив у судовому засіданні Донецького апеляційного господарського суду представник позивача.

Позивач звертаючись з даним позовом до суду просить стягнути на його користь збитки у розмірі 413506,00грн., яких він зазнав за період з 15год. 00хв. 06.09.2016р. по 15год. 00хв. 30.09.2016р., у зв'язку з припиненням постачання електричної енергії на його об'єкт та для відновлення постачання електроенергії на об’єкт.

Разом з тим, судова колегія зауважує, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Базовий Азовський Рибопереробний комплекс” вже зверталося з позовними вимогами, у тому числі до Приватного акціонерного товариства “Азовкабель” про стягнення збитків, завданих неправомірним припиненням електропостачання позивачу, яке відбулося 11.08.2016р. о 15год. 00хв., а саме реальних збитків у розмірі 219396,00грн. за період з 15год. 00хв. 11.08.2016р. по 15год. 00хв. 20.08.2016р. в межах справи №908/2260/16, а також реальних збитків у розмірі 498495,79грн. за період з 15год. 00хв. 20.08.2016р. по 15год. 00хв. 06.09.2016р. в межах справи №908/1019/17.

Так, рішенням господарського суду Запорізької області від 25.10.2016р. у справі №908/2260/16 частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Базовий Азовський Рибопереробний комплекс” до відповідачів - Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” та Приватного акціонерного товариства “Азовкабель” про солідарне стягнення 219396,00грн. збитків та зобов'язання вчинити дії. Вирішено стягнути з Приватного акціонерного товариства “Азовкабель” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Базовий Азовський Рибопереробний комплекс” суму збитків у розмірі 219396,00грн. та судовий збір у розмірі 3290,94грн. Разом з тим, вказаним рішенням відмовлено в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Базовий Азовський Рибопереробний комплекс” до Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” про стягнення збитків, а позовні вимоги про зобов'язання відповідачів виконати умови договорів залишено без розгляду.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.03.2017р. у справі №908/2260/16 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Азовкабель” на рішення господарського суду Запорізької області від 25.10.2016р. у справі №908/2260/16 задоволено частково, рішення скасовано частково, з викладенням пунктів 2, 3, 4 рішення в іншій редакції.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.05.2017р. у справі №908/2260/16 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.03.2017р. скасовано та залишено в силі рішення господарського суду Запорізької області від 25.10.2016р..

Згідно з ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, в рішенні господарського суду Запорізької області від 25.10.2016р. у справі №908/2260/16 судом встановлено, що відключення позивача від електропостачання відбулось 11.08.2016р., зазначені дії здійснені Приватним акціонерним товариством “Азовкабель” на підставі повідомлення від 04.08.2016р., яке було отримане позивачем 05.08.2016р.

При цьому, названим рішенням було встановлено, що наявність збитків у заявленій сумі позивач підтверджує наступними документами: договором на отримання послуг від 09.08.2016р. №89 та додатковою угодою до нього від 11.08.2016р., який позивач уклав з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_10; калькуляцією до зазначеного договору; актами приймання – передачі робіт №1 від 15.08.2016р. та № 2 від 20.08.2016р. на загальну суму 219396,00грн.; видатковою накладною №РH-0000002 від 12.08.2016р. на відповідальне зберігання 150000кг запалетованої рибної продукції; актами списання товарів (а саме дизельне паливо та олія моторна) №1 від 15.08.2016р., №4 від 20.08.2016р.; довідкою про залучення осіб для проведення робіт по підготовці риби до транспортування та її транспортування; квитанціями до прибуткових касових ордерів про перерахування позивачем на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_10 219396,00грн.

Зокрема, з наданих актів приймання – передачі робіт №1 від 15.08.2016р. , №2 від 20.08.2016р. судом встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_10А (виконавець) надала Товариству з обмеженою відповідальністю “Базовий Азовський Рибопереробний комплекс” (замовник) комплекс послуг, пов’язаних із забезпеченням безперебійної роботи рибопереробного комплексу по вул.Кабельна 1а в м.Бердянську, за період з 09.08.2016р по 20.08.2016р., а саме: підготовка рибної продукції до транспортування на інші холодильники, транспортування на інші холодильники, обслуговування та робота дизельного генератора, а всього за двома актами на загальну суму 219396,00грн. Фактичне перерахування коштів позивачем за виконання вищезазначених робіт підтверджується Звітами про використання коштів під звіт Товариством з обмеженою відповідальністю “Базовий Азовський Рибопереробний комплекс”, видатковими касовими ордерами підприємства позивача, квитанціями до прибуткових касових ордерів на загальну суму 219396,00грн.

За наслідками розгляду справи №908/2260/16 господарський суд дійшов висновку, що дії другого відповідача (Приватного акціонерного товариства “Азовкабель”) по припиненню 11.08.2016р. постачання електроенергії позивачу є неправомірними, оскільки за результатами судового розгляду не встановлено факту наявності підстав для вчинення вказаних дій.

Разом з тим, господарський суд зазначив, що позивачем доведено наявність складу правопорушення у вигляді спричинення збитків у діях другого відповідача, а наявними у справі доказами підтверджується наявність у позивача реальних збитків у заявленому розмірі (у сумі 219396,00грн.), завданих неправомірними діями другого відповідача по припиненню електропостачання Товариству з обмеженою відповідальністю “Базовий Азовський Рибопереробний комплекс”, які безпосередньо перебувають у причинному зв’язку з понесеними збитками.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.07.2017р. у справі №908/1019/17 з Публічного акціонерного товариства “Азовкабель” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Базовий Азовський Рибопереробний комплекс” з урахуванням фактів, встановлених рішенням у справі №908/2260/16, стягнуто збитки в загальному розмірі 498495,79грн., а саме: за договором №89 про надання комплексу послуг від 09.08.2016р. в розмірі 297178,00грн., за договором №2016/10-04а на проектні роботи від 25.10.2016р. з проведення комплексу топографічних робіт в розмірі 5500,00грн., за договором №2016/10-03а на проектні роботи від 12.10.2016р. в розмірі 27000,00грн., за договором суборенди холодильної камери № 902 від 01.09.2016р. в розмірі 29950,00грн., послуги банку на суму 556,50грн., за договором №0505 від 05.05.2017р. в розмірі 80000,00грн., за договором №1610-2094 про приєднання до електричних мереж від 31.09.2016р. в розмірі 58311,29грн.

Отже, факт завдання позивачу внаслідок неправомірних дій відповідача реальних збитків, які були понесені позивачем за договором на отримання комплексу послуг від 09.08.2016р. №89, укладеним з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_10А, вже досліджувався під час розгляду справ №908/2260/16 та №908/1019/17.

З огляду на зазначене судова колегія зазначає, що протиправна поведінка відповідача, яка полягає у вчиненні останнім неправомірних дій щодо припинення з 11.08.2016р. постачання електроенергії позивачу, наявність збитків, причинний зв’язок між протиправною поведінкою відповідача та збитками, а також вина відповідача, як елементи господарського правопорушення, вже встановлені судом у рішенні від 25.10.2016р. у справі №908/2260/16 та у рішенні від 11.07.2017р. у справі №908/1019/17, а тому згідно ч.4 ст.75 ГПК України такі обставини не підлягають повторному доказуванню.

У межах справи №908/1884/17 господарський суд Запорізької області дійшов висновку, що заявлені до стягнення збитки в розмірі 413506,00грн. за обслуговування та роботу дизельного генератора з 15.00год. 00хв. 06.09.2016р. по 15.00год. 00хв. 30.09.2016р. за договором №89 від 09.08.2016р. документально не підтверджені.

Разом з тим, судова колегія, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, дійшла висновку про доведеність позивачем факту завдання йому збитків за обслуговування та роботу дизельного генератора в межах вищевказаного періоду. Так, наявність збитків по названій позиції підтверджена сукупністю доказів, які є аналогічним тим, що були надані на підтвердження правомірності позовних вимог у межах справ №908/2260/16 та №908/1019/17, а саме: договором на отримання послуг від 09.08.2016р. №89 та додатковою угодою до нього від 11.08.2016р., який позивач уклав з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_10; калькуляцією №6 до зазначеного договору за спірний період; актом приймання – передачі робіт по наданню комплексу послуг №6 від 30.09.2016р. на суму 413506,00грн.; актом списання товарів (а саме дизельне паливо, вода та олія моторна) №3 від 30.09.2016р.; квитанції до прибуткових касових ордерів про перерахування позивачем на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_10 413506,00грн.

Зокрема, з наданого акту приймання – передачі робіт по наданню комплексу послуг №6 від 30.09.2016р. вбачається, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_10А (виконавець) надала Товариству з обмеженою відповідальністю “Базовий Азовський Рибопереробний комплекс” (замовник) комплекс послуг, пов’язаних з обслуговуванням та роботою дизельного генератора на суму 413506,00грн. Фактичне перерахування коштів позивачем за виконання вищезазначених робіт підтверджується Звітами про використання коштів під звіт Товариством з обмеженою відповідальністю “Базовий Азовський Рибопереробний комплекс”, видатковими касовими ордерами підприємства позивача, квитанціями до прибуткових касових ордерів на загальну суму 413506,00грн.

За обслуговування та роботу дизельного генератора з 15.00год. 00хв. 06.09.2016р. по 15.00год. 00хв. 30.09.2016р. за договором №89 від 09.08.2016р. Товариством з обмеженою відповідальністю “Базовий Азовський Рибопереробний комплекс” заявлені збитки у розмірі 413506,00грн. Разом з тим, як встановлено судовою колегією підтверджено представником позивача у судовому засіданні та наданих письмових поясненнях, фактичний розмір понесених збитків складає 388317,83грн. (різниця між фактичною вартістю електроенергії, використаної позивачем за спірний період, та вартістю електроенергії за умови її отримання від третьої особи). У зв’язку з викладеним, за висновками Донецького апеляційного господарського суду по названі позиції збитків стягненню з відповідача підлягає сума 388317,83грн.

Як зазначалося раніше, апелянт також оскаржує відмову у стягненні збитків у вигляді додаткових витрат на утримання судна “Вера”, а саме: колективне харчування екіпажу судна “Вера”; забезпечення питною водою членів екіпажу судна “Вера”; оплата послуг агента за доручення капітана СЧС «Вера» за електроенергію; портові збори.

Стягнення збитків по названим позиціям позивач обґрунтовує необхідністю понесення додаткових витрат на утримання судна “Вера” під час його вимушеної стоянки з причин не функціонування рибоприймального пункту. Позивач зазначає, що заради безпеки судноплавства він вимушений був під час простою судна утримувати зазначений у судовій ролі склад екіпажу, тому понесені витрати відніс до збитків, які призвели до зменшення активів Товариства з обмеженою відповідальністю “Базовий Азовський Рибопереробний комплекс” і не могли бути компенсовані у зв’язку з зупинкою роботи рибопереробного пункту за рахунок добутої риби.

Оцінюючи доводи позивача в цій частині, судова колегія погоджується з висновком господарського суду Запорізької області про те, що витрати на колективне харчування екіпажу, на забезпечення питною водою членів екіпажу, на оплату послуг агента з оплати електроенергії, спожитої судном, та портові збори не знаходяться в прямому причинному зв’язку з протиправною поведінкою відповідача, а отже не є збитками в розумінні ст.22 ЦК України та ст.224 ГК України та не підлягають відшкодуванню останнім. При цьому кількісний склад екіпажу, який перебував у позивача на утриманні, не впливає на правомірність викладених висновків, у зв’язку з чим не потребує встановленню.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач, разом з іншим зауважує, що резолютивна частина оскаржуваного рішення не містить висновків суду щодо прийнятого рішення за частиною позовних вимог про стягнення збитків у розмірі 723820,67грн. Однак, ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.05.2018р. виправлено описки, допущені у резолютивних частинах скороченого та повного тексту рішення. Зі змісту ухвали вбачається, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог щодо стягнення збитків у розмірі 723820,67грн.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Відтак, враховуючи, що апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, які (доводи і вимоги апеляційної скарги) в даному випадку частково підтверджують ухвалення переглядуваного рішення із порушеннями, визначеними ст.277 ГПК України, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Базовий Азовський Рибопереробний комплекс” підлягає частковому задоволенню, а переглядуване рішення - зміні в частині стягнутих збитків зі здійсненням нового розподілу судового збору (пропорційно розміру задоволених позовних вимог).

За змістом ст.129 вказаного Кодексу такий результат апеляційного перегляду має наслідком розподіл судових витрат за подання апеляційної скарги пропорційно розміру задоволених вимог (з урахуванням часткового оскарження рішення та описки місцевого господарського суду).

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Базовий Азовський Рибопереробний комплекс”, м.Бердянськ Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 03.05.2018р. (повний текст підписано 14.05.2018р.) у справі №908/1884/17 – задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 03.05.2018р. (повний текст підписано 14.05.2018р.) у справі №908/1884/17 – змінити в частині розміру стягнутих збитків з « 122971,56грн.» на « 491289,99грн.», а також судового збору з « 1844,57грн.» на « 7369,35грн.».

В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 03.05.2018р. (повний текст підписано 14.05.2018р.) у справі №908/1884/17 – залишити без змін.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Азовкабель” (71100, Запорізька область, м.Бердянськ, вул.Промислова, 2-І; код ЄДРПОУ 31600918) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Базовий Азовський Рибопереробний комплекс” (71100, Запорізька область, м.Бердянськ, вул.Кабельників, 1-А; код ЄДРПОУ 33086027) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 8737,15грн.

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

У судовому засіданні 17.09.2018р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 24.09.2018р.

Головуючий І.В. Зубченко

Судді Д.О. Попков

ОСОБА_3

Надруковано 6 примірників: 1 – позивачу; 1 – відповідачу; 1 – третій особі; 1 – до справи; 1 – ДАГС; 1 – ГСЗО