Рішення № 76651126, 24.09.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2018 р. м. Київ Справа № 925/1328/16

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства “Фрост Ко”

до Публічного акціонерного товариства “Ватутінський хлібокомбінат”

про стягнення 23472,89 грн.

секретар судового засідання: Мамчур А.О.

Представники сторін:

від позивача не з’явився;

від відповідача: не з’явився.

Обставини справи:

Приватне підприємство “Фрост Ко” (далі – ПП “Фрост Ко”, позивач) звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до Публічного акціонерного товариства “Ватутінський хлібокомбінат” (далі – ПАТ “Ватутінський хлібокомбінат”, відповідач) про стягнення 23472,89 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на неналежне виконання ПАТ “Ватутінський хлібокомбінат” умов укладених з позивачем однорідних договорів № 17/15 від 05.01.2015 р., № 16/15 від 05.01.2015 р., № 22/16 від 05.01.2016 р., № 23/16 від 04.01.2016 р., відповідно до яких позивач зобов’язувався надати послуги по дератизаційним, дезінсекційним та дезінфекційним роботам у жилих, виробничих та інших приміщеннях, а відповідач – прийняти їх та здійснити своєчасну оплату.

Згідно умов вказаних договорів позивач надав послуги, які не були оплачені ПАТ “Ватутінський хлібокомбінат” належним чином, у зв’язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 19933,72 грн. основної заборгованості та 3539,17 грн. пені, а також судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 28.10.2016 р. було порушено провадження у даній справі № 925/1328/16.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 04.11.2016 р. справу № 925/1328/16 було передано за підсудністю до господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.11.2016 р. справу № 925/1328/16 було прийнято до провадження та призначено розгляд даної справи на 01.12.2016 р.

28.11.2016 р. до господарського суду Київської області відповідачем було подано клопотання б/н, б/д (вх. № 24645 від 28.11.2016 р.) про зупинення провадження у справі у зв’язку із неможливістю її розгляду до вирішення справи № 925/960/16 про банкрутство ПАТ “Ватутінський хлібокомбінат”.

Також 30.11.2016 р. до господарського суду Київської області відповідачем було подано клопотання б/н, б/д (вх. № 24883 від 30.11.2016 р.) про зупинення провадження у справі, оскільки ухвалою господарського суду Київської області від 12.10.2016 р. № 925/960/16 було порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ “Ватутінський хлібокомбінат”, у зв’язку з чим відповідач просив суд зупинити провадження у даній справі № 925/1328/16.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.12.2016 р. було зупинено провадження у справі № 925/1328/16 до розгляду кредиторських вимог Приватного підприємства “Фрост Ко” до Публічного акціонерного товариства “Ватутінський хлібокомбінат” у справі про банкрутство та зобов’язано сторони повідомити господарський суд Київської області про результати розгляду вказаних кредиторських вимог у справі № 925/960/16.

Слід зазначити, що протягом тривалого часу жодних повідомлень від учасників справи з приводу обставин, що зумовили зупинення провадження у ній, до суду не надійшло.

Згідно інформації, отриманої за здійсненим судом запитом від 14.08.2018 р. за номером справи № 925/960/16 у пошуковій системі Єдиного державного реєстру судових рішень, судом встановлено, що 28.03.2017 р. господарським судом Київської області у справі № 925/960/16 було винесено постанову про визнання боржника банкрутом.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.08.2018 р. було поновлено провадження у справі, постановлено розгляд даної справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та зі стадії підготовчого провадження, призначено підготовче судове засідання на 10.09.2018 р.

07.09.2018 р. до господарського суду Київської області від ліквідатора відповідача надійшло пояснення № 06/09/1 від 06.09.2018 р. (вх. № 18462/18 від 07.09.2018 р.), в якому ліквідатор повідомляє суд, що позивач не звертався із заявою про визнання кредиторських вимог до відповідача у справі № 925/960/16 про банкрутство.

У судове засідання 10.09.2018 р. представник позивача та представник відповідача не з’явились. Водночас, про дату, час і місце судового засідання всі учасники процесу були повідомлені в порядку, передбаченому ГПК України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.09.2018 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.09.2018 р.

У судове засідання 24.09.2018 р. представники сторін не з’явились, про дату, час і місце судового засідання сторони були повідомлені в порядку, передбаченому ГПК України.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Поряд з цим, відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

05.01.2015 р. між Приватним підприємством “Фрост Ко” (виконавець) та Публічним акціонерним товариством “Ватутінський хлібокомбінат” (замовник) було укладено договори №№ 16/15 та 17/15.

Також 04.01.2016 р. між Приватним підприємством “Фрост Ко” (виконавець) та Публічним акціонерним товариством “Ватутінський хлібокомбінат” (замовник) було укладено договір № 23/16.

Крім того, 05.01.2016 р. між Приватним підприємством “Фрост Ко” (виконавець) та Публічним акціонерним товариством “Ватутінський хлібокомбінат” (замовник) було укладено договір № 22/16.

Відповідно до п. 1.1 вказаних договорів виконавець надає послуги замовнику по дератизаційним (знищення гризунів), дезінсекційним (знищення комах) та дезінфекційним роботам у жилих, виробничих та інших приміщеннях.

Згідно з п. 3.1 договорів вартість послуг по дератизації, дезінсекції, дезінфекції приміщень погоджується між сторонами згідно з об’ємом виконаних робіт. Вона може бути переглянута в залежності від зміни обсягу робіт та розрахунку вартості.

У відповідності з п. 3.2 договорів замовник здійснює оплату вартості наданих виконавцем послуг на протязі 5 днів з дня підписання сторонами акту виконаних робіт.

Пунктом 3.3 договорів передбачено, що виконані роботи оформлюються актом за підписом сторін.

За несвоєчасне перерахування коштів згідно терміну, вказаного в п. 3.2 договору, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки (п. 4.2 договорів).

Як слідує з матеріалів справи, на виконання умов договору № 17/15 від 05.01.2015 р. ПП «Фрост Ко» були виконані роботи по дератизації та дезінсекції приміщень ПАТ “Ватутінський хлібокомбінат”, що підтверджується актами виконаних робіт, у тому числі – № 1053 від 20.07.2015 р. на суму 1449,17 грн., № 1257 від 20.08.2015 р. на суму 1449,17 грн., № 1481 від 14.09.15 р. на суму 1449,17 грн., № 1655 від 19.10.2015 р. на суму 1449,17 грн., № 1802 від 17.11.15 р. на суму 1449,17 грн., № 2005 від 14.12.2015 р. на суму 1449,17 грн.

На виконання умов договору № 16/15 від 05.01.2015 р. ПП «Фрост Ко» були виконані роботи по дератизації та дезінсекції приміщень ПАТ “Ватутінський хлібокомбінат”, що підтверджується актами виконаних робіт, у тому числі – № 1258 від 20.08.2015 р. на суму 1550,00 грн., № 1482 від 14.09.2015 р. на суму 1550,00 грн., № 1656 від 19.10.2015 р. на суму 1550,00 грн., № 1803 від 17.11.2015 р. на суму 1550,00 грн., № 2006 від 14.12.2015 р. на суму 1550,00 грн.

На виконання умов договору № 22/16 від 05.01.2016 р. ПП «Фрост Ко» були виконані роботи по дератизації та дезінсекції приміщень ПАТ “Ватутінський хлібокомбінат”, що підтверджується актом виконаних робіт № 52 від 18.01.2016 р. на суму 1845,00 грн.

На виконання умов договору № 23/16 від 04.01.2016 р. ПП «Фрост Ко» були виконані роботи по дератизації та дезінсекції приміщень ПАТ “Ватутінський хлібокомбінат”, що підтверджується актом виконаних робіт № 51 від 18.01.2016 р. на суму 1643,70 грн.

Отже, ПП «Фрост Ко» були виконані роботи по дератизації та дезінсекції приміщень ПАТ “Ватутінський хлібокомбінат” на загальну суму 19933,72 грн., які не були оплачені відповідачем.

Оскільки заборгованість відповідача в сумі 19933,72 грн. залишалася неоплаченою, позивач і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Київської області від 12.10.2016 р. було порушено провадження у справі № 925/960/16 про банкрутство Публічного акціонерного товариства “Ватутінський хлібокомбінат” (07400, Київська обл., м. Бровари, б-р Незалежності, 14; код ЄДРПОУ 00380669); введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником його майна арбітражного керуючого ОСОБА_1 (свідоцтво № 454 від 14.03.2013, адреса: 02167, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1); вирішено інші процедурні питання.

13.10.2016 р. господарським судом Київської області було здійснено публікацію на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення № 36318 про порушення справи про банкрутство ПАТ “Ватутінський хлібокомбінат”.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.12.2016 р. у справі № 925/960/16 за спільною заявою Приватного підприємства “Сіам-М” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Черкаси-Егс-Трейд” до Публічного акціонерного товариства “Ватутінський хлібокомбінат” про банкрутство, серед іншого, було затверджено реєстр вимог кредиторів ПАТ “Ватутінський хлібокомбінат”.

Постановою господарського суду Київської області від 28.03.2017 р. у справі № 925/960/16, боржника - ПАТ “Ватутінський хлібокомбінат” було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором ПАТ «Ватутінський хлібокомбінат» призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач у справі № 925/1328/16 знаходиться в особливому правовому режимі, який регламентується нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а вимоги всіх кредиторів погашаються в межах процедури банкрутства в порядку, встановленому зазначеним Законом.

Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів встановлюється Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Так, положеннями статті 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що у разі якщо до боржника, щодо якого порушена справа про банкрутство, пред'явлений позов, який ґрунтується на грошових зобов'язаннях боржника, що виникли до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, суди мають у встановленому процесуальним законом порядку приймати такі позовні заяви і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство. Про офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство розпорядник майна повідомляє суд, який розглядає позовні вимоги конкурсних кредиторів до боржника.

Якщо позивач не звернувся у тридцятиденний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство, суд, який розглядає позовну заяву, після закінчення тридцятиденного строку з моменту офіційного оприлюднення поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову.

За приписами ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Отже, у відповідності до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" позивач мав звернутись із своїми вимогами до відповідача із заявою про визнання таких вимог в справі про банкрутство у строк до 13.11.2016 року.

У відповідності до вимог ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" позивач є конкурсним кредитором щодо відповідача як боржника у справі про банкрутство, а відтак, зобов'язаний був подати до господарського суду письмову заяву з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Таким чином, оскільки заявлені у даній справі вимоги до відповідача виникли у позивача до порушення провадження у справі про банкрутство, тобто є конкурсними, і позивач не звернувся у тридцятиденний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство, суд, у відповідності до вимог ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відмовляє у задоволенні позову Приватного підприємства «Фрост Ко» до ПАТ “Ватутінський хлібокомбінат” про стягнення 23472,89 грн.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 239, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

У задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складене 25.09.2018 р.

Суддя В.М. Бабкіна