Ухвала суду № 76648654, 24.09.2018, Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/4591/18

У Х В А Л А

25 вересня 2018 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Яковенко Н.Л., секретар Кондра Ю.Ю.,

розглянувши в м. Полтава в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 із запереченнями проти розгляду справи № 552/4591/18 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в порядку спрощеного позовного провадження та клопотання про витребування доказів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач АТ КБ «Приватбанк» 13 серпня 2018 року звернувся в Київський районний суд м. Полтави з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В поданій до суду позовній заяві просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 98998,05 грн. за кредитним договором № б/н від 26 жовтня 2013 року.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 29 серпня 2018 року відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачем ОСОБА_1 21 вересня 2018 року подано до суду відзив на позовну заяву.

Окрім того, 21 вересня 2018 року відповідачем ОСОБА_1 подано до суду клопотання про витребування матеріалів кредитної справи в АТ КБ «Приватбанк» та заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Вирішуючи клопотання відповідача суд виходить з наступного.

За нормами ст. 274 ЦПК України саме у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: малозначні справи; що виникають з трудових відносин.

В силу норм ч. 1 ст. 277 ЦПК України питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі, при цьому відповідне клопотання позивача не є обов’язковим.

За клопотанням позивача згідно з ч. 2 ст. 277 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Дана справа не є справою, що зазначена в ч. 4 ст. 274 ЦПК України, відтак, може повинна розглянута в порядку спрощеного позовного провадження.

Окрім того, вирішуючи питання про розгляд даної справи саме в порядку спрощеного позовного провадження судом враховано ціну позову, враховується значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, кількість сторін та інших учасників справи, інші обставини.

Окрім того, згідно ч.7 ст. 277 ЦПК України частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.

Таким чином, враховуючи зміст поданої відповідачем ОСОБА_1 заяви, а також те, що категорія заявлених позовних вимог відноситься до справ, які підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за необхідне залишити заяву позивача з запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без задоволення.

Вирішуючи заяву відповідача суд також виходить з того, що за загальним правилом згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною 6 ст. 279 ЦПК України передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:

1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

В поданій до суду позовній заяві позивачем заявлено вимоги про стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В даній справі характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Вирішуючи клопотання щодо витребування матеріалів кредитної справи суд виходить з наступного.

Відповідно до норм ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 84 ЦПК України передбачено, що у клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Звертаючись до суду з відповідним клопотанням, відповідач жодним чином не обґрунтовує обставини, які може підтвердити кожен доказ, або аргументи, які він може спростувати. Також відповідачем жодним чином не обґрунтовано неможливість самостійного отримання зазначених ним доказів. Натомість, відповідачем самостійно надано до суду виписку по картковому рахунку з повним переліком операцій.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідне клопотання відповідачем всупереч норм ст. 84 ЦПК України заявлено необґрунтовано, тому задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 84, 277, 279 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження залишити без задоволення.

В задоволенні клопотання про витребування матеріалів кредитної справи відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання, оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Н.Л.Яковенко

24.09.2018