Рішення № 76648399, 19.09.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 року м. Житомир справа № 0640/3515/18

категорія 6.2.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Капинос О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, в якому просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, викладену у листі від 20.06.2018 №Г-4540/0-3625/0/22-18 в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою з послідуючою передачею земельної ділянки в оренду на термін 49 років для сінокосіння за клопотанням від 03.05.2018;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області надати дозвіл виготовлення проекту землеустрою для сінокосіння земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_2 на території Попільнянського району Житомирської області з послідуючою передачею в оренду на 49 років.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 03.05.2018 звернувся з клопотанням до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_3 для сінокосіння з послідуючою передачею в оренду терміном на 49 років, яка розташована на території Попільнянського району Житомирської області. Листом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 20.06.2018 №Г-4540/0-3625/0/22-18 відмовлено в наданні такого дозволу. Наведені у відповіді підстави для відмови вважає надуманими. Позивач вказує, що ним до свого клопотання були долучені всі документи, передбачені ч.3 ст.123 Земельного кодексу України, а тому таку відмову вважає протиправною.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 09.07.2018 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

30.07.2018 від Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до суду надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що під час розгляду клопотання позивача було встановлено, що у клопотанні відсутні копії документів, які б посвідчували його особу. Крім того, фактично ОСОБА_2 повідомлено про необхідність визначення строку оренди земельної ділянки. Крім того, земельна ділянка виставлена на торги. Вважає, що при розгляді звернення відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України, а тому просить відмовити в задоволенні позову.

У відповідності до положень ч. 5 ст. 262, ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

03.05.2018 ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Житомирській області із клопотанням, у якому просив надати йому дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння з послідуючою передачею в оренду на 49 років, кадастровий номер НОМЕР_2 площею 17,0362 га, розташованої на території Попільнянського району Житомирської області, для сінокосіння.

Листом від 20.06.2018 №Г-4540/0-3625/0/22-18 позивачу відмовлено у задоволенні клопотання. Підставою для відмови стало те, що земельна ділянка включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, права на які виставлено на земельні торги, розміщеного на офіційному веб-сайті Держгеокадастру, розміщеного на офіційному веб-сайті Держгеокадастру. Крім того, оскільки заявник є керівником, підписантом та засновником селянського (фермерського) господарства "Світанок", отримання в оренду земельних ділянок має відбуватися за процедурою проведення земельних торгів. (а.с.9)

Не погодившись із відмовою, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною другою статті 22 Земельного кодексу України встановлено, що до земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Земельного кодексу України, землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до ч.2 ст. 123 Земельного Кодексу України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з положеннями частини третьої наведеної статті, відповідний орган викоавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування, при цьому зобов'язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в наданні такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Суд зазначає, що підставою для відмови у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою стало те, що земельна ділянка включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, права на які виставлено на земельні торги, розміщеного на офіційному веб-сайті Держгеокадастру, розміщеного на офіційному веб-сайті Держгеокадастру.

Крім того, оскільки заявник є керівником, підписантом та засновником селянського (фермерського) господарства "Світанок", отримання в оренду земельних ділянок має відбуватися за процедурою проведення земельних торгів.

Щодо посилання позивача на те, що заявник є керівником, підписантом і засновником Селянського (фермерського) господарства "Світонок", а тому отримання земельних ділянок в оренду має відбуватись за процедурою проведення земельних торгів, суд зазначає, що 03.05.2018 клопотання до Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області було подане фізичною особою ОСОБА_1, а не як представником СФГ "Світанок".

Тому доводи з даного приводу безпідставні.

Разом з тим, частиною 1 статті 134 Земельного кодексу України визначено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі, з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу (ч. 2 ст.135 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст. 136 Земельного кодексу України організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.

У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Відповідно до ч. 3 ст.136 Земельного кодексу України земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Отже, аналіз приписів статті 136 Земельного кодексу України свідчить про те, що в разі віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

Вказаний правовий висновок відповідає викладеному у постанові Верховного Суду від 03.04.2018 в справі № 815/3059/17 (провадження № К/9901/1001/17).

Земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_2, площею 17,0362 га, розташована на території Попільнянського району включена в перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах згідно наказу Головного управління Держземагенства у Житомирській області №6-72/14-15-СГ від 15.01.2015 та додатку до нього. Зазначений наказ є чинним та матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили, що він був оскаржений та скасований в судовому чи іншому порядку .

Таким чином, на момент надання Головним управлінням Держгеокадастру в Житомирській області відповіді позивачу, дану земельну ділянку вже було включено до переліку земельних ділянок, права на які виставляються на земельні торги, а тому встановлені обставини свідчать про обґрунтованість посилань відповідача - суб'єкта владних повноважень на положення ч.3 ст.136 Земельного кодексу України, як на підставу для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою земельної ділянки для сінокосіння на території Попільнянського району Житомирської області, оскільки вказане свідчить фактично про невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, що є підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в частині позовних вимог про визнання протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, оформлену листом 20.06.2018 №Г-4540/0-3625/0/22-18 , в наданні ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою, слід відмовити.

Суд не бере до уваги посилання представника відповідача у відзиві на те, що строк оренди земельної ділянки не може бути менше 7 років, оскільки така підстава не зазначена у спірній відмові.

Позовна вимога щодо зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки, є похідною від розглянутої, а тому, в силу відмови у її задоволенні, також задоволенню не підлягає.

Враховуючи вказане, підстав для стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу та зобов'язувати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області подати в місячний термін звіт про виконання рішення суду, немає.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (10002, м.Житомир, вул.Довженко,45, ЄДРПОУ 39765513) про визнання протиправною відмову та зобов'язання надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя О.В. Капинос