Ухвала суду № 76646335, 19.09.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/35650/18

Провадження № 1-кс/761/24198/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 року м.Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва Головчак М.М., за участю секретаря Савенко О.І., прокурора Червоного М.М., захисників Власюка П.О., Савченка А.М., підозрюваного ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві Єсаяна Г.А., у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100020009755 від 08 вересня 2017 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, депутата Ставищенської сільської ради Брусилівської сільської ради Житомирської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 189КК України,-

В С Т А Н О В И В :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві Єсаяна Г.А., погоджене з начальником відділу прокуратури міста Києва Ткачуком Д.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_3.

На обґрунтування клопотання зазначено, що 17 вересня 2018 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 189 КК України, вказане кримінальне правопорушення вчинене за таких обставин.

ОСОБА_3, 07 вересня 2017 року приблизно о 17 годині, за адресою: АДРЕСА_2, разом з невстановленими слідством особами, вчинили викрадення ОСОБА_6 В подальшому, ОСОБА_3 разом з невстановленими досудовим розслідуванням особами, незаконно заволоділи транспортним засобом - автомобілем марки "Каділак Ескалейд" д.н.з. НОМЕР_1, з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я потерпілого ОСОБА_6, спричинивши останньому матеріального збитку в розмірі 800 000 грн.

Слідчий вважає, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав, які у ньому зазначені.

Підозрюваний та його захисники заперечували проти задоволення клопотання, посилаючись на недоведеність підозри та відсутність зазначених стороною обвинувачення ризиків непроцесуальної поведінки підозрюваного.

Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, вивчивши надані суду матеріали, дійшов висновку про таке.

У провадженні відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження внесеного до ЄРДР № 12018100020009755 від 08.09.2018 за ознаками вчинення кримінального кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 189 КК України.

Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування наступних складових:

- чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;

- чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;

- чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.

Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Отже, на початковій стадії розслідування, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_3 ознак інкримінованих злочинів.

Вирішуючи питання про існування на час розгляду клопотання передбачених кримінальним процесуальним законом і зазначених у клопотанні про тримання підозрюваного під вартою ризиків неправомірної процесуальної поведінки ОСОБА_3, слідчий суддя відмічає, що ризиком у цьому випадку слід вважати дію, яка може бути вчинена з високим ступенем ймовірності.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя враховує, що Європейський Суд з прав людини у справі «В. проти Швейцарії» зазначив, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв'язків з державою, у якій його переслідують.

Керуючись наведеним, слідчий суддя вважає, що на користь існування наведеного ризику свідчить відсутність у ОСОБА_3 тих вагомих стримуючих факторів, які б могли зупинити підозрюваного від вчинення дій з метою переховування. Те, що підозрюваний одружений, хоча і свідчить про його певні сімейні зв'язки, у той же час зазначений чинник не є таким, що повністю усуває або значно мінімізує ризик переховування підозрюваного від слідства та суду.

Крім того, характер інкримінованих підозрюваному злочинів, пов'язаних з застосування насильства, свідчить про наявність достатніх підстав для критичної оцінки моральних якостей ОСОБА_3, що підтверджує ймовірність свідомої позапроцесуальної поведінки останнього.

Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його можливого затримання, з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

Крім того, враховуючи, що інкриміновані ОСОБА_3 злочини вчинені з корисливих спонукань, слідчий суддя вважає, що ризик продовження даного кримінального правопорушення є достатньо високим.

Також не виключено, що перебуваючи на волі, підозрюваний може вчинити дії з метою незаконного впливу на потерпілого та свідків для зміни останнім показань.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених сторонами кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.

Відповідно до ч.2 ст.183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до раніше не судимої особи, може бути заснований, якщо остання підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Інкриміновані підозрюваному злочини передбачають застосування покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років.

Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, існуючі ризики, пов'язані з перешкоджанням кримінальному провадженню, приводять слідчого суддю до переконання, що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Частиною 3 статті 183 КПК передбачено обов'язок слідчого судді визначити розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Визначаючи відповідно до вимог ч.4 ст. 183 КПК розмір застави, слідчий суддя вважає, що застава у межах, передбачених п.2 ч.5 ст.182 КПК, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 193, 194 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві Єсаяна Г.А., у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100020009755 від 08 вересня 2017 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_3 під вартою визначити в межах строку досудового розслідування, строком до 15 листопада 2018 року включно.

Визначити ОСОБА_3 розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених КПК України у розмірі 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 881 000 (вісімсот вісімдесят одна тисяча) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ р/р 37318005112089.

На підставі ч.5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;

- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України;

Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_3, ухвалою слідчого судді обов'язків - два місяці з моменту внесення застави у розмірі, визначеному судом.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя: Головчак М.М.