Ухвала суду № 76641760, 13.09.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/522/18 Справа № 709/483/18 Категорія: ч.2 ст.367 КК УкраїниГоловуючий по 1 інстанції: Кваша І. М. Доповідач в апеляційній інстанції: Ятченко М. О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

Головуючого - судді суддів при секретарі Ятченка М. О. Поєдинка І. А., Соломки І. А. Чорній Я. Ю.за участю прокурораОчеретяного М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси кримінальне провадження за апеляційною скаргою процесуального прокурора по кримінальному провадженню Ковдій І.С. на вирок Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 18 квітня 2018 року, яким

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, українку, громадянку

України, уродженку с.Іркліїв Чорнобаївського району Черкаської

області, проживаючої в АДРЕСА_1, освіта вища, не одруженої, пенсіонер,

ідентифікаційний номер НОМЕР_1, раніше не судимої, -

визнано винуватою та засуджено за ч.2 ст.367 КК України та призначено покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з бухгалтерською діяльністю строком на 1 (один) рік без призначення штрафу.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням із встановленням іспитового строку один рік.

Відповідно до п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України зобов'язано ОСОБА_8:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Звільнено ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з підстав передбачених п. "ґ" ст.1 Закону України "Про амністію у 2016 році".

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави витрати за проведення судово-почеркознавчої експертизи в розмірі 1144 грн..

Вирішено долю речових доказів

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, українку, громадянку

в с т а н о в и л а :

Згідно вироку ОСОБА_8 визнано винуватою та засуджено за те, що вона працюючи на посаді головного бухгалтера Чорнобаївського центру первинної медико-санітарної допомоги Чорнобаївської районної ради неналежно виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них здійснила службову недбалість за наступних обставин.

Після укладення головним лікарем Чорнобаївського центру первинної медико-санітарної допомоги Чорнобаївської районної ради договору від 28.11.2016 року № 594 з ФОП ОСОБА_9 про закупівлю автомобіля спеціальної призначеності УАЗ АС U-396295, не переконавшись у дотриманні сторонами п.п.5.1., 6.1.1 договору в частині отримання комунальним закладом автомобіля спеціального призначення за актом прийому передачі, маючи при цьому реальну можливість виконати свій обов'язок, передбачений посадовою інструкцією, тобто переконатися в наявності товару, 01.12.2016 проставила свій підпис в платіжному дорученні №35 від 01.12.2016, яким погодила законність проплати Чорнобаївським центром первинної медико-санітарної допомоги Чорнобаївської районної ради грошових коштів в сумі 384 000 грн. на рахунок ФОП ОСОБА_9 НОМЕР_2, відкритий в ПАТ «Приватбанк», який в свою чергу не поставив необхідний товар до Чорнобаївського центру первинної медико-санітарної допомоги Чорнобаївської районної ради. В подальшому кошти в сумі 13 000 грн. ФОП ОСОБА_9 були повернуті на рахунок закладу. В результаті неналежного виконання службових обов'язків через несумлінне ставлення до них головного бухгалтера Чорнобаївського центру первинної медико- санітарної допомоги Чорнобаївської районної ради з місцевого бюджету вибули кошти в сумі 371000 грн., що більше ніж в 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, чим спричинено тяжкі наслідки інтересам Чорнобаївської районної ради.

В апеляційній скарзі, процесуальний прокурор Ковдій І.С. не заперечуючи доведеності вини обвинуваченої та правильності кваліфікації її дій вважає, що даний вирок підлягає зміні через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосування судом закону, який підлягає застосуванню. Так, у п «г» статті 1 ЗУ «Про амністію у 2016 році» вказано, що звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили та які на день набрання чинності цим Законом досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до ч.1 ст.15 цього ж Закону особи, на яких поширюється дія цього Закону, можуть бути звільнені від відбування основного і додаткового покарання, призначеного судом, крім конфіскації майна, у частині вироку, що не була виконана на день набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про застосування амністії в Україні» установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

Згідно ст.13 Закону України «Про амністію у 2016 році» дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно.

Відповідно до п.п. «а» та «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» передбачається звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України:

ґ) які на день набрання чинності цим Законом досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Таким чином, аналіз вказаних нормативних актів свідчить про те, що суд за наявності клопотання обвинуваченого про застосування до нього вимог Закону України «Про амністію у 2016 році» зобов'язаний, а не має право розглянути це клопотання; при встановленні відповідних підстав (доведення вини обвинуваченого; якщо обвинувачений є суб'єктом Закону України «Про амністію у 2016 році» та не входить до переліку осіб, до яких не застосовується амністія) ухвалити вирок, яким визнати винуватим обвинуваченого, призначити йому покарання та звільнити від відбування цього покарання, тобто застосувати положення Закону України «Про амністію у 2016 році».

Так, ОСОБА_8 клопотала та надала згоду про звільнення її від відбуття додаткового покарання у виді позбавленням права обіймати посади, пов'язані з бухгалтерською діяльністю строком на 1 (один) рік, оскільки до набрання чинності Закону України «Про амністію у 2016 році» остання досягла пенсійного віку.

Крім того, державний обвинувач в кримінальному провадженні в судових дебатах наголосила на звільненні обвинуваченої від відбуття як основного так і додаткового покарання, проте суддя місцевого суду звільнила обвинувачену від відбуття основного покарання чим допустила неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, оскільки, відповідно до п.1 ч.1 ст.413 КПК України не застосувала закон, який підлягає застосуванню. Вказане свідчить про необхідність зміни вироку Чорнобаївського районного суду від 18 квітня 2018 року в частині призначення покарання, а саме звільненні обвинуваченої ОСОБА_8 від додаткового покарання на підставі п.«г» ст.1 ЗУ «Про амністію у 2016 році».

В зв'язку з вищезазначеним апелянт просила вирок Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 18.04.2018 щодо ОСОБА_8 змінити з підстав неправильного застосування судом закону про кримінальну відповідальність, звільнивши ОСОБА_8 від відбуття додаткового покарання у виді позбавленням права обіймати посади, пов'язані з бухгалтерською діяльністю строком на 1 рік на підставі п. «ґ» ст.1 Закону України «Про амністію в 2016 році».

Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу прокурора з вказаних у ній мотивів, вивчивши матеріали кримінального провадження і перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга процесуального прокурора Ковдій І.С. підлягає до задоволення з наступних підстав.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення за яке вона засуджена ґрунтується на доказах, які були досліджені судом в порядку ч.3 ст.349 КПК України та отримали його вірну оцінку, а тому колегія суддів не перевіряє фактичні обставини справи, оскільки обвинувачений позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини справи, що до речі неб і не оскаржуються.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про застосування амністії в Україні» установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

Згідно ст.13 Закону України «Про амністію у 2016 році» дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно.

Відповідно до п.п. «а» та «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» передбачається звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України:

ґ) які на день набрання чинності цим Законом досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Таким чином, аналіз вказаних нормативних актів свідчить про те, що суд за наявності клопотання обвинуваченого про застосування до нього вимог Закону України «Про амністію у 2016 році» зобов'язаний розглянути це клопотання; при встановленні відповідних підстав (доведення вини обвинуваченого; якщо обвинувачений є суб'єктом Закону України «Про амністію у 2016 році» та не входить до переліку осіб, до яких не застосовується амністія) ухвалити вирок, яким визнати винуватим обвинуваченого, призначити йому покарання та звільнити від відбування цього покарання, тобто застосувати положення Закону України «Про амністію у 2016 році».

Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_8 клопотала та надала згоду про звільнення її від відбуття додаткового покарання у виді позбавленням права обіймати посади, пов'язані з бухгалтерською діяльністю строком на 1 (один) рік, оскільки до набрання чинності Закону України «Про амністію у 2016 році» остання досягла пенсійного віку, проте місцевий суд звільнив обвинувачену від відбуття основного покарання чим допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, оскільки, відповідно до п.1 ч.1 ст.413 КПК України не застосував закон, який підлягає застосуванню.

За таких обставин вирок місцевого суду від 18 квітня 2018 року, відносно ОСОБА_8 необхідно змінити, звільнивши обвинувачену ОСОБА_8 від додаткового покарання на підставі п.«г» ст.1 ЗУ «Про амністію у 2016 році».

Вказане свідчить про необхідність зміни вироку Чорнобаївського районного суду від 18 квітня 2018 року в частині призначення покарання, а саме звільненні обвинуваченої ОСОБА_8 від додаткового покарання на підставі п.«г» ст.1 ЗУ «Про амністію у 2016 році».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407, 409, 413 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу процесуального прокурора Ковдій І.С. - задовольнити повністю.

Вирок Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 18 квітня 2018 року, яким ОСОБА_8 засуджена за ч.2 ст.367 КК України - змінити.

Звільнити обвинувачену ОСОБА_8 від додаткового покарання у виді позбавленням права обіймати посади, пов'язані з бухгалтерською діяльністю строком на 1 (один) рік на підставі п.«г» ст.1 ЗУ «Про амністію у 2016 році».

В решті вирок Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 18 квітня 2018 року відносно ОСОБА_8 - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженими, які тримаються під вартою, - в той самий строк з дня вручення їм копій судового рішення.

Головуючий :

Судді :