Вирок № 76637270, 21.09.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 640/14396/18

н/п 1-кп/640/932/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2018 Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Губської Я.В.

при секретарі - Балан Т.В.

за участю прокурора - Дзюба І.О.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - адвоката Дугіної Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 16.06.2018 року за № 12018220490002588 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, неодруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, з середньою освітою, не працюючого, раніше неодноразового судимого, без місця реєстрації, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 186 КК України,

в с т а н о в и в :

14.06.2018 року, близько 12 год. 00 хв., ОСОБА_1, перебуваючи в магазині «Посад», що розташований за адресою: м. Харків, вул. Валентинівська, 15, маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи їх наслідки та свідомо бажаючи їх настання, будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно, повторно, таємно, шляхом вільного доступу, викрав каву розчинну «Jacobs Monarch» 300 гр + 100 гр Ек.Пак з прилавку магазину «Посад», вартість якої згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №2655 від 17.07.2018 складає 284,13 грн. Після чого, ОСОБА_1 разом із викраденим майном покинув місце вчинення злочину, в подальшому розпорядившись ним на власний розсуд, обернувши його на свою користь, чим спричинив ТОВ Фірма «Посад» матеріальну шкоду на суму 284,13 грн.

Крім того, 17 липня 2018 року, близько 12 години 45 хвилин ОСОБА_1, перебуваючи біля магазину «Канцтовари», який розташований у підземному переході станції метрополітену «Студентська» поряд будинку за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 307, де маючи прямий злочинний умисел з корисливого мотиву на заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно- небезпечний характер своїх дій та бажаючи їх настання, діючи повторно, маючи не зняті та не погашені у встановленому діючим законодавством України порядку судимості за злочини проти власності, підійшов із заду до неповнолітнього ОСОБА_4, 01.07.2004р.н. та таємно, шляхом відкриття заднього гаманця портфеля, надітого на спині ОСОБА_4, викрав грошові кошти в сумі 85 гривень, які залишив у себе в руках. ОСОБА_4, відчув, що ОСОБА_1 відкрив гаманець в портфелі, та розвернувшись до нього обличчям, побачив в руках ОСОБА_1 викрадені у нього грошові кошти в сумі 85 гривень, та почав вимагати від останнього віддати їх. Після чого, ОСОБА_1 зрозумівши, що його злочинні дії викриті, і продовжуючи свої злочинні дії у вигляді відкритого заволодіння майном, відразу побіг до виходу із підземного переходу станції метрополітену. В час, коли ОСОБА_1 побіг із грошовими коштами ОСОБА_4, останній почав бігти за ОСОБА_1 і вимагав зупинитись і повернути грошові кошти, які виразились у гучних вигуках. ОСОБА_1, не реагуючи на вимоги ОСОБА_4, зупинитись та повернути грошові кошти вибіг з підземного переходу станції метрополітену «Студентська», після чого, втікаючи від ОСОБА_4 поблизу будинку 307, за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, був зупинений перехожими та працівниками поліції. Тим самим, ОСОБА_1 не встиг розпорядитися викраденим майном, чим своїми умисними діями вчинив злочин, який розпочався таємно, але в процесі вчинення переріс у закінчений замах на відкрите заволодіння чужим майном - грабіж, завдавши ОСОБА_4 матеріального збитку на суму 85 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні злочинів визнав повністю та пояснив, що дійсно вчинив злочини, які йому інкриміновано та зазначено в обвинувальному акті, обставини злочинів не спорював, пояснив причини та обставини скоєного. Пояснив, що викрадену каву продав відразу за 100 грн., а гроші Маркову були повернуті. В скоєному розкаюється, просить строго його не наказувати, застосувати вимоги ст. 69 КК України, оскільки він зробив для себе висновки і більше зобов*язався подібного не робити, проживає з бабусею, хворіє.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих органом досудового розслідування злочинів при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, роз'яснивши йому положення ст.349 КПК України про те, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченого ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які нікім не оспорюються та розглядає справу на підставі ч.3 ст. 349 КПК України. Обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.

За таких обставин, суд вважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 186 КК України доведена у повному обсязі та суд кваліфікує дії ОСОБА_1 по епізоду 14.06.2018 року за ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно та по епізоду 17.07.2018 року за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 186 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно (крадіжка) та закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, розмір заподіяної шкоди, вік потерпілого, відсутність цивільних позовів, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлені.

Вивченням особи ОСОБА_1 встановлено, що він раніше судимий неодноразово: 12.03.2007 року Московським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.186, ст. 215, ч.1 ст. 309, ст.. 198, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, 17.02.2009 року Київським районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, 02.11.2011 року Московським районним судом м. Харкова за ч.3 ст. 185, 71 КК України до 3 років 10 місяців позбавлення волі, 26.03.2015 року Московським районним судом м. Харкова за ч.1 ст. 198, ст. 71 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, 16.12.2015 року Московським районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років 2 місяців позбавленні волі, звільнений за відбуттям строку покарання 14.03.2018 року.

Також, встановлено, що ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, без місця реєстрації, однак проживає в м. Харкові, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває. Даних про наявність хвороб обвинуваченого суду під час розгляду справи не надано.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує відношення обвинуваченого до вчиненого, визнання своєї провини, дані про особу обвинуваченого, який неодноразово судимий за корисливі злочини, не має засобів до існування, не має місця реєстрації та міцних соціальних зв*язків, і вважає за необхідне обрати йому покарання в межах санкцій статей, інкримінованих йому, а саме у вигляді позбавлення волі.

Підстав для застосування вимог ст. 75 КК України або ст. 69 КК України суд не вбачає, враховуючи особу обвинуваченого, який неодноразово судимий за корисливі злочини, наявність не знятої та не погашеної судимості, не відшкодування шкоди потерпілим, вік потерпілого, відсутність зареєстрованого місця проживання та міцних соціальних зв*язків. Посилання обвинуваченого про наявність в нього хвороб не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні, а проживання з бабусею похилого віку з його слів не може свідчити про те, що обвинувачений утримує бабусю або що вона потребує його стороннього догляду.

Судом оцінені всі докази в сукупності і тому, призначене покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання щодо обрання міри запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання законної сили вироком суду, враховано, що він засуджується за санкцією статті, що йому інкриміноване у вигляді позбавлення волі, для належного виконання вироку суду, при цьому врахований його стан здоров'я, вік, репутацію, майновий і сімейний стан. Враховуючи, що жоден інший запобіжний захід не забезпечує виконання даного вироку, суд застосовує до обвинуваченого виключну міру запобіжного заходу - тримання під вартою до набрання вироком законної сили, але не більш ніж на 60 днів.

Даних про речові докази по справі не надано, витрат по справі немає.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд -

Ухвалив :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання:

- по ч.2 ст. 185 КК України - у вигляді 2 років позбавлення волі,

- по ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 186 КК України - у вигляді 4 років позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання покарання менш суворого більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 залишити попередній - утримання під вартою у Харківському слідчому ізоляторі до вступу вироку по даній справі у законну силу, але не більш ніж на 60 днів, тобто - до 19 листопада 2018 року.

Строк відбування покарання обчислювати з дня фактичного затримання ОСОБА_1, тобто з 17 липня 2018 року о 12-52 год., зарахувавши час перебування під вартою в час відбуття покарання.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий Я.В.Губська