Рішення № 76636847, 21.09.2018, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/2540/17

провадження №2/619/112/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2018 року Дергачівський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Якименко Л.О.

за участю: секретаря судового засідання Ломанової І.А.

представника позивача ОСОБА_1

представників відповідача

ОСОБА_2 ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дергачі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В підтвердження позову позивач посилається на те, що 25 жовтня 2015 року приблизно о 19 год. 30 хв.стався наїзд автомобіля марки ВАЗ 2107 під керуванням ОСОБА_2 на ОСОБА_4, внаслідок чого позивач - ОСОБА_4 отримала тяжкі тілесні ушкодження, з якими була доставлена до Комунального закладу охорони здоров'я «Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова». За даним фактом було відкрите кримінальне провадження №12015220280001965 від 26.10.2015 за ч. 2 ст. 286 КК України.

Внаслідок нанесених позивачу тілесних ушкоджень громадянином ОСОБА_2 у позивача було виявлено важку відкриту черепно-мозкову травму, забиття головного мозку, з осередками контузій правої лобної, скроневої долі та підкоркових утворень, субдуральні пластинчаті гематоми, конвексітально з переходом на темінну та потиличну кістку лівобічна отолікворея, забійна рана лівої лобної ділянки, забій передньої брюшної стінки, закритий оскольчатий перелом лівого стегна в середній треті зі зміщенням госпітальна очагово-зливна пневмонія в нижній долі правої легені, що підтверджується висновком лікувального закладу «ХМКЛШНМД» від 04.03.2016, де хвора позивач знаходилась у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії з 25.10.2015 по 03.12.2015.

Спричинені позивачу тяжкі тілесні ушкодження потягли за собою необхідність відновлення стану здоров'я, та проходження лікування. На даний час позивачем оформлено інвалідність 2 групи (довідка до акту огляду МСЕК серія 12ААА №103475 про інвалідність та індивідуальна програма реабілітації інваліда), лікування продовжуватиметься ще тривалий час. Позивач частково втратила працездатність.

З моменту ДТП позивач постійно відчуває дуже сильний головний біль, головокружіння, біль в ділянці лівого стегна, які посилюються на зміну погоди. Також позивач відчуває слабкість та відчуття отерплості в лівій нижній кінцівці, різкі зміни настрою.

Для повного одужання позивач потребує якісного лікування, яке треба проходити в неврологічному відділенні з контрольними комп'ютерними дослідженнями головного мозку 1 раз кожні півроку протягом 2 років, за рекомендаціями лікарів .

Під час лікування у «ХМКЛШНМД» позивачем було витрачено наступні суми грошових коштів: на придбання ліків та лікарських засобів - 45220,92 грн., що підтверджується чеками з аптеки. Під час лікування за місцем проживання позивачем було витрачено на придбання ліків та лікарських засобів 5459,53 грн., що підтверджується чеками з аптеки. Додатково на медичні препарати позивач витратила 28190 грн.

Також, внаслідок ДТП речі, у які позивач була вдягнена та телефон, що був при позивачу на момент ДТП повністю пошкоджені та не підлягають поновленню. Вартість цих речей складає разом 3650 грн., а саме:

-пальто зимове чорного кольору із штучного наповнювач вартістю - 1800 грн.;

-туніка трикотажна сіро-чорного кольору - 250 грн.;

-телефон Nokia Lumia голубого кольору вартістю - 1600 грн.

Під час інтенсивної реабілітації та стаціонарного лікування в реанімаційному відділенні лікарні лікарі призначили позивачу виключно харчування через зонд (по причині тяжкого стану позивача). Зондове харчування було призначене лікарями з 27 жовтня 2015 року по 14 листопада 2015 року.

Після харчування через зонд, лікарями було призначене харчування згідно дієти №1-А.

Таким чином, були придбані наступні продукти харчування: домашні кури (2 штуки), одна тушка кролика, яйця перепелині в кількості 225 штук, сухофрукти (07,2 кг.), домашнє молоко (22,5 літрів), кефір (20 пакетів по 0, 5 літрів), ряжанка (12 пакетів по 0,5 літрів), йогурти (5 пакетів по 0,5 літрів), сиркові десерти (6 шт.), гречка (0,8 кг.), манка (1,260 кг.), риба хек (1 кг.), свинина (голень, ратиці), фрукти (банани, ківі по 20 штук), ікра червона (1 баночка), желе (5 пакетів). Вартість харчування становить 1500 грн.

Також батьки позивача, дізнавшись, що позивача у тяжкому без свідомості стані доставили до лікарні, були вимушені по черзі знаходитися із позивачем, на проїзд до Харкова вони витратили в жовтні 44,4 літра бензину, в листопаді 222 літра бензину, в грудні 24,6 літра бензину, в січні 23,2 літра бензину, в лютому 13,2 літра бензину. Вартість витраченого бензину складає, згідно довідки ПАТ «Укрнафта» від 12 лютого 2016 року №47, 5875 грн.

У зв'язку з тим, що позивач не має знань в області права, вона була змушена звернутися до адвоката стосовно юридичної допомоги щодо представлення її інтересів протягом досудового слідства та складання процесуальних документів. Згідно квитанції, що надані адвокатом, вартість юридичної допомоги становить 3500 грн.

Окрім матеріальної шкоди позивачу було завдано і моральну шкоду неправомірними діями відповідача громадянина ОСОБА_2, оскільки позивач зазнала фізичного болю, було завдано тяжких тілесних ушкоджень, було порушено нормальний спосіб життя, оскільки позивач змушена докладати додаткові зусилля для захисту своїх прав і лікування у закладах охорони здоров'я.

Стосовно моральних страждань позивач вказує наступне.

До моменту ДТП позивачка вела активний спосіб життя, грала в рухливі ігри, зокрема займалася волейболом. Позивач є вихователем групи продовженого дня в школі та займалася з дітьми рухливими іграми. На сьогоднішній день, про будь-які рухливі ігри позивач може навіть і не мріяти.

Через спричинення відповідачем ДТП, позивач не могла бути присутньою на врученні диплому бакалавра в Харківській гуманітарній педагогічній академії. Також остання не була присутньою на випускному вечорі в січні 2016 року через пересування на милицях.

Позивач взагалі «випала» з активного, нормального способу життя, змушена була взяти тарифну відпустку з лютого по квітень за станом здоров'я.

Також у позивачки внаслідок ДТП, з'явилися шрами на шиї та лівому стегні, про що вона сильно переживає, адже виглядають вони не естетично. В разі, якщо позивачка протягом 4-5 годин перебуває на ногах, вона починає шкутильгати через болі в нозі.

Дуже сильні душевні переживання та страждання позивачу приносить той факт, що протягом двох років лікарі їй заборонили вагітніти, адже разом з чоловіком, з яким позивачка перебуває фактично у шлюбних відносинах, мали плани народити дитину. Лікарі також заборонили позивачці перебувати на сонці протягом 2-х років. Всі ці заборони, порушення нормального способу життя приносять позивачу значні моральні страждання та переживання.

Завдану позивачу моральну шкоду остання оцінює у 150000 грн.

Позивач звернулася із уточненою позовною заявою, в якій посилається на те, що на момент скоєння ДТП в Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» була застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2, що підтверджується страховим полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/2529612 строк дії якого з 09.03.2015 до 08.03.2016.

Згідно умов цього полісу страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю і здоров'ю складає 100000 грн.

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.

За змістом Закону №1961-ІV (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

З огляду на вищенаведене сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам внаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди внаслідок ДТП особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов'язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі відповідає відповідний обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника (в договірному зобов'язанні ним є страховик).

Разом з тим, зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, внаслідок якої завдано шкоди, буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов'язково припиняє деліктне зобов'язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов'язаною. При цьому потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за договором: на його користь або на користь третьої особи страховик зобов'язаний виконати зобов'язання зі здійснення страхового відшкодування.

Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

Представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом ОСОБА_3 подано до суду письмові заперечення (відзив) проти позову, в яких вона зазначила, що позивач ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, який відбуває покарання у виправний колонії, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у сумі 243 395, 45 грн. У обґрунтуванні заподіяння їй матеріальної та моральної шкоди вона вказує на те,що 25.10.2015 приблизно о 19:20 на неї стався наїзд автомобілем марки ВАЗ 2107 під керуванням ОСОБА_2, внаслідок якого вона отримала тяжкі тілесні ушкодження з якими була доставлена до комунального закладу охорони здоров'я «Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова», де хвора ОСОБА_4 знаходилась у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії з 25.10.2015 по 03.12.2015. За даним фактом було відкрите кримінальне провадження 25.10.2015 за ч. 2.ст. 286 КК України. ОСОБА_4 стверджує, що під час її лікування у ХМКМНМД було витрачено на її лікування ліків та лікарських засобів на суму 45 220.92грн, що підтверджується чеками з аптеки. Під час лікування за місцем проживання - 5459,53 грн, що підтверджується чеками. Додатково на медичні препарати ОСОБА_4 витратила 28190 грн. Ознайомившись з матеріалами справи вбачається, що у представлених копіях чеків є ліки яких немає у списку ліків який був представлений лікарем ОСОБА_5 на запит захисника ОСОБА_1 у якості доказів витрат. Сума відсутніх у цьому списку ліків складає - 8 273.10 грн. Також у чеках вказані предмети санітарії та гігієни, які теж не входять до вищевказаного списку на суму 2 142,91 грн. У якості доказів ОСОБА_4 представила чеки на ліки призначення яких немає підтвердження в жодному із представлених в якості доказів документах та вони не співпадають з находженням ОСОБА_4 на лікуванні у медичних закладах за місцем її проживання на суму 5 101,88 грн. Також з представленого списку витрачених на лікування ОСОБА_4 ліків під час її перебування у ХМКМНДМ вбачається , що медичного препарату цефіпім 1г за весь час її перебування було витрачено 6 флаконів, але у представлених чеках зазначено 28 флаконів. Таким чином кількість затраченого препарату збільшена на 22 флакони, а сума ліків збільшена на 1884,52 грн. У представлених ОСОБА_4 чеках-доказах фігурує препарат Фленокс у кількості 25 шприців на загальну суму 1700 грн. Цього препарату також немає у довідці лікаря ОСОБА_5. Немає ніяких документальних доказів на вказані додаткові витрати ОСОБА_4 у сумі 28180грн. З матеріалів справи вбачається, що на 5 день перебування у стаціонарі 30.10.2015 ОСОБА_4 захворіла на госпітальну пневмонію і немає ніяких документів та висновків судово-медичної експертизи з приводу зв'язку отриманих ОСОБА_4 тілесних ушкоджень у ході ДТП та отриманою нею у лікарні госпітальною пневмонією. Немає жодних доказів які б могли показати, які ліки та на яку суму були призначені для лікування травматичних ушкоджень, а які ліки та на яку суму для лікування госпітальної пневмонії. З цієї причини сума витрат на лікування ОСОБА_4 отриманих травм у ході ДТП є не визначеною. ОСОБА_4 вказує на те, що їй було призначено харчування згідно дієти №1-А та були придбані продукти харчування вартістю 1 500 грн., але жодного документу на підтвердження витрат коштів на придбання вищевказаних продуктів немає. ОСОБА_4 стверджує, що внаслідок ДТП речі в які вона була вдягнена та телефон були пошкоджені. Вартість цих речей складає разом 3650 грн. З матеріалів справи вбачається, що немає оціночного експертного висновку по вищевказаним речам та місцезнаходження телефону на місці ДТП не вказано у протоколі огляду місця ДТП. Позивач вказує на те, що її батьки були вимушені по черзі знаходитись з нею у лікарні та витратили на придбання бензину 5 875 грн. Позивач ОСОБА_4 вказує на те, що з лютого 2016 року вона є інвалідом другої групи та підтверджує це актом МСЕК серия12ААА№ 103475. ОСОБА_4 є інвалідом з загального захворювання, діагноз - закритий оскольчатий перелом лівого стегна в середній третині. У позові вказано, що окрім матеріальної шкоди ОСОБА_4 було завдано моральну шкоду неправомірними діями відповідача ОСОБА_2, оскільки вона зазнала фізичного болю, було завдано тяжких тілесних ушкоджень, було порушено нормальний спосіб життя. Вказано, що ОСОБА_4 вела активний спосіб життя, грала у рухливі ігри, займалася волейболом. Немає жодного доказу того, що ОСОБА_4 займалася спортом, а саме волейболом. Позивачка ОСОБА_4 вказує на те, що протягом двох років лікарі заборонили їй вагітніти і з цього приводу вона має дуже сильні душевні переживання та страждання, але в матеріалах справи с копія обмінної картки, з якої вбачається що ОСОБА_4 народила дитину, пологи без патології, виписана на 4-й день з лікарні в задовільному стані. Завдану ОСОБА_4 моральну шкоду остання оцінює у 150 000 грн. У позові ОСОБА_4 вказує на ч.1,2 ст.62 КПК України де вказано, що цивільним відповідачем у кримінальному проваджені може бути фізична або юридична особа. Яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред'явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом. Відповідач ОСОБА_2 як власник транспортного засобу має договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, який зареєстрований в ТДК «СТ Домінанта», про що свідчить поліс № АЕ/2529612 (дата укладання договору 08.03.2015). Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземного транспорту, застосованого на території України. Згідно пункту 2.1. цього закону відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним Кодексом України, Законом України «Про страхування» та іншими законами України І нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Згідно статті 3 цього закону мета здійснення обов'язкового страхування - забезпечення відшкодування шкоди заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Відшкодування шкоди здійснюється відповідно ст.ст. 22, 23 та 24 цього закону. Відповідач ОСОБА_2 діяв як відповідальний громадянин і, не зважаючи на те, що не визнав своєї провини, вживав усі можливі заходи для надання матеріальної допомоги потерпілій ОСОБА_4, а саме 20 000 грн. батькам ОСОБА_4, про що є розписка в матеріалах справи, та два перекази по 5 000 грн. Загальна сума матеріальної допомоги, яку надав ОСОБА_2 складає 30 000 грн. У зв'язку з вищевикладеним представник відповідача вважає, що вимоги позивача не обґрунтовані, докази, що надаються, суперечливі, і тому не можуть бути покладені в обґрунтування суми, що підлягає стягненню.

Представником відповідача - Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» Міщенком А.Л. подано до суду відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яким встановлено порядок укладання договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності та порядок здійснення страхового відшкодування. Так, пунктом 2.1 ст. 2 Закону передбачено, що якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону. Згідно з абз. 1 п. 22.1 ст. 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Відповідно до п.24.1 ст. 24 Закону у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбання лікарських засобів. Так, відповідно до ст. 35 Закону, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування. Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону, рішення про здійснення страхового відшкодування (та виплата страхового відшкодування) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування страховик зобов'язаний прийняти протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування (за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування. Позивач ні з повідомленням, ні з заявою про страхове відшкодування до ОСОБА_2 не звертався, документів, які передбачені ст. 35 Закону, страховику не надав та своїми діями фактично позбавив можливості ОСОБА_2 встановити дійсні обставини справи та, з врахуванням положень Закону, визначити розмір страхового відшкодування, який завданий безпосередньо під час ДТП. Позивачем не було надано жодного доказу, який підтверджує його звернення до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» із повідомленням та заявою про страхове відшкодування. Таким чином, права позивача зі сторони Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» жодним чином не порушені, строк виконання зобов'язання страховика щодо виплати страхового відшкодування не розпочався та, відповідно, не настав, відмови у виплаті страхового відшкодування не було, що виключає порушення прав та законних інтересів позивача, спір між сторонами щодо предмету позову відсутній. До Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» не звертався із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду також і ОСОБА_2, а відповідно у Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» не заведена страхова справа та нічого не відомо стосовно обставин цієї події та як наслідок була відсутня можливість провести власне розслідування. Законодавством не передбачено обв'язку страховика розшукувати потерпілих та вимагати в них надання документів, що передбачені Законом та особистого рахунку для виплати страхового відшкодування. В зв'язку з чим просить позовну заяву в частині вимог до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» залишити без розгляду, а позивачу роз'яснити про її обов'язок звернутися до ТОВ «Страхове товариство «Домінанта» в порядку визначеному Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Представник позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала, проти позову заперечувала.

Представник відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суду не повідомив, повідомлявся неодноразово про час та місце розгляду справи, але жодного разу в судове засідання не прибув, тому суд вважає модливим справу розглянути по суті за відсутності представника відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи, як докази, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Судом було достовірно встановлено, що 25 жовтня 2015 року приблизно о 19 год. 30 хв. сталася дорожньо-транспортна пригода, а саме наїзд автомобіля марки ВАЗ 2107 під керуванням ОСОБА_2 на потерпілу ОСОБА_4, внаслідок чого позивач отримала тяжкі тілесні ушкодження, з якими була доставлена до Комунального закладу Охорони Здоров'я «Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова». За даним фактом було відкрите кримінальне провадження №12015220280001965 від 26.10.2015 за ч. 2 ст. 286 КК України.

Внаслідок нанесених позивачу тілесних ушкоджень громадянином ОСОБА_2 у позивача було виявлено важку відкриту черепно-мозкову травму, забиття головного мозку, з осередками контузій правої лобної, скроневої долі та підкоркових утворень, субдуральні пластинчаті гематоми, конвексітально з переходом на темінну та потиличну кістку лівобічна отолікворея, забійна рана лівої лобної ділянки, забій передньої брюшної стінки, закритий оскольчатий перелом лівого стегна в середній треті зі зміщенням госпітальна очагово-зливна пневмонія в нижній долі правої легені, що підтверджується висновком лікувального закладу «ХМКЛШНМД» від 04.03.2016, де хвора знаходилась у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії з 25.10.2015 по 03.12.2015.

На даний час позивач має інвалідність 2 групи (довідка до акту огляду МСЕК серія 12ААА №103475 про інвалідність).

27 грудня 2016 року Дергачівським районним судом Харківської області був ухвалений вирок відносно ОСОБА_2 за ст.ст. 286 ч. 2, 135 ч. 1 КК України. Вказаним вироком ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні злочинів передбачених ст.ст. 286 ч. 2, 135 ч. 1 КК України та призначено йому покарання за ст. 286 ч. 2 КК України у виді п'яти років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами терміном на три роки; за ст. 135 ч. 1 КК України у виді двох років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України остаточно призначено ОСОБА_2 покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді п'яти років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами терміном на три роки. Строк відбуття покарання ОСОБА_2 відраховувати з моменту фактичного затримання. Стягнуто з ОСОБА_2 судові витрати на користь держави ви сумі 736 гривень 56 копійок. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 матеріальну та моральну шкоду в розмірі 168725 гривень 55 копійок.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області від 20 липня 2017 року вирок Дергачівського районного суду Харківської області від 27 грудня 2016 року відносно ОСОБА_2 в частині вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди скасовано і призначено новий судовий розгляд цивільного позову потерпілої ОСОБА_4 в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства. В решті вирок Дергачівського районного суду Харківської області від 27 грудня 2016 року відносно ОСОБА_2 залишено без змін.

Відповідно до ст. 28 КПК України, особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальній справі, а також особа, цивільний позов якої залишився без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 4, 6 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року з наступними змінами під власником джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського ведення, оперативного керування або за іншими підставами.

Суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, підлягає задоволенню частково, а саме на лікування в сумі 59768 грн. 04 коп., на посилене харчування в сумі 1500 грн., на витрати правничої допомоги в сумі 3500 грн., а всього на суму 64768 грн. 04 коп.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає:

- у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншими ушкодженням здоров'я;

- у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої або членів її сім'ї;

- у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

- у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної особи.

Як встановлено судом, позивач перенесла моральні страждання, викликані подією дорожньо-транспортної пригоди, які виразилися в душевних і фізичних стражданнях, пов'язаних з хвилюванням і переживаннях, побоюванням за своє життя, тому що позивач знаходилася в критичному стані, порушення звичного способу життя, у зв'язку з тривалим перебуванням на стаціонарному лікуванні в лікарні і подальшої реабілітації. Для позивача факт дорожньо-транспортної пригоди, з'явився великим стресом, внаслідок якого у неї погіршився стан як фізичного так і морального здоров'я, позивач до сих пір не може відійти від шоку і не знає які в подальшому наслідки можуть проявитися через отримані травми. Позивач, в дорожньо-транспортній пригоді отримала серйозні травми, в тому числі і голови, через що тривалий час перебувала у лікарні. Також у позивача погіршився стан здоров'я, з'явилися часті болі, як в місці удару, так і головні болі, пов'язані з завданою травмою.

Вирішуючи питання про розмір завданої моральної шкоди позивачу, суд вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_4 90000 грн., але з урахуванням відшкодованих відповідачем 30000 грн., остаточна сума моральної шкоди становить 60000 грн.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 6 вказаного Закону страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1,2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування

Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти.

Суд вважає, що позов в частині стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» завданої шкоди не підлягає задоволенню, так як поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, суду наданий не був.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 23, 1167, 1187 ЦК України, ст.ст. 3, 6, 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», Постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», ст.ст. 76-80, 82 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає за адресою: АДРЕСА_2, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, на лікування в сумі 59768 грн. 04 коп., на посилене харчування в сумі 1500 грн., на витрати правничої допомоги в сумі 3500 грн., а всього 64768 (шістдесят чотири тисячі сімсот шістдесят вісім) грн. 04 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає за адресою: АДРЕСА_2, в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, в сумі 60000 (шістдесят тисяч) грн.

В іншій частиині в задоволенні позову ОСОБА_4 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, на користь держави судовий збір в сумі 1247 грн. 68 коп.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Харківської області в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення 22 вересня 2018 року.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л. О. Якименко