Ухвала суду № 76630770, 24.09.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24 вересня 2018 року м. Київ № 826/15314/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, вимоги та рішення,-В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (03146, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1) звернувся до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР: 39439980), в якому просить:

скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 17.04.2018 № 0130791302;

скасувати податкову вимогу ГУ ДФС у м. Києві від 03.07.2018 № 122770-17;

скасувати рішення про опис майна у податкову заставу ГУ ДФС у м. Києві від 03.07.2018 № 122770-12.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Однак, позивачем не зазначеного власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Як видно з позовної заяви, позивачем, в якості відповідачів визначено Державну фіскальну службу України та Головне управління ДФС у м. Києві.

Разом з тим, позовна заява містить лише зміст позовних вимог і виклад обставин, заявлених до ГУ ДФС у м. Києві та не містить позовних вимог до ДФС України.

Таким чином, у відповідності до вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, позивачу необхідно уточнити суб'єктивний склад відповідачів.

Крім того, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, на підтвердження сплати судового збору позивачем до позовної заяви додано квитанцію на суму 1762,00 грн.

Разом з тим, зі змісту позовної заяви видно, що позивачем заявлено одночасно вимогу майнового характеру у загальному розмірі 10975,59 грн. (про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.04.2018 № 0130791302 та вимоги від 03.07.2018 № 122770-17) та вимогу немайнового характеру (скасування рішення про опис майна у податкову заставу ГУ ДФС у м. Києві від 03.07.2018 № 122770-12)

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою-підприємцем до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Поряд з цим, за подання фізичною особою-підприємцем до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», установлено у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2018 - 1762,00 грн.

Таким чином, за подання вказаної позовної заяви позивачу слід сплатити за вимоги майнового характеру - 704,80 грн. (1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб), а за вимогу немайнового характеру - 1762,00 грн., що разом складає 2466,80 грн.

Разом з тим, зважаючи на те, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1762,00 грн., останньому необхідно доплатити судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Крім того, положеннями ст. 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Аналогічні положення визначені Національним стандартом України «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163-2003., що затверджений Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55.

Так, пункт 5.27 даного стандарту визначає, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту.

Як видно з доданих до позовної заяви документів, останні не засвідчені належним чином у визначеному законодавством порядку.

Наведене вище у сукупності свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01601) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:

1) уточненої позовної заяви, поданої у відповідності до вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України із уточним суб'єктним складом відповідачів та із зазначенням власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

2) оригіналів або належним чином засвідчених копій документів, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги;

3) оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду у розмірі 704.80 грн.

Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.А. Кармазін