Постанова № 76630460, 20.09.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 128/2325/17

Головуючий у 1-й інстанції: Ганкіна І.А.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

20 вересня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Загороднюка А.Г. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Аніщенко А.О.,

Представника третьої особи: Блошенкіної М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області на постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 04 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Вінницького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області, третя особа управління праці та соціального захисту населення Вінницького району Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В :

у вересні 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду з адміністративним позовом до Вінницького приміського об'єднаного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області, третя особа Управління праці та соціального захисту населення Вінницького району Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення грошових коштів.

Постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 04 грудня 2017 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Вінницького приміського об'єднаного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_3 та зобов'язано відповідача поновити ОСОБА_3, виплату раніше призначеної пенсії за віком з 01 квітня 2017 року.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що при скасуванні довідки внутрішньо переміщеної особи з 05.04.2017 позивачу рішенням комісії Вінницького приміського об'єднаного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області було припинено виплату пенсії з 01.04.2017 відповідно до підп.4 пункту 12 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування» від 08.06.2016 №365.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року провадження у справі було зупинено до набрання чинності рішення Верховного Суду у зразковій справі №805/402/18 та ухвалою суду від 10 вересня 2018 року поновлено провадження у справі та призначено до апеляційного розгляду на 20.09.2018.

Представник третьої особи щодо доводів апеляційної скарги поклалася на розсуд суду.

Позивач та відповідач в судове засідання не з'явилися. Про час день та місце розгляду справи повідомлені завчасно та належним чином. Причини неявки суду не відомі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 05 січня 2004 року ОСОБА_3 здобула право на пенсію за віком, що підтверджується ксерокопією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 виданого 23 листопада 2004 року (а.с. 9).

ОСОБА_3 перебуває на обліку у Вінницькому приміському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримувала пенсію з 01 серпня 2014 року по 30 квітня 2017 року, як внутрішньо переміщена особа з Луганської області.

У зв'язку з припиненням виплати пенсії, 11 квітня 2017 року позивач звернулася із заявою до Вінницького приміського об'єднаного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області за відновленням виплат пенсії.

27 червня 2017 року позивач повторно звернулась до Вінницького приміського об'єднаного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою, у якій вимагала пояснити причини невиплати їй пенсії, а також погасити заборгованість.

Листом від 05.07.17 №Г-22 позивачу повідомлено, що виплата пенсії їй була припинена з 01 квітня 2017 року на підставі рішення Комісії по розгляду питань, повязаних з наданням субсидій, соціальних допомог, компенсацій та призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам при Вінницькій держадміністрації № 10 від 06 квітня 2017 року відповідно до підпункту 4 пункту 12 «Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування», яке було прийнято на підставі Постанови КМ України № 365 від 08.06.2016 року.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо невиплати їй пенсії протиправною позивач звернулась до суду за захистом своїх порушених прав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем проігнороване право позивача на отримання пенсії на загальних підставах, оскільки припинення виплати пенсії позивачу з 01.04.2017 було здійснено не у спосіб, передбачений Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує викладене нижче.

Згідно статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (Закон № 1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Згідно зі статтею 14 Закону № 1706-VII внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо переміщеними особами.

Відповідно до п. 1 Постанови КМУ від 05.11.2014 № 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим Постановою КМУ № 509.

Виплата (продовження виплати) пенсій, що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України".

Отже, умовами призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є: знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою; наявність рахунку в установі ПАТ "Державний ощадний банк".

Відповідно до п. 6 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого Постановою КМУ № 509, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, передбачених ст. 12 Закону № 1706-VII та абзацом шостим цього пункту. Довідка, видана до 20 червня 2016 року, яка не скасована і строк дії якої не закінчився, є дійсною та діє безстроково, крім випадків, передбачених ст. 12 вказаного Закону.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом № 1058-IV.

Відповідно до частиною першої статті 49 Закону № 1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Отже, з наведеного вбачається, що перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.

Встановлено, що відповідач припинив виплату пенсії позивачу на підставі рішення Комісії по розгляду питань повязаних з наданням субсидій, соціальних допомог, компенсацій та призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам при Вінницькій державній адміністрації №10 від 06.04.2017 та на підставі листа Управління праці та соціального захисту населення Вінницької РДА №1824 від 05.04.2017, яким повідомлено про прийняття рішення про скасування позивачу довідки внутрішньо переміщеної особи з 05.04.2017.

Однак, як свідчить аналіз положень Закону № 1058-IV, припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення з підстав, визначених ст. 49 цього Закону.

Таким чином, з огляду на викладене, колегія суддів вважає, що припинення виплати пенсії позивачу з 01.04.2017 було здійснено не у спосіб передбачений Законом №1058- IV, оскільки виплата пенсії припинена без прийняття органом Пенсійного фонду України відповідного рішення та не з підстав, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому суд першої інстанції обґрунтовано вказав на протиправну бездіяльність відповідача.

На думку колегії суддів, необґрунтованими є посилання відповідача, як на підставу для відмови у задоволенні позову, на підп.4 пунк.12 Постанови Кабінету Міністрів України №365 від 8 червня 2016 року «Про деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», оскільки Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-VI має вищу юридичну силу аніж положення Постанови КМ України №365 від 8 червня 2016 року, а тому застосуванню судом підлягають норми Закону 1058-VI.

Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду від 03.05.2018 у зразковій справі № 805/402/18 (провадження № Пз/9901/20/18).

Враховуючи викладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що припинення виплати пенсії позивачу з 01.04.2017 було здійснено не у спосіб, передбачений Законом № 1058-IV, а відтак, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Вінницького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області залишити без задоволення, а постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 04 грудня 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 24 вересня 2018 року.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Драчук Т. О. Загороднюк А.Г.