Постанова № 76630345, 24.09.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2018 р.м. ОдесаСправа № 821/1043/18

Категорія: 10.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Дмитрієва О.О. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Домусчі С.Д.,

- Кравець О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційні скарги ОСОБА_2, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду, яке прийнято 04 липня 2018 року у складі суду судді: Дмитрієвої О.О. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулась до суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, у якому просила суд: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області по несвоєчасному виконанню постанови Цюрупинського районного суду Херсонської області від 31.03.2011 року по справі № 2а-1494/2010 щодо зобов'язання провести перерахунок пенсії ОСОБА_2, як інваліду другої групи, категорії І, постраждалої від Чорнобильської катастрофи; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області виплатити донараховану на підставі судового рішення пенсію у сумі 56910,28 грн.; звернути до негайного виконання судове рішення в частині виплати донарахованої пенсії у межах суми стягнення за один місяць - 5173,66 грн.; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у сумі 57457,33 грн.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 04 липня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо невиплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати донарахованої пенсії за період з 13.06.2014 року по 30.04.2018 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати донарахованої пенсії за період з 13.06.2014 року по 30.04.2018 року відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2010 року № 159, в період з 13.06.2014 року по 30.04.2018 року. В задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 04 липня 2018 року в частині відмови у задоволенні заявлених вимог, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі.

Також, не погоджуючись із наведеним рішенням суду першої інстанції в частині задоволених вимог позивача, Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким у задоволені заявлених позовних вимог відмовити у повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що наведені апеляційні скарги подані на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), а тому, враховуючи положення п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, а також подане позивачем клопотання про розгляд справи за його відсутності, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для проведення розгляду наведених апеляційних скарг за участю представника Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області та розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без виклику сторін та проведення судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 та апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, судова колегія приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Олешківському відділі Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області з 01.11.1994 року та отримує пенсію по ІІ групі інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, згідно із ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Цюрупинського районного суду Херсонської області від 31 березня 2011 року у справі № 2а-1494/2010 управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі Херсонської області зобов'язано провести перерахунок пенсії ОСОБА_2, як інваліду другої групи категорії 1, у розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 25.08.2010 по 31.03.2011 року.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2014 року постанову Цюрупинського районного суду Херсонської області від 31 березня 2011 року змінено, виключено з резолютивної частини третього абзацу кінцеву дату виплат « 31.03.2011 року», в іншій частині наведене судове рішення залишено без змін.

Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 17.05.2018 року № 332/Б-99-1, на виконання рішень судів першої та апеляційної інстанції з 25.08.2010 року по 22.07.2011 року було проведено перерахування пенсії позивача у відповідному розмірі та нараховані кошти у сумі 56910,28 грн.

Також у наведеному листі зазначено, що виплата пенсії може бути здійснена лише за наявності відповідного бюджетного призначення, а порядок виплати нарахованої суми пенсії позивачу передбачено Порядком погашення заборгованості за рішенням суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2017 року № 440, згідно якого останній необхідно звернутися до органів державної виконавчої служби.

Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача щодо невиплати нарахованої позивачу за рішенням суду пенсії, позивач звернулась до суду з даним позовом.

За наслідками розгляду вказаної справи, суд першої інстанції дійшов висновків про те, що ухвалення судом рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про стягнення з Пенсійного фонду на користь позивача суми недоплаченої пенсії призведе до подвійного зобов'язання вчинення певних дій, що суперечить діючому законодавству України та не узгоджується з положеннями Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого позову в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області виплатити донараховану на підставі судового рішення пенсію у сумі 56910,28 грн.

Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що невиплата позивачу компенсації у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії є неправомірною, оскільки виплата пенсії особі на підставі рішення суду не змінює суті цих виплат та не перетворює їх в одноразову виплату, а тривале неперерахування пенсії за минулі періоди сталося з протиправною бездіяльністю відповідача, а тому позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасним отриманням щомісячних пенсійних виплат, донарахованих на підставі рішення суду.

В той же час, вирішуючи питання про задоволення позовних вимог щодо виплати компенсації у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення наведених вимог позивача та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати донарахованої пенсії за період з 13.06.2014 року по 30.04.2018 року.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, остання вже зверталась до суду з позовом про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок її пенсії згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Так, з матеріалів справи вбачається, що постановою Цюрупинського районного суду Херсонської області від 31 березня 2011 року у справі № 2а-1494/2010 управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі Херсонської області зобов'язано провести перерахунок пенсії ОСОБА_2, як інваліду другої групи категорії 1, у розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 25.08.2010 по 31.03.2011 року.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2014 року постанову Цюрупинського районного суду Херсонської області від 31 березня 2011 року змінено, виключено з резолютивної частини третього абзацу кінцеву дату виплат « 31.03.2011 року», в іншій частині наведене судове рішення залишено без змін.

Таким чином, вбачається, що спір щодо перерахунку позивачу пенсії згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та щодо періоду такого перерахунку і складових вирішено в іншій справі № 2а-1494/2010.

В свою чергу, підставою для звернення до суду з даним позовом є неналежне виконання, на думку позивача, постанови Цюрупинського районного суду Херсонської області від 31 березня 2011 року по справі № 2а-1494/2010.

Водночас, згідно вимог ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до змісту статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Звернення судових рішень в адміністративних справах до примусового виконання регулюється статтею 373 КАС України та передбачає можливість отримання виконавчого листа та його пред'явлення для виконання до відповідного органу виконавчої служби.

Також, згідно вимог ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, слід зазначити, що діюче законодавство надає можливість позивачу виконати рішення суду в рамках провадження, в результаті якого і було прийнято вказане рішення, яке, в свою чергу, набрало законної сили та не виконується боржником.

Тобто, у відповідності до наведених норм процесуального закону невиконання відповідачем рішення суду, ухваленого на користь позивача, є підставою для звернення останнього до суду з відповідними заявами в порядку, встановленому наведеними положеннями КАС України у справі № 2а-1494/2010, а не підставою для звернення до суду з новим позовом. Вказаними вимогами визначений чітко порядок подання таких заяв та рішення суду, які мають бути прийняті за результатами їх розгляду.

Отже, рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 31.03.2011 року набрало законної сили 13.06.2014 року та згідно вимог чинного законодавства є обов'язковим до виконання.

На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вимог позивача в частині визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області по несвоєчасному виконанню постанови Цюрупинського районного суду Херсонської області від 31.03.2011 року по справі № 2а-1494/2010 щодо зобов'язання провести перерахунок пенсії ОСОБА_2, як інваліду другої групи, категорії І, постраждалої від Чорнобильської катастрофи, зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області виплатити донараховану на підставі судового рішення пенсію у сумі 56910,28 грн.

Доводи апеляційної скарги позивача у вказаній частині спростовуються наведеними висновками суду.

Що стосується вимог позивача в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у сумі 57457,33 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме супровідного листа Цюрупинського районного суду від 16.10.2014 № 7422/14 (а.с.32), копії постанови Цюрупинського районного суду Херсонської області від 31 березня 2011 року та постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2014 року у справі № 2а-1494/2010 були направлені для відома та виконання нач. УПФУ в Цюрупинському районі Херсонської області, та отримані 17.10.2014 року, що підтверджується відповідачем у наявному в матеріалах справи відзиві на адміністративний позов (а.с.25-27).

Згідно розпорядження про перерахунок пенсії ОСОБА_2 від 06.11.2014 року (а.с.29) вбачається, що 06.11.2014 року проведено перерахунок пенсії позивача та нараховані кошти в сумі 56910,28 грн.

Також, згідно змісту наданого відповідачем протоколу від 13.11.2014 року про індивідуальний перерахунок пенсії ОСОБА_2 (а.с.30), нарахована виплата в сумі 56910,28 грн., повинна була бути здійснена основним способом в плановий період в 12 місяці 2014 року згідно відомості від 14.12.2014 року.

В той же час, відповідно до змісту листа ГУПФ України в Херсонській області від 17.05.2018 року №332/Б-99-1 вбачається, що відповідачем на виконання рішень судів першої та апеляційної інстанції з 25.08.2010 року по 22.07.2011 року було проведено перерахування пенсії у відповідному розмірі та нараховані кошти у сумі 56910,28 грн., проте виплата вказаних коштів не здійснювалась.

У відповідності до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Так, згідно вимог статті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до статті 2 вказаного Закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Статтею 3 вказаного Закону визначено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно змісту статті 6 визначається, що компенсацію виплачують за рахунок: власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об'єднання громадян; коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

У відповідності до вимог п. 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2010 року № 159, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

З наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» компенсації, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії).

При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - органом ПФУ) добровільно чи на виконання судового рішення.

Така позиція відповідає висновкам Верховного Суду України викладених у постановах від 18 листопада 2014 року у справі № 21-518а14, від 11 липня 2017 року у справі № 21-2003а16, Верховного Суду у постановах від 06 лютого 2018 року у справі № 681/423/15-а, від 20 лютого 2018 року у справі № 522/5664/17, від 21 червня 2018 року у справі 523/1124/17 щодо розгляду адміністративного спору в рамках подібних правовідносин.

На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявність підстав для задоволення вимог позивача в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати донарахованої пенсії.

Доводи апеляційної скарги відповідача у наведеній частині вимог позивача повністю спростовуються висновками суду.

Також вирішуючи спірне питання у вказаній частині вимог колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі «Федоренко проти України» (№ 25921/02) Європейський Суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності.

Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства (Stretch v. the United Kingdom № 44277/98).

У межах вироблених Європейським Судом з прав людини підходів до тлумачення поняття «майно», а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як «наявне майно», так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності» (пункт 74 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Фон Мальтцан та інші проти Німеччини). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися «активом»: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є «активом», на який може розраховувати громадянин як на свою власність (Maltzan (Freiherr Von) and others v. Germany № 71916/01, № 71917/01 та № 10260/02).

Таким чином, враховуючи встановлені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірно висновку, що відповідач підлягає зобов'язанню нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати донарахованої пенсії.

Поряд з цим, колегія суддів погоджується з доводами апелянта - позивача про те, що доходячи обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів, суд першої інстанції помилково визначив період, за який підлягає нарахуванню та виплаті така компенсація.

Так, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що зі змісту резолютивної частини постанови Цюрупинського районного суду Херсонської області від 31.03.2011 року вбачається, що управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі Херсонської області зобов'язано провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 за період з 25.08.2010 року по 31.03.2011 року.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2014 року постанову Цюрупинського районного суду Херсонської області від 31.03.2011 року змінено, виключено з резолютивної частини третього абзацу кінцеву дату виплат « 31.03.2011 року», в іншій частині - залишено без змін.

Таким чином, вказаними судовими рішеннями встановлено, що відповідачем протиправно не здійснено виплату пенсії позивачу у належному розмірі згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 25.08.2010 року та зобов'язано управління Пенсійного фонду провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 саме за період з 25.08.2010 року.

Як вже зазначалось колегією суддів, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим органом ПФУ добровільно чи на виконання судового рішення.

Крім того, колегія суддів враховує, що за змістом позовної заяви позивач просить здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати донарахованої пенсії з вересня 2010 року по квітень 2018 року та станом на цей період нарахована позивачу пенсія так і не виплачена.

За правилами ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати донарахованої пенсії ОСОБА_2 підлягає нарахуванню та виплаті позивачу відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, за період з 26.09.2010 року по 30.04.2018 року, як того просила позивач, оскільки саме з вказаного періоду відповідачем прострочено виплату пенсії позивача у належному розмірі, що встановлено рішенням суду.

З огляду на це колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції винесено з помилковим визначенням періоду призначення компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області підлягає залишенню без задоволення, апеляційна скарга ОСОБА_2 - частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні в частині періоду, за який підлягає нарахуванню та виплаті позивачу компенсація втрати частини доходів.

Керуючись ст.ст. 159, 241, 243, 250, 311, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 04 липня 2018 року - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 04 липня 2018 року - задовольнити частково.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 04 липня 2018 року - змінити, виклавши в абзаці третьому його резолютивної частини період, за який підлягає нарахуванню та виплаті компенсація втрати частини доходів в наступній редакції: «в період з 26.09.2010 року по 30.04.2018 року.».

В іншій частині рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 04 липня 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верхового Суду у випадках, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 24 вересня 2018 року.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.О. Кравець