Постанова № 76629982, 24.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 823/1605/18 Суддя (судді) першої інстанції: Тимошенко В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О. Губської О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 липня 2018 року (дата виготовлення повного тексту не вказана) у справі за позовом ОСОБА_2 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про стягнення невиплаченого грошового забезпечення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - відповідач), в якому просив суд стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України заборгованість невиплаченого грошового забезпечення у вигляді премії та відрахування грошового забезпечення за дві доби щорічної основної відпустки за грудень 2017 року на його користь в сумі 3300 грн.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 02 липня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким у позов задовольнити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення помилково застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Згідно із ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Учасники справи, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, до суду не з'явилися.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №586 о/с від 28.12.2017 рядового поліції ОСОБА_2 звільнено зі служби в поліції з 29 грудня 2017 року, із відрахуванням грошового забезпечення за дві доби щорічної основної оплачуваної відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року (а.с.30).

22 січня 2018 року позивачу було виплачено грошове забезпечення у розмірі 7502 грн.

06 березня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до начальника Департаменту патрульної поліції із заявою, в якій посилаючись на те, що іншим співробітникам роти № 3 БУПП в Черкаській області було виплачене грошове забезпечення у розмірі 10 800 грн., просив повідомити, чому йому виплачено грошове забезпечення у меншому розмірі, зокрема, премія; надати копію наказу про де преміювання його за грудень 2017 року, якщо такий видавався, разом з наказом про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, якщо такий видавався; виплатити зняту частину премії в сумі 3500 грн.

Листом від 30 березня 2018 року Департамент патрульної поліції Національної поліції України повідомив позивача про те, що повний розрахунок грошового забезпечення за грудень 2017 року був зроблений за 29 відпрацьованих днів в сумі 8026,41 грн. із відрахуванням грошового забезпечення за 2 доби щорічної основної відпустки в сумі 523,99 грн. Премія за грудень 2017 року була нарахована згідно списків на преміювання поліцейських, які затверджені начальником Департаменту патрульної поліції. Рішення про додаткове преміювання за грудень 2017 року начальником Департаменту патрульної поліції щодо ОСОБА_2 не прийняте.

Вважаючи відмову відповідача у виплаті премії за грудень 2017 року протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що розрахунок по виплаті грошового забезпечення проведено з позивачем у повному обсязі, оскільки преміювання здійснювалося у межах бюджетних асигнувань та було відраховано грошове забезпечення за дві доби використаної щорічної відпустки.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що він не притягувався до дисциплінарної відповідальності, а тому зменшення розміру його премії в грудні 2017 року є необґрунтованим.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції на підставі доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Схему посадових окладів поліцейських за спеціальним званням поліцейських затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. N 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - постанова № 988).

Відповідно до п. 1 постанови № 988 грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Підпунктом 2 пункту 4 цієї постанови надано право керівникам органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення, здійснювати преміювання поліцейських відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби.

Аналогічні положення містяться у пункті 12 розділу 2 Порядку Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженому наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260, в якому визначено, що керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції.

Розміри премії встановлюються за рішенням керівників органів поліції відповідно до затверджених ними положень про преміювання та наявного фонду грошового забезпечення.

Виплата премій поліцейським здійснюється за наказами керівників органів поліції.

У випадку допущення поліцейськими проступків, які впливають на розмір премії, до наказу вносяться відповідні зміни та проводиться перерахунок премії в наступному місяці.

Накази про преміювання поліцейських видаються до 25 числа кожного місяця на підставі списків начальників структурних підрозділів органу поліції, погоджених з фінансовим підрозділом у частині розміру фонду преміювання.

Виплата премії проводиться щомісяця в останній день місяця за поточний місяць разом з виплатою грошового забезпечення.

Як встановлено судом першої інстанції, преміювання поліцейських Департаменту патрульної поліції здійснюється відповідно до «Положення про преміювання поліцейських, керівних працівників, спеціалістів, службовців, фахівців, працівників Департаменту патрульної поліції», затвердженого наказом № 60 від 14.12.2015 р. в межах фонду преміювання (а.с. 38-39).

Розмір премії встановлюється залежно від особистого вкладу поліцейського у загальні результати служби та з урахуванням фонду преміювання згідно списків на преміювання поліцейських, які затверджуються начальником Департаменту патрульної поліції.

Департаментом патрульної поліції прийнято наказ за № 5192 від 23.10.2017 (а.с. 56-58), яким було затверджено граничний розмір грошового забезпечення та заробітної плати працівникам Департаменту патрульної поліції згідно з займаними посадами, які включають в себе всі складові та види грошового забезпечення поліцейських та схеми посадових окладів установлених постановою Кабінету міністрів України від 11.11.2015 №988, які були виплачені позивачу 22.01.2018, що підтверджується копією розрахункових листів (а.с.22-25).

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що встановлення премії є правом, а не обов'язком керівника, і її розмір залежить від особистого внеску поліцейського в загальний результат служби та виплачується у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції, а відтак, позовні вимоги про донарахування позивачу премії за грудень 2017 року є безпідставними.

Перевіряючи правомірність відрахування грошового забезпечення позивача за 2 доби щорічної відпустки, колегія суддів виходить з такого.

Матеріалами справи підтверджено, що наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №1571 від 29.06.2016 рядовому поліції ОСОБА_2 надано щорічну чергову оплачувану відпустку за 2016 рік на 30 днів з 15 липня по 13 серпня 2016 року (а.с.26).

Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №1627 від 31.03.2017 рядовому поліції ОСОБА_2 надано щорічну чергову оплачувану відпустку за 2017 рік тривалістю 21 доба (з урахуванням 1 святкового дня), з 03 по 23 квітня 2017 року (а.с. 27).

Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №3852 від 14.08.2017 рядовому поліції ОСОБА_2 надано щорічну чергову оплачувану відпустку за 2017 рік тривалістю 11 діб (з урахуванням 1 святкового дня), з 20 по 30 серпня 2017 року (а.с. 28).

Таким чином, позивачем було використано основну щорічну відпустку за 2017 рік в повному обсязі.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 звільнився зі служби 29.12.2017, тобто не відпрацював повний 2017 рік (період роботи за який позивачу надано відпустку відраховувався з 01.03.2016 відповідно до наказу №56 о/с від 24.03.2016 (з часу призначення на службу Управління патрульної поліції у місті Черкаси відповідно до наказу від 24.03.2016 № 1571), відрахування грошового забезпечення за 2 доби щорічної основної відпустки в сумі 523,99 грн. є обґрунтованим.

За таких обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і апеляційним судом відхиляються у зв'язку з тим, що такі не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями ст.ст. 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді О.О. Беспалов О.А. Губська

Повний текст постанови складено 24.09.2018