Ухвала суду № 76629363, 21.09.2018, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

21.09.2018 Провадження № 1-кп/331/82/2018

Єдиний унікальний номер 331/4277/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2018 р. м.Запоріжжя

Жовтневий районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді СТРАТІЙ Є.В.

при секретарі МОРОЗ Н.І.

за участю прокурорів ДЕРЕВ'ЯНКО Т.Є., ПУЧКОВА О.С.

захисника ТРОФИМОВА В.В.

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжя кримінальне провадження з обвинувальним актом відносно ОСОБА_2 за ст.187 ч.2 КК України,

в с т а н о в и в:

В провадженні Жовтневого районного суду м.Запоріжжя перебуває кримінальне провадження з обвинуваль-ним актом відносно ОСОБА_2 за ст.187 ч.2 КК України.

Обвинуваченому ОСОБА_2 ухвалою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 25.07.2018 р. продов-

жений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого встановлений до 25 вересня 2018 р.

Відповідно до вимог ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надход-ження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

У судовому засіданні прокурори вважають за доцільне продовження обвинуваченому дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки, в теперішній час продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України,

які існували і під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Захисник та обвинувачений проти продовження тримання обвинуваченого під вартою заперечували, зазначив-

ши, що на теперішній час відпали будь-які ризики, передбачені ст.177 КПК України, прокурором не доведено існуван-ня ризиків, ОСОБА_2 не має наміру ухилятися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню, на його ут-риманні знаходиться дружина та малолітня донька, а також хвора матір.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_2 подав суду письмове клопотання про зміну відносно нього запобіж-ного заходу з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, а саме на цілодобовий домашній арешт, моти-вуючи тим, що протягом всього часу розгляду справи прокурори, в порушення вимог процесуального законодавства, практики ЄСПЛ, не обгрунтовують свою позицію щодо існування ризиків, не подали суду та не надали йому письмо-вого клопотання про продовження строків тримання під вартою, не додані відповідні документи в обгрунтування їх клопотання про продовження строку тримання його під вартою.

Вирішуючи питання щодо продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

а також вирішуючи клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу, суд враховує наступне.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконан-

ня обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганням спробам, у тому числі: 1) перехову-ватися від суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спе-ціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до ч.1 ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявнос-

ті ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження ма-теріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 2) тяжкість покарання, що загрожує відповід-ній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинува-чується; 4) міцність соціальних зв'язків; 6) репутацію обвинуваченого.

Суд враховує вимоги п.1 ст.5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, висновків, викла-

дених в рішенні Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 р. (справа «Харченко проти України»), кожні два місяці переглядає питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою відповідно до вимог ч.3 ст.331 КПК України, якою передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у виг-ляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Одночасно, в рішенні Харченко проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи

на презумпцію невинуватості, превалює над принципом до свободи особистості.

Згідно до положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Вирішуючи питання щодо продовження дії запобіжного заходу, обраного відносно ОСОБА_2, суд вихо-

дить із того, що він обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання лише у вигляді позбав-

лення волі, з огляду на це суд вважає, що він може переховуватись від суду, вчиняти інші злочини, способи вчинення кримінальних правопорушень порушують інтереси суспільства, що на думку суду, незважаючи на існування презумп-ції невинуватості, переважає інтереси забезпечення поваги до особистої свободи обвинуваченого, положення ч.3 ст.331 КПК України передбачають, що незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, тобто звернення прокурора до суду з письмовим клопотанням щодо вирішення цього питання не є обов'язковим, на що міститься посилання обвинуваченого, а також приймаючи до уваги, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, відповідає особі обвинуваченого та позбавляє обвинуваченого можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і запобіганню спробам незаконно впливати на потерпілих, та перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином, суд приходить до висновку про відсутність на даний час підстав для зміни обвинувачено-му обраного під час досудового слідства запобіжного заходу на інший, більш м'який запобіжний захід, у тому числі на цілодобовий домашній арешт, крім тримання під вартою.

З огляду на наведене, а також враховуючи, що продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 на 2 місяці до 21 листопада 2018 року, в задоволенні клопотання обвинуваче-

ного ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.177, 178, 331 КПК України, суд

у х в а л и в:

Продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком на 2 місяці до 21 листопада 2018 року.

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу з тримання під

вартою на домашній арешт відмовити.

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_2, надіслати прокурору та Запорізькому слідчому ізолятору УДПС України в Запорізькій області за місцем утримання обвинуваченого.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Стратій Є.В.