Рішення № 76628887, 24.09.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

24 вересня 2018 р. Справа № 820/4393/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі Головуючого судді - Супруна Ю.О., розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду м. Харкова адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до Харківського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (код ЄДРПОУ 40386382, вул. Євгена Котляра, буд. 4, м. Харків, 61052) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 (надалі за текстом - ОСОБА_1, позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (надалі за текстом - ХП ОУПФУ Харківської області, відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Харківського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо відмови у розрахунку ОСОБА_1 пенсії за віком з урахуванням вимог п. 4-4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії»);

- зобов'язати Харківське приміське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області призначити ОСОБА_1, пенсію за віком відповідно п. 4-4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії») із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислені як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %, починаючи з 22.01.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 23.06.1995 року по 22.01.2018 року перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». 22.01.2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою встановленого зразка про призначення пенсії за віком, відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення заявою за призначенням пенсії за віком (2016 та 2017 роки) та величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, однак відповідачем на думку позивача фактично переведено його з пенсії, призначеної у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», на пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. 4-3 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії». Отже, позивача було переведено на пенсію за віком з урахуванням показників середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016, з урахуванням оцінки страхового стажу 1%, а не призначено, як це передбачено п. 4-4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії». Крім того, зазначив, що листом від 25.05.2018 року №3005-02-01/44 ХП ОУПФУ в Харківській області повідомило позивача, що пенсія останнього перерахована з пенсії за вислугу років на пенсію за віком з 22.01.2018 року відповідно до ст. 40, 45 Закону із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки - 3764,40 грн. Проте, на думку позивача посилаючись на приписи ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідачем ототожнені поняття перехід та переведення, вид пенсії по вказаному Закону та різні інші види пенсії за іншими законами. Як зазначено, позивачем, що рахунок відповідачем проведений неправомірно, оскільки позивач не звертався до відповідача із заявою про переведення з одного виду пенсії на інший в межах одного Закону, а в перше просив призначити йому пенсію за іншим Законом. Оскільки позивач народився 27.11.1957 року, а отже на думку позивача згідно із положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для нього передбачений загальний пенсійний вік - 60 років, які виповнилось 27.11.2017 року, проте із заявою про призначення пенсії за віком останній звернувся лише у січні 2018 року.

Посилаючись на незаконність та протиправність дій відповідача стосовно відмови в розрахунку позивачу пенсії за віком з урахуванням вимог п. 4-4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії», просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Від представника відповідача надійшов відзив до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2018 року за вх.№01-26/32239/18, в якому відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити з огляду на те, що управління призначає пенсію та здійснює перерахунок пенсії у відповідності до нормативно-правових актів та з урахуванням інших вимог, встановлених чинним законодавством. Відповідно до заяви позивача про призначення/перерахунок пенсії від 22.01.2018 року, позивач просив відповідача перерахувати його пенсію, а не призначити. Отже, відповідач не вбачає жодної підстави стосовно вимоги позивача щодо зобов'язання управління призначити позивачу пенсію за віком відповідно до п. 4.4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії) із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислені як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стаж в розмірі 1% починаючи з 22.01.2018 року, оскільки відповідачем взагалі питання про призначення пенсії не розглядалось і жодного рішення з спірного питання управлінням не виносилось. Отже, відповідач діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. (а.с.30-32)

До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 04.07.2018 року за вх.№01-26/32954/18 від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якому викладено правову позицію позивача стосовно порушених відповідачем у відзиві на позову питань. (а.с.36-38)

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2018 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі згідно з положеннями п.2 ч.1 ст.263 КАС України, якою унормовано що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. (а.с.2-3)

05.07.2018 року винесено ухвалу з питань розгляду адміністративної справи за правилами загального позовного провадження та призначено справу у підготовче засідання. (а.с.45-48).

В судове засідання позивач не прибув, свого представника не направив про дату, час та місце розгляду адміністративної справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Проте, уповноваженим представником позивача до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 30.08.2018 року за вх.№01-26/44051 було подано заяву про розгляд справи без участі останнього. (а.с. 91)

Представник відповідача, ХП ОУПФУ Харківської області, в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами адміністративної справи. До канцелярії харківського окружного адміністративного суду подав клопотання від 24.09.2018 року за вх.№01-26/48776, в якому просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату з підстав знаходження представника управління у Господарському судді Харківської області.

Суд звертає увагу, що представником ХП ОУПФУ Харківської області не надано до суду разом з клопотанням від 24.09.2018 року за вх.№01-26/48776 підтвердження виклику/перебування представником управління в судовому засіданні у Господарському судді Харківської області.

Суд зазначає, що п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом КАС України) зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З урахуванням положень ст.ст. 4, 229 КАС України суд приходить до висновку про наявність беззаперечних підстав для розгляду адміністративної справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Стаття 6 КАС України встановлює, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Згідно з копії довідки № 152 від 10.01.2018 року та не заперечувалось учасниками справи вбачається, що ОСОБА_1, перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» по лінії Міністерства оборони України по 31.01.2018 рік. Первинна дата призначення пенсії позивачу - 23.06.1995 року. Підстава пенсійна справа ФХ-95900. (а.с. 79).

Копією атестату про зняття з обліку позивача виданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області № 27 від 09.01.2018 року вбачається, що позивачу припинено виплату пенсії по причині переходу на пенсію за іншим Законом. (а.с. 80 на зворотній стороні).

Позивач, ОСОБА_1, 22.01.2018 року звернувся із заявою встановленого зразка до відповідача про призначення пенсії за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с.13 та 68 на зворотній стороні).

Крім того, 27.04.2018 року позивач звернувся до начальника ХП ОУПФУ Харківської області, в якому зазначив, що 22.01.2018 року звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на загальних підставах, зв'язку з виникненням такого права. Проте, на підставі зазначеної заяви позивачу призначено пенсію за віком де заробітна плата для обчислення пенсії розраховувалася з урахуванням показника в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховувалася для обчислення пенсії за 2016 рік - 3764,40 грн.. На підставі викладеного просив усунути зазначені порушення та провести перерахунок пенсії позивачу із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки, про що повідомити письмово позивача. (а.с.24) .

В подальшому відповідач листом від 25.05.2018 року за № 3005-02-01/44 повідомив позивача, що перебуває на обліку в управлінні з 22.01.2018 року та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Щодо питання, порушеного позивачем у зверненні, повідомив, що згідно п. 3 абз. 2 ст. 45 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведенні з одного виду пенсії на інший враховується заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу зазначені в ч.1 ст. 40 цього Закону із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), якій враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, тому при призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата для обчислення пенсії розраховувалася позивачу з урахуванням показника в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за 2016 рік у сумі - 3764,40 грн. Також, зазначив що, нарахування та виплата пенсії позивачу проводиться з додержанням чинного законодавства України. (а.с.25)

Вважаючи дії відповідача щодо фактичної відмови в розрахунку позивачу пенсії за віком з урахуванням вимог п. 4-4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» протиправними, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі за текстом - Закон №2262-XII) законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV (надалі за текстом - Закон № 1058-IV) та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно зі статтею 7 Закону № 2262-XII військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

Тобто, у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону №2262-XII та Закону №1058-IV призначається одна пенсія за її вибором.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом (Закон №1058-ІV).

Згідно зі статтею 1 Закону № 1058 пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Положеннями частини першої статті 9 Закону № 1058-IV закріплено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно із статтею 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Відповідно до частини другої статті 40 Закону України № 1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що Законом №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058.

Судом встановлено, що 11.10.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VIII, яким внесені зміни до Закону № 1058-ІV.

Відповідно до положень пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», збільшений на 79 гривень.

Згідно з абзацом 2 пункту 4-4 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. У разі, якщо при однакових показниках індивідуального коефіцієнта заробітної плати (доходу) та тривалості страхового стажу розмір пенсії у 2018 році, обчислений відповідно до аналогічних показників, буде меншим, ніж пенсія, призначена у 2017 році, розмір якої обчислений з урахуванням положень абзацу першого цього пункту, Кабінет Міністрів України приймає рішення про збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується при призначенні пенсій з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, таким чином, щоб пенсії, призначені у зазначений період, не були меншими за пенсії, що призначалися з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року.

Частиною першою статті 25 Закону №1058-ІV передбачено, що коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою:

См х Вс

Кс = -----------, де:

100% х 12

Кс - коефіцієнт страхового стажу;

См - сума місяців страхового стажу;

Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

Отже, середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, згідно з положеннями пункту 4-4 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV застосовується лише при призначенні особам пенсії у період з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року.

Відповідач вказує, що позивача переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, при цьому, при обчисленні пенсії застосовано середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2015, 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Разом з тим, як встановлено судом, ОСОБА_1, первинно було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058 позивач звернувся вперше. Законом №1058-ІV не регулюються порядок призначення, обчислення розміру та виплати пенсій за вислугу років.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 26 червня 2018 року справі № 367/1830/17.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд враховуючи правову позицію Верховного Суду, яка викладена у постанові від 26 червня 2018 року у справі № 367/1830/17 та беручи до уваги зміст ч. 5 ст. 242 КАС України, зазначає, що окреслена правова позиція підлягає застосуванню в рамках розгляду адміністративної справи № 820/4393/18.

Ураховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що відповідач повинен обчислювати пенсію позивачу із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислені як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, оскільки у даному випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не перерахунок вже призначеної пенсії за нормами Закону №1058-ІV, а тому дійшов висновку щодо протиправності відмови у перерахунку пенсії.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Таким чином, вимоги позивача є обґрунтованими, а отже, є такими, що підлягають задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до Харківського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (код ЄДРПОУ 40386382, вул. Євгена Котляра, буд. 4, м. Харків, 61052) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними дії Харківського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (код ЄДРПОУ 40386382, вул. Євгена Котляра, буд. 4, м. Харків, 61052) щодо відмови у розрахунку ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) пенсії за віком з урахуванням вимог п. 4-4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії»).

Зобов'язати Харківське приміське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області (код ЄДРПОУ 40386382, вул. Євгена Котляра, буд. 4, м. Харків, 61052) призначити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) пенсію за віком відповідно п. 4-4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії») із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислені як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %, починаючи з 22.01.2018.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) сплачену суму судового збору в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок, за рахунок бюджетних асигнувань Харківського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (код ЄДРПОУ 40386382, вул. Євгена Котляра, буд. 4, м. Харків, 61052).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення виготовлено 24 вересня 2018 року.

Суддя Ю.О. Супрун