Ухвала суду № 76627900, 24.09.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/4823/18

УХВАЛА

24 вересня 2018 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Левчук О.А., розглянувши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Новікон» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Новікон» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішень Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 479773/36501757 від 26.12.2017 року, № 479767/36501757 від 26.12.2017 року, № 479768/36501757 від 26.12.2017 року, № 479769/36501757 від 26.12.2017 року; зобов’язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 294 від 24.11.2017 року, № 295 від 27.11.2017 року, № 296 від 28.11.2017 року, № 297 від 28.11.2017 року, станом на дату подання їх на реєстрацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 3 ст. 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов’язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Відповідно до ч. 1 ст. 55 КАС України сторона в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Пунктом 1 частини 1 статті 59 КАС України визначено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи.

Згідно ч. 3 ст. 59 КАС України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Відповідно до ч. 6 ст. 59 КАС України оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Згідно ч. 8 ст. 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Враховуючи викладене, сторона у справі має право на звернення до суду через представника лише на підставі оригіналу або засвідченої у визначеному законом порядку копією документу, що посвідчує його повноваження.

Так, позовну заяву від імені товариства з обмеженою відповідальністю «Новікон» підписано представником ОСОБА_1, на підтвердження повноважень якого до суду надано ксерокопію довіреності від 07 лютого 2018 року, яка не засвідчена у встановленому законом порядку та не може вважатися такою, що підтверджує право особи, яка підписала позовну заяву, на вчинення такої дії, оскільки довіреність має посвідчувати волевиявлення особи, що її видала.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Новікон», підписана представником позивача за відсутності підтвердження повноважень такої особи на здійснення представництва, а тому у суду відсутні підстави для прийняття до розгляду вказаної позовної заяви, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у своїх рішеннях від 19 червня 2018 року по справі № 815/2412/17 (№ К/9901/52661/18), від 19 червня 2018 року по справі № 813/316/18 (№ К/9901/53298/18), від 13 червня 2018 року по справі № 808/1359/13-а (№ К/9901/52724/18), від 07 червня 2018 року по справі № 804/8300/17 (№ К/9901/51875/18), від 25 червня 2018 по справі № 808/342/18 (№К/9901/53755/18), від 27 липня 2018 року по справі № 818/1274/17 (№К/9901/56843/18), від 25 серпня 2018 року по справі № 805/3652/17-а (№К/9901/53655/18), від 27 серпня 2018 року по справі № 816/2396/17 (№К/9901/59538/18), від 03 вересня 2018 року по справі № 466/1180/17 (№ К/9901/59952/18).

Крім того, в рішенні Верховного Суду від 17.05.2018 року по справі №826/1316/17 зазначено: “Суд також вважає за необхідне відмітити, що звернення до суду, в тому числі до Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України, що забезпечує сталість та єдність судової практики (статті 17 та 36 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” ), передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи, на уповноваження певної особи на представництво. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути надані в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень, делегованих представнику. Представник повинен демонструвати повагу до суду, доводячи наявність повноважень на представництво”.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Враховуючи вищевикладене, позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Новікон» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов’язання вчинити певні дії, слід повернути позивачеві.

Керуючись п. 3 ч. 4 ст. 169, 171, 243, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Новікон» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішень Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 479773/36501757 від 26.12.2017 року, № 479767/36501757 від 26.12.2017 року, № 479768/36501757 від 26.12.2017 року, № 479769/36501757 від 26.12.2017 року; зобов’язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 294 від 24.11.2017 року, № 295 від 27.11.2017 року, № 296 від 28.11.2017 року, № 297 від 28.11.2017 року ,станом на дату подання їх на реєстрацію, повернути позивачеві.

Роз’яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду в порядку та в строки встановлені ст.ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.

Суддя О.А. Левчук