Ухвала суду № 76627276, 20.09.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 305/1486/18

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

20.09.2018 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Стана І. В.,

суддів - Гошовського Г.М., Мишинчук Н. С.,

за участі секретаря судових засідань Хмельовській В.С.,

та учасників судового розгляду: прокурора Сич Х.В. та

захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката Химича В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/777/441/18, за апеляційною скаргою, яку подав адвокат Химич В. В. в інтересах підозрюваного ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В :

ухвалою слідчого судді Рахівського районного суду Закарпатської області від 07 вересня 2018 року щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, не судимого,

підозрюваного за ч. 2 ст. 121 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Встановлено підозрюваному ОСОБА_2 заставу - 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 140960 гривень, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому КМУ, а саме: ТУ ДСА в Закарпатській області р/р 37313002018501 ГУДКСУ в Закарпатській області, код 26213408 МФО 820172.

У разі внесення застави зобов'язано уповноважену службову особу місця ув`язнення негайно звільнити ОСОБА_2 з-під варти та повідомити про це суд.

Роз'яснено, що з моменту звільнення ОСОБА_2 з-під варти у зв'язку із внесенням застави, він буде вважатися таким, щодо якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави на ОСОБА_2 покладено такі обов'язки: прибувати до слідчого чи суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому підозрюваний зареєстрований та проживає, без дозволу органу досудового розслідування чи суду; повідомляти орган досудового розслідування чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Визначено, що строк вказаних обов'язків не може перевищувати двох місяців.

Роз'яснено, що в разі невиконання зазначених вище обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору, і у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Визначено строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_2 до 15 год. 20 хв. 06 листопада 2018 року.

З матеріалів за клопотанням убачається, що 07 вересня 2018 року до Рахівського районного суду Закарпатської області надійшло погоджене із прокурором Рахівського відділу Тячівської місцевої прокуратури Сідей В. клопотання слідчого СВ Рахівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області Попович М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2 У клопотанні слідчий вказує на те, що органом досудового розслідування ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України кримінального правопорушення - умисному нанесенні тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, яке спричинило смерть потерпілого. При цьому, слідчий вказує на те, що 11 серпня 2018 року приблизно о 23-й годині, ОСОБА_2, знаходячись у смт. Кобилецька Поляна Рахівського району Закарпатської області, по вулиці Лесі Українки, поблизу торгового комплексу «Еліт», під час виниклої суперечки з ОСОБА_6, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, наніс останньому один удар в область голови, чим заподіяв тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, під та над оболонкові крововиливи, набряк та ущемлення кори головного мозку, в результаті чого ОСОБА_6 був госпіталізований в Рахівську районну лікарню Закарпатської області, а в подальшому в Тячівську районну лікарню Закарпатської області, де від отриманих тілесних ушкоджень помер 18 серпня 2018 року. Посилається на те, що обґрунтованість підозри ОСОБА_2 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема, протоколом огляду місця події, показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, свідоцтвом про смерть ОСОБА_6, а також іншими матеріалами кримінального провадження. Зазначає, що за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_2, передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, і згідно зі ст. 12 КК України таке кваліфікується як тяжкий злочин. На думку органу досудового розслідування до ОСОБА_2 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема: можливе переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_2 усвідомлює, що у разі визнання його винним у вчиненні даного злочину, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, і хоч він і має постійне місце проживання, але враховуючи його незначні соціальні зв'язки, а саме те, що він не має постійного місця роботи, не одружений і в нього немає утриманців, він може виїхати зі свого місця постійного проживання з метою уникнення від кримінальної відповідальності; незаконний вплив на свідків, який підтверджується тим, що, перебуваючи на волі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, ОСОБА_2 матиме можливість незаконно впливати на свідків шляхом умовляння, підкупу чи погроз із метою зміни наданих ними раніше показань; вчинення інших кримінальних правопорушень. У зв'язку з наведеним, слідчий вважає, що більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти настанню вищевказаних ризиків, оскільки: застосування щодо підозрюваного запобіжних заходу у вигляді особистого зобов'язання та домашнього арешту є неможливим через те, що ОСОБА_2, хоч і має постійне місце проживання, але не має міцних соціальних зв'язків, а тому, упродовж тривалого періоду часу, може відлучатися з місця свого постійного місця проживання, а також ніде не працює та не має утриманців, вчинив тяжкий злочин, що дає підстави вважати, що він, перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності, зможе виїхати з місця свого проживання, у зв'язку з чим, вказаний такі запобіжні заходи не зможуть забезпечити його належної процесуальної поведінки; особисту поруку щодо підозрюваного неможливо застосувати, оскільки на даний час жодна особа, яка б заслуговувала на довіру, із відповідною заявою не зверталась; заставу, як основний запобіжний захід, неможливо застосувати через те, що ОСОБА_2 ніде не працює, проживає з батьками і органу досудового розслідування не відомий його фінансовий стан, а крім того, жоден громадянин не звернувся із заявою про можливість внесення такої застави на відповідний депозитний рахунок. При цьому, слідчий вказує на те, що з урахуванням обставин кримінального провадження, підозрюваному може бути визначена застава у мінімальному розмірі, визначеному п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, тобто 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки в іншому випадку мета запобіжного заходу не буде досягнута. Просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб та визначити заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

В ухвалі слідчого судді вказується на те, що наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному в разі визнання його винним, а також факт заперечення підозрюваним причетності до вчинення кримінального правопорушення, свідчать про те, що, перебуваючи на волі, з метою уникнення покарання, підозрюваний може впливати на свідків та потерпілу, а також ухилятися від органу досудового розслідування та суду, у зв'язку з чим, застосування щодо нього більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання вищевказаних ризиків. Разом із тим, врахувавши наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2, ступінь тяжкості кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного - не одружений, за місцем проживання характеризується посередньо, не працює, його майновий та сімейний стан, слідчий суддя прийшов до висновку про можливість визначення застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка на думку слідчого судді буде в достатній мірі гарантувати виконання покладених на нього процесуальних обов'язків та не буде завідомо непомірною для нього.

В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_2 - адвокат Химич В. В. вказує на те, що ухвала слідчого судді є незаконною у зв'язку з неповнотою судового розгляду та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Посилається на те, що висновок слідчого судді про неможливість застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу не підтверджується належними та допустимими доказами. Зазначає, що підозрюваний ОСОБА_2 раніше не притягався до кримінальної чи адміністративної відповідальності, має постійне місце проживання, позитивно характеризується, є молодим за віком, не перебуває на профілактичних обліках, навчається у ВНЗ. Вважає, що для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та запобігання передбаченим ст. 177 КПК України ризикам достатнім було б застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Разом із тим, посилається на те, що органом досудового розслідування допитані всі свідки, які були очевидцями події, і жоден із них, не вказує безпосередньо на ОСОБА_2 як на особу, що вчинили дане кримінальне правопорушення. Також стверджує, що твердження прокурора та висновок слідчого судді про існування ризику можливого ухилення ОСОБА_2 від органу досудового розслідування та суду, є безпідставними, оскільки не доведені під час судового розгляду будь-якими доказами, про що також свідчать і дані про особу підозрюваного, його соціальних статус, наявність міцних соціальних та сімейних зв'язків, репутація та майновий стан. Просить змінити підозрюваному міру запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт у нічний час у період з 23-ї години по 07-у годину ранку.

Заслухавши доповідь судді про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, пояснення захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката Химича В. В., який підтримав апеляційну скаргу; прокурора, який судове рішення вважає законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Апеляційна скарга розглядається за відсутності підозрюваного ОСОБА_2, неявка якого, з урахуванням положень ст. 405 КПК України, не перешкоджає її розгляду. При цьому враховується те, що про час та місце розгляду апеляційної скарги підозрюваного ОСОБА_2 повідомлено відповідно до вимог закону через керівництво Закарпатської УВП № 9, де підозрюваний тримається під вартою; що в апеляційній скарзі не ставиться питання про погіршення становища підозрюваного; що від підозрюваного ОСОБА_2 не надходили клопотання про бажання брати участь у розгляді апеляційної скарги або про відкладення її розгляду на інший день; що під час розгляду апеляційної скарги приймав участь захисник підозрюваного - адвокат Химич В. В., який подав апеляційну скаргу, і який не заперечував щодо її розгляду без участі підозрюваного.

Відповідно до ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України для цього підстав.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим статтею 177 цього Кодексу ризикам, крім випадків, передбачених частиною п'ятою ст. 176 цього Кодексу.

Колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді місцевого суду про те, що клопотання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 подано до суду в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування й відповідає вимогам ст. ст. 177, 183, 184 КПК України, ґрунтується на вимогах закону та змісті викладених у ньому тверджень.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що під час розгляду клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу участь у його розгляді приймали як підозрюваний ОСОБА_2, так і його захисник - адвокат Бочкор М. М., що свідчить про дотримання слідчим суддею вимог ст. 193 КПК України.

Обґрунтованим є й висновок слідчого судді про те, що органом досудового розслідування доведено належними та допустимими доказами наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України кримінального правопорушення. Указаний висновок підтверджується приєднаними до клопотання матеріалами (доказами), зокрема: протоколом огляду місця події, показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, свідоцтвом про смерть ОСОБА_6, а також іншими матеріалами кримінального провадження, на підставі яких 06.09.2018 слідчий виніс повідомлення ОСОБА_2 про підозру, яке цього ж дня йому вручено. Погоджуючись з указаним висновком та оцінюючи доводи апеляційної скарги про те, що допитані органом досудового розслідування свідки, які були очевидцями події, не вказують безпосередньо на ОСОБА_2 як на особу, що вчинила кримінальне правопорушення, колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п. 32, Series A, N 182). При цьому, колегія суддів приходить до висновку про те, що додані до клопотання матеріали (докази) підтверджують обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, а також підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг учинити вищевказане кримінальне правопорушення. Разом із тим, колегія суддів зазначає, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

Обґрунтованим, на думку колегії суддів, є й висновок слідчого судді про те, що, перебуваючи на волі, з метою уникнення покарання, підозрюваний ОСОБА_2 може впливати на свідків та потерпілу, а також ухилятися від органу досудового розслідування та суду. Погоджуючись з указаним висновком, колегія суддів вважає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення та наявні в матеріалах судового провадження дані про його особу (не має постійного місця роботи; не одружений; не має утриманців та міцних соціальних зв'язків; по характеру енергійний, емоційний та неврівноважений; у сім'ї та громадських місцях поводиться задовільно; участі в громадському житті селища, де проживає, не приймає), у своїй сукупності з тяжкістю кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється (вчинено тяжкий злочин) та фактичними обставинами вчинення кримінального правопорушення, повністю підтверджують наявність вищевказаних ризиків та висновок слідчого судді й у цій частині.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання також убачається, що слідчий та прокурор під час розгляду клопотання посилалися на вищенаведені обставини, і що слідчим суддею таким дана належна оцінка.

Вищенаведені обставини свідчать і про обґрунтованість висновку слідчого судді про те, що інші, більш м'які, запобіжні заходи можуть бути недостатніми для запобігання вищенаведеним ризикам.

У зв'язку з наведеним, доводи апеляційної скарги про те, що висновок слідчого судді про неможливість застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу не підтверджується належними та допустимими доказами, - колегія суддів відхиляє як такі, що спростоуються доданими до клопотання матеріалами кримінального провадження.

Посилання захисника на те, що підозрюваний ОСОБА_2 раніше не притягався до кримінальної чи адміністративної відповідальності, має постійне місце проживання, позитивно характеризується, є молодим за віком, не перебуває на профілактичних обліках, навчається у ВНЗ, а також надану захисником у ході апеляційного розгляду довідку про навчання підозрюваного та позитивну характеристику останнього за місцем навчання, - колегія суддів, з урахуванням вищенаведеного, визнає такими, що не спростовують висновку слідчого судді й не свідчать про відсутність вищевказаних ризиків.

Із вищенаведених підстав відхиляються й доводи апеляційної скарги про те, що для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та запобігання передбаченим ст. 177 КПК України ризикам достатнім було б застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту; що органом досудового розслідування допитані всі свідки, які були очевидцями події, і жоден із них, не вказує безпосередньо на ОСОБА_2 як на особу, що вчинила кримінальне правопорушення.

Разом із тим, як такі, що не знайшли свого підтвердження, колегія суддів відхиляє й доводи апеляційної скарги про те, що твердження прокурора та висновок слідчого судді про існування ризику можливого ухилення ОСОБА_2 від органу досудового розслідування та суду, є безпідставними, оскільки не доведені під час судового розгляду будь-якими доказами, про що також свідчать і дані про особу підозрюваного, його соціальний статус, наявність міцних соціальних та сімейних зв'язків, репутація та майновий стан.

Крім того, колегія суддів вважає, що, постановляючи ухвалу про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, врахував і положення ст. ст. 182, 183 КПК України, та обґрунтовано визначив розмір застави, який на переконання колегії суддів, у разі його внесення, буде достатнім для запобігання встановленим у кримінальному провадженні ризикам та забезпечення виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків.

На інші доводи в обґрунтування незаконності судового рішення в апеляційній скарзі не вказується, і таких даних у ході розгляду апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.

При встановленні строку тримання підозрюваного ОСОБА_2 під вартою, слідчим суддею враховано, що останньому 06.09.2018 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, що у свою чергу свідчить про те, що слідчим суддею визначено строк тримання підозрюваного ОСОБА_2 під вартою та строк дії постановленої ухвали (до 06.11.2018) відповідно до вимог ч. 1 ст. 197 КПК України.

Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала слідчого судді, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без зміни.

При прийнятті рішення колегія суддів також враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що під час апеляційного розгляду не встановлено фактів, які б могли вплинути на висновки слідчого судді чи спростувати їх, і на такі сторона захисту не вказувала.

Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 194, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України,апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу, яку подав адвокат Химич В. В. в інтересах підозрюваного ОСОБА_2, залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Рахівського районного суду Закарпатської області від 07 вересня 2018 року, якою щодо підозрюваного за ч. 2 ст. 121 КК України ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 140960 гривень, - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: