Ухвала суду № 76626113, 17.09.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 вересня 2018 року м. Житомир справа № 0640/3558/18

категорія 6.2.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Нагірняк М.Ф.,

секретар судового засідання Добровольська Н.А.,

за участі: представник Позивача Білоус Р.А.,

представник Відповідача Шульська О.М.,

розглянувши у підготовчому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомир 57" до Житомирської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення №1015 від 12.04.2018р.,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомир 57" звернулося з позовом до Житомирської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення №1015 від 12.04.2018р.

Ухвалою суду від 11.07.2018року відкрито провадження в даній адміністративній справі і її призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 10.09.2018року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник Позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомир 57", позовні вимоги підтримав в повному обсязі і пояснив, що за відповідним договором з Відповідачем Позивач користується двома земельними ділянками відповідно площею1,3062га та 0,4238, що розміщені по вул.Ватутіна,57 в м.Житомирі, та є комунальною власністю. У зв'язку із закінченням такого договору оренди 29.12.2017року Позивач звернувся до Відповідача про продовження його дії. За результатами такого розгляду Відповідачем було прийнято оскаржуване рішення №1015 від 12.04.2018р., відповідно до якого поновлено термін оренди вказаних земельних ділянок та надано Позивачу дозвіл на виготовлення проекту землеустрою на земельну ділянку з метою зміни її цільового використання "для будівництва та обслуговування будівель торгівлі".

Представник Позивача вважає, що оскаржуване рішення Відповідача в цій частині порушує права на користування земельною ділянкою, так як умови такого користування, в тому числі щодо цільового використання, були раніше визначені і не підлягали зміні.

Представник Відповідача, Житомирської міської ради, в судовому засіданні проти позову заперечила і пояснила, що таке рішення стало результатом вивчення постійною комісією ради обставин щодо характеру діяльності Позивача та використання такої земельної ділянки. За ініціативою такої комісії була зумовлена необхідність прийняття оскаржуваного рішення в частині щодо зміни цільового призначення такої земельної ділянки.

Заслухавши пояснення представника Позивача, заперечення представника Відповідачів, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов у справі підлягає закриттю за таких підстав.

Судом встановлено та визнається сторонами, що згідно договору від 29.12.2012року Позивач на умовах оренди користувався двома земельними ділянками відповідно площею1,3062га та 0,4238, що розміщені по вул.Ватутіна,57 в м.Житомирі, та є комунальною власністю територіальної громади міста Житомира. У зв'язку із закінченням терміну дії такого договору оренди 29.12.2017року Позивач звернувся до Відповідача про продовження його дії. За результатами такого розгляду Відповідачем було прийнято оскаржуване рішення №1015 від 12.04.2018р., відповідно до якого поновлено термін оренди вказаних земельних ділянок та надано Позивачу дозвіл на виготовлення проекту землеустрою на земельну ділянку з метою зміни її цільового використання "для будівництва та обслуговування будівель торгівлі".

Безспірно, при визначенні предметної юрисдикції необхідно враховувати суть справи та інтерес, за захистом якого звернувся Позивач, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Згідно положень статей 2,4,19 КАС України визначення публічно-правового спору зумовлено наявністю у сторони такого спору публічно-владних управлінських функцій.

Суд зазначає, що відповідно до вимог ст.ст.13,14,140,142 і 143 Конституції України, ст.ст.11,16,167,169,374 Цивільного кодексу України та ст.ст.80,84,123,124,127,128 Земельного кодексу України органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками комунальної власності (наданні таких земельних ділянок у власність або користування, їх відчуження, укладання, зміні, розірванні відповідних договорів, предметом яких є такі земельні ділянки, та прийнятті з цього приводу відповідних рішень) діють як органи, через які територіальні громади реалізують повноваження власника таких земельних ділянок.

Разом з тим, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що Відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом спору - його рішення. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст та характер) спору.

Реалізуючи відповідні повноваження органи місцевого самоврядування, до яких відноситься Відповідач, вступають з юридичними та фізичними особами, в тому числі з Позивачем, у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах Відповідач як орган місцевого самоврядування є рівним учасником земельних відносин з іншими юридичними особами. Такі відносини, що пов'язані з набуттям та реалізацією Позивачем прав за вказані земельні ділянки, ґрунтуються на засадах рівності сторін і є цивільно-правовими.

Відповідно до вимог статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

За правилами ст.20 ГПК України в порядку господарського судочинства суди розглядають справи щодо захисту права власності чи іншого речового права на майно, в тому числі землю, що належать юридичним особам та (або) фізичній особі - підприємцю.

Спір у справі, що розглядається, стосується умов (порядку та обмежень) щодо реалізації права оренди Позивачем спірних земельних ділянок.

Враховуючи суть спірних правовідносин та їхню правову природу, суд робить висновок, що між сторонами в даній адміністративній справі виник приватно-правовий спір, зумовлений користуванням Позивачем земельною ділянкою, що є комунальною власністю територіальної громади міста Житомира, інтереси якої представляє Відповідач.

Таким чином, суть спірних правовідносин свідчить, що такий спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

За приписами ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до вимог ч.1 ст.239 КАС України суд роз'яснює Товариству з обмеженою відповідальністю "Автомир 57", що вказаний спір віднесено до юрисдикції Господарського суду Житомирської області.

Керуючись статтями 2, 19, 90, 238, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Закрити провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомир 57" до Житомирської міської ради, так як справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Автомир 57", що вказаний спір віднесено до юрисдикції Господарського суду Житомирської області.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк

Повний текст ухвали складено 21.09.18