Постанова № 76623498, 17.09.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/3272/17м. Одеса, просп. Шевченка, 29

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Принцевської Н.М.

секретар судового засідання: Полінецька В.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Зубченко П.Л.;

від відповідача: не з'явився;

від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб: не з'явився;

від ТОВ «Україна»: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна»

на рішення господарського суду Одеської області від « 27» квітня 2018 року, повний текст якого складено та підписано « 04» травня 2018 року

у справі № 916/3272/17

за позовом Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» в інтересах якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк» Матвієнко Андрій Анатолійович

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міський андрологічний центр»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна»

про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину

головуючий суддя - Невінгловська Ю.М.

місце прийняття рішення: Господарський суд Одеської області

В судовому засіданні 17.09.2018 згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Публічне акціонерне товариство «Імексбанк» (надалі - АТ «Імексбанк») в інтересах якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк» Матвієнко Андрій Анатолійович 28.10.2017 року звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Міський андрологічний центр» (надалі - ТОВ «Міський андрологічний центр»), про застосування наслідків недійсності Договору про розірвання іпотечного договору, укладеного між АТ «Імексбанк» та ТОВ «Міський андрологічний центр», повернувши сторони у стан, який існував до укладення цього правочину, шляхом скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень про припинення іпотеки та обтяжень щодо майна ТОВ «Міський андрологічний центр», а саме - нежилої будівлі, що знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Чорноморська, будинок 1 (один), яка складається з нежилої будівлі під літ. «А», загальною площею 1168,4 кв. м. та басейну під літ. «Ж», які були зареєстровані згідно іпотечного договору, посвідченого 31.07.2014 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. за реєстровим №4058.

Крім того, позивач також просив залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Україна»

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що договір про розірвання іпотечного договору з майновим поручителем - ТОВ «Міський андрологічний центр» від 26.12.2014 року, яким забезпечені вимоги АТ «Імексбанк» за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №15/13 від 27.02.2013 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна», є нікчемним в силу положень ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року N 4452-VI, оскільки його укладення призвело до відмови АТ «Імексбанк» від власних майнових вимог. При цьому, позивач зазначає, що 15.01.2016 року відповідачу було надіслано повідомлення про нікчемність договору про розірвання іпотечного договору з майновим поручителем від 26.12.2014 року. Між тим, як стверджує позивач, листом за вих. №15 від 11.02.2016 року, відповідач зазначив, що вважає відповідний договір таким, що відповідає вимогам чинного законодавства та не має ознак нікчемності, що стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.01.2018 року суддею Невінгловською Ю.М. за даним позовом відкрито провадження у справі №916/3272/17 за правилами загального позовного провадження та в порядку ст. 50 ГПК України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Україна» (надалі - ТОВ «Україна»).

Ухвалою господарського суду від 21.02.2018 року за клопотанням представника позивача, в порядку ст. 50 ГПК України, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача залучено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

12.03.2018 року до Господарського суду Одеської області від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли письмові пояснення (вх. № 5728/18), згідно яких фонд підтримує заявлені позовні вимоги АТ «Імексбанк» у справі №916/3272/17 та просить суд позов задовольнити з підстав нікчемності договору про розірвання іпотечного договору з майновим поручителем від 26.12.2014 року, з огляду на положення ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.04.2018 року позов задоволено, застосовано наслідки недійсності Договору про розірвання іпотечного договору, укладеного між АТ «Імексбанк» та ТОВ «Міський андрологічний центр», повернувши сторони у стан, який існував до укладення цього правочину, шляхом скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень про припинення іпотеки та обтяжень щодо майна ТОВ «Міський андрологічний центр», а саме: нежилої будівлі, що знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Чорноморська, будинок 1 (один), яка складається з нежилої будівлі під літ. «А», загальною площею 1168,4 кв. м. та басейну під літ. «Ж», які були зареєстровані згідно іпотечного договору, посвідченого 31.07.2014 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. за реєстровим № 4058.

Дослідивши положення договору про розірвання іпотечного договору від 26.12.2014 року, з урахуванням існування грошового зобов'язання ТОВ «Україна» перед АТ «Імексбанк» за кредитним договором №15/13 від 27.02.2013 року, суд дійшов висновку, що шляхом укладення договору про розірвання іпотечного договору банк відмовився від майна, переданого в іпотеку на забезпечення зобов'язання за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №15/13, що призвело до втрати банком права у разі неповернення кредитних коштів задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази погашення заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №15/13. АТ «Імексбанк» на час укладання договору про розірвання іпотечного договору мав майнові вимоги до поручителя за зобов'язаннями позичальника за кредитним договором, що також підтверджується рішенням суду від 16.09.2015 року у справі за №916/952/15-г про стягнення заборгованості за кредитним договором №15/13 від 27.02.2013 року.

Тому, з урахуванням встановлених обставин, а також враховуючи, що договір про розірвання іпотечного договору від 26.12.2014 був укладений АТ «Імексбанк» протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, за наслідком вчинення якого банк відмовився від власних майнових вимог, суд дійшов висновку про нікчемність Договору про розірвання іпотечного договору з майновим поручителем від 26.12.2014 року укладеного між АТ «Імексбанк» та ТОВ «Міський андрологічний центр», з огляду на приписи ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Не погодившись з означеним рішенням ТОВ «Україна» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення Господарського суду Одеської області від 27.04.2018 року по справі № 916/3272/17 скасувати у повному обсязі та прийняти нове рішення, яким відмовити Публічному акціонерному товариству «Імексбанк», від імені якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк» Матвієнко А.А. у задоволенні пред'явленого позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що рішення про визнання спірних правочинів нікчемними із передбачених ч.3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» підстав Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію АТ «Імексбанк» не приймалось. Навпаки, таке рішення та повідомлення було прийняте саме Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк» з подальшим повідомленням сторін за допомогою рекомендованих листів та шляхом публікаціях оголошення в газеті «Голос України» від 30.06.2016 року.

Крім того, документ під назвою «Акт перевірки правочинів на предмет нікчемності» містить підписи лише двох із чотирьох осіб-членів комісії, що взагалі ставить під сумнів як факт його реального складання реально уповноваженою комісією АТ «Імексбанк» на виявлення нікчемних правочинів, так і взагалі наявність саме таких висновків відповідної комісії. Наявність лише двох підписів членів комісії на документі під назвою «Акт перевірки правочинів на предмет нікчемності» за відсутності належним чином оформленого рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію АТ «Імексбанк» про визнання спірних правочинів нікчемними, унеможливлює встановлення одностайного та беззаперечного факту виявлення ознак нікчемності спірних правочинів саме під час тимчасової адміністрації АТ «Імексбанк».

На думку скаржника, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.04.2018 по справі №815/5368/17, яким частково задоволено позов ТОВ «Україна» та визнано незаконним та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк» щодо визнання нікчемними правочинів, зазначених в документі під назвою «Акт перевірки правочинів на предмет нікчемності», складеного на виконання наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію АТ «Імексбанк» Северина Ю.П. від 02.03.2015 року №66-в «Про додаткову перевірку правочинів» в частині правочину, щодо якого ТОВ «Україна» було заявлено відповідну вимогу у позові та додатково підтверджує факт виявлення ознак нікчемності спірних правочинів саме під час дії в АТ «Імексбанк» ліквідаційної процедури, а не тимчасової адміністрації.

При цьому, у жодному документі по суті справи АТ «Імексбанк» не було зазначено про наявність у нього оригіналів документів, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, зокрема: договору про відкриття кредитної лінії № 15/13, іпотечного договору з майновим поручителем від 31.07.2014 року, спірного договору про розірвання іпотечного договору, акту додаткової перевірки правочинів тощо.

Скаржник заперечує проти достовірності копій документів, наданих АТ «Імексбанк» в якості обґрунтування заявленого договору та ставить перед судом питання про необхідність дослідження оригіналів названих документів.

22.06.2018 ухвалою Одеського апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: головуючого судді Колоколова С.І., суддів Разюк Г.П., Савицького Я.Ф. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Україна» на рішення Господарського суду Одеської області від 27.04.2018 року у справі №916/3272/17.

09.07.2018 року за вх. № 1716/18 до Одеського апеляційного господарського суду від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб вважає оскаржуване рішення законним і обґрунтованим, ухваленим у цілковитій відповідності з нормами процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права, а відтак таким, що не підлягає скасуванню.

На думку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, доводи апелянта суперечать правовим висновкам Верховного Суду, а саме Верховним Судом у складі колегії Касаційного господарського суду 13.06.2018 року у аналогічній справі № 916/1889/17 було перевірено та підтверджено законність дій ПАТ «Імексбанк» під час виявлення нікчемних правочинів, відповідність Акту та Наказу вимогам чинного законодавства України, більш того, у даній судовій справі досліджувалися ті самі Акти та Наказ, що і у даній справі.

Крім того, у розглядуваній справі, з тексту Акту та Наказу вбачається, що нікчемні правочини було виявлено саме підчас здійснення тимчасової адміністрації у банку, а вказані копії цих документів є належними та допустимими доказами у розумінні ч. 2 ст. 91 ГПК України.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб також зазначає, що наявність або відсутність Наказу та/або Акту, їх форма та зміст жодним чином не впливають на недійсність нікчемних правочинів. Сама по собі нікчемність правочинів, передбачених ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» абсолютно не залежить від наявності чи відсутності рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб чи наявності підписів в Акті всіх членів комісії.

При цьому, час виявлення нікчемного правочину не має жодного значення для його дійсності або недійсності, адже вони є недійсними незалежно від моменту їх виявлення уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

11.07.2018 року за вх. № 1716/18 до Одеського апеляційного господарського суду від АТ «Імексбанк» надійшов відзив на апеляційну скаргу.

У відзиві АТ «Імексбанк» зазначає, що як Акт перевірки складений на підставі Наказу, яким Комісію було зобов'язано у строк до 20.03.2015 року провести перевірку правочинів. Текст Акту не містить посилання на порушення вказаного строку. Крім того, відсутність підписів деяких членів комісії не впливає на законність даного документу.

АТ «Імексбанк» зазначає, що чинним на той момент законодавством не було встановлено форми, у якій викладаються або оформлюються результати такої перевірки. Тому, наявність або відсутність Наказу та/або Акту, їх форма та зміст жодним чином не впливають на недійсність нікчемних правочинів.

АТ «Імексбанк» вказує, що обставина виявлення нікчемних правочинів під час ліквідації Банку, а не тимчасової адміністрації не має жодного значення для дійсності або недійсності правочинів.

Враховуючи положення п.п. 17.4 п. 17 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, п.п. 2.3.25, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 року, у зв'язку із відпусткою судді-учасника колегії Савицького Я.Ф. з 06.08.2018 року по 07.09.2018 року, розпорядженням в.о. керівника апарату суду № 1053 від 15.08.2018 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/3272/17.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 15.08.2018 року визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Колоколов С.І. судді Разюк Г.П., Принцевська Н.М.

Представник позивача у судовому засіданні 17.09.2018 року просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Інші представники учасників справи у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

17.09.2018 року через канцелярію суду за вх. № 2900/18 від ТОВ «Україна» надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №916/3272/17 до завершення перегляду рішення Господарського суду Одеської області від 16.09.2015 року у справі № 916/952/15-г за нововиявленими обставинами.

У відповідності до ч. 4 ст. 233 ГПК України, судовою колегією відмову у задоволенні вказаного клопотання через відсутність станом на 17.09.2018 доказів відкриття провадження за поданою ТОВ «Україна» заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Одеської області від 16.09.2018 року по справі № 916/952/15-г та сплив визначеного ст. 273 ГПК України строку розгляду апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали господарської справи, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 27.02.2013 року між АТ «Імексбанк» (надалі - кредитор) та ТОВ «Україна» (надалі - позичальник) був укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії №15/13 (надалі - кредитний договір) за яким кредитор зобов'язався надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, надалі за текстом кредит, або кредитна лінія.

Умовами кредитного договору, а саме п. 1.1.1, визначено, що надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами або в повній сумі на умовах визначених цим договором в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості до 111700000,00грн., надалі за текстом кожна частина окремо - «Транш», а у сукупності - «Транші», зі сплатою фіксованої процентної ставки - 18% річних та кінцевим терміном повернення заборгованості за всіма траншами не пізніше 28 січня 2016 року (включно) на умовах, визначених цим договором.

Згідно п. 1.3. кредитного договору, у якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов'язань, щодо погашення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги кредитор укладає з майновим поручителем ТОВ «Південінвестсервіс» договір застави прав вимоги на укладання основних договорів купівлі-продажу земельних ділянок у кількості 51 одиниці, загальною площею 244,95 га, що належать ТОВ «Південінвестсервіс» та знаходяться за адресою: Одеська обл., Біляївський район, Августівська сільська рада. Заставна вартість предмету забезпечення складає 176 364 000,00 грн.

Кредит, виданий кредитором, також забезпечується всім належним позичальнику майном і коштами.

Відповідно до п. 3.2.10 кредитного договору, у випадку непогашення кредиту та/або процентів, кредитор має право звернути стягнення на предмет застави (іпотеки) та в інших випадках, встановлених цим договором або законодавством України.

Пунктом 7.3. кредитного договору встановлено, що цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

31.07.2014 року між АТ «Імексбанк» та ТОВ «Україна» було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №15/13 від 27.02.2013 року, якою сторони прийшли до згоди викласти пункт 1.3 кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15/13 від 27.02.2013 року в наступній редакції:

« 1.3. У якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов'язань, щодо погашення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги кредитор укладає з майновими поручителями:

- ТОВ «Південінвестсервіс» - не пізніше 28.02.2013 року - договір застави прав вимоги на укладання основних договорів купівлі-продажу земельних ділянок у кількості 51 одиниці, загальною площею 244,95 га, що належать ТОВ «Південінвестсервіс» та знаходяться за адресою: Одеська обл., Біляївський район, Августівська сільська рада. Заставна вартість предмету забезпечення складає 176 364 000,00 грн.;

- ТОВ «Міський андрологічний центр» - не пізніше 31.07.2014 року - іпотечний договір, предметом якого є не житлова будівля, загальною площею 1168,4 кв.м., яка розташована за адресою м. Одеса, вул. Чорноморська, 1. Заставна вартість предмету забезпечення складає 10 999 000,00 грн.;

- АТ «Страхова компанія «Примор'є» - не пізніше 31.07.2014 року - іпотечний договір, предметом якого є не житлові будівлі, загальною площею 258,9 кв.м., які розташовано за адресою м. Одеса, вул.Армійська, 17-А, прим.1. Заставна вартість предмету забезпечення складає 2 085 000,00 грн.

Кредит, виданий кредитором, також забезпечується всім належним позичальнику майном і коштами.»

10.10.2014р. між АТ «Імексбанк» та ТОВ «Україна» було укладено додаткову угоду №2 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15/13 від 27.02.2013 року, згідно якої сторони прийшли до згоди, зокрема, викласти пункти 1.3 кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15-13 від 27.02.2013 року в наступній редакції:

« 1.3. У якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов'язань, щодо погашення Кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги кредитор укладає з майновими поручителями:

- ТОВ «Південінвестсервіс» - договір застави прав вимоги на укладання основних договорів купівлі-продажу земельних ділянок у кількості 51 одиниці, загальною площею 244,95 га, що належать ТОВ «Південінвестсервіс» та знаходяться за адресою: Одеська обл., Біляївський район, Августівська сільська рада. Заставна вартість предмету забезпечення складає 176 364 000,00 грн.;

- ТОВ «Міський андрологічний центр» - іпотечний договір, предметом якого є не житлова будівля, загальною площею 1168,4 кв.м., яка розташована за адресою м. Одеса, вул. Чорноморська, 1. Заставна вартість предмету забезпечення складає 10 999 000,00 грн.;

- АТ «Страхова компанія «Примор'є» - іпотечний договір, предметом якого є не житлові будівлі, загальною площею 258,9 кв.м., які розташовано за адресою м. Одеса, вул. Армійська, 17-А, прим.1. Заставна вартість предмету забезпечення складає 2 085 000,00 грн.;

- ТОВ «Агрофірма „Августівка» - не пізніше 30.11.2014 року - іпотечний договір, предметом якого є не житлові приміщення, розташовані за адресою: Одеська область, Біляївський район, село Августівка, вул. Польова, №32, площею 1823,0 кв.м.; вул. Кооперативна, №9-А, площею 1279,8 кв.м.; вул. Кооперативна, №17, площею 412,5 кв.м. Загальна вартість предмету забезпечення складає 90 000 000,00 грн.

Кредит, виданий кредитором, також забезпечується всім належним позичальнику майном і коштами.»

25.12.2014 року між АТ «Імексбанк» та ТОВ «Україна» було укладено додаткову угоду №3 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15/13 від 27.02.2013 року, згідно якої сторони прийшли до згоди викласти пункт 1.3 кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15/13 від 27.02.2013 року в наступній редакції:

« 1.3. У якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов'язань, щодо погашення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги кредитор укладає з майновими поручителями:

- ТОВ «Бізнес-Розвиток» - договір застави майнових прав, предметом якого є майнові права за попередніми договорами (права вимоги на укладання основних договорів купівлі-продажу земельних ділянок у кількості 80 одиниць, загальною площею 392,33 га), що належать ТОВ «Бізнес-Розвиток» та знаходяться за адресою: Одеська обл., Біляївський район, Августівська сільська рада. Заставна вартість предмету забезпечення складає 612 034 800,00 грн., згідно оцінки ТОВ «Аппрайзер»;

- АТ «Страхова компанія «Примор'є» - іпотечний договір, предметом якого є не житлові будівлі, загальною площею 258,9 кв.м., які розташовано за адресою м. Одеса, вул. Армійська, 17-А, прим.1. Заставна вартість предмету забезпечення складає 2 085 000,00 грн.

- ТОВ «Агрофірма „Августівка» - іпотечний договір, предметом якого є не житлові приміщення, розташовані за адресою: Одеська область, Біляївський район, село Августівка, вул. Польова, №32, площею 1823,0 кв.м.; вул.Кооперативна, №9-А, площею 1279,8 кв.м.; вул.Кооперативна, №17, площею 412,5 кв.м. Загальна вартість предмету забезпечення складає 90 000 000,00 грн.

Кредит, виданий кредитором, також забезпечується всім належним позичальнику майном і коштами.»

31.07.2014 року між АТ «Імексбанк» (іпотекодержатель) та ТОВ «Міський андрологічний центр» (іпотекодавець) укладено іпотечний договір з майновим поручителем (надалі - іпотечний договір), який забезпечує вимоги іпотекодержателя за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №15/13 від 27.02.2013 року, з додатковою угодою №1 від 31.07.2014 року, який укладено між іпотекодержателем та ТОВ «Україна» (боржник), стосовно повернення отриманої суми кредиту, несплачених відсотків, комісій, неустойок і штрафів у повному обсязі тощо (основне зобов'язання).

У відповідності до п. 1.3 іпотечного договору, предметом іпотеки є нерухоме майно: нежила будівля, що знаходиться за адресою: місто Одеса, вулиця Чорноморська, будинок 1, яка складається з нежилої будівлі під літ. «А», загальною площею 1168,4 кв.м., та басейну під літ. «Ж», та розташована на земельній ділянці, площею 0,2725 га, кадастровий номер: 5110137500:29:005:0033, яка знаходиться в оренді ТОВ «Міський андрологічний центр», згідно Договору оренди землі, посвідченого 19.03.2014 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калгановою М.В. за реєстровим №322, право оренди земельної ділянки 19.03.2014 року зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Державним реєстратором прав на нерухоме майно - приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калгановою М.В., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 276717551101, номер запису про інше речове право: 5038588, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №19258648 від 19.03.2014 року.

Нежила будівля є приватною власністю іпотекодавця на підставі договору купівлі-продажу майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ та міст області шляхом викупу, посвідченого 21.10.2009 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Осінцевою В.М. за реєстровим №2433, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 21.10. 2009 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Осінцевою В.М. за реєстраційним номером 3672406, право власності на яку зареєстровано Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» 24.12.2009 року в книзі 93неж-54, номер запису 2596, реєстраційний номер вищевказаної нежилої будівлі - 9753746. 31.07.2014 року право власності на нежилу будівлю зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Державним реєстратором прав на нерухоме майно - приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 420760351101, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №25013118 від 31.07.2014 року.

Відповідно до п. 1.4. іпотечного договору, оціночна вартість вищезгаданого предмета іпотеки, згідно висновку №070314/8-1 складеного 03.07.2014 року експертом - оцінювачем ТОВ «Аппрайзер», становить 10 999 000 грн.

Заставна вартість предмета іпотеки визначається сторонами в сумі 10 999 000 грн. (п.1.5 іпотеки).

Згідно п. 7.1 іпотечного договору, цей договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором та додаткових договорів/угод до нього.

З наявного в матеріалах справи витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження вбачається, що 31.07.2014 р. о 18:18:13 проведено державну реєстрацію обтяження, про що до державного реєстру внесено запис про обтяження №6529934 (а.с.35).

З наявного в матеріалах справи витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки вбачається, що 31.07.2014 р. о 18:55:21 проведено державну реєстрацію іпотеки, про що до державного реєстру внесено запис про іпотеку №6530108 (а.с.33).

26.12.2014 року між АТ «Імексбанк» та ТОВ «Міський андрологічний центр» було укладено договір про розірвання іпотечного договору з майновим поручителем (надалі - договір про розірвання іпотечного договору), згідного якого сторони вирішили розірвати іпотечний договір (з майновим поручителем), укладений між АТ «Імексбанк» і ТОВ «Міський андрологічний центр», посвідчений 31.07.2014 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. за реєстровим №4058.

Як стверджує позивач у позовній заяві, на підставі договору про розірвання іпотечного договору було знято заборони відчуження предмету іпотеки, а також внесено відповідні записи до Державного реєстру речових прав, щодо припинення державної реєстрації обтяжень прав на відповідне нерухоме майно та щодо припинення державної реєстрації обтяжень іншого речового права.

26.01.2015 року виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі постанови Правління Національного банку України від 21.01.2015 року №50 «Про віднесення АТ «Імексбанк» до категорії неплатоспроможних» прийняла рішення від №16 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ „Імексбанк», згідно з яким строком на три місяці з 27.01.2015 року по 26.04.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Імексбанк» Северина Ю.П.

На підставі наказу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Імексбанк» Северина Ю.П. №66-в від 02.03.2015 року «Про додаткову перевірку правочинів» з метою додаткової перевірки правочинів, укладених АТ «Імексбанк» протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації, які підпадають під критерії, передбаченими п. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» створено комісію у складі: голови комісії Северина Ю.П. та членів Дмитрішина Д.М., Камаранської І.В., Горбатенка К.С.

Відповідно до Акту перевірки правочинів на предмет нікчемності комісія здійснила перевірку правочинів (у тому числі договорів), укладених ПАТ «Імексбанк» протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів, які підпадають під критерії, визначені ч.3.ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та в результаті проведеної роботи встановила, що в період з 27.01.2014 року по 27.01.2015 року банком укладено правочини, зокрема, договір про розірвання іпотечного договору, який став підставою для припинення іпотечного договору від 31.07.2014, предметом якого була нежитлова будівля, загальною площею 1168,4 кв.м., яка розташована за адресою м. Одеса, вул. Чорноморська, 1 та належить майновому поручителю ТОВ «Міський андрологічний центр», який виступав в якості забезпечення зобов'язань ТОВ «Україна» за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №15/13 від 27.02.2013 року, який з огляду на приписи ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», п.2 ст.215, п.1 ст.216 ЦК України є нікчемним та до якого мають бути застосовані наслідки його недійсності, що зумовлює проведення відповідних дій, спрямованих на відновлення порушеного права банку.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 21.05.2015 року №330 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Імексбанк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27.05.2015 року №105 «Про початок процедури ліквідації АТ «Імексбанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації АТ «Імексбанк» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «Імексбанк» Северина Ю.П. строком на 1 рік з 27 травня 2015 року по 26 травня 2016 року включно.

У зв'язку з невиконанням ТОВ «Україна» своїх зобов'язань за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №15/13 від 27.02.2013 року рішенням Господарського суду Одеської області від 16.09.2015 року у справі №916/952/15-г стягнуто з ТОВ «Україна» на користь АТ «Імексбанк» 111 700 000грн. заборгованості за кредитом, 12 614 449,02 грн. заборгованості за відсотками, 1 485 249,69грн. пені.

При цьому, як стверджує позивач вищезазначене судове рішення ТОВ «Україна» не виконано.

Рішенням виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб №189 від 19.10.2015 року призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «Імексбанк» та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «Імексбанк» Гаджиєву С.О. з 20.10.2015 року.

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк» Гаджиєвим С.О. 22.01.2016 року надіслано ТОВ «Міський андрологічний центр» повідомлення №180 від 15.01.2016 року про нікчемність правочину, а саме, договору про розірвання від 26.12.2014р. (реєстровий №6203) іпотечного договору з майновим поручителем, що укладений між ТОВ «Міський андрологічний центр» та АТ «Імексбанк», що підтверджується копією фіскального чеку та опису вкладення до поштового відправлення.

11.02.2016 року ТОВ «Міський андрологічний центр» листом від 11.02.2016 року № 15 повідомив АТ«Імексбанк», що до отримання копії рішення, прийнятого Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо визнання нікчемним вказаного вище правочину та повідомлення про наявність іншого забезпечення за вказаним кредитним договором, ТОВ «Міський андрологічний центр» вважатиме договір про розірвання іпотечного договору від 26.12.2014 року таким, що відповідає вимогам чинного законодавства та не має ознак нікчемності.

28.04.2016 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення №638 «Про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ «Імексбанк» та делегування повноважень ліквідатора», відповідно до якого були продовжені строки здійснення процедури ліквідації АТ «Імексбанк» на два роки по 26.05.2018 року включно та продовжено повноваження ліквідатора Гаджиєва С.О. строком на два роки по 26.05.2018 року включно.

01.09.2016 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення №1697 «Про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ «Імексбанк», відповідно до якого призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «Імексбанк», визначені Законом, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Матвієнку А.А. з 05.09.2016 року.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Отже, нікчемний правочин є недійсним в силу прямої вказівки закону за фактом настання певної умови (обставини).

Положеннями ч.1 ст. 546, ст. 572, ч.1 ст. 575 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Положеннями ст. 3 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону. Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Статтею 4 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом (ч. ст. 5 Закону України «Про іпотеку»).

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Статтею 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (тут і далі в редакції, чинній на час запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Імексбанк») протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з тих підстав, що банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог.

Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині 2 статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів (ч. 4 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

У справі, яка розглядається, судом встановлено, що кредитний договір, виконання зобов'язань за яким було забезпечено договором іпотеки, укладався на умовах забезпеченості. Проте, розірвавши такий договір іпотеки, банк (кредитор) відмовився від майнових прав, переданих йому в іпотеку, тобто відмовився від власних майнових вимог. Така відмова відбулася протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Імексбанк», а саме 26.01.2015 року.

Отже, недійсність правочинів неплатоспроможного банку, згідно з якими банк відмовився від власних майнових вимог, установлено законом. Тобто ці правочини є недійсними (нікчемними) незалежно від часу їх виявлення уповноваженою особою Фонду. При цьому відповідно до ч.4 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів як під час дії тимчасової адміністрації, так і протягом ліквідації, у тому числі звертається до суду з відповідним позовом.

Відтак, правильним є висновок суду першої інстанції про помилковість позиції відповідача стосовно того, що позивачем порушено процедуру прийняття рішення про визнання правочинів нікчемними.

У випадку відмови від власних майнових вимог оплатність чи безоплатність відмови не впливає на вирішення питання про нікчемність правочину.

Суд першої інстанції встановив, що за нікчемним договором про розірвання договору іпотеки, укладеним між сторонами, банк (кредитор) відмовився від майнових прав, переданих у іпотеку в забезпечення виконання зобов'язання боржника за кредитним договором.

При цьому, як обґрунтовано вказано місцевим господарським судом, рішенням Господарського суду Одеської області від 16.09.2015 року у справі №916/952/15-г по суті підтверджено факт нікчемності правочину про розірвання договору забезпечення з огляду на відмову банку від власних майнових вимог до іпотекодавця та від своїх прав звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості боржника. Документів, які б свідчили про виконання зазначеного рішення, матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, а також те, що договір про розірвання іпотечного договору від 26.12.2014 був укладений АТ «Імексбанк» протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, за наслідком вчинення якого банк відмовився від власних майнових вимог, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про нікчемність договору про розірвання іпотечного договору з майновим поручителем від 26.12.2014 року укладеного між АТ «Імексбанк» та ТОВ «Міський андрологічний центр», з огляду на приписи ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та висновком щодо необхідності застосування положень ст. 216 ЦК України та про можливість повернення сторін у стан, який існував до укладення нікчемного провочину, а саме шляхом скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень про припинення іпотеки та обтяжень щодо майна ТОВ «Міський андрологічний центр», а саме нежилої будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, буд. 1 та складається з нежилої будівлі під літ. «А», загальною площею 1168,4 кв.м. та басейну під літ. «Ж», які були зареєстровані згідно іпотечного договору, посвідченого 31.07.2014 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю., за реєстровим № 4058.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 13.06.2018 року у справі 916/1889/17.

В свою чергу, доводи ТОВ «Україна» щодо наявності сумнівів у дійсності представлених позивачем в обґрунтування заявлених вимог копій кредитних та іпотечних договорів, з доказової точки зору з урахуванням положень ст.ст. 74, 76-79 ГПК України жодним чином не підтверджені. Натомість, обставини, встановлені судовим рішенням у справі № 916/952/15-г, а також відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомості, свідчать про існування між сторонами як кредитних зобов'язань, так і укладання на їх забезпечення іпотечного договору (з наступною реєстрацією припинення іпотеки, внаслідок розірвання договору).

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Одеської області від 27.04.2018 року відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ТОВ «Україна» - без задоволення.

Відповідно до п. «в» ч.4 ст.282 ГПК України (в діючій редакції) постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

В даному випадку витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги) покладаються на ТОВ «Україна», оскільки доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 27.04.2018 року у справі № 916/3272/17 без змін.

Постанова в порядку статті 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 24.09.2018.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

судді Г.П. Разюк

Н.М. Принцевська