Постанова № 76623213, 20.09.2018, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2018 року м.Дніпро Справа № 904/1388/18

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач)

суддів: Кузнецов В.О., Чус О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області , ухваленого суддею Манько Г.В. 17 липня 2018 року повний текст якого складено 26 липня 2018 року у справі № 904/1388/18

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД"

про стягнення 20 941,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернувся до Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" із позовною заявою про стягнення провізної плати та додаткові збори за затримку вагонів для прикордонно-митного догляду з підняттям даху у розмірі 20941,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані затримкою вантажу у зв’язку із прикордонно-митним оглядом, внаслідок чого відповідачу нараховано додаткову плату за користування вагонами з причин, які не залежали від перевізника.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17 липня 2018 року у справі № 904/1388/18 позовні вимоги задоволено повністю.

Суд стягнув з публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (49081, м. Дніпро, вул. Столєтова, буд. 21, ідентифікацій код 05393116) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 108, ідентифікаційний код 40081237) провізну плату та додаткові збори за затримку вагонів для прикордонно-митного огляду з підняттям даху у розмірі 20 941,20 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 762,00грн.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що відповідач як вантажовідправник повинен відшкодувати позивачу понесені додаткові витрати під час проведення прикордонно-митного огляду вантажу незалежно від факту виявлення незаконного переміщення товару внаслідок здійснення митного контролю. Місцевий господарський суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджено факт затримки вагонів, оформленої актами загальної форми, які відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України є підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника.

Не погодившись з рішенням суду відповідач - Публічне акціонерне товариство "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" , оскаржив його до Дніпропетровського апеляційного господарського суду, просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тими обставинами, що законодавством, зокрема статтею 338 Митного кодексу України, визначений вичерпний перелік підстав для проведення огляду або переогляду товару та транспортних засобів комерційного призначення під час здійснення митного контролю та визначено за чий рахунок в кожному випадку здійснюється огляд (переогляд), а також передбачено, що здійснення огляду або переогляду можливе лише на підставі відповідного рішення керівника органів доходів та зборів.

Позивач, звертаючись до суду, у позовній заяві просив стягнути додаткові збори за затримку вагонів для прикордонно-митного догляду, у відповіді на відзив вже стверджував, що відбувся лише прикордонний догляд вантажу, а не прикордонно-митний, але при цьому здійснює лише нормативне обґрунтування своєї позиції, не надаючи жодного доказу на підтвердження правомірності затримки залізницею вагону до прийняття рішення про проведення огляду вантажу митними чи прикордонними органами.

До того ж в жодному з актів загальної форми не зазначено дату та час огляду вантажу та який орган здійснював огляд, у зв’язку з чим неможливо встановити чи здійснювався взагалі огляд вантажу та яким державним органом він здійснювався.

Також, апелянт звертає увагу на те, що у відповіді Чопського прикордонного загону зазначено, що станцією Батьово було проінформовано про прибуття вагонів. Але, як свідчить акт загальної форми № 7095 від 04.10.2017 року вагони були затримані для огляду, це ще раз підтверджує, що залізниця без наявності законних підстав затримала вагони.

Враховуючи, що позивач не надав суду рішення керівника органу доходів та зборів про огляд вантажу, то у позивача відсутні підстави для затримки вагонів, а отже і відсутні підстави для нарахування провізної плати та додаткових зборів.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення суду та відмови позивачу у задоволенні позовних вимог.

Позивач (ПАТ "Українська залізниця") у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з її доводами, вважає що рішення суду першої інстанції від 17 липня 2018 року № 904/1388/18 ухвалене у відповідності до вимог чинного законодавства України, судом вірно застосовано як норми процесуального , так і норми матеріального права, в повному обсязі з»ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору, доведено та всебічно обґрунтовано їх в своєму рішенні, надано належну оцінку всім доказам, ґрунтуючись на повному та об»єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними та такими, що підтверджуються достовірними доказами.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23 серпня 2018 колегією суддів у складі: головуючий суддя – Березкіна О.В. (доповідач), судді – Кузнецов В.О., Чус О.В. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Інтерпайп НТЗ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17 липня 2018року у справі №904/1388/18; ухвалено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статей 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У вересні 2017 року зі станції Нижньодніпровськ Придніпровської залізниці ПАТ “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод” здійснило відправлення вагонів №№ 62479969, 62606918, 61737938, 61738100 згідно накладних №№ 47219944, 46971560, 46970778, 46969499 на станцію Захонь МАВ.

Згідно ст.32 параграфа 1 "Соглашения о международном железнодорожном грузовом сообщении", надалі (СМГС) - "Перевозчику должньї быть возмещены все расходы, связанные с перевозкой груза, не предусмотренные тарифами и вызнанные причинами, не зависящими от перевозчика. Данные расходы устанавливаются на дату их возникновения, отдельно для каждой отправки и подтверждаются соответствующими документами ".

Відповідно до приписів ст.ст. 4, 218 Митного кодексу України встановлено, що митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно - правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. Розвантажувальні, навантажувальні, перевантажувальні та інші операції, необхідні для здійснення митного оформлення товарів, проводяться підприємствами залізниці за рахунок власників товарів або уповноважених ними осіб.

По прибуттю вантажу на ст. Батьово Львівської залізниці спірні вагони було затримано для прикордонно-митного догляду з підняттям даху. Вагони було затримано з 04.10.17 о 09 год.55 хв. та 05.10.17 об 12 год. 00 хв. випущено та відправлено на станцію Чоп для догляду в зоні митного контролю МЧ Львів. Після догляду по станції Чоп 07.10.17 об 11 год. 30 хв. вагони повернені на станцію Батьово Львівської залізниці. За даними обставинами було складено акти загальної форми № 235 від 05.10.17, № 7095 від 04.10.17, № 4779 від 07.10.17, № 4770 від 06.10.17, № 4771 від 06.10.17, № 4778 від 07.10.17, №4772 від 06.10.17, № 4776 від 07.10.17, № 4777 від 30.09.17, № 4774 від 06.10.17.

Таким чином, складені станціями Батьово та Чоп Львівської залізниці вищевказані акти загальної форми є документами, що підтверджують нарахування додаткових витрат для здійснення прикордонно митного догляду спірних вагонів.

За період затримки спірних вагонів з 04.10.17 - 09 год. 55 хв. до 05.10.17 - 12 год. 00 хв. були нараховані додаткові збори, згідно актів загальної форми №235 від 05.10.2017, № 17095 від 04.10.2017 станції Батьово Львівської залізниці. За період затримки спірних вагонів 06.10.17 - 12 год. 50 хв. до 07.10.17 - 11 год. 30 хв. були нараховані додаткові збори, згідно актів загальної форми № 4779 від 07.10.17, № 4770 від 06.10.17, № 4771 від 06.10.17, № 4778 від 07.10.17, № 4772 від 06.10.17, № 4776 від 07.10.17, № 4777 від 07.10.17, № 4774 від 06.10.17 по станції Чоп Львівської залізниці. Після проведення митного догляду з підняттям даху вагони було відправлено за призначенням.

Плата за користування вагонами по акту загальної форми № 235 від 05.10.2017 р. станції Батьово загальний час затримки склав 26 годин. Кількість вагонів - 4.

По актам загальної форми № 4779 від 07,10.17, № 4770 від 06.10.17, № 4771 від 06.10.17, № 4778 від 07.10.17, № 4772 від 06.10.1 7, № 4776 від 07.10.17, № 4777 від 07.10.17, № 4774 від 06.10.17 станції Чоп загальний час затримки склав 23 год.00 хв. Кількість вагонів - 4.

Збір за зберігання вантажу: По акту загальної форми № 235 від 05.10.2017 р. станції Батьово складає 1823,10 грн.

Збір за маневрову роботу по акту загальної форми № 235 від 05.10.2017 р. станції Батьово складає 1347,10 грн.

Вартість оформлення довідка про перевезення, телефоном складає 244,00 грн.,

Розмір провізної плати від станції Батьово Львівської залізниці до станції Чоп Львівської залізниці за 16 км в два кінці складає 17232,00 грн.

Причиною спору стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача витрат, понесених залізницею за час проведення прикордонно-митного огляду вантажу.

Звертаючись до Публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" із позовом про стягнення провізної плати та додаткові збори за затримку вагонів для прикордонно-митного догляду з підняттям даху у розмірі 20941,20 грн. , позивач - Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" посилався на те, що законодавством, зокрема статтею 338 Митного кодексу України, визначений вичерпний перелік підстав для проведення огляду або переогляду товару та транспортних засобів комерційного призначення під час здійснення митного контролю та визначено за чий рахунок в кожному випадку здійснюється огляд (переогляд), а також передбачено, що здійснення огляду або переогляду можливе лише на підставі відповідного рішення керівника органів доходів та зборів.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що складені станціями Батьово та Чоп Львівської залізниці вищевказані акти загальної форми є документи, що підтверджують нарахування додаткових витрат для здійснення прикордонно - митного догляду спірних вагонів.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до статті 306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Права, обов'язки і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій і громадян, які користуються залізничним транспортом, визначаються Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі – Статут залізниць).

Згідно із ст. 4 Статуту залізниць перевезення залізницями вантажів, пасажирів, багажу і вантажобагажу у міжнародному сполученні здійснюється відповідно до угод про залізничні міжнародні сполучення.

З огляду на те, що перевезення вантажу залізничними вагонами, за затримку яких позивачем нараховані відповідачу додаткові платежі, є міжнародними залізничними перевезеннями, на правовідносини сторін поширюється дія Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951 (далі – УМВС).

Відповідно до статті 28 §6 та статті 32 §1 УМВС, якщо перешкода до перевезення вантажу чи його видачі виникла з причин, незалежних від перевізника, перевізнику повинні бути сплачені додаткові провізні платежі і витрати, понесені ним у зв'язку з перешкодами, а також неустойки, якщо вони передбачені національним законодавством. Перевізнику повинні бути відшкодовані всі витрати, пов'язані з перевезенням вантажу, не передбачені застосованими тарифами і викликані причинами, які не залежать від перевізника.

Провізні платежі і неустойки сплачуються перевізнику в порядку, передбаченому національним законодавством держави, в якому здійснюється оплата (стаття 31 § 5 Угоди).

Статтею 318 Митного кодексу України визначено, що митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

По станції Батьово діють правові основи здійснення прикордонно - митного контролю, порядок його здійснення, умови перетинання державного кордону України врегульовано на підставі Наказу №275 від 20.07.2017 року Державної прикордонної служби України. Західного регіонального управління. Чогіського прикордонного загону, яким затверджено « Технологічну схему пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів через державний кордон у міжнародному пункті пропуску для залізничного сполучення «Соловка».

Чопським прикордонним загоном, з метою дотримання вимог п.10 ч.1 ст.1, п.п.3 п.3 та п.п. 3 п.4 ст.2, ч.3 ст. 16 Закону України «Про прикордонний контроль», п. 2.5 розділу II «Технологічної схеми пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів через державний кордон у міжнародному пункті пропуску для залізничного сполучення “Соловка", було проінформовано начальника станції «Батьово» Ужгородської дирекції залізничних перевезень про необхідність представлення для огляду вагону № 61738506.

Відповідно пункту 2.5 даної технологічної схеми передбачено, що: «в разі неможливості з технічних або інших причин пред'явлення представниками залізниці вагонів, контейнерів, вантажів до огляду. Огляд здійснюється на залізничній станції „Батьово" в зоні митного контролю. Для супроводження потягу від пункту пропуску до залізничної станції «Батьово» призначається додатковий прикордонний наряд «Супроводження транспортних засобів».

Вагони №№ 62479969, 62606918,61737938,61738100 були обладнані металевим зйомним дахом, що унеможливлювало провести візуальний огляд вантажу, тобто потребувалися додаткові технічні засоби для проведення огляду.

Таким чином дії проведені з даним вагоном в пункті пропуску через державний кордон були у відповідності до норм Митного кодексу України і нормами Закону України «Про прикордонний контроль»

Відповідно до складених залізницею актів загальної форми № 4779 від 07.10.17, № 4770 від 06.10.17, № 4771 від 06.10.17, № 4778 від 07.10.17, № 4772 від 06.10.17, № 4776 від 07.10.17, № 4777 від 07.10.17, № 4774 від 06.10.17 підставою для нарахування додаткових зборів стало затримання вагонів для прикордонно-митного огляду вантажу.

Згідно зі статтею 119 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх вантажовласнику. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати. Зазначена плата стягується також з вантажовідправників, вантажоодержувачів у разі затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням.

Відповідно до пунктів 2, 13 Правил користування вагонами і контейнерам, затверджених наказом Міністерства транспорту України №113 від 25.02.1999, за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату. Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.

Пунктами 8, 9 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, визначено, що збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). За зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки.

Згідно з п. 31.5. Розділу ІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги (Тарифне керівництво №1) встановлено, що в разі виникнення затримки вантажу, що охороняється, на станціях з причин, не залежних від залізниці з відправника (одержувача, експедитора) додатково справляється плата згідно з таблицею 4.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Крім того, частиною першою статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами.

Відповідно до частини першої статті 4 Митного кодексу України митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. При цьому, митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до статті 336 Митного кодексу України митний огляд (огляд та переогляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення) є формою митного контролю, який здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів.

Частинами 1, 2 статті 325 Митного кодексу України визначено, що за письмовою заявою власника товарів або уповноваженої ним особи та з дозволу органу доходів і зборів можуть здійснюватися навантаження, вивантаження, перевантаження, усунення пошкоджень упаковки, розпакування, упакування, перепакування, зважування та визначення інших істотних характеристик товарів, що перебувають під митним контролем, взяття проб та зразків таких товарів, зміна ідентифікаційних знаків чи маркування на цих товарах або їх упаковці, транспортних засобах комерційного призначення, а також заміна транспортного засобу комерційного призначення. Зазначені операції здійснюються за рахунок власника товарів, що переміщуються через митний кордон України, або уповноваженої ним особи. У разі відмови у наданні дозволу на здійснення зазначених операцій орган доходів і зборів зобов'язаний невідкладно письмово повідомити особу, яка звернулася із заявою про надання такого дозволу, про причини і підстави відмови. У встановлених цим Кодексом випадках органи доходів і зборів з власної ініціативи або з ініціативи правоохоронних органів мають право у письмовій формі вимагати від осіб, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України, проведення операцій, передбачених частиною першою цієї статті. У такому разі витрати на проведення зазначених операцій відшкодовуються органом, з ініціативи якого вони проводилися. Якщо в результаті проведення таких операцій виявлено порушення законодавства України, витрати на проведення зазначених операцій відшкодовуються власником товарів, транспортних засобів комерційного призначення або уповноваженими ними особами.

Частиною п'ятою статті 338 Митного кодексу України встановлено, що, зокрема, огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення може проводитися за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів. Вичерпний перелік відповідних підстав визначається Кабінетом Міністрів України. З метою проведення огляду (переогляду) товарів посадові особи органів доходів і зборів самостійно вживають заходів, передбачених цим Кодексом, на всій митній території України, включаючи зупинення транспортних засобів для проведення їх огляду (переогляду), в межах контрольованого прикордонного району та прикордонної смуги. Такий огляд (переогляд) проводиться за рахунок органу, з ініціативи або на підставі інформації якого прийнято рішення про його проведення. Якщо в результаті проведення огляду (переогляду) виявлено факт незаконного переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, витрати, пов'язані з проведенням огляду (переогляду), відшкодовуються власником зазначених товарів, транспортних засобів або уповноваженою ним особою.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 218 Митного кодексу України розвантажувальні, навантажувальні, перевантажувальні та інші операції, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, проводяться підприємствами залізниці за рахунок власників товарів або уповноважених ними осіб.

З аналізу вказаних положень Митного кодексу України вбачається, що статті 325, 338 Митного кодексу України, включені у глави 47 "Організація митного контролю" та 48 "Зони митного контролю" відповідно, які містять загальні принципи та норми проходження процедури митного контролюю та здійснення огляду (переогляду) транспортних засобів комерційного призначення, тоді як стаття 218 Митного кодексу України включена у главу 32 "Митні формальності на залізничному транспорті", яка містить спеціальні норми проведення

митних процедур саме на залізничному транспорті та підлягає застосуванню в даному випадку до спірних правовідносин сторін, як спеціальна норма права.

Враховуючи викладене, дії щодо здійснення митного огляду після митного оформлення є митними формальностями, а тому на них розповсюджуються положення статті 218 Митного кодексу України, яка включена до глави 32 Митного кодексу України.

Положеннями статті 321 Митного кодексу України врегульовано, що товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом

У разі вивезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення за межі митної території України митний контроль розпочинається з моменту пред'явлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення для митного оформлення та їх декларування в установленому цим Кодексом порядку.

Перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем закінчується у разі вивезення за межі митної території України - після здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення та перетинання ними митного кордону України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Виходячи з наведених норм чинного митного законодавства митне оформлення та митний контроль є різними процедурами, з визначеними різними моментами початку та закінчення їх виконання та включають в себе різний обсяг дій, що вчиняються уповноваженими органами.

Окрім того, завершення митного оформлення товарів пов'язується, зокрема з перетинанням митного кордону України транспортних засобів комерційного призначення. При цьому встановлено, що спірні вагони було затримано саме для прикордонно-митного догляду.

Таким чином, виходячи зі змісту статей 218, 325, 338 Митного кодексу України, статей 119, 121 Статуту залізниць, пунктів 2, 3, 8, 10-13, 15. 16 правил користування вагонами, затверджених наказом Міністерства транспорту України №11 від 25.02.1999, пунктів 8, 9 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, вартість проведених залізницею розвантажувальних, навантажувальних та перевантажувальних робіт, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, має в будь-якому випадку оплачуватись вантажовласниками (вантажовідправниками) або уповноваженими ними особами незалежно від того, чи виявлено митницею факт незаконного переміщення товару під час здійснення митного контролю (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №904/7181/17 та від 03.04.2018 у справі №911/4080/16).

Отже, враховуючи всі фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції , судом вірно застосовано як норми процесуального, так і матеріального права, в повному обсязі з’ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору, надано належну оцінку всім доказам, ґрунтуючись на повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними та такими, що підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, господарський суд Дніпропетровської області всебічно, повно, об'єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до п.1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17 липня 2018 року у справі № 904/1388/18 - залишити без змін.

Судові витрати у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на Публічне акціонерне товариство "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у випадках, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 21.09.2018.

Головуючий суддя О.В. Березкіна

Суддя В.О.Кузнецов

Суддя О.В.Чус