Рішення № 76622753, 11.09.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2018 Справа №914/651/18

За позовною заявою: Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк", м.Київ

до відповідача: Приватного підприємства "Люкс-Експрес", м. Львів

третя особа: ОСОБА_1, м. Львів

про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок часткового погашення заборгованості за Рамковою угодою №0410 від 25.05.2006р. та Договором про надання траншу №3.12925 від 25.05.2006 року та Договором про надання траншу №3.20955 від 13.03.2008року; встановлення початкової ціни реалізації предмету іпотеки відповідно до ринкової вартості предмету іпотеки встановленої оцінкою вартості майна від 24.02.2015; зобов'язання ПП "Люкс-Експрес" передати АТ "ПроКредит Банк" оригінали правовстановлюючих документів, технічної документації всіх договорів оренди та інші договори на підставі яких у третіх осіб виникає право користування приміщенням складів НЗ в літ. К-1: від 4 по 10, площею 922,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та визнати ПП "Люкс-Експрес" таким, що втратило право користування приміщенням складів НЗ в літ. К-1: від 4 по 10 площею 922,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Суддя Ділай У.І.

Секретар Куць М.Я.

За участю представників:

Від позивача: Щербакова І.І. - представник (Довіреність №б/н від 28.11.2017р.)

Від відповідача: Думич Н.Б. - представник (Довіреність №б/н від 14.08.2018р.)

Від третьої особи: не з'явився

Права і обов'язки роз'яснено. Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Оберіг".

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На розгляд Господарського суду Львівської області поступила позовна заява Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк", до відповідача: Приватного підприємства "Люкс-Експрес", третя особа: ОСОБА_1, про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок часткового погашення заборгованості за Рамковою угодою №0410 від 25.05.2006р. та Договором про надання траншу №3.12925 від 25.05.2006р. та Договором про надання траншу №3.20955 від 13.03.2008р.; встановлення початкової ціни реалізації предмету іпотеки відповідно до ринкової вартості предмету іпотеки встановленої оцінкою вартості майна від 24.02.2015; зобов'язання ПП "Люкс-Експрес" передати АТ "ПроКредит Банк" оригінали правовстановлюючих документів, технічної документації всіх договорів оренди та інші договори на підставі яких у третіх осіб виникає право користування приміщенням складів НЗ в літ. К-1: від 4 по 10, площею 922,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та визнати ПП "Люкс-Експрес" таким, що втратило право користування приміщенням складів НЗ в літ. К-1: від 4 по 10 площею 922,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою суду від 13.04.2018р. позовну заяву Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк", б/н від 03.04.18р. залишено без руху.

03.05.2018р. від позивача на адресу суду надійшла Заява (вх.№15467/18) про долучення доказів підтвердження про зарахування сплаченого судового збору до спеціального фонду державного бюджету, з додатками, а саме оригіналом Довідки УДКСУ у Личаківському районі м. Львова №02-05/317-1 від 23.04.2018р. про підтвердження сплати 63 658,8 гр. згідно платіжного доручення №0000000251 від 03.04.2018р. та №02-05/317-2 про підтвердження сплати 3521 грн. згідно платіжного доручення № 0000000181 від 18.04.2018р., а також докази направлення до ПП "Люкс-Експрес" та ОСОБА_1 копії Заяви про уточнення позовних вимог від 26.04.2018р. із додатками.

Ухвалою суду від 07.05.2018р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 24.05.2018р.

21.05.2018р. за вх.№17919/18 від відповідача поступила Заява про відкладення розгляду справи, в зв'язку із перебуванням у відрядженні. Окрім того, відповідач просить не розглядати справу за його відсутності, оскільки він повністю заперечує проти позовних вимог.

21.05.2018р. за вх.№17920/18 від третьої особи ОСОБА_1 поступила Заява про відкладення розгляду справи, в зв'язку із перебуванням у відрядженні. Окрім того, третя особа також просить не розглядати справу за його відсутності, оскільки повністю заперечує проти позовних вимог.

23.05.2018р. на електронну адресу суду поступила Заява, в якій позивач повідомляє суд про неможливість представника позивача бути присутнім на судовому засіданні.

Сторони та третя особа явки повноважних представників в судове засідання 22.05.2018р. не забезпечили, вимог ухвали суду не виконали.

Ухвалою від 24.05.2018р. підготовче засідання відкладено на 14.06.2018р.

Ухвалою суду від 12.06.2018р. підготовче судове засідання відкладено на 05.07.2018р.

03.07.2018р. за вх.№24395/18 від відповідача поступив Відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити у позові Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні 05.07.2018р. надав усно пояснення по справі заявив усне клопотання про продовження строку підготовчого провадження.

Відповідач та третя особа в судовому засіданні 05.07.2018р. надав усно пояснення у справі, заявив усне клопотання про поновлення строку надання відзиву на позовну заяву згідно ст.119 ГПК України.

Ухвалою суду від 05.07.2018р. продовжено строк підготовчого судового засідання та відкладено розгляд на 26.07.2018р.

25.07.2018р. за вх.№27552/18 від позивача поступила Відповідь на відзив від 03.07.2018р., в якому позивач зазначає, що жодних власних розрахунків суми боргу чи будь-яких інших доказів на спростування суми боргу відповідач не надав, та оригінали правовстановлюючих документів, технічної документації на приміщення складів НЗ в літ. К-1, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 знаходяться у відповідача та позивачу не передавались.

25.07.2018р. за вх.№27572/18 від позивача поступило нормативно-правове обґрунтування вимог викладених в п. 2, 3 прохальної частини позовної заяви, в якому зазначає, що іпотекодержатель у випадку набуття права на звернення стягнення на предмет іпотеки вправі на власний вибір задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки шляхом, зокрема продажу від імені іпотекодержателя предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.

Представник позивача в судовому засіданні 26.07.2018р. надав усно пояснення, позовні вимоги підтримав.

Відповідач та третя особа в судове засідання 26.07.2018р. явку повноважних представників не забезпечили, про причини не явки суду не повідомив.

Ухвалою від 26.07.2018р. підготовче провадження закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті на 04.09.2018р.

03.09.2018р.до суду надійшло клопотання про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОІ-ТОІ Системи санітарні" до розгляду справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. У клопотанні заявник покликається на укладений між відповідачем та ТзОВ "ТОІ-ТОІ Системи санітарні" договір оренди №10/6 від 10.06.2010р. нежитлового приміщення, на яке позивач просить звернути стягнення. Заявник вважає, що рішення у даному спорі безпосередньо впливатиме на права та обов'язки ТзОВ "ТОІ-ТОІ Системи санітарні".

Ухвалою від 04.09.2018р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОІ-ТОІ Системи санітарні" про залучення третьою особою до участі у справі залишено без розгляду, з підстав зазначених в ухвалі.

Представник позивача в судовому засіданні 04.09.2018р. надав усно пояснення, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні 04.09.2018р. надав усно пояснення, заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю ознайомитись з матеріалами справи.

Ухвалою від 04.09.2018р. призначено справу до судового розгляду на 07.09.2018р.

07.09.2018р. за вх.№32855/18 від відповідача подано додаткові письмові пояснення, в яких зазначено, що правовий висновок Верховного Суду щодо застосування позовної давності за позовними вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки міститься в постанові ВС від 16.04.2018р. у справі №922/4461/14 та просить відмовити позивачу в позові.

Представник позивача в судовому засіданні 07.09.2018р. надав усно пояснення, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні 07.09.2018р. надав усно пояснення, проти позову заперечив.

Ухвалою від 07.09.2018р. розгляд справи відкладено на 11.09.2018р.

10.09.2018р. представник відповідач подав до суду клопотання про призначення оціночно-будівельної експертизи.

У судовому засіданні 11.09.2018р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи.

Представник відповідача в судовому засіданні 11.09.2018р. заперечив проти позовних вимог.

Третя особа в судове засідання 11.09.2018р. не з'явилася.

Розглянувши клопотання представника відповідача про призначення експертизи та заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку залишити його без розгляду, оскільки таке подане після закінчення процесуальних строків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

В процесі розгляду матеріалів справи суд

встановив:

25.05.2006р. між ЗАТ «ПроКредит Банк», правонаступником якого є ПАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_1 було укладено Рамкову Угоду №0410, відповідно до якої позивач зобов'язався на положеннях та умовах цієї угоди відкрити позичальнику кредитну лінію, загальною сумою за договорами 250 000 доларів США, встановлено ліміт строку кредитування 240 календарних місяців та максимальний розмір процентів 40% річних. Видача кредитів на підставі Рамкової угоди та визначення їх умов здійснювалась шляхом укладення договорів надання (траншу) овердрафту, кредитної лінії, які є невід'ємною частиною Рамкової угоди. За умовами п.п.2.1, 8.2 Рамкової угоди, позичальник зобов'язався належно виконувати усі умови, необхідні для отримання кредиту, своєчасно та належно здійснювати погашення грошових зобов'язань, а також належно виконувати усі інші зобов'язання, що передбачені цим договором. Кредитор вправі вимагати дострокового погашення кредиту в разі прострочення погашення грошових зобов'язань за цим договором більш ніж на 3 банківські дні.

25.05.2006р. між ЗАТ «ПроКредит Банк», правонаступником якого є ПАТ «ПроКредит Банк», та ОСОБА_1 було укладено договір траншу №3.12925/0410 (кредитний договір), згідного якого останній отримав грошові кошти в розмірі 100 000,00 доларів США зі сплатою 14,5% річних строком користування 84 місяці та зобов'язався повернути наданий кредит і сплатити відсотки та платежі за кредитом, а також комісії на умовах та в строки, передбачені цим договором.

26.06.2006р. між ЗАТ «ПроКредит Банк», правонаступником якого є ПАТ «ПроКредит Банк», та ОСОБА_1 було укладено договір траншу №3.12925/0410-ДТ-1, згідного якого останній отримав грошові кошти в розмірі 20 000.00 доларів США зі сплатою 14,5% річних строком користування 84 місяці та зобов'язався повернути наданий кредит і сплатити відсотки та платежі за кредитом, а також комісії на умовах та в строки, передбачені цим договором

13.03.2008р. між ЗАТ «ПроКредит Банк», правонаступником якого є ПАТ «ПроКредит Банк», та ОСОБА_1 було укладено договір траншу №3.20955/0410, згідного якого останній отримав грошові кошти в розмірі 102 000.00 доларів США зі сплатою 13% річних строком користування 120 місяців та зобов'язався повернути наданий кредит і сплатити відсотки та платежі за кредитом, а також комісії на умовах та в строки, передбачені цим договором.

27.02.2006р. між ЗАТ «ПроКредит Банк», правонаступником якого є ПАТ «ПроКредит Банк», та ПП "Люкс-Експрес" було укладено Рамкову Угоду №0325, відповідно до якої позивач зобов'язався на положеннях та умовах цієї угоди відкрити позичальнику кредитну лінію, загальною сумою за договорами 800 000 доларів США, встановлено ліміт строку кредитування 180 календарних місяців та максимальний розмір процентів 40% річних. Видача кредитів на підставі Рамкової угоди та визначення їх умов здійснювалась шляхом укладення договорів надання (траншу) овердрафту, кредитної лінії, які є невід'ємною частиною Рамкової угоди. За умовами п.п.2.1, 8.2 Рамкової угоди, позичальник зобов'язався належно виконувати усі умови, необхідні для отримання кредиту, своєчасно та належно здійснювати погашення грошових зобов'язань, а також належно виконувати усі інші зобов'язання, що передбачені цим договором. Кредитор вправі вимагати дострокового погашення кредиту в разі прострочення погашення грошових зобов'язань за цим договором більш ніж на 3 банківські дні.

26.06.2006р. між ЗАТ «ПроКредит Банк», правонаступником якого є ПАТ «ПроКредит Банк», та ПП "Люкс-Експрес" було укладено договір траншу №3.12926/0325 (кредитний договір), згідного якого останнє отримало грошові кошти в розмірі 125 000.00 доларів США зі сплатою 14,5% річних строком користування 84 місяці та зобов'язався повернути наданий кредит і сплатити відсотки та платежі за кредитом, а також комісії на умовах та в строки, передбачені цим договором.

06.03.2007р. між ЗАТ «ПроКредит Банк», правонаступником якого є ПАТ «ПроКредит Банк», та ПП "Люкс-Експрес" було укладено договір траншу №3.16417/0325, згідного якого останнє отримало грошові кошти в розмірі 50 000,00 доларів США зі сплатою 13,5% річних строком користування 60 місяців та зобов'язався повернути наданий кредит і сплатити відсотки та платежі за кредитом, а також комісії на умовах та в строки, передбачені цим договором.

16.06.2007р. між ЗАТ «ПроКредит Банк», правонаступником якого є ПАТ «ПроКредит Банк», та ПП "Люкс-Експрес" було укладено договір траншу №3.17423/0325, згідного якого останнє отримало грошові кошти в розмірі 252 500,00 доларів США зі сплатою 16% річних строком користування 60 місяців та зобов'язався повернути наданий кредит і сплатити відсотки та платежі за кредитом, а також комісії на умовах та в строки, передбачені цим договором.

19.10.2007р. між ЗАТ «ПроКредит Банк», правонаступником якого є ПАТ «ПроКредит Банк», та ПП "Люкс-Експрес", було укладено договір траншу №3.19188/0325, згідного якого останнє отримало грошові кошти в розмірі 300 300.00 доларів США зі сплатою 13,5% річних строком користування 1200 місяців та зобов'язався повернути наданий кредит і сплатити відсотки та платежі за кредитом, а також комісії на умовах та в строки, передбачені цим договором.

Також в забезпечення виконання зобов'язання між позивачем, ОСОБА_1, та відповідачем укладено договір іпотеки №0325-Д33 від 26.06.2006р., посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кривицьким С.Ю. та зареєстрованого в реєстрі за № 2624. За вказаним договором іпотеки банку передано нежиле приміщення - приміщення складів НЗ в літ. К-1: від 4 по 10, площею 922,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова у справі №461/4594/13 від 17 червня 2015 року позов задоволено. Стягнуто на користь ПАТ «ПроКредитБанк» з ОСОБА_1, ОСОБА_6 як солідарного з ОСОБА_1 боржника, Приватного підприємства «Люкс-Експрес» як солідарного з ОСОБА_1 боржника заборгованість в розмірі 7601158,10 грн., з яких:

-за договором про надання траншу №3.12925/0410 від 25.05.2006р., договором про надання траншу №3.12925//0410-ДТ-1 від 22.06.2006р.- 789376,56 гривень заборгованості за капіталом; 24986,25 грн.- заборгованості за відсотками згідно графіку; 191785,08 гривень заборгованість за відсотками за фактичне користування кредитом; 1771751,31 грн.- пеня.

-за договором про надання траншу №3.20925/0410 від 13.03.2008р. - 1381920,55 гривень заборгованість за капіталом, 120902,89 грн. заборгованість за відсотками згідно графіку; 296172, 23 грн. заборгованість за відсотками за фактичне користування кредитом, 3024263, 23грн. пеня;.

Стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредитБанк» з ПП «Люкс експрес», ОСОБА_1 як солідарного з ПП «Люкс-експрес» боржника заборгованість в розмірі 3134126,24 грн. з яких:

-за договором про надання траншу №3.12926/0325 від 26.06.2006р. 808273,16 грн. заборгованість за капіталом, 189709,14 грн. заборгованість за відсотками за фактичне користування кредитом, 1711685,36 грн. пеня;

-за договором про надання траншу №3.16417/0325 від 06.04.2007р. 39566,45 грн. заборгованість за відсотками за фактичне користування кредитом, 361251,89 гривень пеня;

-за договором про надання траншу №3.17423/0325 від 16.06.2007р. 1352,05 гривень заборгованість за відсотками за фактичне користування кредитом, 11054.96 грн. пеня;

-за договором про надання траншу №3.19188/0325 від 1910.2007р. 335,25 грн. заборгованість за відсотками за фактичне користування кредитом, 10897, 98 пеня.

Рішенням Апеляційного суду Львівської області у справі №461/4594/13 від 29.12.2015р. - рішення Галицького районного суду м.Львова від 17.06.2015р. в частині задоволення позовних вимог ПАТ «ПроКредитБанк» про стягнення загальної суми заборгованості в межах рамкової угоди №0410 від 25.05.2006р. та пені до ОСОБА_1, ОСОБА_6, ПП «Люкс-експрес» змінено та постановлено нове рішення, згідно якого:

Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_6 як солідарного з ОСОБА_1 боржника, ПП «Люкс-експрес» як солідарного з ОСОБА_1 боржника в користь ПАТ «ПроКредитБанк» заборгованість в загальній сумі 3037941, 56 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_6 як солідарного з ОСОБА_1 боржника в користь ПАТ «ПроКредитБанк» пеню по договору траншу №3.12925/0410 від 25.05.2006р. та договору №3.12925/0410-Д-1 від 22.06.2006р. в розмірі 48645,56 грн. ;

-по договору траншу №3.20955/0410 від 13.03.2008р. стягнути пеню в розмірі 169166,19 грн.

Загальний розмір пені, що підлягає солідарному стягненню з ОСОБА_1, ОСОБА_6 в користь ПАТ «ПроКредитБанк» становить 217711, 5 грн.

В решті рішення суду залишено без змін.

Оскільки, заборгованість за вищевказаними судовими рішеннями третьою особою: ОСОБА_1 не оплачена, відтак, позивач звернувся до господарського суду Львівської області з вимогою звернути стягнення на іпотечне майно - нежиле приміщення - приміщення складів НЗ в літ. К-1: від 4 по 10, площею 922,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, нарахувавши при цьому проценти за користування кредитними коштами та пеню.

Відповідач заперечив проти позовних вимог, зазначивши наступне.

Вказана позивачем початкова ціна іпотечного майна для продажу занижена внаслідок порушення суб'єктом оціночної діяльності вимог Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003р. №1440, Національного стандарту № 2 Оцінка нерухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004р. № 1442, Закону України «Про оцінку майна, майнових прав і професійної оціночної діяльності в Україні», оскільки в порушення зазначених нормативно- правових актів до відповідача, як до власника об'єкту іпотеки, не було скеровано письмового звернення про надання дозволу на доступ до обстеження об'єкту та приміщень, що впливає на об'єктивність оцінки. У Звіті про оцінку майна (розділ 1) вказано застереження суб'єкта оціночної діяльності: в зв'язку із недопуском власника нерухомості до огляду об'єкта оцінки, оцінювач ознайомлений з об'єктом оцінки лише за існуючимидокументами, оцінювач не мав змоги особисто провести огляд, перевірити відповідність фактичного планування до наявних документів, визначити фізичний стан та наявність ремонту. Оцінка проведена з припущення, що об'єкт відповідає наявним документам, перепланування відсутні, стан приміщення задовільний та придатний до використання. Документи для земельної ділянки не надані, інформація стосовно прав на земельну ділянку відсутня. Оцінка проводиться виходячи з припущення, що земельна ділянка перебуває в оренді. В розділі 9 вказано, що огляд нерухомості був проведений представником банку.

За твердженням відповідача, вказані факти свідчать, що оцінювач визначаючи ринкову вартість об'єкта оцінки не володів вихідними даними, інформацією та відомостями, які є істотними, визначальними та обов'язковими складовими для визначення вартості об'єкта оцінки. Таким чином, висновок про вартість майна не має жодного реального зв'язку з об'єктом оцінки (приміщення складів НЗ в літ.К-1 від 4 по 10, площею 922,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1). Не проведення оцінювачем особистого огляду об'єкта оцінки, відсутність перевірки оцінювачем відповідності фактичного планування до наявних документів, не визначення та повної відсутності інформації про фізичний стан та наявність ремонту об'єкта оцінки, чи об'єкт відповідає наявним документам, чи наявні перепланування, внаслідок чого оцінка проведена на підставі гіпотетичних припущень, при відсутності інформації про наявність чи відсутність документів для земельної ділянки та про її статус, виключає будь яку можливість застосування порівняльного та доходного підходів та визначення ринкової вартості об'єкта оцінки взагалі, адже є не можливим підбір подібного майна за фізичними та функціональними ознаками, умовами продажу, а відтак має наслідком безпідставність, необґрунтованість та недійсність Звіту про оцінку вартості майна № ПКБ 125-18 від 25.04.2018р.

Як повідомив відповідач повідомив, що згідно розділу 1. «Об'єкт оцінки» Звіту про оцінку майна вказано, що об'єктом оцінки є приміщення складів НЗ літ. К-1 : від 4 по 10, загальною площею 922,3 кв.м. Проте, станом на момент проведення оцінки загальна площа об'єкта оцінки складає 1 992,00 кв.м., що підтверджується Технічним паспортом на нежитлові приміщення, за адресою: АДРЕСА_1, виданим Обласним комунальним підприємством ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» 13 червня 2018 року. Тобто, різниця між фактичним станом та станом відображеним в Звіті про оцінку складає 1000,00 кв.м. Вказаний юридичний факт, на думку відповідача, свідчить про повну невідповідність змісту Звіту про оцінку до фактичного приміщення, яке наче б то було об'єктом такої оцінки.

Крім цього, відповідач звернув увагу, що рішенням апеляційного суду Львівської області від 29.12.2015р. у справі № 461/4594/13, яке набрало законної сили, вже були встановлені обставини щодо розміру заборгованості за капіталом за відповідними договорами відповідача та третьої особи як солідарних боржників в наступних розмірах: 789 376,56 грн - за Договором про надання траншу № 3.12925/0410 від 25.05.2006р.; 1 381 920,55 грн. - за Договором про надання траншу № 3.20955/0410 від 13.03.2008р.

В постанові Верховного Суду України від 07.02.2018р. у справі № 910/11249/17 про стягнення коштів, суд зазначив, що після постановлення судом рішення про стягнення боргу, який був визначений в гривнях з врахуванням офіційного курсу іноземної валюти, в якій було виражене грошове зобов'язання, боргове зобов'язання позивача перед відповідачем існує виключно в гривні, а тому зміна такої суми боргу, визначеної судовим рішенням, зокрема у зв'язку з курсовою різницею, є неможливою.

Відтак, відповідач не погодився з розрахунком позивача процентів і пені, вважаючи його неправильним. При цьому, враховуючи положення ч.2 ст.21 Закону України «Про споживче кредитування» ПП «Люкс-Експрес» вважає, що нарахована позивачем сума пені повинна бути зменшена до розміру, розрахованого з врахуванням подвійної облікової ставки НБУ за відповідний період, але не більше 15% від суми простроченого платежу.

Крім цього, ПП «Люкс-Експрес» зазначив, що позивачем пропущений строк позовної давності за вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки, покликаючись на таке:

Позивач реалізував своє право на дострокове повернення кредиту, оскільки 03.04.2013р. надіслав письмове повідомлення про дострокову сплату всієї суми кредиту, відсотків, пені, а тому пред'явивши вимогу про дострокове повернення кредиту та сплату відсотків за користування ним, позивач відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК та умов укладеного кредитного договору змінив строк виконання основного зобов'язання. Право задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки виникло в позивача у зв'язку з невиконанням боржником вимоги про дострокове повернення кредиту в повному обсязі.

При цьому, згідно з частиною 1 статті 35 Закону України "Про іпотеку" таке право виникає через тридцять календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги та за умови її невиконання.

На думку відповідача, право позивача на звернення стягнення на предмет іпотеки та пред'явлення відповідного позову у зв'язку із непогашенням відповідачем кредиту та інших сум, вказаних в повідомленні про виникнення заборгованості, виникло ще в травні 2013р. і саме з цього часу розпочався перебіг позовної давності. Відповідний правовий висновок Верховного Суду щодо застосування позовної давності за позовними вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки міститься в постанові ВС від 16.04.2018р. у справі № 922/4461/14.

Оскільки, станом на час подання позову (квітень 2018р.) пройшло майже 5 років від часу початку перебігу позовної давності (травень 2013р.), відповідно на час звернення позивача з відповідним позовом строк позовної давності закінчився, а тому відповідач заявив про застосування наслідків спливу позовної давності.

При прийнятті рішення суд виходив із наступного.

Факт порушення відповідачем умов правочинів про отримання кредитних коштів встановлено рішенням Апеляційного суду Львівської області у справі №461/4594/13 від 29.12.2015р., яке набрало законної сили.

В силу положень ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як встановлено судом, позичальник-третя особа: ОСОБА_1 свої зобов'язань про повернення кредитних коштів та процентів за користування грошима не виконав.

В забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов'язань за спірними правочинами між позивачем та відповідачем: ПП «Люкс-Експрес» укладено договір іпотеки №0325-Д33 від 26.06.2006р., посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кривицьким С.Ю. та зареєстрованого в реєстрі за № 2624. За умовами договору іпотеки банку передано нежиле приміщення - приміщення складів НЗ в літ. К-1: від 4 по 10, площею 922,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно визначення, наведеного у ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до положень ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Вищенаведену норму Закону відображено також п. 5.2. іпотечного договору, за змістом яких звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, зокрема, на підставі рішення суду.

У договорі іпотеки позивач та відповідач: ПП «Люкс-Експрес» погодили, що у випадку невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором банк має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки.

Згідно із ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги , якщо інше не встановлено договором. Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У матеріалах справи відсутні та особами, які брали участь у справі на вимогу суду не подані докази, які б спростовували позовні вимоги або свідчили про добровільне погашення кредиту, заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом, неустойки. За наведених обставин, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку", звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

У п. 5.3 договору іпотеки зазначено, що у разі набуття іпотекодержателем права на здійснення звернення стягнення на предмет іпотеки на підставах, передбачених у пункті 5.1 статті 5 цього договору, іпотекодержатель може здійснити звернення стягнення шляхом позасудового врегулювання, а саме шляхом продажу від свого імені предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому діючим на момент звернення законодавством.

Якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір (ч. 1 ст. 38 Закону України "Про іпотеку").

Статтею 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються, зокрема: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Положення ч. 1 ст. 41 Закону України "Про іпотеку" визначають, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Відповідно до вимог ст.ст. 39, 43 Закону України "Про іпотеку", у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема й початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. Згідно із Звітом №ПКБ-125-18 про оцінку вартості майна, складеним 25 квітня 2018 року, ринкова вартість предмета іпотеки становить 4 239 600,00грн. з ПДВ. Відтак, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації не може бути нижчою за його реальну вартість.

Стосовно заяви ПП «Люкс-Експрес», що позивачем пропущений строк позовної давності за вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки, слід зазначити наступне.

За змістом частини другої статті 264 ЦК України переривання перебігу позовної давності шляхом пред'явлення позову матиме місце у разі не будь-якого подання позову, а здійсненого з додержанням вимог процесуального закону.

Подавши позов до Галицького районного суду м. Львова, відбулось переривання строку позовної давності у спірних правовідносинах. Рішення Галицького районного суду м. Львова від 17.06.2015р. у справі № №461/4594/13-ц набрало законної сили 29.12.2015р., відповідно до рішення Апеляційного суду Львівської області.

За вказаних обставин, господарський суд Львівської області відхиляє заяву ПП «Люкс Експрес» про застосування строків позовної давності.

Щодо покликань відповідача про порушення суб'єктом оціночної діяльності вимог Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003р. №1440, Національного стандарту № 2 Оцінка нерухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004р. № 1442, Закону України «Про оцінку майна, майнових прав і професійної оціночної діяльності в Україні» в частині не проведення оцінювачем особистого огляду об'єкта оцінки, відсутність перевірки оцінювачем відповідності фактичного планування до наявних документів, не визначення та повної відсутності інформації про фізичний стан та наявність ремонту об'єкта оцінки, чи об'єкт відповідає наявним документам, чи наявні перепланування - суд зазначає наступне.

Згідно п.4.2.2 Договору іпотеки Іпотекодержатель має право у будь-який час протягом строку дії цього Договору перевіряти документально і в натурі наявність, стан, умови збереження та користування предметом іпотеки, а Іпотекодавець зобов'язаний не перешкоджати реалізації цього права, а також забезпечити фізичний доступ до предмета іпотеки.

За повідомленням позивача, фотоматеріали, на підставі яких була проведена оцінка, були отримані Позивачем в присутності директора Іпотекодавця та з його згоди. Дані матеріали були передані оцінювачу замовником, та були такими, які в повній мірі відображали стан та характеристики об'єкта оцінки.

Як встановлено судом, за змістом договору іпотеки №0325-Д33 від 26.06.2006р., в іпотеку банку передано нежиле приміщення - приміщення складів НЗ в літ. К-1: від 4 по 10, площею 922,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. При цьому, у Звіті про оцінку майна від 25.04.2018р. вказано, що об'єктом оцінки є приміщення складів НЗ літ. К-1: від 4 по 10, загальною площею 922,3 кв.м.

Пунктом 1 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440, встановлено, що Національний стандарт 1 є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

Пунктом 50 Національного стандарту №1 передбачено, що проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється ознайомлення з об'єктом оцінки, характерними умовами угоди, для укладення якої проводиться оцінка.

Згідно з п. 56 Національного стандарту №1 звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен, серед іншого, містити письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об'єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об'єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.

Однак, за повідомленням відповідача, станом на момент проведення оцінки загальна площа об'єкта оцінки складає 1 992,00 кв.м., що підтверджується Технічним паспортом на нежитлові приміщення, за адресою: АДРЕСА_1, виданим Обласним комунальним підприємством ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» 13 червня 2018 року.

У пункті 10 розділу 3 Звіту про оцінку майна від 25.04.2018р. зазначено, що власник нерухомості не допустив оцінювача до огляду об'єкта оцінки. Оцінювач ознайомлений з об'єктом оцінки лише за існуючими документами. Оцінювач не мав можливості особисто провести огляд, перевірити відповідність фактичного планування до наявних документів, визначити фізичний стан та наявність ремонту. Оцінка проведена з припущення, що об'єкт відповідає наявним документам, перепланування відсутні, стан приміщення задовільний та придатний до використання. Документи для земельної ділянки не надані, інформація стосовно прав на земельну ділянку відсутня. Оцінка проводилася, виходячи з припущення, що земельна ділянка перебуває в оренді.

Оцінюючи надані докази, господарський суд Львівської області приходить до висновку, що відповідачем не обґрунтовано яким чином відсутність оцінювача всередині приміщень на дату огляду вплинула на результати оцінки, оскільки, в іпотеку передано приміщення загальною площею 922,3 кв.м. та звіт про оцінку вартості майна проведено за аналогічним розміром площі.

Крім того, оцінювач отримавши фотоматеріали об'єкта оцінки від позивача, не повідомив останньому про неможливість виконання робіт по оцінці майна, тобто для оцінювача виявився достатнім обсяг отриманих вихідних даних та результатів огляду майна для проведення відповідної оцінки.

Водночас, судом приймаються до уваги покликання відповідача про не відповідність змісту Звіту про оцінку до фактичного розміру приміщення (збільшення загальної площі об'єкта оцінки на 1000,00кв.м.). Однак, правовстановлюючих документів на новостворений об'єкт власником не надано, відтак, у суду відсутні правові підстави для відхилення наданого позивачем Звіту про оцінку вартості майна від 25.04.2018р. та визнання його неправомірним.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 08.06.2018р. у справі №2/106.

Щодо розрахунку заборгованості на загальну суму 4243919,79грн., що частково підлягає сплаті з вартості предмета іпотеки суд зазначає таке.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 29.12.2015р. у справі № 461/4594/13, яке набрало законної сили, вже були встановлені обставини щодо розміру заборгованості за капіталом за відповідними договорами відповідача та третьої особи як солідарних боржників в наступних розмірах: 789 376,56 грн - за Договором про надання траншу № 3.12925/0410 від 25.05.2006р.; 1 381 920,55 грн. - за Договором про надання траншу № 3.20955/0410 від 13.03.2008р.

В постанові Верховного Суду України від 07.02.2018р. у справі № 910/11249/17 про стягнення коштів, суд зазначив, що після постановлення судом рішення про стягнення боргу, який був визначений в гривнях з врахуванням офіційного курсу іноземної валюти, в якій було виражене грошове зобов'язання, боргове зобов'язання позивача перед відповідачем існує виключно в гривні, а тому зміна такої суми боргу, визначеної судовим рішенням, зокрема у зв'язку з курсовою різницею, є неможливою.

Щодо нарахування пені необхідно зважати на вимоги статей 549, 550, 551 ЦК України, згідно з якими пенею є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання і яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Проценти на неустойку не нараховуються та, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Тобто неустойка нараховується в разі порушення боржником зобов'язання (стаття 610, пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України) з першого дня прострочення та до тих пір, поки зобов'язання не буде виконане (постанова Верховного Суду України від 04.07.2018р. у справі № 310/11534/13-ц).

За умовами п. 12.3 спірних правочинів, до усіх вимог, що випливають з Угоди та кредитних договорів, встановлюється позовна давність у 5 років, включаючи вимоги щодо яких законодавством встановлена спеціальна чи обмежена позовна давність.

Зважаючи на правові позиції Верховного Суду України, судом проведено перерахунок суми пені, що підлягає до стягнення з боржника від сум встановлених вищевказаним судовим рішенням. При цьому, враховуючи те, що розмір пені є надто завищеним, перевищує не тільки суму тіла кредиту, але й суму отриманого траншу в межах Рамкової угоди, суд вважає за необхідне її зменшити за траншем №1 до суми 203804,89 грн. (Договір № 3.12925/0410 від 25.05.2006р. та №3.12925/0410-ДТ-1 від 22.06.2006р.); за траншем-2 договір №3.20955/0410 від 13.03.2008р. розмір пені 116416,82 грн. В решті позовних вимог в цій частині відмовити.

Щодо позовної вимоги про стягнення 327228,73 грн. 13,5% річних за договором про надання траншу №3.12925 від 25.05.2006 та 714471,82 грн. 13% річних за договором про надання траншу №3.20955 від 13.03.2008 - суд зазначає наступне.

Відповідно до умов п. 4.4 спірних правочинів, у випадку прострочення погашення кредиту, позичальник сплачує проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі, що дорівнює визначеним відповідним кредитними договорами процентам за користування даним кредитом за кожен календарний день прострочення, які обчислюються за методом «факт/360» від суми залишку кредиту, строк погашення якого настав, з моменту виникнення заборгованості до дати повного її погашення, включно.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Виходячи із положень вказаної статті, сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних.

Якщо укладеним сторонами договором передбачено збільшення розміру процентів у зв'язку з простроченням сплати боргу, розмір ставки, на яку збільшено проценти, слід вважати іншим розміром процентів (п. 4.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Відтак, перевіривши поданий позивачем розрахунок процентів річних за прострочення виконання, зважаючи на розмір заборгованості встановлений рішеннями Галицького районного суду м. Львова та Апеляційного суду Львівської області, судом встановлено, що позивачем допущені помилки у нарахуванні суми процентів річних. За розрахунком суду з відповідача слід стягнути 240 867,98 грн. 13,5% річних за договором про надання траншу №3.12925 від 25.05.2006 та 406057,48 грн. 13% річних за договором про надання траншу №3.20955 від 13.03.2008. В задоволенні решти вимог в цій частині слід відмовити.

Зважаючи обставини справи, господарський суд Львівської області вважає правомірною вимогу про зобов'язання відповідача передати позивачу оригінали правовстановлюючих документів технічної документації, всіх договорів оренди (суборенди, найму, користування, спільної діяльності) та інші договори, на підставі яких у третіх осіб виникає право користування приміщенням складів НЗ в літ. К-1: від 4 по 10, площею 922,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, оскільки, відповідно до п. 3.10 договору іпотеки, оригінали документів, що встановлюють право власності на предмет іпотеки на час дії цього договору залишаються в іпотекодавця.

При цьому, вимога про визнання ПП «Люкс-Експрес» таким, що втратило право користування іпотечним майном є неправомірною та суперечить положенням ст.575 ЦК України, відповідно до якої іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Судовий збір у справі на підставі ст. 49 ГПК України покладається на відповідача, пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 4, 7 ,13, 14, 73, 74, 76-79, 91, 96, 120, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2.Звернути стягнення в користь Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (03115, м. Київ, пр. Перемоги, 107 «А», ідентифікаційний код 21677333) на предмети іпотеки: приміщення складів НЗ в літ. К-1: від 4 по 10, площею 922,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належать Приватному підприємству "Люкс-Експрес" (79011, м. Львів, вул. І. Франка, 84/23, ідентифікаційний код 32639699) в рахунок часткового погашення заборгованості на користь Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (03115, м. Київ, пр. Перемоги, 107 «А», ідентифікаційний код 21677333) за Рамковою угодою № 0410 від 25.05.2006 та Договором про надання траншу №3.12925 від 25.05.2006 та Договором про надання траншу №3.20955 від 13.03.2008, а саме 240867,98 грн. 13,5% річних та 116416,82грн. пені за договором про надання траншу №3.12925 від 25.05.2006, 406057,48 грн. 13% річних та 203804,89грн. пені за договором про надання траншу №3.20955 від 13.03.2008, що частково підлягає сплаті ПАТ "ПроКредит Банк" з вартості предмета іпотеки шляхом надання ПАТ «ПроКредит Банк» (ідентифікаційний код 21677333) права продажу предмета іпотеки від власного імені будь-якій особі - покупцю.

3.Встановити початкову ціну реалізації предмету іпотеки відповідно до ринкової вартості предмету іпотеки встановленої Звітом про оцінку вартості майна №ПКБ-125-18 від 25.04.2018: приміщення складів НЗ в літ. К-1: від 4 по 10, площею 922,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, у розмірі 4 239 600,00грн. з ПДВ.

4.Зобов'язати Приватне підприємство «Люкс-Експрес» (79011, м. Львів, вул. І. Франка, 84/23, ідентифікаційний код 32639699) передати ПАТ «ПроКредит Банк» (ідентифікаційний код 21677333) оригінали правовстановлюючих документів технічної документації, всіх договорів оренди (суборенди, найму, користування, спільної діяльності) та інші договори, на підставі яких у третіх осіб виникає право користування приміщенням складів НЗ в літ. К-1: від 4 по 10, площею 922,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

5.Стягнути з Приватного підприємства "Люкс-Експрес" (79011, м. Львів, вул. І. Франка, 84/23, ідентифікаційний код 32639699) на Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (03115, м. Київ, пр. Перемоги, 107 «А», ідентифікаційний код 21677333) 14507,21грн. судового збору.

6.В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 21.09.2018р.

Суддя Ділай У.І.