Ухвала суду № 76622300, 24.09.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню

24.09.2018м. ДніпроСправа № 904/2776/13За заявою: Комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа", м. Жовті Води Дніпропетровської області

про визнання наказу від 14.10.2013 таким, що не підлягає виконанню в частині

У справі

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача: Комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа", м. Жовті Води Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості у розмірі 560 440грн. 84коп.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Чернявська Е.О.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача (заявника): Коваленко О.В., довіреність №508/18 від 05 червня 2018 року, представник

С У Т Ь С П О Р У:

11 вересня 2018 року Комунальне підприємство "Жовтоводськтепломережа" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою, відповідно до якої просить:

- визнати наказ №904/2776/13 виданий Господарським судом Дніпропетровської області 14.10.2013 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з Комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" пені у сумі 195 659,23 грн. та 3% річних у сумі 219 931,64 грн.

Заява мотивована тим, що заборгованість, яка підлягає стягненню на підставі рішення господарського суду на даний час має бути списана позивачем відповідно до вимог частини третьої статті 7 Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (№1730). Оскільки рішенням господарського суду від 17.09.2013 встановлено, що заборгованість комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа", яка виникла на підставі договору купівлі-продажу природного газу від 30.09.2011, була повністю погашена до набрання чинності Законом про врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії (Закон набрав чинності 30.11.2016), відповідач (заявник) приходить до висновку, що зобов'язання підприємства зі сплати пені та процентів річних є припиненими.

Позивач (стягувач), Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", проти задоволення заяви заперечує та зазначає, що дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії. Частиною третьою статті 7 цього Закону передбачено, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом. За доводами позивача, наведені положення ч.3 ст. 7 Закону в частині вже нарахованих неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань та процентів річних не встановлюють певний юридичний факт, а лише визначають можливість подальшого списання такої заборгованості. Порядок списання заборгованості є двостороннім процесом, із впорядкуванням фінансової документації для обох підприємств. Тільки після проведення обома сторонами в зобов'язанні такого списання та за наявності відповідних доказів його припинення, можливе прийняття рішення про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню. Господарський суд не наділений повноваженнями досліджувати та встановлювати такі обставини, яке цільове призначення газу, обсяги споживання та використання газу для виробництва теплової та електричної енергії тощо. Єдиною обставиною, яку повинен встановити суд, чи списана ця заборгованість сторонами, і які докази підтверджують таке списання.

Позивач (стягувач) у запереченнях на заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню просить здійснити розгляд справи без участі його представника. Клопотання мотивоване об'єктивними обставинами, наявність яких унеможливлює забезпечення явки представника позивача у судове засідання.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2018 прийнято заяву до розгляду та призначено її розгляд на 24.09.2018.

У судове засідання позивач не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача (заявника), господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду із позовом, яким просило стягнути з комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа" пеню у сумі 291 490,69 грн., суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів у сумі 46 188,07 грн., 3% річних у сумі 222 762,07 грн., всього 560 440,84 грн. Витрати по сплаті судового збору у сумі 11 208,81 грн. позивач просив покласти на відповідача.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2013 позов задоволено частково; стягнуто з комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа" на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" пеню у сумі 195 659,23 грн., 3% річних у сумі 219 931,64 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 9 988,90 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.12.2013 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2013 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.02.2014 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.12.2013 року та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2013 року у справі №904/2776/13 залишено без змін.

На виконання рішення суду видано наказ №904/2776/13 від 14.10.2013.

Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу №904/2776/13 від 14.10.2013. Зазначене виконавче провадження включено до зведеного виконавчого провадження та 18.01.2018 зупинено на підставі п.10 ч.1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження".

Боржник звернувся із заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню. з посиланням на вимоги статті 328 Господарського процесуального кодексу України. Боржник зазначає, що сума основного боргу фактично сплачена до набрання чинності Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті носії", а відповідно до частини третьої статті 7 вказаного вище Закону на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що заява про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення пені у сумі 195 659,23 грн. та 3% річних у сумі 219 931,64 грн. підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з ч.1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

За змістом ч.2 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Відтак, визначений ст. 328 Господарського процесуального кодексу України правовий механізм визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, не обмежено переліком таких обставин, а пов'язується з існуванням самого обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 598, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

30.11.2016 набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", яким визначено комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Статтею 1 цього Закону передбачено, що заборгованістю, яка підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону є: кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води; кредиторська заборгованість перед постачальником електричної енергії підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за електричну енергію, спожиту для виробництва та надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, з постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем); заборгованість з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, водопостачання, водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, установам і організаціям, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, що постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) населенню, а також організаціям та установам, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, яка виникла у звязку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, водопостачання, водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, та залишилася не погашеною станом на 1 січня 2016 року (далі - заборгованість з різниці в тарифах).

Згідно зі ст. 2 дія вказаного Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії. Частиною 1 ст. 3 цього Закону визначено, що для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 93 затверджено "Порядок ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, та користування зазначеним реєстром", яким визначені дані реєстру про підприємства, зокрема, зазначаються дані про обсяг кредиторської заборгованості, що підлягає врегулюванню згідно із Законом; обсяг не відшкодованої станом на 1 січня 2016 року заборгованості з різниці в тарифах, підтверджений протоколами територіальних комісій з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах; обсяг нарахувань із сплати неустойки (штрафу, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, що підлягають стягненню на підставі рішення суду, на заборгованість за спожитий природний газ, електричну енергію, теплову енергію, централізоване водопостачання і водовідведення, що утворилася в період до 1 липня 2016 року.

Разом з цим, ч. 3 ст. 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" окремо регулює списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за енергоносії, централізоване водопостачання та водовідведення, передбачено, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Отже, цією нормою законодавець передбачив можливість уникнення божником відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у сфері теплопостачання як у спосіб не нарахування йому неустойки, інфляційних втрат, відсотків річних на початкову заборгованість, так і у спосіб списання цих нарахувань. Право не нараховувати неустойку, інфляційні втрати, відсотки річних не ставиться в залежність від будь-яких інших умов, окрім погашення боржником заборгованості за отриманий природний газ до набрання чинності Законом. Відповідно виконання цієї норми також не потребує включення підприємства до Реєстру, оскільки за змістом Закону до реєстру включаються та процедурі врегулювання заборгованості підлягають не погашені суми боргу перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Як встановлено судом, заборгованість на яку нараховані пеню та 3% річних, погашена боржником у березні 2013 року, тобто до набрання чинності Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних, теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії", а отже з урахуванням ч.3 ст. 7 цього Закону неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Таким чином, наказ в частині стягнення з відповідача пені у сумі 195 659,23 грн. та 3% річних у сумі 219 931,64 грн., підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Доводи позивача про те, що заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням умов договору, не може були врегульована згідно з механізмами Закону № 1730, оскільки позивач не був продавцем природного газу і її вимоги ґрунтуються на положеннях договору про відступлення права вимоги не є підставою для відмови в задоволенні заяви відповідача (боржника), оскільки відповідно до статті 2 Закону №1730 його дія поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії, зазначені положення не перебувають у залежності від суб'єкта господарювання, що продавав відповідні енергоносії.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 234, 235, 256, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву Комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа" про визнання наказу від 14.10.2013 таким, що не підлягає виконанню в частині - задовольнити.

Визнати наказ №904/2776/13 виданий Господарським судом Дніпропетровської області 14.10.2013 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з Комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" пені у сумі 195 659,23 грн. та 3% річних у сумі 219 931,64 грн.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її оголошення господарським судом та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Суддя Н.М. Євстигнеєва