Рішення № 76620464, 09.07.2018, Франківський районний суд м. Львова

465/6463/17

2-а/465/178/18

РІШЕННЯ

Іменем України

09.07.2018 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді - Козюренко Р.С.

за участі:

секретаря судових засідань - Максимович М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління патрульної служби Міністерства внутрішніх справ у м.Львові, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, -

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, якому просить скасувати постанову серії БР №432413 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 03.11.2017.

Як на підставу позову посилається на те, що 03.11.2017 об 13:55 здійснював рух на службовому автомобілі ЗАЗ TF55Y0, реєстраційний номер НОМЕР_1 по автодорозі Е40 (кільцева Львова). В районі підприємства Транс-Сервіс-1 у напрямку вул. Городоцька побачив у дзеркалі заднього огляду службовий автомобіль поліції, який наближався із увімкненими проблисковими маячками синього і червоного кольору. Включивши правий поворот зупинився біля правого краю проїзної частини (на правому узбіччі), забезпечивши безперешкодний проїзд автомобіля поліції вперед. Відновивши рух, через 2 км. по тому був зупинений поліцейським Шумським С.М., який заявив, що позивач порушив п.3.2. ПДР та ч.3 ст.122 КУпАП відповідно. Виносячи постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, посадова особа не з'ясувала чи було вчинено правопорушення, чи винен позивач у його вчиненні, чи підлягає він адміністративній відповідальності, а також не з'ясував інших обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення справи про адміністративне правопорушення, залишив поза увагою численні заперечення позивача проти визнання його вини. Вважає, що ця постанова винесена посадовою особою відповідача незаконно, з грубим порушенням норм законодавства та порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, необґрунтовано, упереджено, за неіснуюче правопорушення, якого позивач не скоїв, з порушенням його законних прав, що призвело до незаконного притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення.

Відповідач подав до суду відзив із доданими матеріалами. Однак, всупереч вимогам частини третьої та четвертої статті 162 КАС України, до відзиву не додано документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Позивач у судове засідання не з'явився, між тим подав заяву із підтриманням позовних вимог, просить розгляд справи проводити без його участі, позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив.

Згідно з ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч.4 ст.229 КАС України, судом не здійснюється.

Дослідивши наявні докази у їх сукупності, ознайомившись з письмовими поясненнями та запереченнями, наданими сторонами у справі, суд приходить до наступного висновку.

15.12.2017 року набрала чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до п. 12 частини першої розділу VII Перехідні положення КАС України, заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Судом встановлено, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БР №432413 від 3-го листопада 2017 року винесеної інспектором батальйону №3 УПП у м.Львові ДПП лейтенантом поліції Шумським Сергієм Михайловичем, позивача ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст.122 КУпАП (а.с.6).

З тексту оспорюваної постанови вбачається, що ОСОБА_2 3-го листопада 2017 року о 13 год. 55 хв. керуючи транспортним засобом ЗАЗ TF55Y0, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, на автодорозі Західний обхід м.Львова, 8 км. + 200 м., при наближенні транспортного засобу поліції з увімкненими проблисковими маячками синього і червоного кольору та спеціальним звуковим сигналом, не зупинився біля правого краю дороги, щоб дати дорогу і безперешкодний проїзд, чим порушив вимоги п.3.2. ПДР, за що передбачена відповідальність ч.3 ст.122 КУпАП.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, з-поміж іншого, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Нормами ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, - чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За правилами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідками, технічними засобами, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

В оскаржуваній постанові інспектор не врахував приписів частин 1-3 статті 7 КУпАП про необхідність розгляду і вирішення справ не інакше як на підставі наступних засад: ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Положеннями ст. 251 КУпАП саме на посадову особу (заявленого суб'єкта оскарження) покладається обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Як зазначено у пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні порушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався порушник чи встановлених останнім доводів. Проте, оспорювана постанова не містить покликань на докази чи мотиви їх відхилення.

Відповідно до приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показаннями свідків. Докази суду надають учасники справи. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи. Дотримуючись вимог ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

На адресу суду надійшов відзив відповідача з порушенням вимог частини третьої та четвертої статті 162 КАС України про те, що копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надсиланням (наданням) відзиву до суду, доказів такого надсилання (надання) не надано. В силу вимог ч.1 ст.74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Відтак, з наведених підстав, суд позбавлений можливості взяти до уваги докази відповідача, що містяться у вказаному відзиві.

Інших належних та допустимих доказів правомірності дій і рішень відповідача матеріали справи не містять.

Згідно ч. 1-2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, але останній належних та допустимих доказів на підтвердження обставин порушення позивачем Правил дорожнього руху та, відповідно, правомірності винесення постанови, не надав.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем не відібрано пояснення у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не встановлено свідків правопорушення, не відібрано у них пояснення. При винесені постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП.

Європейський суд з прав людини, зокрема у справі «Надточій проти України», висловив позицію, що принцип презумпції невинуватості застосовується і до адміністративних правопорушень. За принципом презумпції невинуватості: всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Не доведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

З наведених міркувань, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з підстав недоведеності суб'єктом владних повноважень факту вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП.

Згідно з ч.3 п.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Керуючись статтями 2, 7, 9, 73-77, 79, 205, 241-246, 250, 255, 286 КАС України, статтями 122, 245, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_2 - задоволити.

Скасувати постанову серії БР №432413 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 03.11.2017.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Франківський районний суд м. Львова з дотриманням порядку ст. 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 16.07.2018 року.

Позивач: ОСОБА_2, місце проживання: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2.

Відповідач: Управління патрульної поліції у м.Львові Департаменту патрульної поліції, адреса: м.Львів, вул.Перфецького, 19.

Головуючий суддя Р.С. Козюренко