Ухвала суду № 76619085, 19.09.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

19 вересня 2018 року справа № 2340/3742/18

м. Черкаси

Суддею Черкаського окружного адміністративного суду Трофімовою Л.В. перевірено матеріали адміністративного позову у справі № 2340/3742/18

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області

до Головного територіального управління юстиції у Черкаській області

про скасування постанов про накладення штрафу за виконавчим листом № 697/202/18, прийнято ухвалу.

19.09.2018 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, просить:

- звільнити Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від сплати судового збору;

- скасувати постанову державного виконавця про накладення штрафу від 03.09.2018 за виконавчим листом № 697/202/18 (ВП 56792438).

Суд зазначає, що виконавчий лист у справі № 697/202/18 видано 04.06.2018 Черкаським окружним адміністративним судом, тому, згідно положень частина 5 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» оскаржуються до суду, який видав виконавчий лист.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

Згідно пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Відповідно до частини 6 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини 5 цієї статті стосовно представника. Дана позовна заява подана представником позивача за довіреністю ОСОБА_1, проте у позовній заяві не зазначено прізвище, ім'я та по батькові, місце проживання чи перебування; поштовий індекс; реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти стосовно представника позивача.

У тексті позовної заяви викладено клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору. В обґрунтування позиції зазначено, що судові витрати не повинні бути перешкодою для доступу до суду. Позивач посилається на пункт 14 постанови від 07.02.2014 Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», згідно якої судовий збір за подання скарги не сплачується. Суд зазначає, що оцінка доказів у зв'язку з тяжким майновим станом та неплатоспроможністю позивача залишається оціночним поняттям та залежить від кожної конкретної ситуації стосовно фізичної особи, а не суб`єкта публічної адміністрації.

В ухвалі Верховного Суду від 22.05.2018 № К/9901/51056/18 (74139943) зазначено, що у касаційній скарзі скаржник зазначає, що судовий збір ним не має сплачуватись, посилається на постанову Верховного Суду від 18.01.2018 у справі №565/256/15-ц та постанову Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №589/6044/13-ц, та зазначає, що не належить сплаті судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби. Верховний Суд критично ставився до таких доводів скаржника, оскільки у адміністративній справі №686/18920/16 управління Пенсійного фонду звернулось до суду з позовною заявою, а не зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця.

Відповідно до частини1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Згідно частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674 (далі - Закон № 3674), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті. У клопотанні сторона повинна навести обставини та подати суду відповідні докази з метою відстрочки або розстрочки сплати судового збору з огляду на умови згідно статті 8 Закону № 3674. Позивачем не зазначено про наявність умов, ознак, критеріїв відповідності вимогам статті 8 Закону № 3674. Варто зазначити, що матеріали позовної заяви та клопотання про звільнення від сплати судового збору не містять обставин і відповідних доказів щодо наявності підстав для звільнення від сплати судового збору. Право на доступ до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, що потребує регулювання з боку держави.

Згідно частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а тому рекомендації Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ не можуть використовуватися судом у публічно - правових відносинах.

Суд зазначає, що Законом № 3674 та Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено звільнення органів ПФУ від сплати судового збору, у тому числі за подання позовних заяв про визнання протиправними рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень. З огляду на викладене, клопотання позивача щодо звільнення від сплати судового збору є необґрунтованим, у зв'язку із чим у задоволенні клопотання належить відмовити.

Відповідно до частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановлена з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, що необхідно сплатити.

Законом № 3674 передбачено (стаття 9), що суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Кодексом адміністративного судочинства України встановлено (частина 3 статті 161), що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно статті 4 Закону № 3674 за подання до адміністративного суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Наприклад, Верховний Суд в ухвалі від 19.01.2018 № К/9901/5451/18 (71730258) про визнання дій неправомірними та скасування постанови державного виконавця про накладення штрафу дійшов висновку, що позивач у цій справі є суб'єктом владних повноважень і заявив одну позовну вимогу немайнового характеру та позовну вимогу майнового характеру.

Позовна заява містить вимогу майнового характеру, тому судовий збір за подання даної позовної заяви становить 1762 грн. Належними реквізитами для сплати судового збору є: отримувач коштів - 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38031150; банк отримувача - Казначейство України; код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - 34313206084028; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Черкаський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, статтею 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 2, 4, 6-14, 19, 160, 161, 169, 241, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області до Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про скасування постанов про накладення штрафу за виконавчим листом № 697/202/18, залишити без руху.

Позивачем вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом:

- надання доказу сплати судового збору у сумі 1762 грн.;

- зазначення відомостей стосовно представника позивача: прізвище, ім'я та по батькові, місце проживання чи перебування; поштовий індекс; реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Надати позивачеві для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви десять днів з моменту отримання копії даної ухвали.

У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.

Суддя Л.В. Трофімова