Рішення № 76619035, 11.09.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 року справа № 823/2290/18

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гайдаш В.А.,

за участю:

секретаря судового засідання - Баклаженко Н.В.,

позивача - ФОП ОСОБА_1 (особисто),

представника позивача - ОСОБА_2 (за ордером),

представника відповідача - Дубиновської Ю.О. (за довіреністю),

розглянувши по суті у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Держпраці у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, далі - позивач) з позовом до управління Держпраці у Черкаській області (бульв. Шевченка, 205, м. Черкаси, 18001, далі - відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу в розмірі 111690 грн. №ЧК-363/371/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 31.05.2018.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачем зазначено, що висновки акта інспекційного відвідування про встановлення факту використання найманої праці працівника ОСОБА_4 без належного оформлення трудових відносин та, як наслідок, застосування штрафу оскарженою постановою базуються на припущеннях інспектора та не підтверджені належними та допустимими доказами. Позивач стверджує, що між ним та зазначеною особою не існує трудових відносин, а вказана особа є чоловіком позивача та перебував у магазині-барі під час перерви та не здійснював продажу товарів, а лише чекав представника постачальника товару. Отже, порушення позивачем вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України не відповідає дійсності.

У судовому засіданні позивача та її представник позов підтримали та просили його задовольнити з підстав, зазначених вище.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, надав до суду письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що спірне рішення прийняте відповідачем за наслідками виявлення факту допуску позивачем до роботи ОСОБА_4 без належного оформлення трудових відносин, за що нормами чинного законодавства передбачено накладення штрафу. Тому просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Наказом управління Держпраці у Черкаській області від 05.05.2019 №398-Н про проведення інспекційного відвідування наказано головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю Верченку І.Я. здійснити у період з 05.05.2018 до 18.05.2018 інспекційне відвідування на предмет додержання законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин та інших питань законодавства про працю у ФОП ОСОБА_1

05.05.2018 на підставі вказаного наказу управлінням Держпраці у Черкаській області видано направлення №788 на проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 з 05.05.2018 до 18.05.2018.

Відповідно до вказаних наказу та направлення головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю Верченком І.Я. проведено 11.05.2018 інспекційне відвідування позивача.

За результатами вказаного відвідування складено акт №ЧК-363\371\АВ від 11.05.2018, яким встановлено порушення ч.3 ст. 24 КЗпП України та винесено припис від 11.05.2018 №ЧК-363\371\АВ з вимогою їх усунути. Даний акт перевірки та припис отримані ФОП ОСОБА_1 під підпис.

31.05.2018 начальником управління Держпраці у Черкаській області Лазарєвою О.М. винесено постанову № ЧК-363/371/АВ/П/ПТ/ТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами у розмірі 111690,00 грн.

Надаючи оцінку спірному рішенню в контексті позовних вимог, суд врахував таке.

Спірні правовідносини врегульовані Кодексом Законів про працю України, Законом України від 05.04.2007 №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877-V), Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 (далі - Порядок №295).

У відповідності до ст.1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Частиною 4 ст.2 Закону №877-V передбачено, що заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №100 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» утворено Державну службу України з питань праці реорганізувавши шляхом злиття територіальні органи Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки і Державної інспекції з питань праці.

Положення про Державну службу України з питань праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі - Положення №96).

Згідно з п.1 Положення №96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно п. 7 Положення №96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з Положенням про Управління Держпраці, затвердженого наказом Держпраці від 22.06.2017 №75 Управління Держпраці у Черкаській області є територіальним органом Державної служби з питань праці та відповідно їй підпорядковується.

Тобто, відповідач є повноважним органом, який забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю на території Черкаської області.

Пунктом 2 Порядку №295 встановлено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до підп.6 п.5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться зокрема за інформацією Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України «Про відпустки»); роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Щодо невірно зазначеної адреси в направленні на перевірку суд зазначає, що відповідно до ст.10 Закону №877-V суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.

Тобто, в разі недотримання контролюючим органом встановленого законом порядку проведення перевірки, законодавством передбачена можливість не допуску посадових осіб контролюючого органу до здійснення перевірки суб'єктом господарювання, стосовно якого перевірка призначена.

Оскільки головний державний інспектор Верченко І.Я. допущений позивачем до проведення інспекційного відвідування, то порушення порядку проведення перевірки не робить наслідки перевірки нікчемними.

Щодо висновків акту перевірки по суті та оскаржуваної постанови, суд зазначає таке.

Ч.3 ст.24 КЗпП встановлено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

В контексті викладеного суд зазначає, що встановлюючи заборону допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору, Закон передбачає процедуру та порядок встановлення та фіксації такого факту.

Отже, визначальним питанням для вирішення справи є встановлення факту допуску працівника до роботи без оформлення роботодавцем трудового договору.

З огляду на викладене, суд врахував, що Державна служба України з питань праці під час здійснення інспекційного відвідування керується Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 (далі - Порядок №295).

Так, згідно з п.6 цього Порядку під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування чи невиїзного інспектування, від об'єкта відвідування, державних органів, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання законодавства про працю.

Документи, отримані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, що містять інформацію про порушення об'єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

На підставі пунктів 19-20 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Отже, оформлення результатів інспекційного відвідування здійснюється за наслідками отриманої інформації про порушення законодавства про працю, а також на підставі наданих суб'єктом господарювання документів.

Для вирішення спору суд врахував, що під час проведення інспекційного відвідування контролюючим органом встановлено порушення норм ч. 3 ст. 24 КЗпП, що полягають у неукладенні трудового договору із ОСОБА_4, який допущений до роботи продавця в магазині-барі, в якому позивач здійснює господарську діяльність. Разом з тим, викладені в акті перевірки факти не підтверджені належними доказами.

По-перше, наведене твердження ґрунтується на поясненні вказаної особи, наданому 03.05.2018. Із вказаних пояснень вбачається, що магазин-бар належить дружині ОСОБА_4 - ОСОБА_1 При цьому, ОСОБА_4 перебував за прилавком, у зв'язку з тим, що його дружина пішла на обід.

З письмових пояснень позивача вбачається, що трудових відносин з її чоловіком ОСОБА_4 не має, а перебування його у приміщенні магазину-бару пояснила тим, що пішла на обід і попросила чоловіка повідомити їй коли привезуть товар.

Вказані обставини підтвердили також ОСОБА_4 та ОСОБА_7 під час допиту у судовому засіданні в якості свідка під кримінальну відповідальність.

Крім того, жодних інших доказів виконання ОСОБА_4 функцій продавця в магазині-барі, в якому позивач здійснює господарську діяльність, матеріали перевірки не містять і суду не надані.

При цьому, факт перебування чоловіка позивачки у приміщенні належного їй магазину, на переконання суду, не доводить виконання ним трудової функції продавця, як це зазначено в акті інспекційного відвідування.

Суд також врахував, що згідно з поясненнями учасників справи, пояснення ОСОБА_4 з приводу перебування його у приміщенні магазину-бару відбирались 03.05.2018 близько 17 години, при цьому, згідно з розпорядком роботи Суботівського кафе, погодженого рішенням Суботівської сільської ради від 22.03.2013 №12, обідня перерва триває з 16 години до 18 години. Отже, факт перебування ОСОБА_4 у приміщення вказаного закладу зафіксований у обідню перерву.

Суд зауважує, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

В контексті викладеного, враховуючи встановлені обставини, пояснення учасників справи та свідків під кримінальну відповідальність у судовому засіданні, враховуючи заперечення позивача, факт допуску ОСОБА_4 до роботи продавця без оформлення трудового договору, що було встановлено при перевірці, не підтверджується обставинами справи.

Отже, спірна постанова №ЧК-363/371/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 31.05.2018 є неправомірною та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Тому, суд вирішив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір за подання позову в сумі 1116,91 грн.

Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими особами Управління Держпраці у Черкаській області №ЧК-363/371/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 31.05.2018.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Черкаській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1116 (одна тисяча сто шістнадцять) грн. 91 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.А. Гайдаш

Рішення складено у повному обсязі 21.09.2018.