
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 822/1819/18
Головуючий у 1-й інстанції: Лабань Г.В.
Суддя-доповідач: Курко О. П.
18 вересня 2018 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Совгири Д. І. Драчук Т. О. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Хлистун С.В.,
позивача: ОСОБА_2,
представника відповідача: Недосип Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року (м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
в травні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року адміністративний позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області, яке викладене у листі від 30.03.18 за № 821/Г-12 щодо відмови ОСОБА_2 у призначені пенсії за вислугою років відповідно до пункту а) ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"; зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України призначити, ОСОБА_2, пенсію за вислугою років відповідно до пункту а) ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", з 09.03.2017 р.; стягнуто на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 704,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та за обставин викладених в ній просив суд задовольнити її, а рішення суду першої інстанції - скасувати.
Позивач в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_2 з 17.07.1992 по 11.02.2014 проходив військову службу. З 29.11.2013 р. по 11.02.2014 р. перебував у розпорядженні першого заступника начальника Генерального штабу Збройних сил України та був прикомандирований до військової частини А2678 м. Львів.
11.02.2014 ОСОБА_2 виключено із списків особового складу частини у зв'язку із звільненням у запас за пунктом "д" (через сімейні обставини) на підставі наказу першого заступника начальника Генерального штабу Збройних сил України по особовому складу від 06.02.2014 р. № 32.
Вислуга військовослужбовця на момент звільнення становить 21 календарний рік і 6 місяців.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.08.2015 по справі № 822/2917/15, яка набрала законної сили 29.09.2015, встановлено судом вислугу років ОСОБА_2 як військовослужбовця, та відповідно було зобов'язано кадровий орган Міноборони зарахувати до даної вислуги період навчання у Львівському військовому ліцеї ім. Героїв Крут з 17.06.1992 по 15.06.1995 Більше того, постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.12.2016, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.03.2017 по справі №822/2346/16, зобов'язано Міністерство оборони України (Департамент фінансів) скласти основний розрахунок вислуги років ОСОБА_2 військовослужбовця із зарахуванням до вислуги років періоду навчання у Львівському військовому ліцеї ім. Героїв Крут з 17.07.1992 по 15.06.1995.
Після набрання судовими рішеннями законної сили, виконавчий лист на їх виконання, було пред'явлено до виконання у Відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України.
В подальшому Департаментом фінансів Міноборони України особову справу ОСОБА_2 військовослужбовця було направлено до Хмельницького обласного військомату, яким, у свою чергу, в лютому 2018 р. надіслано матеріали особової справи разом із заявою та необхідними документами до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області для призначення і виплати мені пенсії.
За наслідками розгляду зазначеної заяви та поданих документів стосовно призначення пенсії за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відповідачем прийнято рішення, яким відмовлено у призначенні пенсії.
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що рішення № 821/Г-12 від 30.03.2018 р. про відмову ОСОБА_2 в призначенні пенсії за вислугу років прийнято відповідачем з порушенням встановленого в рішенні суду права позивача на отримання цієї пенсії, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Спірні правовідносини врегульовано Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII (далі Закон № 2262), постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" від 17.07.1992 № 393 (далі Постанова № 393).
Так, згідно підпункту а) пункту 3 Постанови № 393, до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.
Закон № 2262 визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Згідно з п. "а" статті 12 Закону № 2262 пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарних роки та 6 місяців і більше.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи вищезазначене, обставини встановлені судом в постанові Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.08.2015 в адміністративній справі № 822/2917/15, яка набрала законної сили 29.09.2015 та постанові Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.12.2016, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.03.2017 по справі №822/2346/16, доказуванню не підлягають.
Таким чином, рішення № 821/Г-12 від 30.03.2018 про відмову ОСОБА_2 в призначенні пенсії за вислугу років прийнято відповідачем з порушенням встановленого в рішенні суду права позивача на отримання цієї пенсії, отже, є протиправним та підлягає скасуванню.
Що стосується вимоги позивача стосовно зобов'язання відповідача призначити пенсію за вислугу років на підставі пункту а) статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 № 2262- ХІІ та здійснити її нарахування з моменту звернення з заявою щодо призначення пенсії з 01.08.2016 р. колегія суддів зазначає наступне.
Так, згідно ст. 6 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402, днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу, що призначає пенсії, письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дати їх відправлення.
Постановами суду в справах № 822/2917/15 та №822/2346/16 встановлено, що позивач на час звернення з заявою про призначення пенсії мав право на отримання такої пенсії, однак через протиправність відмови в оформленні документів не мав можливості своєчасно оформити та отримувати пенсію з дати звернення.
Відтак, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що ефективним способом захисту порушеного державними органами права позивача на отримання його пенсії є зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію з дати його звернення - 09.03.2017 р.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 20 вересня 2018 року.
Головуючий Курко О. П. Судді Совгира Д. І. Драчук Т. О.
Судове рішення № 76615069, Вінницький апеляційний адміністративний суд було прийнято 18.09.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 822/1819/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: