Постанова № 76614894, 20.09.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції : Зоркіна Ю.В.

20 вересня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/3375/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Перцової Т.С.

суддів: Жигилія С.П. , Спаскіна О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Харківського окружного адміністративного суду (м. Харків) від 06.07.2018 (повний текст складено 06.07.18) по справі № 820/3375/18

за позовом ОСОБА_2

до Харківського обласного військового комісаріату

про визнання протиправними дій (бездіяльності) та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2, позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківського обласного військового комісаріату (далі по тексту - Харківський ОВК, відповідач), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, прийнятих судом, просив суд :

- визнати протиправними дії (бездіяльність) Харківського обласного військового комісаріату, яка полягає у нездійсненні нового розрахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні (в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби) з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації, які позивач отримував під час проходження військової служби та відмові виплатити своєчасно не виплачену частину одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації;

- зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат здійснити перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні (в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби) з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації, які позивач отримував під час проходження військової служби, а також здійснити виплату суми перерахунку;

- зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат подати протягом п'ятнадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч.1 ст. 382 КАС України.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2018 по справі № 820/3375/18, прийнятим в порядку спрощеного провадження, адміністративний позов ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2018 по справі № 820/3375/18 скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги з посиланням на ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», п.п.1.2, 1.9 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 № 260, Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженої наказом Міноборони від 15.11.2010 № 595, стверджує, що щомісячна додаткова грошова винагорода є складовою грошового забезпечення, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні. Позивач отримував вказану допомогу щомісячно, не був позбавлений її виплати, вказана винагорода має постійний характер, отже, відноситься до складу щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач проходив військову службу у Збройних силах України на посаді військового комісара Комінтернівського об'єднаного районного військового комісаріату та перебував на фінансовому забезпеченні у Харківському обласному військкоматі.

Наказом т.в.о. Міністра оборони від 15.08.2014 № 468 ОСОБА_2 звільнено з військової служби в запас (а.с.12).

Відповідно до наказу т.в.о. Харківського обласного військового комісара Харківського ОВК від 12.09.2014 № 213 ОСОБА_2, звільненого з військової служби у відставку, виключено зі списків особового складу Харківського ОВК з 12.09.2014 та направлено для постановки на військовий облік до Жовтневого районного військового комісаріату.

Зазначеним наказом передбачено виплату ОСОБА_2 вихідної допомоги при звільненні за 38 років у розмірі 50% в сумі 72418,50 грн. (а.с.13).

18.04.2018 позивач звернувся до Харківського ОВК із заявою, якою просив здійснити новий розрахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації, які він отримував під час проходження військової служби; здійснити виплату суми перерахунку (а.с.14-15).

Листом Харківського ОВК від 20.04.2018 № 144/ВФЗ ОСОБА_2 відмовлено у здійсненні перерахунку, та зазначено, що щомісячна додаткова грошова винагорода та індексація грошового забезпечення при розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні не враховуються (а.с.16).

Не погодившись з відмовою відповідача у перерахунку одноразової грошової допомоги при звільненні, ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом про визнання протиправними дій (бездіяльності) відповідача щодо нездійснення перерахунку вказаної допомоги, зобов'язання Харківського ОВК здійснити перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні (в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби) з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації, які позивач отримував під час проходження військової служби, а також здійснити виплату суми перерахунку.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що щомісячна додаткова грошова винагорода та індексація не входять до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого нараховується й виплачується одноразова грошова допомога при звільненні.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-ХІІ (далі по тексту - Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення військовослужбовців входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з частинами 3, 4 цієї статті грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення виплачується в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та має забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

У відповідності до ч.2 ст.15 № 2011-ХІІ військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової служби, які звільняються з військової служби, зокрема, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за умови наявності у військовослужбовця вислуги 10 років і більше.

Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі по тексту - Інструкція № 1294) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Постановою від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ» Кабінет Міністрів України встановив щомісячну додаткову грошову винагороду (далі - винагорода) для окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій.

На час установлення і початку виплати - 1 жовтня 2010 року - винагорода мала виплачуватися військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займали посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби та льотного складу внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ (пункт 1).

Відповідно до пункту 2 постанови № 889 від 22.09.2010 граничні розміри, порядок та умови виплати винагороди, передбачені пунктом 1, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ та Адміністрацією Державної прикордонної служби за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.

Надалі до постанови № 889 вносилися зміни, які розширювали перелік категорій військовослужбовців та інших осіб, яким відповідно до пункту 1 цієї постанови встановлювалася винагорода.

13 березня 2013 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №161 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 р. N 889» (була чинною до 01.03.2018), згідно з якою назва і пункт 1 постанови №889 викладені в новій редакції.

Зокрема, у пункті 1 передбачена виплата винагороди: 1) військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади у військових частинах, підрозділах, закладах, установах та організаціях Збройних Сил (за переліком згідно з додатком), посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та Державної прикордонної служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення; 2) військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби): з 1 квітня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення; 3) особам начальницького складу, які проходять службу на посадах льотного складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій, - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Пунктом 2 постанови №161 Міністерство оборони України було зобов'язане забезпечити здійснення видатків, пов'язаних з набранням чинності цією постановою, в межах видатків на оплату праці, передбачених Міністерству в Державному бюджеті України на 2013 рік.

При цьому зміни, що вносилися до постанови № 889, істотно не зачіпали положень пункту 2 цієї постанови.

На виконання постанови № 889 Міністр оборони України наказом від 15 листопада 2010 року № 595 затвердив Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2010 року за № 1194/18489, далі по тексту - Інструкція № 595), положення якої стали застосовуватися з 1 жовтня 2010 року.

Зазначена Інструкція була чинною на час звільнення позивача зі служби та виплати йому одноразової грошової допомоги при звільненні.

У цьому акті визначені умови та порядок виплати особам офіцерського складу винагороди, окреслено перелік військовослужбовців, яким вона виплачується, регламентовано повноваження командира (начальника) військової частини (організації, установи) щодо підстав та розміру її виплати. Зокрема, в пункті 3 наводиться перелік складових грошового забезпечення, з якого має обраховуватися й виплачуватися винагорода і який за обсягом є меншим за перелік, встановлений у пункті 2 статті 9 Закону № 2011-ХІІ.

Так, відповідно до п.3 Інструкції № 595 (в редакції, чинній на час звільнення позивача зі служби) до місячного грошового забезпечення, з якого визначається винагорода, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою (посадою, до тимчасового виконання обов'язків за якою він допущений).

Згідно з п.5 Інструкції № 595 винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації); командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників).

За приписами п.8 Інструкції № 595 винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Розміри винагороди встановлюються наказами Міністерства оборони України (начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України) з урахуванням конкретної військової частини, займаної посади та особливостей умов проходження служби у межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Міністерства оборони України (Головного управління розвідки Міністерства оборони України) у державному бюджеті України на відповідний рік (п.9 Інструкції № 595).

У первинній редакції Інструкція передбачала, що підставою для видання наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) про виплату винагороди є витяги з вахтових журналів, засвідчені командиром або старшим помічником командира корабля (судна) і скріплені гербовою печаткою корабля (судна). У витягах зазначаються номер і дата наказу про зарахування корабля (судна) в кампанію, а також дні плавання на кораблі (судні) за межами зовнішнього рейду (абзаци другий, третій пункту 5 Інструкції в редакції від 15 листопада 2010 року). Зазначене, на думку колегії суддів, свідчить про те, що виплата винагороди, передбаченої постановою КМУ № 889 та Інструкцією № 595, залежить від певних умов.

Колегія суддів зазначає, що наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 № 260 «Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та деяким іншим особам» (далі по тексту - Інструкція № 260), яка була чинною до 20.07.2018, розділом ХХХVІІІ якої встановлено порядок виплати грошової допомога військовослужбовцям у разі звільнення з військової служби.

Так, у відповідності до п.38.6 Інструкції № 260 військовослужбовцям, які звільняються з підстав, зазначених у пунктах 38.1 та 38.2 цієї Інструкції, до їх місячного грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога, включаються: звільненим з посад, на які вони були призначені, - оклад за штатною посадою, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення).

Отже, положення постанови № 889 в системному зв'язку із нормами статей 9 і 15 Закону № 2011-ХІІ та правилами Інструкції № 595, дають підстави стверджувати, що винагорода, встановлена постановою № 889, не входить до структури і складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого нараховується й виплачується одноразова грошова допомога на підставі пункту 2 статті 15 Закону № 2011-ХІІ. Ця винагорода має окремий, особливий і разовий вираз виплати, оскільки виплачується тільки тим категоріям військовослужбовцям, перелік яких наведений у цій постанові, і тоді, коли у фонді грошового забезпечення наявні (передбачені) кошти для її виплати. Вказана винагорода виплачується як доповнення до суми грошового забезпечення. Виплата цієї винагороди ставиться в залежність від порядку й умов, що нормативно встановлені розпорядником коштів, відповідно до яких, зокрема, щомісячна її виплата можлива, коли військовослужбовець перебуває на військовій службі, і водночас вона не включається до складу одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.

Такий висновок суду першої та апеляційної інстанцій узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 01.03.2018 у справі № 761/17387/17, від 19.06.2018 по справі № 825/1138/17, від 18.07.2018 по справі № 826/5785/16, та правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 15.10.2013 по справі №21-368а13, від 04.11.2014 по справі №21-473а14, від 03.03.2015 по справі №21-32а15, від 19.05.2015 по справі №21-466а15.

За визначенням ст.1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Як встановлено статтею 3 цього Закону, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

У свою чергу, індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях (ст.4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).

Таким чином, індексація має тимчасовий характер, нарахування та виплата здійснюються за умови досягнення порогом інфляції 103%. У разі, коли зріст доходу особи (в даному випадку, грошового забезпечення) перевищує зріст індексу споживчих цін, її виплата припиняється.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, індексація не носить постійного характеру.

Разом з тим, як зазначалось вище, до складу грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога, включаються оклад за штатною посадою, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення).

Отже, оскільки індексація не є щомісячною виплатою, врахування її при обчисленні одноразової грошової допомоги при звільненні є помилковим.

Крім того, складові грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу станом на час звільнення позивача зі служби були визначені постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 р. N 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Перелік додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу визначений у додатках 25 - 28 до зазначеної постанови і суми індексацій не входять до зазначеного переліку.

З огляду на викладене, колегія суддів по7годжується з висновком суду першої інстанції про те, що індексація не повинна враховуватися при обчисленні розміру одноразової грошової допомоги.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2018 по справі № 820/3375/18 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в силу ч.5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді С.П. Жигилій О.А. Спаскін