Постанова № 76614614, 20.09.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/5998/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Сеника Р.П., Хобор Р.Б.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 червня 2018 року (ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження головуючим-суддею Ковальчуком В.Д.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним позовом, в якому просив визнати протиправними дії Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі - Луцьке ОУПФ) щодо відмови у виплаті та перерахунку пенсії на підставі ч.3 ст.59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов'язати провести з 01.10.2017 її перерахунок та виплату, обчислену з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановлену законом на 1 січня відповідного року, відповідно до вказаної норми з урахуванням проведених виплат.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 21.06.2018 у задоволенні позову було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій через неповне дослідження доказів, встановлення обставин справи та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21.06.2018 та прийняти постанову, якою задовольнити його позовні вимоги.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що військовослужбовці та призвані на військові збори військовозобов'язані мають користуватись всією повнотою соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод громадян в рівній мірі, у зв'язку з чим, він має право на перерахунок пенсії відповідно до ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято відповідно до норм законодавства, а відтак є законним та обґрунтованим.

В процесі апеляційного розгляду позивач звернувся до Львівського апеляційного адміністративного суду з клопотанням про заміну відповідача у даній справі Луцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області, яке реорганізовано у Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області.

З врахуванням наданих доказів реорганізації первинного відповідача та положень ст. 52 КАС України, судом було проведено заміну сторони.

Згідно п.3 ч.1 та ч.2 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії та інвалідом ІІ групи, захворювання якого пов'язане з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується довідкою МСЕК серії ВЛК №024789, експертним заключенням Львівської регіональної міжвідомчої експертної Ради на засіданні №5 від 28.03.1996, посвідченням серії НОМЕР_1, видане Волинською облдержадміністрацією 24.06.1999, посвідченням серії НОМЕР_2 від 08.12.2005.

Відповідно до виписки з військового квитка серії НОМЕР_3, позивач проходив строкову службу у військовій частині 20760 у період з 13.11.1973 по 19.11.1975.

Згідно Наказу №411-к від 26.07.1988 позивача з 22.07.1988 призвали на навчальні збори періодом на 120 днів.

В період з 23.07.1988 по 13.10.1988 ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС як військовозобов'язаний, що був призваний на військові збори. Вказана обставина підтверджується архівною довідкою №6404, архівною довідкою Міністерства оборони України №43683 від 31.07.2008, довідкою військової частини 62008, копії яких містяться в матеріалах справи, а також копією військового квитка серії НОМЕР_3.

У грудні 2017 року позивач звернувся до Луцького ОУПФ з письмовим зверненням щодо перерахунку та виплати пенсії з 01.10.2017 на підставі ч.3 ст.59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, який став особою з інвалідністю, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня відповідного року.

Відповідач листом № 16018/02-15 від 13.12.2017 повідомив ОСОБА_1 про те, що положення ч.3 ст.59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та пункту 9-1 Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011, на нього не поширюються, оскільки будучи призваним на військові збори та беручи участь ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС в період з 23.07.1988 по 13.10.1988 у складі військової частини 62008, він не проходив дійсної строкової служби.

В подальшому, 15.05.2017 позивач звернувся до Управління із заявою про проведення перерахунку пенсії у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Луцьке ОУПФ листом №240/Д-01 від 29.05.2018 відмовило ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії, з посиланням на те, що його участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відбулась не під час проходження ним дійсної строкової військової служби.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції погодився з висновком відповідача про відсутність правових підстав для здійснення перерахунку пенсії в порядку та розмірах, визначених ч.3 ст.59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, з огляду на наступне.

Згідно ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

В рамках розглядуваної справи між сторонами виник спір щодо застосування вказаної норми права відносно позивача.

Так, згідно доводів Луцького ОУПФ право на виплату пенсії у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року мають право лише ті особи з інвалідністю, які на час участі в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи проходили дійсну строкову військову службу.

На переконання позивача, ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлює розмір пенсії для всіх осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і внаслідок цього стали особами з інвалідністю незалежно від проходження строкової військової служби у відповідний період.

Разом з тим, колегія суддів вважає зазначені доводи позивача помилковими та погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для обчислення пенсії у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, особам, які на час участі в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи не проходили строкову військову службу, вважає його обґрунтованим та таким, що відповідає правовій позиції Верхового Суду, викладеній в ухвалах від 08.05.2018 по справі № 820/1148/18 та від 11.06.2018 по справі № 820/2589/18.

Відповідно до наведених вище правових позицій Верховного Суду положення вказаної норми передбачає, що її дія (право на обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям:

1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або

2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або

3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Право на обчислення пенсії у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року виникає у зазначених осіб лише за наявності трьох умов у сукупності (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до ч.3 ст.59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не допускається):

1) особа має статус особи з інвалідністю;

2) особа отримала статус особи з інвалідністю виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях;

3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.

Суд першої інстанції встановив та позивач не заперечує, що він дійсно в період з 23.07.1988 по 13.10.1988 у складі військової частини 62008 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, зокрема, в промзоні Чорнобильської АЕС у період з 24.07.1988 по 10.10.1988, як військовозобов'язаний, що був призваний на військові збори.

Проте, суд звертає увагу, що доказів на підтвердження проходження позивачем дійсної строкової служби у цей період останнім до суду не було надано. При цьому, з копії військового квитка позивача НОМЕР_3 убачається, що дійсну строкову службу він проходив у військовій частині 20760 у період з 13.11.1973 по 19.11.1975.

З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно назви, предметом правового регулювання статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є питання призначення пенсії виключно військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Зазначена обставина вказує на те, що положення вказаної статті, у тому числі її частина третя, не можуть регулювати питання призначення пенсії іншим особам, ніж військовослужбовцям.

З урахуванням тієї обставини, що на час участі в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи ОСОБА_1 не перебував на військовій службі, тому підстави для перерахунку йому пенсії відповідно до ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відсутні.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, cуд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 червня 2018 року по справі №803/954/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді Р. П. Сеник Р. Б. Хобор