Постанова № 76613272, 18.09.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/4958/18Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Гінди О.М.

суддів: Багрія В.М., Качмара В.Я.,

за участю секретаря судових засідань - Пильо І.І

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 травня 2018 року (головуючий суддя: Матуляк Я.П., місце ухвалення - м. Івано-Франківськ) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

встановив:

ОСОБА_4 23.04.2018 (через поштове відділення зв'язку) звернувся з позовом до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, у якому просив визнати неправомірними дії Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо відмови ОСОБА_4 при обчисленні пенсії врахувати заробітну плату з врахуванням районного коефіцієнту та північної надбавки за період роботи з 01.05.1989 по 30.04.1997 роки в ДОАО «Пурнефтеспецстрой» відповідно до архівної довідки від 14.10.2005 № 0-12/14.5-47 виданої ДОАО «Пурнефтеспецстрой» та архівної довідки від 14.10.2005 № 0-13/14.5-47 виданої ДОАО «Пурнефтеспецстрой» та щодо обмеження заробітної плати (заробітку) коефіцієнтом 5,6; зобов'язати відповідача врахувати позивачу при обрахунку пенсії з врахуванням районного коефіцієнту та північної надбавки за період роботи з 01.05.1989 по 30.04.1997 роки в ДОАО «Пурнефтеспецстрой» відповідно до архівної довідки від 14.10.2005 № 0-12/14.5-47 виданої ДОАО «Пурнефтеспецстрой» та архівної довідки від 14.10.2005 № 0-13/14.5-47 виданої ДОАО «Пурнефтеспецстрой»; зобов'язати Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області врахувати заробітну плату при обчисленні пенсії без обмеження коефіцієнтом 5,6 за період роботи з 01.05.1989 по 30.04.1987 в ДОАО «Пурнефтеспецстрой»; зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплатити недораховані та недоплачені грошові кошти з моменту призначення пенсії після врахуванням при обчисленні пенсії районного коефіцієнту та північної надбавки та без обмеження заробітної плати коефіцієнтом 5,6 та виплачувати пенсію в подальшому згідно проведеного перерахунку до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.

Позовні вимоги, мотивує тим, що відповідачем в порушення норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та умов Тимчасової Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі у галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993, протиправно відмовлено позивачу у врахуванні заробітної плати при обчисленні пенсії з врахування районного коефіцієнту без обмеження коефіцієнту 5,6 та з урахуванням північної надбавки за період роботи в районах Крайньої півночі та районах прирівняних до них.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 травня 2018 року позов задоволено.

Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що таке прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому просить його скасувати та відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на те, що позивач працював в ДОАО «Пурнефтеспецстрой» з 01.05.1989 по 30.04.1997 роки, заробітна плата за період з 01.01.1992 обчислюється без врахування районного коефіцієнту та північної надбавки. У зв'язку з цим підстав для зарахування заробітної плати після 1992 року з врахуванням районного коефіцієнту та північної надбавки не має, оскільки Законом України «Про пенсійне забезпечення громадян СРСР» передбачено, що при вибутті таких осіб за межі районів Крайньої Півночі чи прирівняних до них районів, у райони, де коефіцієнт до заробітної плати не встановлений, пенсія за їх вибором обчислюється в такому ж порядку, але з виключенням з фактичного заробітку виплат за районними коефіцієнтами.

Окрім цього, порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії в солідарній системі законодавець урегулював у статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Абзацом першим частини першої цієї статті передбачено врахування для обчислення пенсії не лише заробітної плати, а й іншого доходу за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. Тобто, при цьому законодавець імперативно встановив, що для обчислення пенсії має враховуватися заробітна плата (дохід), отримана після 1 липня 2000 року протягом усього періоду страхового стажу особи без будь-яких виключень.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідач подав клопотання, в якому просив розглядати справу без участі його представника.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про його дату, час та місце.

У відповідності до ч. 4 ст. 229 і ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін належним чином повідомлених про дату, час, місце розгляду справи не перешкоджає апеляційному розгляду справи і такий проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи та обговорив підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 з 2010 року перебуває на обліку в Надвірнянському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Івано-Франківської області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно записів трудової книжки з посиланням на дату та номер наказів про прийняття, переведення, звільнення та запис про місцезнаходження підприємств, позивач з 13.05.1976 по 01.10.1991 працював водієм в СУ-4 Трест «УПС» та з 01.10.1991 по 15.04.1997 працював водієм на Тресті «ПМСС», де отримував заробітну плату з доплатами та надбавками. Дані підприємства знаходяться в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Весь вищезазначений стаж роботи позивача на зазначених підприємствах також підтверджується копією архівної довідки від 14.10.2005 № 0-12/14.5/47 виданої ДОАО «Пурнефтеспецстрой» про розмір заробітної плати з доплатами надбавками за період роботи з 01.05.1989 по 31.12.1993 в ДОАО «Пурнефтеспецстрой» та копією архівної довідки від 14.10.2005 № 0-13/14.5/47 виданої ДОАО «Пурнефтеспецстрой» про розмір заробітної плати з доплатами надбавками за період роботи з 01.05.1989 по 31.12.1993 в ДОАО «Пурнефтеспецстрой».

Заробітна плата ОСОБА_4 нараховувалась з врахування районного коефіцієнта і північних надбавок. Відрахування в Пенсійний фонд здійснювались згідно встановлених тарифів та норм.

Позивач 07.03.2018 звернувся в Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області із запитом про перерахунок його пенсії без обмеження заробітку у 5,6 разів розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум та максимальним розміром заробітної плати та з урахуванням північної надбавки за період його роботи в районах Крайньої Півночі.

Листом Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області від 15.03.2018 року за № ПУ-38 позивачу відмовлено у такому перерахунку та повідомлено про застосування обмеження коефіцієнтів заробітної плати 5,6 при обчисленні його пенсії. Також, при обчисленні пенсії позивачу взято до уваги заробітну плату з включенням районного коефіцієнту та північної надбавки. Обчислення розміру пенсії із заробітної плати з урахуванням районних коефіцієнтів та північних надбавок проводиться за періоди роботи до 01.01.1992. Разом з тим, нормами Закону «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР» передбачено, що в разі виїзду особи за межі Крайньої Півночі чи прирівняних до них районів, з 01.01.1992 проводиться із виключенням районних коефіцієнтів та північних надбавок.

Суд першої інстанції дійшов висновку, позов необхідно задовольнити, оскільки страхові внески сплачувалися до Пенсійного фонду з всієї (повної) заробітної плати, яку позивач отримував у вказані періоди то дії відповідача щодо нарахування пенсії із обмеженого заробітку у межах суми, що не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання заробітку, є неправомірними.

З цими висновками суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не погоджується з таких мотивів.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі-Закон № 1058-IV), період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що наведена норма встановлює порядок зарахування стажу роботи в районах Крайньої Півночі, а не розмір заробітної плати при розрахунку пенсії.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу PCP від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу PCP від 10.02.1960 № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу PCP від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу PCP від 26.09.1967 «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».

Відповідно до Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій від 03.08. 1972 Законом СРСР від 15.05.1990 № 1480-I (далі - Закон СРСР № 1480-I) «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР» особам, які проживали у районах, де до заробітної плати робітників і службовців встановлено районні коефіцієнти, при призначенні пенсії враховувалася фактична заробітна плата, обчислена із застосуванням районного коефіцієнта та північної надбавки.

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

При цьому, статтею 78 діючого на той час Закону СРСР № 1480-I було передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески.

Відповідно до підпункту «д» пункту 15 Інструкції «Про порядок утримання страхових внесків і використання коштів державного соціального страхування», затвердженої Постановою Президії ВЦРПС від 29.02.1960, в загальну суму заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески, включалися процентні надбавки за роботу на Крайній Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, а також районний та поправочний коефіцієнт.

Однак, ч. 3 ст. 96 Закону СРСР № 1480-I передбачено, що при вибутті таких осіб за межі районів Крайньої Півночі чи прирівняних до них районів, у райони, де коефіцієнт до заробітної плати не встановлений, пенсія за їх вибором обчислюється в такому ж порядку, але з виключенням з фактичного заробітку виплат за районними коефіцієнтами, або із заробітку, обчисленого відповідно до статей 76 та 78 цього Закону.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що ні Законом № 1058-IV, ні Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII не передбачено включення в заробітну плату північної надбавки та районного коефіцієнту.

Також, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими посилання суду першої інстанції на Угоду про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності незалежних Держав в області пенсійного забезпечення від 13.03.1992, оскільки в ця Угода регулює питання зарахування трудового стажу, а не визначення розміру заробітної плати для обчислення, перерахунку пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.06.2018 № 348/1660/16-а.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позову, оскільки дії відповідача щодо виключення із заробітної плати позивача районних коефіцієнтів та надбавок за період його роботи на Крайній Півночі є правомірними та такими, що відповідають вимогам діючого законодавства, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Згідно приписів ст. 139 КАС України підстав для стягнення судових витрат не має.

З наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції при задоволенні позову допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та прийняття постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 139, 313, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд -

постановив:

апеляційну скаргу Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області задовольнити.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 травня 2018 року у справі № 809/731/18 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги.

Суддя-доповідач: О.М. Гінда

Судді: В.М. Багрій

В.Я. Качмар

Повне судове рішення складено 21.09.2018