Постанова № 76613270, 17.09.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/5553/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.,

суддів Глушка І.В., Гудима Л.Я.

за участю секретаря судового засідання Мацьків М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 червня 2018 року прийняте суддею Дору Ю.Ю. в місті Ужгороді у справі № 807/177/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Хустського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) звернувся із адміністративним позовом до Хустського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (далі - відповідач, Хустське ОУПФУ), в якому просив визнати дії Хустського ОУПФУ Закарпатської області неправомірними щодо не невиплати коштів за минулий період та зобов'язати Хустське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області виплатити позивачу пенсію за минулий період, починаючи з дня подачі ним заяви від 29 липня 2014 року, відповідно до частини 1 статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 червня 2018 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Суд виходив з того, що оскільки рішення управлінням Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецьк за зареєстрованою заявою позивача від 29.07.2014 року не прийнято по причині неподання останнім всіх необхідних документів про підтвердження трудової діяльності, що передбачено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), підстави для виплати пенсії починаючи з 29.07.2014 року - відсутні.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій вказується на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, сторона позивача просить його скасувати та постановити рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги покликання сторони позивача маються на те, що на початку серпня 2014 року, у зв'язку із тимчасовою окупацією Донецької області припинили свою діяльність районні управління Пенсійного фонду України на тимчасово окупованих територіях. Відтак, його заява подана 29.07.2014 року залишилася не розглянута.

Відповідно до листа Пенсійного фонду України від 13.12.2017 року № 39852/02-12, зазначено, що пенсія ОСОБА_1 повинна бути призначена з 29.07.2014 року на підставі ч.2 ст. 46 ЗУ «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».

06.08.2018 року на адресу Львівського апеляційного адміністративного суду поступив відзив на апеляційну скаргу в основному покликання маються на ідентичні мотиви наведені в рішенні суду першої інстанції.

Згідно ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд не в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся 29.07.2014 року із заявою щодо призначення йому пенсії за віком до управління Пенсійного фонду України Калінінського району м. Донецька (а.с. 47).

У жовтні 2017 року позивач покинув окуповану територію та переїхав до Закарпатської області на фактичне місце проживання та взятий на облік внутрішньо переміщеної особи в АДРЕСА_1 що підтверджується довідкою від 09.10.2017 року №2115000166 (а.с. 63).

Після усного звернення до Хустського ОУПФУ, позивачу було надано роз'яснення, що не є можливим призначити пенсію з 29 липня 2014 року, так як відсутній необхідний перелік документів, що підтверджує трудовий стаж, адже всі документи залишилися у пенсійній справі управління Пенсійного фонду Калінінського району м. Донецька.

Згідно матеріалів пенсійної справи, позивач зазначає, що пенсію за віком останньому призначено згідно його заяви від 28.12.2017 року, проте він звертався із відповідною заявою до управління Пенсійного фонду України Калінінського району м. Донецька ще 29.07.2014 року, тому саме з цього часу останньому повинна виплачуватись пенсія згідно поданої заяви.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» де у відповідності до п.1.7 Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону.

Відтак, з вказаного можна зробити висновок, що особі достатньо звернутися із заявою про призначення пенсії, а пенсійний орган повинен в письмовій формі зазначити заявнику пакет яких документів потрібно подати для призначення відповідної пенсії, що не вбачається з матеріалів справи, а відповідно спростовується висновок, що позивачем подано не увесь пакет документів.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

В даному випадку колегія суддів не вбачає недобросовісної поведінки позивача щодо намагання отримати пенсію відповідно до заяви від 29.07.2014 року та не може залишити поза увагою лист Департаменту пенсійного забезпечення ПФУ від 13.12.2017 року, яким рекомендовано провести виплату пенсії за минулий період починаючи з 29.04.2014 року.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги являються суттєвими і дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також наявна невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 308, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 червня 2018 року у справі № 807/177/18 та прийняти нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до Хустського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Хустського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області щодо невиплати коштів ОСОБА_1 за минулий період.

Зобов'язати Хустське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області виплатити ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) пенсію за минулий період починаючи з 29.07.2014 року, відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням виплачених сум

Стягнути на користь ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Хустського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (код ЄДРПОУ 20449720, 90400, м. Хуст, вул. І. Франка, 149) 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. сплаченого при зверненні до суду судового збору.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. Я. Гудим І. В. Глушко Повне судове рішення складено 21.09.2018 року.