Постанова № 76613150, 18.09.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/5826/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Гулида Р.М., Улицького В.З.,

за участю секретаря Мельничук Б.Б.

представника апелянта Порхун А.А.

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Волинської митниці Державної фіскальної служби України на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06 червня 2018 року (ухвалене головуючим - суддею Волдінер Ф.А, о 17 год. 18 хв. у м. Луцьку, повний текс рішення складено 18 червня 2018 року) у справі № 803/430/18 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Волинської митниці Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про визнання дій щодо складання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205010/2018/01346 від 23.02.2018, визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205010/2018/01346 від 23.02.2018.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що 23.02.2018 через митний пункт «Ягодин» здійснювалось ввезення транспортного засобу особистого користування з метою транзиту через митну територію України, а саме: автомобіль марки Lexus GS430, реєстраційний номер НОМЕР_3. Для митного оформлення транспортного засобу подано паспорт громадянина для виїзду за кордон, свідоцтво про реєстрацію автомобіля. Однак, відповідачем відмовлено у митному оформленні у зв'язку із порушенням вимог п. 1 ст. 381 та п. 60 ст. 4 Митного кодексу України та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205010/2018/01346.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 06.06.2018 адміністративний позов задоволено. Визнано неправомірними дії Волинської митниці ДФС щодо складання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205010/2018/01346 від 23.02.2018. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205010/2018/01346 від 23.02.2018. Стягнуто на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС (44350, Волинська область, Любомльський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, ідентифікаційний код юридичної особи 39472698) судовий збір в розмірі 1409 (одна тисяча чотириста дев'ять) гривень 60 копійок та витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката в розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що висновок відповідача про порушення позивачем вимог п. 1 ст. 381 та п. 60 ст. 4 Митного кодексу України, що були підставою для прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205010/2018/01346 від 23.02.2018 є невмотивованим та необґрунтованим.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що позивач під час перетину митного кордону та складення карти відмови в пропуску на територію України автомобіль марки Lexus GS430, реєстраційний номер НОМЕР_3, номер кузова НОМЕР_2, не надав інших підтверджуючих документів, які б підтверджували право власності на транспортний засіб або користування ним. Також зазначають, що позивачем не було надіслано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Сполученого Королівства форми V5C до DVLA, за адресою Свонсі, SA99 1DD та не отримано нове свідоцтво на своє ім`я, а подав при митному оформленні документи, які потрібно було надіслати до DVLA.

Представником позивача надіслано відзив на апеляційну скаргу в якій покликається, що ОСОБА_3у відповідності до вимог Митного кодексу України було надано відповідні підтверджуючі документи на право користування автомобіль марки Lexus GS430, реєстраційний номер НОМЕР_3. У зв`язку з цим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та надав пояснення, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник позивача заперечив щодо задоволення та надав пояснення. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що 23.02.2018 в зону митного контролю пункту пропуску для автомобільного сполучення «Ягодин» у напрямку в'їзду в Україну по смузі руху «зелений коридор» заїхав транспортний засіб марки Lexus GS430, номер кузова НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням громадянина України ОСОБА_3

Для митного оформлення транспортного засобу позивачем подано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 від 05.02.2018 та паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_4 від 28.04.2016.

Однак ОСОБА_3 відмовлено у пропуску через митний кордон України у зв'язку із порушенням вимог п. 1 ст. 381 та п. 60 ст. 4 Митного кодексу України, відсутні документи, що підтверджують право власності або тимчасове користування на транспортний засіб марки Lexus GS430, номер кузова НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_3, та оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205010/2018/01346.

У цій же картці відмови митний орган роз'яснив вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: подання документів, що підтверджують право власності або тимчасове користування на транспортний засіб особистого користування.

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правильне застосування норм матеріального та процесуального права та повне з'ясування обставин справи судом першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 381 Митного кодексу України громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.

Згідно п. 60 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України транспортні засоби особистого користування - наземні транспортні засоби товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепи до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД, плавучі засоби та повітряні судна, що зареєстровані на території відповідної країни, перебувають у власності або тимчасовому користуванні відповідного громадянина та ввозяться або вивозяться цим громадянином у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію виключно для особистого користування, а не для промислового або комерційного транспортування товарів чи пасажирів за плату або безоплатно.

Згідно матеріалів справи зазначений транспортний засіб було ввезено на митну територію України по «зеленому коридору».

Відповідно до ст. 366 МК України діє двоканальна система митного контролю товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України громадянами, тобто спрощена система митного контролю, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування, обираючи один з двох каналів проходу (проїзду транспортними засобами) через митний кордон України.

Канал, позначений символами зеленого кольору («зелений коридор»), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.

Канал, позначений символами червоного кольору («червоний коридор»). призначений для всіх інших громадян.

Громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю за двоканальною системою.

Обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Громадяни, які проходять (проїжджають) через «зелений коридо» , звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов'язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України.

Статтею 318 МК України передбачено, що митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Митний контроль товарів, транспортних засобів у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюється відповідно до типових технологічних схем митного контролю, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Типової технологічної схеми здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 451 (далі - Технологічна система) під час митного контролю та митного оформлення автомобільних транспортних засобів і товарів митні органи у пунктах пропуску здійснюють, зокрема, перевірку комплектності документів, необхідних для митного контролю та митного оформлення автомобільних транспортних засобів і товарів відповідно до заявленого митного режиму, а також відомостей, зазначених у цих документах; прийняття рішення про вжиття заходів, необхідних для забезпечення додержання законодавства з питань митної справи під час переміщення автомобільних транспортних засобів і товарів через митний кордон України; оформлення встановлених законодавством митних документів за результатами митного контролю та митного оформлення автомобільних транспортних засобів і товарів; прийняття рішення щодо пропуску або відмови у пропуску автомобільних транспортних засобів і товарів на митну територію України або за межі митної території України, випуску товарів.

Пунктом 7 Технологічної системи передбачено, що митний контроль автомобільних транспортних засобів і товарів у пунктах пропуску здійснюється шляхом перевірки документів та відомостей, які відповідно до законодавства надаються митним органам під час переміщення автомобільних транспортних засобів і товарів через митний кордон України.

Так, для перевірки та митного оформлення автомобіля було подано паспорт для виїзду за кордон та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Сполученого Королівства форми V5C (далі - Свідоцтво).

З копії нотаріально засвідченого перекладу Свідоцтва вбачається, що V5C - це паперовий документ, в якому зазначено хто є зареєстрованою особою, що експлуатує транспортний засіб і може використовуватись для інформування DVLA про зміни власника.

Заповнення V5C (паперовий метод) здійснюється наступним чином.

Продавець заповнює розділ 6 «Дані нової зареєстрованої особи, що експлуатує транспортний засіб». Продавець і покупець підписують заяву у розділі 8. Далі продавець заповнює розділ 10 «Дані нової зареєстрованої особи, що експлуатує транспортний засіб» і передає його покупцю. Надсилає її до DVLA, Свонсі, SA99 1DD.

Відповідно до п. 6 Свідоцтва новою особою, що експлуатує транспортний засіб Lexus GS430, реєстраційний номер НОМЕР_3 починаючи з 23.02.2018 є ОСОБА_3

Згідно п. 8 Свідоцтва, таке підписано зареєстрованою особою, що експлуатує транспортний засіб - ОСОБА_4 та ОСОБА_3, що в свою чергу підтверджує правомірну передачу транспортного засобу позивачу та його право законного володіння та користування цим транспортним засобом.

Відтак позивачем здійснено ввезення транспортного засобу особистого користування, який перебуває у його користуванні, зареєстрованого у відповідних реєстраційних органах Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії з дотриманням вимог п. 1 ст. 381 та п. 60 ст. 4 Митного кодексу України.

Разом з цим колегія суддів вважає, що необхідності у наданні позивачем інших підтверджуючих документів, які б підтверджували право власності на транспортний засіб або користування ним представником апелянта в судовому засіданні не зазначено, а також не зазначено у зв`язку з чим необхідно надати інші документи при наявності Свідоцтва виданого реєстраційним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії.

Щодо твердження апелянта про обов'язок позивача переслати розділи Свідоцтва до DVLA є безпідставним та необгрунтованим з огляду на таке.

Так Волинська митниця ДФС в апеляційній скарзі не заперечує, що ОСОБА_4 - особою, що експлуатує транспортний засіб, та ОСОБА_3 - новою особою, що експлуатує транспортний засіб, правильно заповнено розділи Свідоцтва, які свідчать про продаж або передачу транспортного засобу.

Відповідно до перекладу Свідоцтва, наданого апелянтом, зареєстрована особа, яка розпоряджається транспортним засобом на законній основі, є необов'язково власник транспортного засобу.

Апелянт посилається як на порушення на той факт, що ОСОБА_3 не надіслав розділи 1-8 Свідоцтва до DVLA.

Проте, відповідно до розділу 12 Свідоцтва вказані розділи надсилаються до DVLA продавцем у разі продажу транспортного засобу для повернення податку, а також щоб новий власник отримав нове Свідоцтво з відповідними змінами.

Однак апелянтом не взято до уваги, що ОСОБА_3 є лише новою особою, що експлуатує транспортний засіб, тобто особою, що має право користування автомобілем, в той час як власником автомобіля марки Lexus GS430, реєстраційний номер НОМЕР_3 на момент подання відзиву на апеляційну скаргу є ОСОБА_4. Даний автомобіль зареєстрований в реєстраційних органах Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, що в свою чергу виключає обов`язок надіслання розділу 1-8 Свідоцтва до DVLA.

Більше того, при дослідженні змісту перекладу розділу 11 Свідоцтва, наданого відповідачем, було встановлено про необхідність мати при собі розділи 1-8 цього Свідоцтва у випадку експорту автомобіля (органи реєстрації країни, в яку експортується транспортний засіб можуть вимагати їх).

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на встановлене та на наявність відповідних доказів в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності винесення оскарженої картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205010/2018/01346 від 23.02.2018.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Волинської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06 червня 2018 року у справі № 803/430/18 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді Р. М. Гулид В. З. Улицький Повне судове рішення складено 20 вересня 2018 року