Постанова № 76613122, 20.09.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/5278/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Сеника Р.П., Хобор Р.Б.

з участю секретаря судового засідання: Костюка Р.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 травня 2018 року (ухвалене головуючим-суддею Ромазан В.В., час ухвалення судового рішення 10 год 04 хв у м. Тернополі, повне судове рішення складено 08 червня 2018 року) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним позовом, в якому просив визнати протиправними дії Тернопільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільській області (далі - Тернопільське ОУПФ) щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії з 27.10.2017 на підставі довідки, виданої СМП «Євростиль» від 04.03.2014 за період його роботи з 01.01.1984 по 31.12.1988 та зобов'язати відповідача провести такий перерахунок.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.05.2018 адміністративний позов було задоволено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Тернопільське ОУПФ подало апеляційну скаргу, в якій через неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.05.2018 та прийняти постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що підприємство, на якому працював позивач ліквідовано і первинні документи, що підтверджують його заробітну плату за періоди, на які він вказує відсутні. При цьому, як стверджує апелянт, відповідно до ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», заробітна плата за 60 календарних місяців до липня 2000 року для обчислення пенсій застосовується з помісячною розшифровкою виплачених сум, що в даному випадку ними було зроблено.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача зазначає, що суд першої інстанції правильно встановивши обставини справи, застосував до спірних правовідносин норму матеріального права, яка підлягала застосуванню, а тому вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим. У зв'язку з цим, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.05.2018 залишити без змін.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, а тому колегія суддів, відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, вважає за можливе провести розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 з 14.02.2014 перебуває на обліку у Тернопільському ОУПФ та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1, останній у період з 11.09.1979 по 31.01.1989 працював на посаді інженера в Тернопільській обласній фабриці хімчистки.

З листа №13995/03 від 04.07.2014 убачається, що позивачу було відмовлено щодо обчислення розміру пенсії за вказані вище періоди згідно довідки про заробіток за період роботи у Тернопільській обласній фабриці хімчистки, виданої Спільним малим підприємством (далі - СМП) «Євростиль» у зв'язку з відсутністю документів про правонаступництво вказаного підприємства.

27.10.2017 позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії на підставі зазначеної довідки та долучено додаткові документи щодо правонаступництва Тернопільської обласної фабрики хімчистки, зокрема, наказ Тернопільської обласної фірми «Лотос» № 76 від 12.06.1989, розпорядження Тернопільської міської ради народних депутатів №3519 від 13.11.1992 «Про комерціалізацію фірми «Лотос», розпорядження виконавчого комітету Тернопільської міської ради народних депутатів № 734 від 03.09.1996 «Про реєстрацію, перереєстрацію юридичних осіб, внесення змін та доповнень до установчих документів».

Листом відповідача № 350/Т-11 від 09.11.2017 ОСОБА_1 було повторно відмовлено у проведенні перерахунку пенсії, оскільки останній не було подано документів, які б підтверджували ту обставину, що СМП «Євростиль» є правонаступником Тернопільської обласної фабрики хімчистки.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з доведеності факту, що СПМ «Євростиль» є правонаступником Тернопільської обласної фабрики хімчистки, фарбування одягу та прання білизни, в якій працював позивач у спірні періоди.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, з огляду на наступне.

Згідно ч.1 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які календарні 60 місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Відповідно до п.п. 3 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, у додатку затверджена форма довідки про заробітну плату для розрахунку пенсії. Відповідно формі, нарахована заробітна плата зазначається помісячно, із зазначенням підсумкової суми за кожен рік окремо та підсумкової суми за весь період, за який зазначено заробіток. Крім того, в довідці вказуються назви первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адресу, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Разом з тим, за змістом п.2.10 Порядку, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою, організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату надаються правонаступниками цих підприємств, установ, організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без дотримання цієї форми.

Як вбачається з матеріалів справи, Управління відмовило позивачу у перерахунку пенсії з тих підстав, що останнім не було надано документів щодо правонаступника Тернопільської обласної фабрики хімчистки останній.

Проте, як видно з матеріалів справи, зокрема, з довідки від 04.03.2014, виданої СПМ «Євростиль», вказане підприємство є правонаступником ДКП СП «Сервіс» на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого в Тернопільській міській раді народних депутатів №734 від 03.09.1996.

Зазначену довідку про заробітну плату позивачу за період з 1984 по 1988 роки видано на підставі книг нарахування заробітної плати Тернопільської обласної фабрики хімчистки та Тернопільської обласної фірми «Лотос». ДКП СП «Сервіс» було правонаступником Тернопільської обласної фабрики хімчистки та Тернопільської обласної фірми «Лотос».

Наказом № 76 від 12.06.1989 «По виробництву», Тернопільську обласну фабрику хімчистки, фарбування одягу та прання білизни перейменовано в обласну фірму «Лотос» з 12.06.1989.

В подальшому, розпорядженням Тернопільської міської ради народних депутатів №512 від 13.11.1992, на виконання Указу Президента України «Про комерціалізацію діяльності підприємств і організацій сфери послуг» від 18.04.1992 було комерціалізовано структурні підрозділи фірми «Лотос» та створено Державно-комунальне підприємство сфери послуг «Сервіс».

Пунктом 4.2 розпорядження №734 від 03.09.1996 «Про реєстрацію, перереєстрацію юридичних осіб, внесення змін та доповнень до установчих документів» було зареєстровано договір купівлі-продажу державного майна за конкурсом між Фондом комунального майна міста та СМП «Євростиль» від 27.08.1996.

Згідно пункту 5.2 зазначеного договору купівлі-продажу державного майна за конкурсом, укладеним між Фондом комунального майна міста та СПМ «Євростиль», останнє є правонаступником чинних зобов'язань ДКП сфери послуг «Сервіс».

Таким чином, провівши системний аналіз норм чинного законодавства та встановлені судом обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про підставність заявлених позивачем вимог, оскільки відмовою в прийнятті довідки порушуються положення ч.1 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і, як наслідок, позивач позбавляється права на врахування для обчислення пенсії заробітної плати (доходу) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року.

Згідно ч.1 ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 травня 2018 року по справі №607/16294/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді Р. П. Сеник Р. Б. Хобор Повне судове рішення складено 21.09.2018.