Постанова № 76612729, 20.09.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 вересня 2018 рокусправа № 804/8256/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Малиш Н.І.

судді: Баранник Н.П., Щербак А.А.,

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Елтехкомп" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року у справі № 804/8256/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Елтехкомп" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанов.

Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з прийнятими рішеннями та застосування штрафу до товариства, оскільки подавались докази на відсутність певних порушень або порушення було усунуто до прийняття оскаржених постанов.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що відповідачем на підставі наказу від 21.09.2017 р. № 160-1 та направлення на перевірку від 28.09.2017 р. № 224 було проведено невиїзне інспектування з питань оформлення трудових відносин, нарахування та виплати заробітної плати за період 2017 рік ТОВ НВП «Елтехкомп», за результатами якого складено акт № 276/4.1-3 від 11.10.2017р.

Згідно акту перевірки були встановлені порушення зокрема: п.4 ПКМУ № 1078, ч.б ст.95 КЗпП України, ст.33 ЗУ № 108, а саме: 54 працівникам підприємства не нарахована індексацію грошових доходів починаючи з червня 2017 р.; ч.4 ст.115 КЗпП України, ст.21 ЗУ № 504/96-ВР, а саме: на підприємстві мали місце випадки порушення строків виплати заробітної плати працівникам за час щорічної відпустки; ч.1 ст.83 КЗпП України, а саме: на підприємстві мали місце випадки не виплати звільненим працівникам грошової компенсації за всі невикористані ними дні щорічної відпустки; ч.1 ст.47, ч.1 ст.116, ч.1 ст.117 КЗпП України, а саме: на підприємстві встановлено випадки порушення строків проведення кінцевих розрахунків при звільненні працівників.

За результатами перевірки було винесено Припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №276/4.1-3-211 від 17.10.2017 р.

За встановлені в акті перевірки порушення вимог законодавства про працю, а саме: ч.1, ч.2, ч.3, ч.4 ст.115, ч.1 ст.116 , ч.1 ст.117 КЗпП України та ч.1, ч.3 ст.24 Закону України “Про оплату праці” № 108, ст.21 Закону України “Про відпустки” було винесено постанову № 276/4.1-3/813 від 08.11.2017 року про накладення на ТОВ НВП “Елтехкомп” штрафу у розмірі 3200 грн.

За встановлені в акті перевірки порушення вимог законодавства про працю, а саме: ч.1 ст.83, ст.95 КЗпП України, ст.33 Закону України “Про оплату праці” № 108, “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затв.ПКМУ № 1078 було винесено постанову № 276/4.1-3/814 від 08.11.2017 року про накладення на ТОВ НВП “Елтехкомп” штрафу у розмірі 1 760 000 грн.

Правомірність та обґрунтованість постанов про накладення адміністративного штрафу від 08.11.2017 р. №276/4.1-3/813 та №276/4.1-3/814 є предметом позову, який передано на розгляд суду.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову прийшов до висновку, що позивач фактично погодився з такими та виконав припис.

Колегія суду погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову з наступних підстав.

Так постановою відповідача № 276/4.1-3/813 від 08.11.2017 на позивача накладено штраф у розмірі 3 200 грн. за порушення вимог законодавства про працю, а саме: ч.1, ч.2, ч.3, ч.4 ст.115, ч.1 ст.116 , ч.1 ст.117 КЗпП України та ч.1, ч.3 ст.24 Закону України “Про оплату праці” № 108, ст.21 Закону України “Про відпустки”.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою встановлено, що на підприємстві позивача мали місце випадки порушення строків виплати заробітної плати, за час щорічної відпустки, що порушує вимоги ч.4 ст.115 КЗпП України та ст.21 Закону України “Про відпустки” від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР, згідно до вимог яких визначено, що заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

Проте перевіркою було встановлено, що ОСОБА_1 на підставі наказу від 12.05.2017 р. за № 150517-в надана чергова відпустка на 12 календарних днів з 15 травня 2017 року по 05 червня 2017 року. Заробітна плата за час відпустки виплачена 31 травня 2017 року (відомість на виплату грошей № 5 від 31.05.2017 р.); ОСОБА_2 на підставі наказу від 09.06.2017 р. за №090617-в надана чергова відпустка на 6 календарних днів з 12 червня 2017 року по 17 червня 2017 року. Заробітна плата за час відпустки виплачена 30 червня 2017 року (відомість на виплату грошей № 6 від 30.06.2017 р.).

Отже, заробітна плата за період відпусток зазначеним працівникам виплачувалася із затриманням законодавчо встановлених строків, що порушує вимоги ч.4 ст.115 КЗпП України та ст.21 Закон України “Про відпустки” від 15.11.1996 р. № 504/96 - ВР.

На підтвердження вищезазначеного наявні відомості на виплату грошей №№ 1-4, 6-9 за період січень-квітень 2017 року, червень-вересень 2017 року та січень-вересень 2017 р.

Посилання позивача на те, що саме вказані особи просили здійснити такий розрахунок пізніше спростовується тим, що такі докази перевіряючим не були надані та не спростовують порушення норм законодавства, встановлених перевіркою.

Також в ході перевірки встановлено, що на підприємстві позивач мали місце випадки порушення строків кінцевого розрахунку при звільненні працівників, що порушує вимоги ч.1 ст.116 КЗпП України, відповідно до вимог якої при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Проте перевіркою було встановлено, що ОСОБА_3 звільнений за власним бажанням 07 липня 2017 року відповідно до наказу про звільнення № 07/07-УВ. Розрахункові кошти при звільненні виплачені 31 липня 2017 року, відповідно до відомості на виплату грошей №7; ОСОБА_4 звільнений за власним бажанням 11 серпня 2017 року відповідно до наказу про звільнення № О8/15-УВ. Розрахункові кошти при звільнена виплачені 31 серпня 2017 року, відповідно до відомості на виплату грошей №8; ОСОБА_5 звільнений за власним бажанням 15 серпня 2017 року відповідно до наказу про звільнення № 08/15-УВ. Розрахункові кошти при звільненні виплачені 31 серпня 2017 року, відповідно до відомості на виплату грошей №8. Отже, розрахункові кошти при звільненні зазначеним працівникам виплачувалася із затриманням законодавчо встановлених строків, що порушує вимоги ч.1 ст.47 та ч.1ст.116 КЗпП України.

Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Фактично, грошові кошти за час затримки розрахунку при звільненні вищезазначеної працівникам не нараховані та не виплачені, що є порушенням вимог ч.1 ст.117 КЗпП України.

Виявлені порушення не спростовані позивачем, а отже є вірним висновки суду про відсутність скасування оскарженої постанови.

Також постановою відповідача №276/4.1-3/814 від 08.11.2017р. на позивача накладено штраф у розмірі 1760000грн. за порушення вимог законодавства про працю, а саме: ч.1 ст.83, ст.95 КЗпП України, ст.33 Закону України “Про оплату праці” № 108, “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затв.ПКМУ № 1078.

Так перевіркою було встановлено, що оплата праці працівникам ТОВ НВП “Елтехкомп” у 2017 році здійснювалась на основі штатного розкладу, який затверджено 28.12.2016 директором підприємства ОСОБА_6 та введено в дію з 01.01.2017 р. Зазначеним штатним розкладом підвищено оклади на всіх посадах ТОВ НВП “Елтехкомп” з 1 600 грн. до 3 200 грн.

Отже, для нарахування індексації працівникам ТОВ НВП “Елтехкомп” останнім місяцем підвищення посадових окладів слід вважати січень 2017 року, при цьому, право на нарахування індексації грошових доходів з червня 2017 року мали наступні працівники підприємства: ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_4, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_1, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_5, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55

Відповідно до розрахункових відомостей ТОВ НВП “Елтехкомп” вищезазначений працівникам індексація грошових доходів не нараховувалась, чим порушено вимоги Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17 липня 2003 р. № 1078, ст.95 КЗпП України, ст.33 Закону України № 108 “Про оплату праці”, та призвело до мінімізації заробітної плати.

Відповідно до ст. 95 Кодексу Законів про працю України мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці. Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Також згідно зі ст. 33 Закону України "Про оплату праці" у період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

З наведених норм законодавства можнадійти висновку, що індексація заробітної плати є складовою чистиною мінімальної заробітної плати, а тому відповідач не допустив перевищення наданих законом повноважень під час проведення позапланового заходу.

Щодо самого порушення, суд зазначає, що самим позивач не спростовується факт того, що індексація грошових доходів вищевказаним працівникам не проводилася з червеня 2017 року, що є порушенням чинного законодавства.

Також у ході перевірки встановлено, що протягом 2017 року на підприємстві позивача мали місце випадки не виплати звільненим працівникам грошової компенсації за всі не використані ними дні щорічної відпустки, а саме: ОСОБА_56 звільнений з 17.02.2017 р.; ОСОБА_57 звільнений з 07.07.2017 р.; ОСОБА_4 звільнений з 11.08.2017 р.; ОСОБА_5 звільнений з 15.08.2017 р.

ОСОБА_10 звільнений з 31.08.2017 р. (проте, відповідно до наказу від 25.07.2017 р. № 010817-в ОСОБА_10 перебував в щорічні основній відпустці включно до 31.08.2017 р. наказ про відкликання з відпустки відсутній).

Відповідно до ч.1 ст.83 КЗпП України, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Щодо посилання позивача, що такі працівники отримали відпустки коли працювали на підприємстві наприклад ОСОБА_56 відповідно до наказу товариства від 15.02.2017р. (а.с. 45 Т1), то таке твердження спростовано табелем обліку робочого часу за лютий 2017р. копію якого було надано перевіряючим під час здійснення інспектування та в якого вбачається відсутність надання відпустки ОСОБА_56О, (а.с. 151 Т1). Такі доводи позивача спростовані табелями обліку робочого часу і по іншим працівникам (а.с. 46-49, 155-157 Т1).

Таким чином постанова відповідача №276/4.1-3/814 від 08.11.2017р. прийнята з урахуванням встановлених порушень, які не спростовані позивачем.

Щодо доводів позивача в апеляційній скарзі на неврахування відповідачем п. 28 Постанови КМУ N 295, 26.04.2017 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”», а саме, у разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об’єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 29 вказаного Порядку №295, здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю заходи до притягнення об’єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Оскілки відповідачем були виявлені саме порушення щодо несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій, відповідач правомірно незважаючи на виконання припису позивачем вжив заходи до притягнення об’єкта відвідування.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку про обґрунтованість та правомірність оскаржуваних рішень суб’єкта владних повноважень.

Суд першої інстанції в повній мірі дослідив обставини справи та ухвалив рішення з дотриманням вимог матеріального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Елтехкомп" залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року у справі № 804/8256/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Елтехкомп" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанов – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст. 329 КАС України.

Повний текст постанови складено 20 вересня 2018року.

Головуючий суддя: Н.І. Малиш

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: А.А. Щербак