Рішення № 76612464, 18.09.2018, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.09.2018 Справа № 905/987/18

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Хадієвій М.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Управління поліції охорони в Донецькій області (Ідентифікаційний код 40109189, адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 84),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Мединський і К” (Ідентифікаційний код 32276975, адреса: 84205, Донецька область, м. Дружківка, вул.Енгельса, буд.110),

про: стягнення 160597,20 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю №1515/24/01-2017 від 24.10.2017);

від відповідача: не з'явився, -

СУТЬ СПОРУ:

Управління поліції охорони в Донецькій області звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Мединський і К” заборгованості у розмірі 286225,58 грн. (двісті вісімдесят шість тисяч двісті двадцять п’ять гривень 58 коп.), з яких: основний борг – 125628,38 грн. (сто двадцять п’ять тисяч шістсот двадцять вісім гривень 38 коп.), штрафні санкції – 160597,20 грн. (сто шістдесят тисяч п’ятсот дев’яносто сім гривень 20 коп.).

Позов мотивовано порушенням з боку відповідача грошових зобов'язань за договором № 723/Км від 17.02.2017 про надання поліцейських послуг з фізичної охорони щодо своєчасного та повного проведення розрахунків за надані послуги у період з січня по травень 2018 року включно.

Правовими підставами позову визначено ст.ст. 193, 198, 199, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 546, 610-612, 614, 629 Цивільного кодексу України.

На підтвердження позовних вимог надано: розрахунок позовних вимог, витяги з ЄДРПОУ стосовно статусу та місцезнаходження позивача та відповідача, адміністративний договір про надання поліцейських послуг з фізичної охорони №723/Км від 17.02.2017 з додатками; акт зняття з під охорони вантажних вагонів ТОВ «Мединський і К» від 11.05.2018.

Ухвалою суду від 30.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/987/18; визначено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 25.06.2018; визначено сторонам строк для вчинення дій процесуального характеру (надання суду відзиву, відповіді на відзив, доказів та ін.); явка представників сторін у судове засідання визнана не обов’язковою.

21.06.2018 на виконання ухвали про відкриття провадження у справі № 905/987/18 позивачем подано суду пояснення по справі від 20.06.2018 №21/Юр.

До цих пояснень додано: протокол узгодження договірної ціни за здійснення заходів охорони від 17.02.2017 (Додаток № 2 до договору №723Км від 17.02.2017), дислокацію на 17.02.17 – 02.03.17, дислокацію на 27.10.17 – 03.11.17, дислокацію на 03.11.17 – 10.11.17, дислокацію на 2018р., дислокацію з 01.01.2018 - 01.02.2018, дислокацію з 01.02.2018 по 28.02.2018, дислокацію з 01.03.2018 по 31.03.2018, що є додатками № 1 до договору №723Км від 17.02.2017, акти приймання під охорону вантажних вагонів ТОВ «Мединський і К» від 17.02.2017, від 09.03.2017, від 19.10.2017, акти зняття з під охорони вантажного вагону ТОВ «Мединський і К» від 13.06.2017, від 19.10.2017, від лютого 2018, від 11.05.2018, супровідний лист від 21.05.2018 № 896/43/24/01-2018 з додатками та доказами його направлення 23.05.2018 на адресу ТОВ «Мединський і К» листом з описом вкладення, виписки ПАТ «Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» про рух коштів по рахунку, податкові накладні № 4658 від 31.01.2018, № 5328 від 31.01.2018, № 5401 від 28.02.2018, № 5341 від 30.03.2018, № 5687 від 31.03.2018, № 2920 від 27.04.2018, № 5150 від 30.04.2018, № 5575 від 31.05.2018, супровідний лист від 18.06.2018 № 20/Юр з додатками та доказами його направлення на адресу ТОВ «Мединський і К» з описом вкладення від 19.06.2018, копії яких долучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 25.06.2018 підготовче засідання відкладено на 25.07.2018; визначено сторонам новий строк для вчинення дій процесуального характеру (надання суду відзиву, відповіді на відзив, доказів та ін.); явка представників сторін у судове засідання визнана необов’язковою.

20.07.2018 від відповідача (ТОВ «Мединський і К») до канцелярії суду подано відзив б/н від 17.07.2018 на позовну заяву, в якому останній повідомляє про сплату ним суми боргу у розмірі 125628,38 грн. на користь позивача, тому вважає, що основне зобов’язання за спірним договором є припиненим виконанням, проведеним належним чином, тому на даний час між сторонами відсутній предмет спору і провадження у господарській справі №905/987/18 на підставі п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України має бути закрито.

Одночасно у цьому відзиві викладено заперечення в частині вимог про стягнення з нього штрафних санкцій.

На переконання відповідача, згідно умов п.10.1, п. 10.3 договору, цей договір набуває чинності після його підписання обома сторонами і діє до 18:00 год. 2 березня 2017 року і якщо за 15 днів до закінчення строку дії договору жодною зі сторін не вимагається у письмовій формі його припинення або перегляд його умов, то договір вважається продовженим на наступний період на тих самих умовах. У цьому випадку охоронець надає замовнику дислокацію (додаток № 1 до договору) та протокол узгодження вартості (додаток № 2 до договору) на відповідний (наступний) термін договору.

Відповідач звертає увагу суду, що оскільки договір укладено 17.02.2017 та діяв до 18:00 год. 02.03.2017, то фактично він укладений на 14 (чотирнадцять) календарних днів, тому в силу умов п. 10.3 договору, продовжувався кожного разу саме на 14 (чотирнадцять) календарних днів, відповідно до чого дата пролонгації договору взагалі не збігається з початком наступного календарного місяця, що унеможливлює реалізацію умов п.3.4 договору щодо зобов’язання замовника здійснити оплату замовлених послуг охорони за п’ять днів до кінця поточного місяця за наступний місяць. Тим більше, що охоронцем жодного разу не було виконано вимогу п. 10.3 договору щодо надання замовнику дислокації (додаток № 1 до договору) та протоколу узгодження вартості (додаток № 2 до договору) на відповідний (наступний) термін дії договору, який фактично становить 14 календарних днів, без чого попередня оплата не могла бути перерахована.

Крім того, надані позивачем до суду копії дислокацій за період з січня до травня 2018 року, які внаслідок щомісячної зміни вартості послуг, також узгоджувались щомісячно, не містять дати складання та дати їх узгодження сторонами.

Також, всупереч вимогам пунктів 10.3 та 10.4 договору вказані дислокації надавались відповідачу для підписання не до або під час кожної наступної пролонгації договору, а наприкінці кожного календарного місяця, за який повинна була здійснюватися оплата, одночасно з рахунками-фактурами на оплату та актами прийому-передачі наданих послуг, про що вносилась відповідна інформація відповідачем до оборотно-сальдової відомості за рахунком № 631 за договором про надання поліцейських послуг з фізичної охорони від 17.02.2017 № 723/Км.

Окремих додаткових угод про продовження строку дії договору та зміни вартості послуг сторонами не укладалось.

Відповідач стверджує, що пролонгація договору у період з січня до травня 2018 року здійснювалась на підставі окремих домовленостей, які згідно з положеннями ч.3 ст.631 ЦК України застосовувалися до відносин між сторонами (фактичне надання послуг охорони), які виникали до їх укладання (підписання дислокацій та прийняття виконання).

На переконання відповідача, у даному випадку має місце прострочення кредитора, тому штрафні санкції до нього застосовані бути не можуть.

Також відповідач зазначає, що позивачем заявлена до стягнення сума штрафних санкцій, яка майже у півтори рази перевищує розмір основного зобов’язання, яке на даний час вже є виконаним (сплачено) відповідачем. При цьому позивачу або третій особі діями відповідача не завдано жодних збитків, отже заявлена позивачем сума збитків в будь-якому випадку не підлягає задоволенню.

Нормативно заперечення обґрунтовані положеннями ст.ст. 612-613, 631, 638 Цивільного кодексу України, ст.ст. 189, 219, 226, 233 Господарського кодексу України.

До означеного відзиву додано: платіжні доручення № 1792 від 16.07.2018 на суму 87480,00 грн., № 1791 від 16.07.2018 на суму 38148,38 грн., оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 за 01.02.2017-17.07.2018, копії яких долучено до матеріалів справи.

24.07.2018 позивачем подано до канцелярії суду пояснення №997/43/24/01 – 2018 від 23.07.2018 та заяву про зменшення позовних вимог № 996/43/42/01-2018 від 23.07.2018, в яких повідомив про оплату 16.07.2018 відповідачем основного боргу у сумі 125628,38 грн., тобто вже після подачі позовної заяви до суду. Також наполягав на стягненні з відповідача нарахованого штрафу у розмірі 160597,20 грн. Одночасно зазначав, що види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь – яким з видів передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язальні правовідносини між кредитором та боржником. Відповідач в порушення умов договору №723/Км від 17.02.2017 року здійснював оплату замовлених послуг в період з січня 2018 року по травень 2018 року несвоєчасно, порушення строків оплати послуг відповідачем є систематичним, що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями виписок особового рахунку. Дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань, а тому відповідач вважається таким, що прострочив, відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності, тобто нарахування штрафу за кожне таке порушення.

До означених заяви та пояснень додано постанову Вищого господарського суду України від 03.02.2010 по справі №14/10– 45/133, виписки по особовому рахунку з 16.07.2018 по 16.07.2018, копії яких долучено до матеріалів справи.

Ухвалами суду від 25.07.2018 закрито провадження у справі №905/987/18 в частині вимог про стягнення основного боргу за договором №723/Км від 17.02.2017 року в розмірі 125628,38 грн. (сто двадцять п’ять тисяч шістсот двадцять вісім гривень 38 коп.) за відсутністю предмету спору; підготовче засідання відкладено на 30.07.2018; визначено сторонам новий строк для вчинення дій процесуального характеру (надання суду відповіді на відзив, доказів, пояснень та ін.); явка представників сторін у судове засідання визнана не обов’язковою.

26.07.2018 від позивача до канцелярії суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій викладено заперечення проти доводів відповідача, з додатками.

Ухвалою суду від 30.07.2018 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; підготовче засідання відкладено на 21.08.2018; запропоновано відповідачу: надати суду документальне підтвердження отримання рахунків саме у дати, зазначені ним у відзиві на позовну заяву; запропоновано позивачу: надати суду документальне підтвердження направлення/вручення відповідних рахунків за спірний період відповідачу; визначено всі документи та пояснення, які сторони вважають за необхідне представити суду, надати до канцелярії суду разом із супровідним листом за три дні до дати судового засідання; явка представників сторін у судове засідання визнана не обов’язковою.

20.08.2018 від відповідача через канцелярію суду отримано додаткові письмові пояснення, відповідно до яких останній з посиланням на ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначає, що жодним нормативно – правовим документом, у тому числі актами, що регулюють діяльність у сфері обліку та сплати податків, бухгалтерського обліку та діловодства, не передбачено здійснення реєстрації первинних документів бухгалтерського обліку, у тому числі рахунків на оплату, які надходять від контрагентів, у регістрах вхідної кореспонденції. Зазначає, що отримані відповідачем рахунки на оплату одразу вносилися у відповідні регістри синтетичного та аналітичного обліку. Зауважує, що до відзиву на позовну заяву від 17.07.2018 відповідачем було долучено відповідний регістр аналітичного обліку, а саме оборотно – сальдову відомість за рахунком №631 за період з 01.01.2017 до 17.07.2018, згідно якої визначено дати отримання відповідних рахунків на оплату, з оплати яких виник спір. Зазначає, що відповідач надав вичерпні докази, зафіксовані у чіткій відповідності до вимог чинного законодавства України в регістрах аналітичного бухгалтерського обліку, у той же час позивач не представив жодного доказу не тільки щодо дати надання відповідних рахунків відповідачеві, але й щодо самого факту надання цих рахунків.

Відносно строку дії та пролонгації договору зазначає, що відповідач не мав жодних правових підстав здійснювати оплату за п’ять днів до кінця поточного грудня місяця 2017 року, за увесь січень 2018, адже строк дії договору припинявся вже 05.01.2018. Вважає, що будь – яка сторона з будь – якої підстави мала можливість письмово відмовитися від подальшої пролонгації договору, попередивши іншу сторону за 15 календарних днів, а у випадку пролонгації договору охоронець мав надати замовнику дислокацію та протокол узгодження вартості на відповідний (наступний) термін дії договору. Звертає увагу суду, що відповідачем не надано жодних доказів надання замовнику (відповідачеві) дислокацій та протоколів узгодження вартості на зазначені вище у таблиці періоди дії договору.

Зазначає, що відповідачем у своєму відзиві на позовну заяву детально викладено заперечення проти стягнення штрафних санкцій на підставі порушення відповідачем вимог п.10.4 договору стосовно своєчасного надання дислокацій та протоколів узгодження вартості у випадку зміни вартості наданих послуг та рахунків на оплату із зазначенням вартості наданих послуг; недосягнення та неможливості досягнення в принципі згоди щодо вартості наданих послуг охорони на увесь наступний місяць до його завершення; бездіяльності позивача щодо зменшення можливих збитків та щодо непропорційно великого розміру штрафних санкцій у порівнянні із заявленими позовними вимогами щодо стягнення основної заборгованості, яка вже погашена.

Ухвалою від 21.08.2018 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 13.09.2018; явка представників сторін визнана необов’язковою.

13.09.2018 в судовому засіданні оголошувалась перерва до 18.09.2018.

Представник позивача в судовому засіданні 18.09.2018 позовні вимоги підтримав в частині стягнення штрафних санкцій у розмірі 160597,20грн.

В судове засідання, що відбулось 18.09.2018 відповідач свого представника не направив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Обізнаність відповідача про розгляд справи підтверджується відповідною розпискою у повідомленні про перерву в судовому засіданні.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.02.2017 між позивачем (охоронець) та відповідачем (замовник) укладено договір №723/Км про надання поліцейських послуг з фізичної охорони, відповідно до пп.1.1 якого охоронець, на кошти, отримані від замовника, (в їх межах) починаючи з 18:00 годин 17.02.2017, надає послуги з охорони, які полягають у забезпеченні фізичної охорони вагонів, внесених до Дислокації (додаток №1 до договору) і позначених в План-схемі (додаток №5 до договору), надалі – об’єкт (об’єкти), а замовник зобов’язується виконати правила майнової безпеки і приписи охоронця, щодо технічного укріплення об’єкта та здійснювати оплату замовлених послуг в порядку, визначеному цим договором.

Ціна договору (види поліцейських послуг їх вартість) визначено і узгоджено сторонами Дислокацією (додаток 1 до договору) та Протоколом узгодження вартості (додаток №2 до договору). На момент укладення договору, вартість охорони дорівнює 50400,00грн. на період охорони. Ціна договору (вартість замовлених послуг) може бути змінена шляхом підписання сторонами Дислокації (додаток №1 до договору) та Протоколу узгодження вартості (додаток №2 до договору), без укладання додаткових угод. У разі недосягнення сторонами згоди щодо зміни вартості послуг (ціни договору) охоронець має право звернутись до господарського суду з відповідним позовом або відмовитись від договору (п.п. 3.1, 3.2 договору).

За умовами п. 3.3 договору оплата замовлених послуг здійснюється замовником на умовах внесення попередньої оплати, шляхом щомісячних виплат сум вказаних в Дислокації (додаток 1 до договору) і пункту 3.1 цього договору. Зобов’язання замовника здійснювати оплату послуг охоронця не знаходиться в залежності від наявності коштів, отримання рахунків, актів виконаних робіт тощо.

Відповідно до п. 3.4 договору перший платіж замовник зобов’язаний здійснити впродовж трьох банківських днів після підписання сторонами цього договору. Усі наступні платежі замовник зобов’язаний здійснювати не пізніше п’яти днів до кінця місяця. Тобто за п’ять днів до кінця кожного поточного місяця замовник має оплатити замовлені ним послуги охорони, які охоронець повинен буде надати в наступному місяці.

Датою оплати (датою виконання замовником зобов’язань по оплаті замовлених послуг) є дата зарахування грошей на рахунок охоронця. У разі недостатності (відсутності) суми проведеного замовником платежу для виконання зобов’язань, обумовлених п.п. 3.1, 3.4, 3.6 цього договору, вимоги охоронця погашаються замовником у черговості визначеної ст. 534 ЦК України (п. 3.6 договору).

Згідно п. 3.7 договору охоронець щомісячно надає, а замовник щомісячно отримує рахунки, податкові накладні, акти виконаних робіт. За наявності нарікань на якість або обсяг наданих послуг, замовника повинен викласти свої вимоги шляхом внесення відповідних відомостей в акти виконаних робіт або у виді претензії. Акти виконаних робіт із запереченнями або претензії замовник повинен належним чином вручити охоронцю.

За умовами п. 3.8 договору відсутність впродовж десяти банківських днів, після закінчення календарного місяця, в якому були надані послуги охорони, нарікань на їх якість або обсяг, сформульованих і заявлених у відповідності з пунктом 3.7 цього договору є безумовним прийняттям замовником послуг охоронця в обсязі і вартістю, визначеними дислокацією (додаток 1 до договору) та Протоколом узгодження вартості (додаток №2 до договору). При відсутності нарікань, підписання сторонами актів виконаних робіт є необов’язковим.

Не здійснення замовником оплати замовлених послуг у відповідності з пунктами 3.4, 3.6, 3.8 цього договору дає право охоронцю, до отримання відповідної платні, припинити надання охоронних послуг або відмовитись від договору (п. 3.9 договору).

Відповідно до п. 7.1 договору сторони, керуючись приписами п.2 ст. 546 ЦК України та ст. 231 ГК України, встановили для себе наступний порядок забезпечення належного виконання зобов’язань за цим договором:

7.2. У разі порушення зобов’язань обумовлених пунктами 3.2, 3.4, 3.6 договору, замовник сплачує охоронцю грошову суму у розмірі 10% від суми кожного невиконаного належним чином зобов’язання. Якщо порушення, про які йдеться мова у цьому пункті будуть систематичними (два і більше рази) – замовник сплачує охоронцю грошову суму у розмірі 50% від суми кожного невиконаного належним чином зобов’язання.

7.4 Сплата обумовлених п.п. 7.2, 7.3 сум не звільняє сторону, що вчинила господарське правопорушення, від виконання обов’язків в натурі і не позбавляє права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язань.

Згідно п. 10.1 договір набуває чинності після підписання його обома сторонами і діє до 18:00 год. 02.03.2017. Початок надання послуг охорони, а також їх припинення може бути оформлено відповідними актами (додаток №7 до договору).

Якщо за 15 днів до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не вимагатиме у письмові формі його припинення або перегляду, договір вважається продовженим на наступний період на тих самих умовах (кількість пролонгації не обмежена). У цьому випадку охоронець надає замовнику Дислокацію (додаток №1 до договору) та Протоколу узгодження вартості (додаток №2 до договору) на відповідний (наступний) термін дії договору. Один примірник названих додатків замовник має повернути охоронцю (п. 10.3 договору).

Матеріали справи свідчать, що 17.02.2017 між сторонами підписано дислокацію на 01.02.17 – 02.03.17 (додаток № 1 до договору) та протокол узгодження договірної ціни на здійснення заходів охорони (додаток № 2 до договору).

Згідно з цією дислокацією сторонами погоджено: найменування охороняємих об’єктів – вантажні вагони; вид охорони – охоронник з травматичною зброєю; 1 година вартістю 75 грн.; графік охорони: п’ятиденний; часові інтервали охорони по видах днів: робочі – 8-8, передвихідні – 8-8, вихідні – 8-8, передсвяткові – 8-8, святкові – 8-8; загальна вартість послуг: лютий – 43200,00 грн., березень – 7200,00 грн., всього – 50400,00 грн.

17.02.2017 сторонами підписано три Акти приймання під охорону вантажних вагонів ТОВ «Мединський і К» загальною кількістю 19 одиниць.

09.03.2017 сторонами підписано Акт приймання під охорону вантажних вагонів ТОВ «Мединський і К» загальною кількістю 1 вагон.

19.10.2017 сторонами підписано Акт приймання під охорону вантажних вагонів ТОВ «Мединський і К» загальною кількістю 2 вагони.

13.06.2017 сторонами складено Акт зняття з під охорони вантажного вагону ТОВ «Мединський і К» в кількості 1 вагон.

19.10.2017 сторонами складено Акт зняття з під охорони вантажних вагонів ТОВ «Мединський і К» в кількості 2 вагони.

У лютому 2018 сторонами складено Акт зняття з під охорони вантажних вагонів ТОВ «Мединський і К» в кількості 6 вагонів.

11.05.2018 сторонами складено Акт зняття з під охорони вантажних вагонів ТОВ «Мединський і К» в кількості 17 вагонів та тепловоз.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджується та сторонами не оспорюється, що окремих додаткових угод про продовження строку дії договору та зміни вартості послуг сторонами не укладалось. Протоколу узгодження вартості (додаток №2 до договору) на відповідний (наступний) термін дії договору сторонами також не підписувалось.

Матеріали справи містять дислокації на 27.10.17-03.11.17 на загальну суму 25200,00 грн., на 03.11.17 – 10.11.17 на суму 25200,00 грн., дислокації на 2018 рік: з 01.01.2018 по 01.02.2018 на суму 120528,00 грн., з 01.02.2018 по 28.02.2018 на суму 108864,00 грн., з 01.03.2018 по 31.03.2018 на суму 120528,00 грн. та на 2018 рік (з 01.04.18 по 30.04.18) на суму 116640,00 грн., як додатки до договору № 723Км від 17.02.2017.

Вказані дислокації підписані обома сторонами та скріплені їх печатками, але не містять як дати підписання їх сторонами, так і дати складання самих дислокацій. Також, в матеріалах справи відсутні і сторонами не надано доказів направлення охоронцем таких дислокацій замовнику.

Матеріали справи не містять і сторонами не надано доказів складання та направлення охоронцем замовнику актів здачі-приймання виконаних робіт/послуг за період з лютого 2017 по березень 2018 року, як і докази направлення (вручення) рахунків на оплату таких послуг.

За супровідним листом № 896/43/24/01-2018 від 21.05.2018 Управління поліції охорони в Донецькій області направило Товариству з обмеженою відповідальністю «Мединський і К» для підписання акт звірки розрахунків та акти прийому-здачі виконаних робіт/послуг за квітень 2018 року на суму 116640,00 грн. та травень 2018 року на суму 38148,38 грн. за договором № 723/Км від 17.02.2017.

Направлення вказаного супровідного листа з додатками 23.05.2018 підтверджується наявними в матеріалах справи фіскальним чеком УКРПОШТА та описом вкладення у цінний лист.

Позивач, посилаючись на неналежне виконання відповідачем обов’язку за договором щодо проведення розрахунків за надані послуги у період з січня по травень 2018 року включно, звернувся до суду з позовом про стягнення основного боргу у розмірі 125628,38грн. та нарахованого штрафу у загальному розмірі 160597,20грн. (по зобов’язанням січня 2018 – штраф 10% на суму 12052,80 грн.; по зобов’язанням лютого 2018 – штраф 10% на суму 10886,40 грн.; по зобов’язанням березня 2018 – штраф 50% на суму 60264 грн.; по зобов’язанням квітня 2018 – штраф 50% на суму 58320 грн.; по зобов’язанням травня 2018 – штраф 50% на суму 19074 грн.)

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що Товариством з обмеженою відповідальністю “Мединський і К” 16.07.2018 сплачено суму заборгованості по оплаті послуг за договором №723/Км від 17.02.2017 в розмірі 125628,38 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку від 16.07.2018 та платіжними дорученнями №1791 від 16.07.2018 та №1792 від 16.07.2018, і стало підставою для закриття провадження у справі в цій частині за ухвалою суду від 25.07.2018 згідно ч.1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, предметом розгляду у цій справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача нарахованого штрафу у загальному розмірі 160597,20грн. (по зобов’язанням січня 2018 – штраф 10% на суму 12052,80 грн.; по зобов’язанням лютого 2018 – штраф 10% на суму 10886,40 грн.; по зобов’язанням березня 2018 – штраф 50% на суму 60264 грн.; по зобов’язанням квітня 2018 – штраф 50% на суму 58320 грн.; по зобов’язанням травня 2018 – штраф 50% на суму 19074 грн.).

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у сукупності (ст.86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 67, ч. 4 ст. 179 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

За своєю правовою природою договір №723/Км про надання поліцейських послуг з фізичної охорони від 17.02.2017, є договором про надання послуг і підпадає під правове регулювання глави 63 Цивільного кодексу України.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем ОСОБА_2, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором охорони, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як встановлено ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 903 Цивільного кодексу України передбачений обов’язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановленими в договорі.

За приписами статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в розумінні цього кодексу є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення їм прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

За змістом ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Як встановлено судом, Договір №723/Км про надання поліцейських послуг з фізичної охорони від 17.02.2017 діяв до 18:00год. 02.03.2017.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджується та сторонами не оспорюється, що окремих додаткових угод про продовження строку дії договору та зміни вартості послуг сторонами не укладалось.

Протоколу узгодження вартості (додаток №2 до договору) на відповідний (наступний) термін дії договору сторонами також не підписувалось.

Отже, цей договір був укладений строком на 14 календарних днів.

Згідно положень п. 10.3 договору, цей договір автоматично продовжувався на наступні 14 календарних днів.

В матеріалах справи наявні Дислокації (додаток №1 до договору), в яких сторони узгоджували вартість послуг на кожний наступний період, однак вказані Дислокації не містять дати їх складення та дати підписання їх сторонами, як суттєвої умови, притаманної загальним вимогам до форми договору, тому такі Дислокації не можуть вважатись письмовою угодою сторін про внесення змін до договору.

Відповідач у відзиві зазначав, що вказані Дислокації одночасно з рахунками на оплату та актами прийому передачі наданих послуг, всупереч умов п.п. 10.3, 10.4 договору, надались йому позивачем на підписання не до або під час кожної наступної пролонгації договору, а наприкінці кожного календарного місяця, за який повинна була здійснюватися оплата. На підтвердження надав регістр аналітичного обліку оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 за період 01.02.2017 – 17.07.2018.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця.

Позивач, в свою чергу, доказів на спростування доводів відповідача не надав, не надав і документального підтвердження їх направлення/вручення. Крім того, в матеріалах справи взагалі відсутні будь-які рахунки в межах договору №723/Км від 17.02.2017.

Отже, позивач не довів належними та допустимими доказами виконання ним обов’язків, обумовлених сторонами у договорі, відносно надання замовнику щомісячно рахунків, податкових накладних, актів виконаних робіт, тому суд погоджується з доводами відповідача про те, що відповідач не мав можливості виконати свій обов’язок з оплати наданих позивачем послуг охорони до отримання від охоронця та узгодження сторонами Дислокації та Протоколу узгодження вартості, оскільки не мав інформації щодо суми оплати, яка належала до сплати.

Відповідно до ч. 4 ст. 612 Цивільного кодексу України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Статтею 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Таким чином, зобов’язання з оплати наданих послуг на умовах передоплати не могло бути виконане внаслідок прострочення кредитора, у зв’язку з чим до відповідача не можуть бути застосовані штрафні санкції за несвоєчасну оплату послуг охорони.

Крім того, враховуючи що дати пролонгації договору не збігаються з початком наступного місяця, зобов’язання замовника, передбачене п. 3.4 договору, здійснювати оплату послуг з охорони за п’ять днів до кінця поточного місяця за наступний місяць не може бути реалізовано взагалі.

Суд вважає, що позивачем, як того вимагають приписи ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України, не були доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог.

Зважаючи на викладене, суд вважає позовні вимоги недоведеними та необґрунтованими, що вказує на відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Судові витрати у справі в частині позовних вимог про стягнення штрафних санкцій покладаються на позивача, в частині вимоги про стягнення основного боргу, за якою було закрито провадження ухвалою від 25.07.2018, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-86, 91, 123, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Управління поліції охорони в Донецькій області, м.Маріуполь, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю “Мединський і К” , м. Дружківка, Донецька область про стягнення 160597,20 грн., відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Мединський і К” (Ідентифікаційний код 32276975, адреса: 84205, Донецька область, м. Дружківка, вул.Енгельса, буд.110) на користь Управління поліції охорони в Донецькій області (Ідентифікаційний код 40109189, адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 84) витрати зі сплати судового збору у сумі 1884,36 грн. (одна тисяча вісімсот вісімдесят чотири гривні 36 коп.)

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня підписання повного тексту у порядку, передбаченому Розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 18.09.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 21.09.2018.

Суддя Н.В. Величко