Рішення № 76611180, 11.09.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 року м. Кропивницький Справа № 1140/2244/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Притули К.М.,

за участю секретаря: Потєхіної І.В.

позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом адвоката ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації –

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі – відповідач, ДФС України) про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації від 07.08.2018 №2520/К/99-99-13-02-03-14.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що надана індивідуальна податкова консультація є необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, базується на вибірковому застосуванні норм Закону з метою їх трактування не на користь платника податків та зборів, а тому підлягаю скасуванню.

Ухвалою суду від 15.08.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження на 11.09.2018.

Відповідач позов не визнав та подав відзив на адміністративний позов (а.с.29-30), в якому зазначив, що оскаржувана податкова консультація повністю відповідає вимогам податкового законодавства України, а тому просить суд в задоволенні адміністративного позову відмовити.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, просив суд відмовити у задоволенні позову.

З'ясувавши доводи та аргументи сторін, наведені в заявах по суті справи, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши зібрані у справі докази, суд встановив такі фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований адвокатом згідно рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №9/07 від 02.10.2007. Право на заняття адвокатською діяльністю підтверджується свідоцтвом № 278/н від 03.10.2007.

Позивач 05.05.2018 до ГУ ДФС у Кіровоградській області подано звернення на отримання індивідуальної податкової консультації (а.с.16-17).

В зазначеному зверненні, позивач просив надати йому письмову індивідуальну податкову консультацію щодо практичного застосування норм законодавства з відповіддю на такі питання:

1. Чи зобов’язаний він, як адвокат (фізична особа, яка проводить незалежну професійну діяльність), за 2017 рік визначати базу нарахування та сплачувати ЄСВ не менше розміру мінімального страхового внеску в місяцях (періодах), в яких не отримував дохід від здійснення індивідуальної адвокатської діяльності за умови, що в цих періодах ЄСВ не менше розміру мінімального страхового внеску за нього сплачував роботодавець?

2. Чи зобов’язаний він, як адвокат (фізична особа, яка проводить незалежну професійну діяльність), у 2018 році визначати базу нарахування та сплачувати ЄСВ не менше розміру мінімального страхового внеску в місяцях (періодах), в яких буде відсутній дохід від здійснення індивідуальної адвокатської діяльності за умови, що в цих періодах ЄСВ не менше розміру мінімального страхового внеску за нього буде сплачувати роботодавець?

Відповідно до порядку організації роботи органів доходів і зборів із надання індивідуальних податкових консультацій, затвердженого наказом ДФС України від 25.04.2017 №293, позивачу повідомлено, що індивідуальна податкова консультація направлена до ДФС України для погодження та включення до Єдиного реєстру індивідуальних консультацій, після чого йому буде направлена відповідь (а.с.18).

За результатами розгляду звернення позивача ГУ ДФС України листом від 07.06.2018 №2520/К/99-99-13-02-03-14 надано податкову консультацію з зазначених питань, в якому, зокрема, зазначено, що з 01.01.2017 базу нарахування єдиного внеску зобов’язані визначати платники, вказані у п.5 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», як ті, що отримують, так і ті, які не отримають дохід від провадження професійної діяльності. Також, зроблено висновок, що платник єдиного внеску визначений у п.5 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», перебуваючи на обліку у контролюючому органі, зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до визначеної ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» бази нарахування єдиного внеску незважаючи на наявність трудових відносин з роботодавцем. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць (у 2017 році у розмірі – 704 грн., у 2018 році – 819,06 грн) (а.с.19-20).

Не погодившись з зазначеною консультацією позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регламентовано Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України).

Підпунктом 14.1.172 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що податкова консультація - індивідуальна податкова консультація та узагальнююча податкова консультація, що надаються в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У відповідності до пп.14.172-1 п.14.1 ст.14 ПК України індивідуальна податкова консультація - роз'яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

За визначенням пп.14.1.226 п.14.1 ст.14 ПК України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Порядок обчислення і сплати єдиного внеску встановлено положеннями Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VІ).

П.1 ч.1 ст.7 Закону № 2464-VІ встановлено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.

Нарахування та сплата єдиного внеску за платників, зазначених у абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу.

Так, п.1 ч.1. ст.4 Закону № 2464-VІ передбачено, що платниками єдиного внеску є роботодавці , зокрема підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством , чи за цивільно-правовими договорами.

Згідно з п.5 ч.1 ст.4 Закону № 2464-VІ платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону № 2464-VІ єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Також, у відповідності до ч.5 ст.8 Закону № 2464-VІ єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

З урахуванням вищенаведених норм права, суд дійшов висновку про те, що, не зважаючи на наявність трудових відносин з роботодавцем, платник єдиного внеску визначений п.5 ч.1 ст.4 Закону № 2464-VІ, перебуваючи на обліку у контролюючому органі, зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок відповідно до визначеної бази нарахування єдиного внеску. При цьому базу нарахування єдиного внеску зобов’язані визначати платники, як ті , що отримують, так і ті, які не отримують дохід від провадження незалежної діяльності.

Щодо поданої позивачем постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018 по справі №817/505/18, суд зазначає, що відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що контролюючим органом надано адвокату ОСОБА_1 податкову консультацію від 07.08.2018 №2520/К/99-99-13-02-03-14, яка не суперечить нормам та змісту чинного законодавства, а відтак позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 77, 139, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в

В задоволені позовних вимог адвоката ОСОБА_1 (вул. Гоголя, 95/46, оф.11,Кропивницький,Кіровоградська область,25006) до Державної фіскальної служби України (пл. Львівська, 8,ОСОБА_3,04053) про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Рішенням в повному обсязі виготовлене 21 вересня 2018 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_3