Рішення № 76610562, 17.09.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2018 р. Справа№0540/5745/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В. за участю секретаря судового засідання Мангуш З.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «АЛЬТКОМ» (код ЄДРПОУ 32794511, 87525, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Бахчиванджи, 2)

до Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, 04053, м. Київ, Львівська площа, 8)

про визнання протиправною бездіяльності, зобов’язання вчинити певні дії

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 – за дов.

від відповідача: ОСОБА_2 – за дов.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «АЛЬТКОМ» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо незабезпечення автоматичного збільшення суми, на яку має право позивач реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від’ємного значення за червень 2015 року у розмірі 28378835 грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у визначений законом строк, зобов’язання відповідача збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість сум, на яку має право позивач реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від’ємного значення за червень 2015 року у розмірі 28378835 грн. та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Ухвалою суду від 23 липня 2018 року було прийнято до провадження позовну заяву, відкрито провадження в адміністративній справі № 0540/5745/18-а та призначено підготовче засідання на 14 серпня 2018 року. Ухвалою від 14 серпня 2018 року суд здійснив відкладення підготовче засідання в адміністративній справі № 0540/5745/18-а до 4 вересня 2018 року та призначив підготовче засідання на 4 вересня 2018 року. Ухвалою від 4 вересня 2018 року суд відмовив у задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про залишення позовної заяви без розгляду, задовольнив клопотання позивача та визнав поважними причини пропуску строку звернення позивача із позовом до суду та оголосив перерву до 12 вересня 2018 року. Ухвалою суду від 12 вересня 2018 року суд закрив підготовче провадження та призначив судовий розгляд адміністративної справи по суті на 17 вересня 2018 року, під час якого судом було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що 20 липня 2015 року позивачем була подана декларація з податку на додану вартість за червень 2015 року, що підтверджується квитанцією про прийняття електронної звітності. Показник рядка № 24 «Сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) періоду» декларації з ПДВ позивача за червень 2015 року дорівнює 31237207 грн., показник рядка № 31 «Сума непогашеного від’ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного періоду» «-» 2858372 грн. Позивач зазначає, що всупереч чинному законодавству України позивачу не були автоматично збільшені значення відповідних сум.

Відповідач надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому заперечує проти позовних вимог, вважає вимоги, викладені у позовній заяві, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та просить суд відмовити у задоволені позову, посилаючись на те, що відповідно до підпункту 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, зареєстрованим платникам податку суми податку, на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) автоматично збільшується контролюючим органом до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених ст. 200 ПКУ, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до ст. 209 ПКУ, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року). Відповідно до пункту 1 Порядку № 569 цей Порядок визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків. Система електронного адміністрування податку запроваджується поетапно: на перехідний період (до 1 липня 2015 року) - у тестовому режимі; із зазначеної дати - на постійній основі. Також відповідач посилається на пропущення позивачем строку звернення до суду.

Позивач до суду надав відповідь на відзив, в якому зазначив щодо необґрунтованості доводів відповідача щодо порушення строків звернення позивача до суду з позовом.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «АЛЬТКОМ» зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 32794511, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб.

Судом встановлено, що 17 липня 2015 року позивач до контролюючого органу подав податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року, в якій показник рядка № 24 «Сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) періоду» декларації з ПДВ позивача за червень 2015 року дорівнює 31237207 грн., показник рядка № 31 «Сума непогашеного від’ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного періоду» «-» 2858372 грн. Дана податкова декларація була отримана податковим органом 20 липня 2015 року, про що свідчить квитанція № 2.

Судом також встановлено, що у витягу з системи електронного адміністрування на запит від 20 липня 2015 року у рядку сума збільшення, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначена була сума 19696766 грн. З витягів від 11 серпня 2015 року та від 10 вересня 2015 року вбачається, що у зазначених рядках відсутня сума від’ємного значення, на яку збільшується показник відсутня. Суд зазначає, що відповідач не надав жодного спростування, заперечень чи доказів по суті спору з приводу права позивача на збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість сум, на яку позивач може реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від’ємного значення за червень 2015 року у розмірі 28378835 грн.

Крім того, суд встановив, що у період з 19 грудня 2016 року по 27 лютого 2016 року контролюючим органом була проведена планова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2013 року по 30 вересня 2016 року, за результатами якої було складено акт від 6 березня 2017 року № 12/28-10-47-12/32794511. Даним актом перевірки не встановлено допущення позивачем порушень при формуванні показників податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

З 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №71-УІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Система електронного адміністрування податку на додану вартість запроваджена поетапно відповідно до пункту 35 підрозділу 2розділу XX Податкового кодексу України: з 1 січня до 1 липня 2015 року - у тестовому режимі; з 1 липня 2015 року - на постійній основі.

Відповідно до пункту 2001.1 статті 2001 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла до 29 липня 2015 року) система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок електронного адміністрування ПДВ затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" (далі - Порядок №569).

Згідно пункту 2 Порядку № 569, рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку.

Пунктом 2001.3 статті 2001 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла до 29 липня 2015 року) визначено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, обчислену за формулою, яка зазначена у цій статті.

29 липня 2015 року набрав чинності Закон України від 16 липня 2015 року №643-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість", яким підрозділ 2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України доповнено пунктом 34.

Пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових НаклОтр, НаклВид та Митн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року.

Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом до 31 липня 2015 для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року) (підпункт 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Прикінцеві положення Податкового кодексу України).

Аналогічний алгоритм дій ДФC України визначений підпунктом 3 пункту 10 Порядку №569.

Державна фіскальна служба України повідомила план заходів ДФС для забезпечення реалізації норм Закону України № 643 з удосконалення системи електронного адміністрування ПДВ (http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-zmini-2015/elektronne-administruvannya-pdv/63853.html), в розділі III якого передбачено обнуління показників та перерахунок суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/ розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), для зареєстрованих платників податку, зокрема: з 00 годин 00 хвилин 3 серпня 2015 року (на початок третього робочого дня після дня набрання чинності Законом № 643) ДФС буде проведено обнуління суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН, сформовану відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 та пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, та значення усіх її складових, визначених Податковим кодексом України, крім показників, що були сформовані, починаючи з 1 липня 2015 року; протягом 3 серпня 2015 року (третього робочого дня після дня набрання чинності Законом № 643) сума зареєстрованим платникам податку збільшиться на суму середньомісячного розміру сум ПДВ, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених або розстрочених за останні 12 звітних місяців/4 квартали; суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з ПДВ станом на 01.07.2015р.; суму від'ємного значення податку, непогашеного станом на 1 липня 2015 року та задекларованого платником у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року; суму залишків коштів на електронних рахунках платників у системі електронного адміністрування ПДВ станом на початок робочого дня 3 серпня 2015 року за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з податку за звітний (податковий) період за червень 2015 року до перерахування з електронного рахунку до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до пункту 2001.6 статті 2001 цього Кодексу, також така сума зменшується на суму податкових зобов'язань, задекларованих платником за звітний (податковий) період за червень 2015 року/ІІ квартал 2015 року; на кінець третього робочого дня після дня набрання чинності Законом №643 сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН, буде обрахована на підставі оновлених значень усіх її складових та інших показників, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 2001.3 статті 2001 Податкового кодексу України.

Планом заходів окремо зазначено, що у зв'язку із переведенням роботи системи електронного адміністрування ПДВ в штатний режим до 20 серпня 2015 року платникам податку, що застосовують звітний податковий період квартал, сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН, буде збільшена на суму від'ємного значення, непогашеного станом на 1 липня 2015 року та задекларованого у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за II квартал 2015 року.

Згідно повідомлення прес-служби ДФЄ України від 5 серпня 2016 року, опублікованого на офіційному веб-порталі ДФЄ України (http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/209359.html) ДФС України до 10 серпня 2015 року зобов'язувалась забезпечити збільшення зареєстрованим платникам податку на суму від'ємного значення, непогашеного станом на 1 липня 2015 та задекларованого платником у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень, що була надана платниками до 31 липня 2015 року.

Отже, протягом серпня 2015 року Державна фіскальна служба України у зв'язку з переведенням роботи системи електронного адміністрування ПДВ у штатний режим зобов'язана була автоматично збільшити значення суми податку, на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24), та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду (рядок 31), що зазначене у податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2015 року.

Тобто, всі непогашені залишки ПДВ, відображені у рядках 24 та 31 декларації з ПДВ за червень 2015 року, без проведення перевірок, автоматично, в силу їх заповнення, підлягають врахуванню у збільшення реєстраційної суми.

Враховуючи, що податковий орган не вказує на порушення позивачем наказу Міністерства фінансів України від 23 вересня 2014 року № 966 (в редакції чинний на момент подачі декларації з ПДВ за червень 2015 року), що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2014 року за № 1267/26044, яким затверджено форму податкової декларації з податку на додану вартість та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, отже бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо збільшення суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних на суму від'ємного значення податку, непогашеного станом на 1 липня 2015 року є протиправною.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року (далі - Конвенція), кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейським судом з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03) було зазначено, що затримки у відшкодуванні ПДВ можна вважати втручанням у право на мирне володіння своїм майном, а постійні затримки відшкодування і компенсації у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, так само як і стан невизначеності щодо часу повернення коштів, порушує "справедливий баланс" між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном.

Така позиція Європейського суду з прав людини свідчить на користь висновку, що в контексті податкових спорів позбавлення права отримати податкову вигоду (податковий кредит чи бюджетне відшкодування ПДВ) розглядається як позбавлення власності.

Європейський суд з прав людини у справах Burdov v. Russia, no. 59498/00, §§ 37- 38, ECHR 2002), Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) зазначив, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою в особі відповідних суб'єктів владних повноважень, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. При цьому, якщо держава схвалила певну концепцію, то суб'єкт владних повноважень вважатиметься таким, що діє протиправно, якщо він відступить від встановлених обов'язків, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у суб'єктів відповідних правовідносин стосовно суворого додержання уповноваженим державою суб'єктом владних повноважень такої політики чи поведінки.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами представника позивача, що не приведення даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість у відповідність з показниками податкової декларації з ПДВ з червня 2015 року порушує права позивача, зокрема, право мирно володіти своїм майном та не узгоджується з закріпленими в Україні, як у правовій державі, принципами юридичної визначеності та законних (легітимних) очікувань.

Системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку суду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, покладений на нього обов'язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконав, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

Вказане свідчить, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється з метою реалізації завдань адміністративного судочинства. Суд займає активну позицію не лише під час вирішення публічно-правового спору, але й після набрання судовим рішенням законної сили.

Суд зазначає, що у рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини). Також, в рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем протягом тривалого часу допускалась бездіяльність щодо нездійснення збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми від'ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) періоду, а відтак у суду наявні підстави для висновку про можливість затягування виконання судового рішення в даній справі.

У зв'язку з наведеним, суд вважає за необхідне задовольнити вимогу позивача та встановити судовий контроль за виконанням рішення суду в цій адміністративній справі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Судовий збір позивачем був сплачений відповідно до платіжного доручення від 13 липня 2018 року № 2154 на суму 3524 грн.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «АЛЬТКОМ» (код ЄДРПОУ 32794511, 87525, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Бахчиванджи, 2) до Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) про визнання протиправною бездіяльності, зобов’язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо незабезпечення автоматичного збільшення суми, на яку має право Товариство з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «АЛЬТКОМ» реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від’ємного значення за червень 2015 року у розмірі 28378835 грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у визначений законом строк.

Зобов’язати Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість сум, на яку має право Товариство з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «АЛЬТКОМ» реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від’ємного значення за червень 2015 року у розмірі 28378835 грн. та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість. Стягнути з Державної фіскальної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «АЛЬТКОМ» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3524 грн.

Зобов’язати Державну фіскальну службу України подати суду звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дня набрання законної сили даним судовим рішенням.

Вступна та резолютивна частини рішення ухвалені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 17 вересня 2018 року. Повне судове рішення складено 21 вересня 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Смагар С.В.