Рішення № 76610494, 19.09.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2018 р. Справа№805/3906/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Торецьким об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

30 травня 2018 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Торецьким об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області, про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії. Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач протиправно припинив виплату пенсії позивачу, внутрішньо переміщеній особі, з 1 вересня 2016 року. З посиланням на Конституцію України, статтю 4, частину 1 статті 47 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» позивач просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо припинення виплати пенсії з 01.09.2016;

- зобов’язати відповідача відновити виплату пенсії та сплатити заборгованість за весь період починаючи з 01.09.2016.

04 червня 2018 року відкрито провадження у справі та її розгляд був призначений за правилами спрощеного позовного провадження.

05 червня 2018 року від відповідача були витребувані докази.

20 червня 2018 року провадження у справі було зупинено до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №805/402/18 (провадження № Пз/9901/20/18).

14 вересня 2018 року провадження у справі було поновлено.

В позовній заяві ОСОБА_1 зазначила, що вона є пенсіонером за віком. У 2017 році вона змінила місце реєстрації та подала заяву до відповідача про виплату пенсії, але у виплаті пенсії їй було відмовлено.

27 червня 2018 року відповідач подав відзив на адміністративний позов, в якому припинення виплати пенсії позивачу пояснює посиланням на постанови Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (далі - Постанова КМУ № 509), від 05 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (далі - Постанова КМУ № 637) та від 08 червня 2016 року № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (далі - Постанова КМУ № 365). Відповідач зазначив, що для подальшого поновлення виплати пенсії позивачу необхідно було звернутися. особисто та надати необхідні документи. Відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є громадянкою України та зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 11, кв. 48, що підтверджується копією її паспорта громадянина України ВВ 933313.

Позивач є пенсіонером за віком, про що свідчить копія її пенсійного посвідчення АГ №208134.

05 грудня 2017 року ОСОБА_1 на ім’я начальника управління Пенсійного офнду України в м. Дзержинську Донецької області подана заява про виплату пенсії №185.

18 січня 2018 року управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області видало розпорядження 6892 про призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах (Список №2).

На адвокатський запит представника позивача управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області листом від 25 квітня 2018 року № 3574/03 повідомило, що ОСОБА_1 взята на облік з січня 2018 року. Так як ОСОБА_1 не надала довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або лист про відмову, пенсія не виплачується. Для поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 необхідно подати відповідну заяву, копію паспорта та довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

У відповідних положеннях Конституції України закріплено основи соціальної спрямованості держави:

Стаття 1

Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Стаття 3

Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. […]

Стаття 19

[...] Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 46

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх [...] у старості [...].

Стаття 92

Виключно законами України визначаються:

[…]

6) основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення […]

Відповідно до статті 47 Закону України від 09.07.2003 №1058-VI «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-VI) пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Згідно статті 6 Закону України від 11 грудня 2003 року №1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (далі - Закон №1382-IV) громадянин України […] зобов’язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. [...] Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання.

Статтею 10 Закон №1382-IV встановлено, що правила здійснення реєстрації місця проживання, форми необхідних для цього документів […] встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 «Правил реєстрації місця проживання», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року № 207, (далі – Правила) встановлено, що реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) (далі - орган реєстрації) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.

Відповідно до Указу Президента України від 12.05.2017 № 128/2017 «Про утворення військово-цивільної адміністрації», Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» для виконання повноважень місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у місті Торецьк створено військово-цивільну адміністрацію.

Згідно пункту 9 Правил відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України […] шляхом поставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1.

Відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України у вигляді книжечки (зразка 1993 року) - шляхом поставлення в ньому штампа реєстрації місця проживання особи за формою згідно з додатком 1 або штампа зняття з реєстрації місця проживання особи за формою згідно з додатком 2.

Судом встановлено, що до паспорта громадянина України ВВ 933313, виданого на ім’я ОСОБА_1, внесені відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 Згідно штампів, проставлених Військово-цивільною адміністрацією м. Торецьк Донецької області на сторінках 11, 12 паспорта, місцем проживання ОСОБА_1 є м. Торецьк. вул. ОСОБА_2, б. 11, кв. 48.

Згідно статті 4 Закону України від 20 жовтня 2014 року №1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Аналіз вказаних положень Закону №1706-VII свідчить про те, що громадянин України набуває статуту внутрішньо переміщеної особи за умови подання ним заяви та отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Органам Пенсійного фонду України не надано право визнавати на власний розсуд ту чи іншу особу внутрішньо переміщеною.

За наслідками судового розгляду суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не є внутрішньо переміщеною особою, а тому згідно статті 47 Закону №1058-VI виплата пенсії їй має здійснюватися Торецьким об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області.

Правові позиції сторін, викладені в письмових заявах по суті справи, суд вважає безпідставними, оскільки нормативно-правові акти, на які посилаються сторони, не регулюють спірні правовідносини.

Застосування правових норм про строки звернення до адміністративного суду

За загальним правилом, встановленим Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Зміст наведеної норми свідчить про те, що КАС України є загальним законом, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Водночас відносини щодо строків звернення до адміністративного суду регулюються не тільки нормами КАС України, а й іншими законами України.

Спеціальним законом, яким врегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення громадян, строки та порядок перерахунку пенсій є Закон № 1058-IV.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону № 1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Необхідними умовами застосування наведеної норми адміністративними судами є: 1) факт нарахування сум пенсій за минулий час, що підтверджується відповідними доказами; 2) доведеність вини пенсійного органу - наявність протиправних дій або протиправної бездіяльності, наслідками яких є невиплата сум пенсій.

Згідно з матеріалами справи, відповідач не приймав рішення про скасування розпорядження 6892 від 18.01.2018 про призначення пенсії позивачу, останній перебуває на обліку, як пенсіонер, в Торецькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, а призначена їй пенсія перерахувалася згідно з законодавством у вересні 2015 року, та жовтні 2017 року, що підтверджується розпорядження 6892 від 18.01.2018.

Оскільки позивачу був поновлений строк звернення до суду з позовом про поновлення виплати пенсії, право на яку відповідачем не заперечується, та нарахування якої продовжувалося після припинення її виплати, однак було піддано формальним обмеженням, з підстав та у спосіб, які суперечать вимогам Конституції та законів України, згідно ч. 2 ст. 46 Закону № 1058-IV виплата пенсії позивачу підлягає поновленню з моменту її припинення.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання неправомірними дій відповідача щодо припинення виплати призначеної позивача пенсії за віком та зобов'язання відповідача відновити виплату призначеної позивачу пенсії є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позовна вимога про сплату заборгованості за весь період, починаючи с 01 вересня 2016 року, охоплюється зобов’язанням відновити виплату пенсії.

Оскільки сплата судових витрат була відстрочена, а судове рішення ухвалено на користь позивача, судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-76, 90, 132, 139, 143, 159, 241-246, 250, 251, 255, 291, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання:85200, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків1993210788, адреса для кореспонденції: абонентська скринька №11, м. Слов’янськ, Донецька область) до Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження юридичної особи: 85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби, б. 22, код ЄДРПОУ 42170475) про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії з 01 вересня 2016 року.

Зобов'язати Торецьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області відновити виплату ОСОБА_1 пенсії з 01 вересня 2016 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження юридичної особи: 85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби, б. 22, код ЄДРПОУ 42170475) судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок на користь Державного бюджету (стягувач - Державна судова адміністрація України, отримувач коштів ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Повне рішення складено 19 вересня 2018 року.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Донецького окружного адміністративного суду у строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Циганенко А.І.