Рішення № 76610362, 07.09.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2018 року Справа № 804/4205/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боженко Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (52700, Дніпропетровська область, с. Миколаївка, вул. Вокзальна, буд. 55, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, -

ВСТАНОВИВ:

07 червня 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить суд:

- визнати протиправним рішення керівника (заступника керівника) Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області ОСОБА_2 щодо нарахування заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 7 059,04 грн. згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12 січня 2018 року № Ф-12303-04/425 з ОСОБА_1;

- скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 12 січня 2018 року № Ф-12303-04/425 щодо нарахування заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 7 059,04 грн., надіслану ОСОБА_1, та інші супутні нарахування пені та штрафу.

Позовна заява обгрунтована тим, що позивач є фізичною особою-підприємцем та з 01.01.2012 року перебуває на спрощеній системі оподаткування. З 06.05.2006 року є пенсіонером і тому, відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» звільнений від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як пенсіонер за віком згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Однак, Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області винесено вимогу від 12 січня 2018 року № Ф-12303-04/425 про сплату заборгованості зі сплати єдиного внеску за 2013-2014 роки в сумі 7 059,04 грн. Між тим, позивач вважає, що дана вимога сформована в порушення вимог чинного законодавства, оскільки порушується його право, як пенсіонера за віком, який здійснює підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування та одночасно перебуває на пенсії за віком, що звільняє його від сплати єдиного внеску.

Ухвалою суду від 08 червня 2018 року відкрито провадження у справі за привилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

25 червня 2018 року від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що фізичні особи-підприємці, які одержують пенсію за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» сплачують єдиний внесок після досягнення пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Зазначив, що на момент виникнення недоїмки позивач не був пенсіонером за віком у розумінні ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», був платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та не звільнявся від його сплати. У зв’язку з тим, що за позивачем за 2013-2014 роки обліковується недоїмка у розмірі 7 059,04 грн., Головним управлінням ДФС у Дніпроетровській області правомірно сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-12303-04/425 від 12.01.2018 року.

10 липня 2018 року від позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій було підтримано позицію викладену в позовній заяві та зазначено, що оскаржувана вимога сформова відповідачем в порушення вимог чинного законодавства, оскільки ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем та перебуває на спрощеній системі оподаткування з 01.01.2016 року і з 06.05.2006 року є пенсіонером за віком згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що у відповідності до приписів ч. 4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" є безумумовною підставою для звільнення позивача від сплати єдиного внеску.

Ухвалою суду від 10 серпня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 804/4205/18 до судового розгляду по суті.

Позивач про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, у судове засідання призначене на 06.09.2018 року не з'явився, його представник надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Згідно з ч.3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 10.06.1992 року зареєстрований фізичною особою-підприємцем, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця.

Відповідно до свідоцтва платника єдиного податку серії А № 722727 ОСОБА_1 є платником єдиного податку з 01.01.2012 року та знаходиться на спрощеній системі оподаткування.

Позивач є пенсіонером за віком довічно, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 серії ААА № 280094.

Згідно посвідчення серії А № 325980 ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році.

12 січня 2018 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області винесено вимогу про сплату боргу № Ф-12303-04/425, відповідно до якої позивачу необхідно сплатити єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2013-2014 роки в загальній сумі 7 059,04 грн.

Вважаючи вказану податкову вимогу такою, що прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі - Закон № 2464) визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 4 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з ч. 4 ст. 4 Закону України № 2464 особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Таким чином, ст. 4 Закону № 2464 виключає з числа платників єдиного соціального внеску фізичних осіб - підприємців, які є пенсіонерами за віком та отримують пенсію або соціальну допомогу, окрім випадків добровільної участі цих осіб в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року (далі - Закон № 1058) визначене поняття пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 1058 в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Умови її призначення за віком визначені ст. 26 зазначеного Закону.

Відповідно ч. 1 ст. 26 Закону № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Абзацом 1 п. 13 Прикінцевих положень Закону України № 1058 встановлено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до законів України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788) визначено такі види державних пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Згідно зі ст. 15 Закону № 1788 умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Разом з тим, абзацом 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796) визначено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу:

Суд зазначає, що ст. 26 Закону № 1058 та ст. 12 Закону № 1788 для громадян України встановлений загальний пенсійний вік, з настанням якого вони можуть претендувати на виплату пенсії за віком. Відповідно до ст. 55 Закону № 796 особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058.

Таким чином, особи, яким призначені пенсії зі зменшенням пенсійного віку у відповідності до ст. 55 Закону України № 796-XII, є пенсіонерами за віком і це відповідає Прикінцевим положенням Закону України № 1058.

Отже, фізичні особи-підприємці, які отримують зазначену пенсію і які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на підставі ч. 4 ст. 4 Закону № 2464, проте не позбавлені права сплачувати цей внесок на добровільній основі.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постановах від 15.04.2015 р. (справа № 21-25а14), від 20.05.2014 р. (справа № 21-149а14) та від 24.03.2015 р. (справа № 21-103а15).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що положення п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України № 2464 в повному обсязі розповсюджуються на осіб, які набули права на пенсію за віком в порядку, передбаченому ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», що в свою чергу, свідчить про те, що позивач є звільненим від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно приписів ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату..

Відповідно до п. 3 Розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 449 від 20.04.2015 року, органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Враховуючи, що позивач на підставі п. 4 ст. 4 Закону № 2464 звільнений від сплати єдиного внеску, як пенсіонер за віком, суд дійшов висновку про відсутність підстав для формування відповідачем вимоги, оскільки борг зі сплати єдиного внеску у позивача відсутній.

Щодо обраного позивачем способу захисту у вигляді визнання протиправним рішення керівника (заступника керівника) Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області ОСОБА_2 щодо нарахування заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 7 059,04 грн. згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12 січня 2018 року № Ф-12303-04/425, то суд зазначає, що в даному випадку ефективним способом захисту порушеного права є саме визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 12 січня 2018 року № Ф-12303-04/425 щодо нарахування заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 7 059,04 грн., тому в задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», доказів понесення судових витрат сторонами не надано, відтак судові витрати присудженню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 139, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (52700, Дніпропетровська область, с. Миколаївка, вул. Вокзальна, буд. 55, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу – задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки, штрафу та пені) від 12 січня 2018 року № Ф-12303-04/425 щодо нарахування ОСОБА_1 заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 7 059,04 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 07 вересня 2018 року.

Суддя ОСОБА_3