Ухвала суду № 76609885, 17.09.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

про закриття апеляційного провадження

"17" вересня 2018 р. Справа № 47/66-08

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Лакіза В.В., суддя Тихий П.В.

секретар судового засідання - Бєлкіна О.М.

за участю представників сторін:

прокурора - Зливки К.О. (посвідчення № 047938 від 13.09.2017)

позивача - не з'явився

відповідача - Горобинської Н.М., дов.№08-21/17/2-18

представника АТ "ВТБ Банк" - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі відповідача Харківської міської ради на рішення господарського суду Харківської області від 02.04.2008 по справі № 47/66-08 (суддя Светлічний Ю.В.; рішення підписано 02.04.2008)

за позовом Приватного підприємства "Интерпоиск", м. Харків

до Харківської міської ради, м. Харків,

за участю третьої особи по справі, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача Акціонерного товариства «ВТБ банк», м.Харків

про визнання права власності, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2008 року Приватне підприємство "Интерпоиск" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради, в якому просило визнати за позивачем право власності на нежитлову будівлю літ. "А-3" загальною площею 927,3 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 216-Б.

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.04.2008 у справі №47/66-08 позов задоволено повністю; визнано за ПП "Интерпоиск" право власності на нежитлову будівлю літ. "А-3" загальною площею 927,3 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 216-В.

Заступник прокурора Харківської області з даним рішенням господарського суду першої інстанції не погодився та 02.05.2018 звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 02.04.2008 у справі №47/66-08 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ПП "Интерпоиск", судові витрати покласти на позивача.

Поряд з цим, прокурор просить залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2018 для апеляційного розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Бородіна Л.І., суддя Шутенко І.А., суддя Лакіза В.В.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.05.2018 поновлено заступнику прокурора Харківської області строк на подання апеляційної скарги та відкрито апеляційне провадження у справі №47/66-08. Позивачу встановлено п'ятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.05.2018 справу №47/66-08 призначено до розгляду у судовому засіданні на 12.06.2018 об 11:30 год. Відповідачу встановлено п'ятиденний строк з моменту отримання ухвали про призначення справи до розгляду для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання його копій іншим учасникам справи.

04.06.2018 заступник прокурора Харківської області звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням (вх. № 4170 від 04.06.2018) в порядку ст.ст. 42, 50, 55 ГПК України, в якому просить залучити до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області та Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради. В обґрунтування поданого клопотання прокурор зазначив, що нездійснення Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами - Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудування, державних стандартів і норм на об'єкті самочинного будівництва літ. "А-3", загальною площею 927,3 кв.м по вул. Шевченка, 216-В у м. Харкові покладає на ці органи обов'язок реалізації цих повноважень, що на думку скаржника, є підставою для залучення їх до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

У відзиві від 06.06.2018 (вх.№ 4325) Харківська міська рада підтримує вимоги апеляційної скарги, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 02.04.2008 у справі №47/66-08 та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові. У своїх поясненнях Харківська міська рада посилається на те, що позивач безпідставно набув право власності на самочинно побудовану нежитлову будівлю літ. "А-3", розташовану по вул. Шевченка, 216-В у м. Харкові. При цьому відповідач погоджується з доводами скаржника про відсутність доказів отримання дозволу на виконання будівельних робіт, з якого б вбачалось хто саме є замовником та виконавцем будівництва, а також відсутні докази того, що саме позивачем здійснено будівництво спірного об'єкта, відсутні докази наявності належним чином оформленої документації на будівництво, а також погодження та затвердження проекту будівництва.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12.06.2018 розгляд справи відкладено на 10.07.2018 о 10:00 год. Зобов'язано заступника прокурора Харківської області надати суду апеляційної інстанції у строк до 01.07.2018 нормативне та правове обґрунтування порушення інтересів держави та нездійснення захисту цих інтересів уповноваженими органами державної влади чи іншими суб'єктами владних повноважень. Копію даної ухвали надіслано прокуратурі Харківської області, відповідачу та позивачу за місцем реєстрації, яке визначене в ЄДРПОУ, та за місцем знаходження спірного майна.

26.06.2018 від АТ "ВТБ Банк" (код ЄДРПОУ 14359319) до суду апеляційної інстанції в порядку ст.ст. 42, 50 ГПК України надійшла заява (вх. № 4887 від 26.06.2018) про вступ АТ "ВТБ Банк" у справу в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, оскільки розгляд даної справи стосується нерухомого майна, яке на теперішній час перебуває у власності банку, а рішення суду апеляційної інстанції у даній справі може вплинути його права та обов'язки. В підтвердження своєї правової позиції банк надав до заяви копію Інформаційної довідки з ЄДР речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 115195939 від 23.02.2018, копію Іпотечного договору № 15.41-25/08-ДІ02 від 23.05.2008 (зі змінами), копію вимоги від 13.03.2014 № 939/400-2 "Про усунення порушення".

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2018 у зв'язку з відрядженням судді-доповідача Бородіної Л.І. та відпусткою судді Шутенко І.А. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Барбашова С.В., суддя Гребенюк Н.В., суддя Лакіза В.В.

Відповідно до абз. 2 ч. 14 ст. 32 ГПК України у разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Таким чином, колегія суддів у зміненому складі 10.07.2018 повторно розпочала розгляд справи.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 10.07.2018 розгляд справи відкладено, зобов'язано АТ "ВТБ Банк" направити прокурору, позивачу та відповідачу у справі №47/66-08 листом з описом вкладення копію заяви про вступ АТ "ВТБ Банк" у справу в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, докази чого надати суду. Зобов'язано прокурора, позивача та відповідача у строк до 24.07.2018 надати суду апеляційної інстанції письмові пояснення стосовно поданої АТ "ВТБ Банк" заяви про вступ у справу в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

19.07.2018 уповноваженим представником АТ "ВТБ Банк" - Мошенець Д.В. заявлено клопотання (вх. №5588) про долучення до матеріалів справи доказів направлення заяви про вступ АТ "ВТБ Банк" у справу в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, прокуратурі Харківської області та Приватному підприємству "Интерпоиск".

23.07.2018 Харківська міська рада надала письмові пояснення (вх. №5700) стосовно поданої АТ "ВТБ БАНК" заяви в порядку ст. 42, 50 ГПК України про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, що обумовлена набуттям права власності на спірний об'єкт нерухомого майна. Так, на виконання вимог попередньої ухвали суду від 10.07.2018 Харківська міська рада повідомила про те, що спірне нерухоме майно зареєстровано за Банком 14.09.2016, однак на час ухвалення господарським судом Харківської області рішення у справі № 47/66-08, яке є предметом апеляційного оскарження, АТ "ВТБ Банк" не був власником об'єкту нерухомого майна, тому його права не порушені оскаржуваним рішенням, а рішення у справі не може вплинути на його права або обов'язки щодо однієї із сторін. У зв'язку з цим Харківська міська рада просить відмовити у задоволенні заяви АТ "ВТБ Банк" про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

26.07.2018 директором ПП "Интерпоиск" Юсуповим Ш.Ж. через канцелярію суду надано заяву (вх. №5819), в якій позивач просить розглядати справу №47/66-08 у Харківському апеляційному господарському суді без участі представника ПП "Интерпоиск".

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.07.2018 розгляд справи було відкладено за клопотанням уповноваженого представника Харківської міської ради на 08.08.2018 об 11:00 годині.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2018 у зв'язку з відпусткою судді-доповідача Барбашової С.В. та відпусткою судді Гребенюк Н.В. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Істоміна О.А., суддя Лакіза В.В., суддя Тихий П.В.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 08.08.2018 розгляд справи було відкладено на 17.09.2018. Також, суд апеляційної інстанції в зазначеній ухвалі дійшов висновку про залишення клопотання прокурора про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державної архітектурно-будівельної інспекцію України, Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради - без задоволення, оскільки вважає, що рішення суду у даній справі не вплине на права та обов'язки вищезазначених установ. Крім того, дійшла висновку про задоволення заяви АТ "ВТБ Банк" про вступ у справу в якості третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору, з огляду на те, що на підтвердження своєї правової позиції Банк надав до заяви відповідні докази, а саме: копію Інформаційної довідки з ЄДР речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень №115195939 від 23.02.2018, копію Іпотечного договору №15.41-25/08-ДІ02 від 23.05.2008 (зі змінами), копію вимоги від 13.03.2014 №939/400-2 "Про усунення порушення". Отже, оскільки розгляд даної справи стосується нерухомого майна, яке на даний час перебуває у власності Банку, а рішення суду апеляційної інстанції у даній справі може вплинути його права та обов'язки, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення вищезазначеного клопотання.

10.09.2018 на адресу Харківського апеляційного господарського суду надійшли пояснення третьої особи по справі без самостійних вимог на предмет спору АТ «ВТБ Банк» щодо предмету спору. Так, в матеріалах справи наявний лист директора ПП «Интерпоиск» від 22.02.2008, яким директор позивача звертався до відповідача з проханням розглянути питання щодо збереження здійсненого будівництва та видачі правовстановлюючих документів на нежитлові приміщення літ. «А-3» загальною площею 927,3 кв.м, у зв'язку з закінченням будівництва літнього кафе розташованого по вулиці Шевченко, 216 в місті Харкові (арк. с.64), проте відповідь на даний лист від відповідача в матеріалах справи відсутня, що свідчить про блокування з боку відповідача питання отримання позивачем правовстановлюючих документів на спірне майно. Також, в матеріалах справи наявний договір оренди землі від 15.05.2006 між Харківською міською радою та ПП «Интерпоиск», за яким відповідач надав в оренду позивачу в строкове платне користування земельну ділянку (землі громадської та житлової забудови), яка знаходиться в м. Харкові по вул. Шевченка, 216. Зважаючи на те, що жодна із сторін договору не заперечує факту передачі зазначеної земельної ділянки у користування підприємства позивача і інформація про розірвання договору чи визнання його недійсним відсутня - посилання заявника апеляційної скарги про не встановлення судом факту укладання цього договору є хибним та недоведеним. В матеріалах справи достатньо документів, які свідчать про те, що будівництво спірного об'єкту проводилося з відома та з дозволу як відповідача та інших контролюючих органів, а замовником будівництва виступав саме позивач. Крім того, неналежне виконання Харківською міською радою своїх повноважень та обов'язків, про які зазначає апелянт, не можуть виправлятися за рахунок прав та законних інтересів добросовісного набувача спірного майна АТ «ВТБ Банк».

Також, АТ «ВТБ Банк», звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням про закриття провадження у справі (вх. №7127 від 12.09.2018), в якому ініціює закриття провадження по справі №47/66-08 за апеляційною скаргою Заступника прокурора Харківської області на рішення господарського суду Харківської області від 02.04.2008, з огляду на те, що в даному випадку прокурором не доведено необхідності захисту інтересів держави саме прокурором, а також необґрунтовано підстави звернення до суду з апеляційною скаргою від імені суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Представник третьої особи по справі АТ «ВТБ Банк» не скористався наданим процесуальним правом на участь в судовому засіданні, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлені про день та час розгляду справи.

Інформацію про час та місце проведення судового засідання 17.09.2018 було розміщено на веб-адресою http://court.gov.ua/fair/, а ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 08.08.2018 відправлено до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Таким чином, Харківським апеляційним господарським судом було здійснено всі можливі заходи щодо повідомлення сторін про час та місце проведення судового засідання.

У відповідності до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка в судове засідання сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Отже, колегія суддів, врахувавши рівень складності та обставини справи, вважає можливим здійснити розгляд оскаржуваного рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників позивача та третьої особи по справі.

Заслухавши в судовому засіданні доповідь судді-доповідача, розглянувши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення.

Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 22 - 23 рішення у слраві "Мельник проти України" від 28.03.2006, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010) .

Так, прокурор просив поновити строк на апеляційне оскарження з тих підстав, що: по-перше, апеляційна скарга подається на захист інтересів держави в особі, зокрема, Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області - особа, щодо якої суд ухвалив рішення про її права та інтереси, яка не була залучена до участі в справі та яка не була обізнана про обставини справи та про наявність даного провадження в суді першої інстанції; а по-друге, прокурор ознайомився з матеріалами справи в суді, в тому числі з оскаржуваним рішенням суду, лише 18.04.2018.

В той же час, слід зазначити, що відповідач по справі - Харківська міська рада, була обізнана стосовно винесення рішення господарським судом Харківської області від 02.04.2008, проте не скористалась своїм процесуальним правом на своєчасне оскарження даного рішення.

Розглянувши клопотання про закриття провадження у справі, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України (в редакції з 15.12.2017) суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, зокрема, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про її права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

З огляду на редакцію статті 264 ГПК України, матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з'ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.

Офіційне тлумачення поняття інтересу, який підлягає захисту, надано в Рішенні Конституційного Суду України №1-10/2004 від 01.12.2004, яким визначено, що охоронюваний законом інтерес треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загально-правовим засадам.

Звертаючись із апеляційною скаргою, прокурор зазначає, що підставою представництва прокуратурою у суді інтересів держави в особі Харківської міської ради є наявність порушень державних економічних інтересів у сфері земельних відносин, яке виявилось у визнанні права власності за ПП «Интерпоиск» з порушенням законодавства, за відсутності волевиявлення уповноваженого розпорядника земельної ділянки та використання її без правовстановлюючих документів, що тягне за собою ненадходження до місцевого бюджету передбаченої законодавством плати за землю.

Також в апеляційній скарзі зазначено, що підставою для представництва прокуратурою Харківської області в суді Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради є порушення інтересів держави в сфері забезпечення державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та забезпечення державного архітектурно-будівельного контролю за станом безпеки експлуатації.

Відповідно до п. З ч. 1 ст. 1311 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з положеннями ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Проте, в апеляційній скарзі прокурор не навів підстав для представництва ним у суді вищевказаних органів, як того вимагають вищевказані норми. Крім того, прокурор зловживає своїми правами, зазначаючи органи, в інтересах яких він ймовірно діє, які на момент ухвалення оскаржуваного рішення навіть не існували, зокрема, це Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради.

Як свідчать матеріали справи, 04.06.2018 заявник апеляційної скарги - Прокуратура Харківської області - звернувся до суду з клопотанням про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області, Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 08.08.2018 зазначене клопотання прокурора залишено без задоволення, оскільки колегія суддів дійшла до висновку, що рішення суду у даній справі не вплине на права та обов'язки вищезазначених установ, тим самим встановивши, що їх права та інтереси жодним чином не зачіпаються у даній справі.

Разом з тим, в апеляційній скарзі прокурора зазначено, що: в даному випадку апеляційна скарга на рішення господарського суду Харківської області від 02.04.2008 подається прокурором на захист інтересів держави в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекиії у Харківській області - особи, щодо якої суд ухвалив рішення про її права та інтереси, яка не була залучена до участі в справі та яка була необізнана про обставини справи та про наявність даного провадження в суді першої інстанції. Тобто, апелянт зазначає, що саме в інтересах цієї особи подавалася апеляційна скарга, яка є предметом розгляду суду. Крім того, саме цю особу прокурор просив у своїй апеляційній скарзі залучити до участі у справі в якості третьої особи.

Відповідно до п. З ч. 1 ст. 264 ГПК України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо, зокрема, після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

Враховуючи, що прокурор звернувся з апеляційною скаргою саме в інтересах держави в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області, проте не навів належних підстав, як того вимагає ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», та не обґрунтував чим порушуються права вказаної особи, суд апеляційної інстанції ухвалою від 08.08.2018 відмовив прокурору у задоволенні клопотання про залучення вказаної особи до участі в справі в якості третьої особи, оскільки встановив що права та інтереси, зокрема, цього органу жодним чином не зачіпаються у даній справі.

Крім того, викладені твердження заступника прокурора області в обґрунтування підстав звернення з апеляційною скаргою не наділяють прокуратуру правом вступу у справу з огляду на наступне.

Згідно частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Тобто, не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Звертаючись до позиції Верховного Суду з цього приводу (зокрема в ухвалі від 07.05.2018 по справі №910/18283/17), колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналіз частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також копіями документів, отриманих від суб'єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

Виходячи зі змісту даної норми, наявність належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів попереднього звернення прокурора до відповідного суб'єкта владних повноважень є обов'язковою умовою, за якої можливий судовий розгляд апеляційної скарги прокурора, і виключно у разі її дотримання прокурор набуває відповідних процесуальних повноважень (процесуальної дієздатності).

Таким чином, підставами для представництва прокурором в суді законних інтересів держави є порушення або загроза порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 29.01.2018 у справі № 910/23042/16, від 01.03.2018 у справі №922/1361/17, від 10.05.2018 у справі №918/323/17, відповідно до яких з'ясуванню судами підлягає питання дотримання прокурором до ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" щодо повідомлення відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення прокурора до суду - з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави.

Також, апеляційний суд враховує, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами судового розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права; включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (Korolev v.Russia (no.2) ЄСПЛ №5447/03 від 01/04/2010, Menchinskaya v.Russia, №42454/02, ЄСПЛ від 15.01.2009).

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на недотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі Ф.В. проти Франції (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява №61517/00, п. 27).

Пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Враховуючи вищевказане, прокурором не доведено необхідності захисту інтересів держави саме прокурором, а також не обґрунтовано підстави звернення до суду, зокрема, з апеляційною скаргою до Харківського апеляційного господарського суду, від імені суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, з наданням належних доказів, які би підтверджували встановлення прокурором наявності підстав для представництва у відповідності до статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Таким чином, в даному випадку, прокуратура Харківської області не довела в апеляційній скарзі своєї правомочності, щодо представництва інтересів особи, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і відносно якої прокуратура вважає, що місцевим господарським судом було вирішено питання про її права та обов'язки.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення у даній справі не стосується прав та обов'язків заявника апеляційної скарги - тобто прокуратури та особи, в інтересах якої прокуратура звернулась до суду апеляційної інстанції для захисту її інтересів - тобто Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області.

Згідно п.3 ч.1 ст. 264 ГПК України якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне закрити апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Прокуратури Харківської області на рішення господарського суду Харківської області від 02.04.2008 у справі №47/66-08, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 234, 264 ГПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

1. Закрити апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Заступника прокурора Харківської області на рішення господарського суду Харківської області від 02.04.2008 у справі № 47/66-08.

2. Ухвала набирає законної сили після її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку у відповідності до вимог ст. ст. 286-291 ГПК України.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Лакіза В.В.

Суддя Тихий П.В.