Ухвала суду № 76609850, 21.09.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"21" вересня 2018 р. Справа № 920/121/18

Суддя-доповідач Лакіза В.В., розглянувши апеляційну скаргу Сумської міської ради, (вх.№ 1914),

на ухвалу господарського суду Сумської області від 29.08.2018, постановлену о 12:58 год. суддею Соп'яненко О.Ю. в приміщенні господарського суду Сумської області (повний текст ухвали складено 30.08.2018),

у справі №920/121/18,

за позовом Сумської міської ради, м. Суми,

до відповідача Сумської обласної ради, м. Суми,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача державного реєстратора прав на нерухоме майно Матусенько Тетяни Петрівни, м. Суми,

про визнання незаконними рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Сумська міська рада звернулась до господарського суду Сумської області з позовом до Сумської обласної ради, в якому просила суд визнати незаконним та скасувати рішення Сумської обласної ради від 29.01.2016 "Про внесення змін та доповнень до переліку об'єктів нерухомості спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області" в частині включення пункту 1430-1 до переліку об'єктів нерухомості спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області стосовно нежитлового приміщення площею 420,0 кв.м за адресою: м. Суми, вул. Петропавлівська, 54; визнати незаконним та скасувати рішення Сумської обласної ради від 20.06.2016 "Про внесення змін та доповнень до переліку об'єктів нерухомості спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області" в частині включення пункту 1430-1 до переліку об'єктів нерухомості спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області стосовно нежитлового приміщення площею 410,3 кв. м за адресою: м. Суми, вул. Петропавлівська, 54.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 29.08.2018 провадження у справі № 920/121/18 за позовом Сумської міської ради до Сумської обласної ради про визнання незаконними рішень - закрито.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, Сумська міська рада звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 29.08.2018 у справі №920/121/18, справу передати на розгляд до суду першої інстанції.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суддя-доповідач дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наступних підстав.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Так, згідно з п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" визначені розміри ставок судового збору, що справляється з апеляційних і касаційних скарг на судові рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. п. 7 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної та касаційної скарги на ухвалу суду становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2018 року встановлений у розмірі 1762, 00 грн.

Отже, звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Сумської області від 29.08.2018, заявнику належало сплатити судовий збір у розмірі 1762, 00 грн.

Разом з тим, до апеляційної скарги Сумської міської ради не додано доказів сплати судового збору, при цьому заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, але не пізніше, ніж до дати ухвалення судового рішення за поданою апеляційною скаргою.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що Сумська міська рада відноситься до органів місцевого самоврядування, утримується за рахунок коштів місцевого бюджету та обслуговується органами Державної казначейської служби. У відповідності до п.п. 1.1, 1.4, 3.2.66 Положення про департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради останній несе зобов'язання по сплаті судового збору в порядку, визначеному Порядком реєстрації та обліку бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.03.2012 за № 419/20732. З огляду на вказане, заявник зазначає, що визначений порядок здійснення взяття бюджетного фінансового зобов'язання для сплати судового збору потребує до п'яти робочих днів, що, з урахуванням дати отримання повного тексу оскаржуваної ухвали суду, не надає можливості Сумській міській раді сплатити судовий збір до подання апеляційної скарги.

Розглянувши клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення; крім того, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Положення статті 8 Закону України "Про судовий збір" підлягають застосуванню судом, з урахуванням майнового стану сторони та за визначених цією статтею умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Положеннями ст. 8 Закону України "Про судовий збір" не передбачено можливості відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги з підстав, викладених в поданому заявником апеляційної скарги клопотанні.

Крім того, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

В свою чергу, апелянтом не було надано до апеляційного господарського суду належних та допустимих доказів в обґрунтування доводів клопотання про відстрочення сплати судового збору, зокрема, не надано доказів, які б свідчили про важке фінансове становище апелянта, не надано доказів звернення до відповідного органу казначейства з реєстром-розпорядженням на виділення коштів з бюджету місцевого самоврядування на оплату бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників бюджетних коштів, подання платіжних доручень на оплату фінансових зобов'язань тощо, як і не обґрунтовано, що станом на момент ухвалення судового рішення у справі №920/121/18 буде забезпечена сплата судового збору.

З урахуванням вказаного та оскільки, ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, то саме лише посилання на те, що Сумська міська рада відноситься до органів місцевого самоврядування не може слугувати підставою для відстрочення сплати судового збору.

Колегія суддів апеляційного господарського суду також зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

Пункт 1 статті 6 § 1 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків.

Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі "МПП "Голуб" проти України" № 6778/05 зауважив, що процедурні гарантії, закріплені статтею 6, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов'язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином, втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань (справа "Голдер проти Сполученого Королівства", рішення від 21 лютого 1975 року, Серія А № 18, ст. 13-18, п. 28-36).

Суд наголосив, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.

Як зазначено вище, порядок сплати, відстрочення сплати судового збору визначає Закон України "Про судовий збір", яким встановлено ставку за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, а також умови, за яких суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору.

Відстрочення апелянту сплати судового збору за відсутності визначених законом правових підстав та прийняття до розгляду апеляційної скарги, поданої без дотримання положень Господарського процесуального кодексу України, може бути витлумачено як надання переваги заявнику, що є неприпустимим.

Враховуючи, що відстрочення сплати судового збору є винятковим заходом, що суд має право застосувати лише в окремих випадках за наявності певних обставин, підтверджених заявником належними та допустимими доказами, в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Сумської області від 29.08.2018 слід відмовити.

Згідно з частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, суддя-доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга подана з порушенням вимог пункту 2 частини 3 статті 258 ГПК України, а саме: без надання доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Вказані обставини унеможливлюють відкриття апеляційного провадження у справі та є підставою для залишення апеляційної скарги Сумської міської ради на ухвалу господарського суду Сумської області від 29.08.2018 у справі №920/121/18 без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 174, 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

УХВАЛИЛА:

1. Апеляційну скаргу Сумської міської ради на ухвалу господарського суду Сумської області від 29.08.2018 у справі №920/121/18 залишити без руху.

2. Встановити Сумській міській раді десятиденний строк з дня вручення ухвали скаржнику для виправлення недоліків апеляційної скарги.

3. Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.

Суддя - доповідач В.В. Лакіза