Рішення № 76608449, 12.09.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.09.2017р. Справа № 905/1587/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,

при секретарі судового засідання Паніній Я.М.,

розглянувши справу № 905/1587/17

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі Краматорського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів Філії «Управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз»

до відповідача ОСОБА_1 виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради

про стягнення 701 380,62 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, за довіреністю від 28.12.2016р. № 2-570

від відповідача: ОСОБА_3, за довіреністю від 26.07.2017р. б/н

Суть спору: ПАТ «Укртрансгаз» в особі Краматорського ЛВУМГ Філії «УМГ «Харківтрансгаз» звернулося до господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить суд стягнути з КВП «Краматорська тепломережа» КМР 701 380,62, з яких: 647 097,72 грн. – основний борг; 4 527,61 грн. - 3% річних; 10 879,47 грн. - інфляційні втрати; 38 875,82 грн. – пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 10-Крм від 10.12.2015р. щодо повних та своєчасних розрахунків за надані позивачем послуги з транспортування природного газу.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.07.2017р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 29.08.2017р. У судовому засіданні 29.08.2017р. за участю представників сторін оголошено перерву до 12.09.2017р.

У судовому засіданні 29.08.2017р. представник відповідача надав усні заперечення проти позовних вимог, згідно з якими просив суд відмовити у їх задоволенні з посиланням на те, що відповідач здійснив повне погашення спірної заборгованості шляхом підписання Спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків №216/УТГ від 19.04.2017р. та №250/УТГ від 17.05.2017р., які, в свою чергу, змінили строки та порядок розрахунків за договором, що свідчить про відсутність підстав для стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат, а також на те, що на відносини сторін поширюють дію положення ст. 2 ЗУ «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси».

У запереченнях за вх.№23699/17 від 12.09.2017р. позивач посилається на те, що розрахунки, які проведені відповідачем за період з 12.07.2017р. по 23.08.2017р. на загальну суму 649 726,72 грн. (в т.ч. грошовими коштами згідно алгоритму розподілу коштів – у розмірі 1 737,39 грн.; за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України – у розмірі 646 819,68 грн.), здійснені відповідачем після звернення позивача до суду та порушення провадження у справі, що є підставою для припинення провадження у справі в цій частині згідно ч.1 ст.80 ГПК України. Також позивач посилається на те, що спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків №216/УТГ від 19.04.2017р. та №250/УТН від 17.05.2017р. не змінили порядку та строків розрахунків за договором на транспортування природного газу, останні є лише одним із способів виконання відповідачем грошових зобов’язань, відповідач не вжито всіх залежних від нього заходів для виконання грошового зобов’язання перед позивачем. Разом з тим, відсутні підстави для застосування до відносин сторін положень ст. 2 ЗУ «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси», оскільки вказаний Закон встановлює мораторій на нарахування пені саме за прострочення виконання грошового зобов’язання з оплати природного газу, а не послуг з його транспортування.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 12.09.2017р. за участю представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

10.02.2015р. між ПАТ «Укртрансгаз» в особі Краматорського ЛВУМГ Філії «УМГ «Харківтрансгаз» (газотранспортне підприємство, позивач) та КВП «Краматорська тепломережа» КМР (замовник, відповідач) укладений договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 10-Крм, відповідно до умов якого газотранспортне підприємство зобов’язується надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій, а замовник зобов’язується внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в розмірі, у строки та порядку, передбачені умовами договору (п. 1.1. договору).

Річний плановий обсяг транспортування природного газу замовника складає 11 677 тис. куб. м, у т.ч. по місяцях: січень 2791 тис. куб. м., лютий 2389 тис. куб. м., березень 2017 тис. куб. м., квітень 380 тис. куб. м. (п. 1.2. договору).

Відповідно до умов п. п. 3.1., 3.4. договору послуги з транспортування газу оформлюються газотранспортним підприємством і замовником актами наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами. Акти наданих послуг є підставою для проведення остаточних розрахунків замовника з газотранспортним підприємством.

Згідно з умовами п. п. 5.1., 5.2., 5.3., 5.4., 5.6 договору розрахунки за послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами здійснюються за тарифами, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики. Газотранспортне підприємство зобов’язується розміщувати інформацію про чинні тарифи на своєму офіційному веб-сайті www.utg.ua та в засобах масової інформації. Тарифи, визначені в п. 5.1. договору, є обов’язковими для сторін з дати набрання чинності. Визначена на їх основі вартість послуги буде застосовуватись сторонами при складанні актів наданих послуг та розрахунках за ці послуги згідно з умовами договору. Розрахунковий період за договором становить один місяць з 8-00 години першого дня місяця до 8-00 години першого дня наступного місяця включно. Вартість послуг з транспортування газу визначається як добуток тарифу на загальну кількість протранспортованого газу, визначеного згідно з розділом 4 договору, та податку на додану вартість. Вартість фактично наданих газотранспортним підприємством замовнику послуг за звітний місяць визначається на підставі акта наданих послуг. У випадку, якщо замовник здійснює оплату послуг з транспортування газу в місяці, у якому здійснюється транспортування газу, шляхом щоденного перерахування коштів на рахунок газотранспортного підприємства в порядку, установленому алгоритмом розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання замовника, який затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

У п.п. 6.1., 6.1.2., 6.3., 6.3.2. договору передбачено, що сторони зобов’язані виконувати умови договору, зокрема, газотранспортне підприємство зобов’язане забезпечити транспортування газу до пунктів призначення на умовах та в обсягах, визначених договором, а замовник - своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість послуг згідно з умовами договору.

Відповідно до умов п. 7.3. договору у разі порушення замовником строків оплати, передбачених розділом 5 договору, із замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання та розповсюджує свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01.01.2016р., договір укладається на строк до 31.12.2016р. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше, ніж за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 11.1. договору).

Додатковою угодою № 1 від 03.01.2017р. сторони узгодили викласти п. 1.2. договору у наступній редакції: «Річний плановий обсяг транспортування природного газу на 2017р. замовника складає 9786,604 тис. куб. м., у т.ч. по місяцях: січень 2206,604 тис. куб. м., лютий 1900 тис. куб. м., березень 1300 тис. куб. м. У першому реченні п.11.1 слова «на строк до 31.12.2016р.» замінити словами «на строк до 31.12.2017р.» (п.п. 1,2 додаткової угоди). Дана додаткова угода набуває чинності з дати її підписання сторонами та скріплення їх підписів печатками сторін (п. 4 додаткової угоди).

На виконання умов договору позивач надав, а відповідач прийняв у період лютий – квітень 2017р. послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами на загальну суму 813 477,79 грн., що підтверджується актами наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 02-17-10-Крм від 28.02.2017р. на суму 486 623,87 грн. (обсяг газу 1 930,128 тис.куб.м.), № 02-17-10-Крм від 28.02.2017р. на суму 4 650,10 грн. (обсяг газу 18,444 тис.куб.м.), № 03-17-10-Крм від 31.03.2017р. на суму 287 061,82 грн. (обсяг газу 1 138,592 тис.куб.м.), №04-17-10-Крм від 30.04.2017р. на суму 35 142 грн. (обсяг газу 139,386 тис.куб.м.). Вказані акти підписані відповідачем без зауважень та заперечень та засвідчені печаткою останнього.

За надані позивачем у лютому 2017р. послуги відповідач розрахувався частково в сумі 166 380,07 грн., а саме, 09.03.2017р. – 17 254,07 грн. (із загальної суми оплати 911 903,15 грн.) та 25,49 грн., 10.03.2017р. – 730,67 грн., 13.03.2017р. – 3 716,48 грн., 14.03.2017р. – 130,27 грн., 16.03.2017р. – 63 431,28 грн., 21.03.2017р. – 5 грн., 24.03.2017р. – 727,89 грн. та 5 432,38 грн., 27.03.2017р. – 30,69 грн., 28.03.2017р. – 459,71 грн., 31.03.2017р. – 69,58 грн. та 1986,93 грн., 03.04.2017р. – 3097,88 грн., 05.04.2017р. – 4,06 грн., 07.04.2017р. – 139,57 грн., 10.04.2017р. – 5 467,62 грн., 11.04.2017р. – 1 335,96 грн., 13.04.2017р. – 1 609,03 грн., 18.04.2017р. – 16 683,57 грн., 19.04.2017р. – 6,68 грн., 21.04.2017р. – 127,02 грн., 24.04.2017р. – 710,83 грн., 26.04.2017р. – 6 663,97 грн., 27.04.2017р. – 459,90 грн., 28.04.2017р. – 39,53 грн., 03.05.2017р. – 382,17 грн., 05.05.2017р. – 6,78 грн., 10.05.2017р. – 5,25 грн. та 132,58 грн., 15.05.2017р. – 2 677,18 грн., 16.05.2017р. – 117,26 грн., 17.05.2017р. – 6 638,76 грн., 22.05.2017р. – 5,27 грн., 24.05.2017р. – 699,60 грн., 25.05.2017р. – 51,64 грн., 26.05.2017р. – 392,21 грн., 30.05.2017р. – 1 993,66 грн., 31.05.2017р. – 55,94 грн., 01.06.2017р. – 33,81 грн., 06.06.2017р. – 4,67 грн. та 21 949,89 грн., 07.06.2017р. – 71,60 грн., 09.06.2017р. – 62,92 грн., 14.06.2017р. – 28,41 грн., 15.06.2017р. – 33,29 грн., 22.06.2017р. – 5,27 грн., 23.06.2017р. – 685,45 грн., що підтверджується спільним протокольним рішенням про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ, послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України № 80/УТГ від 17.02.2017р. з авізо №5507 від 09.03.2017р. на суму 911 903,15 грн. (з яких 17 254,07 грн. зараховано в рахунок погашення боргу за лютий 2017р.), а також довідкою відділення «Харківське» ПАТ «Альфа – Банк» за вих. №57444 від 16.08.2017р.

За надані позивачем у березні та квітні 2017р. послуги відповідач оплату не здійснив.

Такі обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом, в якому, крім основного боргу в розмірі 647 097,72 грн. (борг за лютий 2017р. 324 893,90 грн. + борг за березень 2017р. 287 061,82 грн. + борг за квітень 2017р. 35 142 грн.), позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 4 527,61 грн., нарахованих з 20.03.2017р. по 23.06.2017р. за зобов’язаннями лютого – квітня 2017р., інфляційні втрати в розмірі 10 879,47 грн., нараховані з квітня по травень 2017р. за зобов’язаннями лютого – березня 2017р., пеню в розмірі 38 875,82 грн., нараховану з 20.03.2017р. по 23.06.2017р. за зобов’язаннями лютого – квітня 2017р. При цьому, розмір основного боргу визначений позивачем станом на 23.06.2017р.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних мотивів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 32 ЗУ «Про ринок природного газу» транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов’язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов’язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу.

У п. 1 ч. 1 розділу VІІІ Кодексу газотранспортної системи, затвердженого Постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. № 2493, встановлено, що одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладений договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 10-Крм від 10.12.2015р., згідно з умовами якого позивач зобов’язався надати відповідачу послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, а відповідач - оплатити надані позивачем послуги до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг.

Таким чином, відповідач зобов’язаний був оплатити надані позивачем послуги у лютому 2017р. у строк до 20.03.2017р. (включно) (із врахуванням того, що 19.03.2017р. є вихідним днем), у березні 2017р. – у строк до 19.04.2017р. (включно), у квітні 2017р. – у строк до 19.05.2017р. (включно).

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов’язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Між тим, як вище встановлено господарським судом, відповідачем неналежним чином виконувались зобов’язання щодо оплати наданих позивачем послуг за період лютий - квітень 2017р., внаслідок чого у відповідача утворився борг станом на 23.06.2017р. в сумі 647 097,72 грн.

При цьому, судом встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом (11.07.2017р. - дата відправлення позову до суду згідно експрес – накладної № 59000268931822 від 11.07.2017р.) позивачем не враховано здійснення відповідачем оплат за надані у лютому 2017р. послуги на суму 278,04 грн. (30.06.2017р. – 44,38 грн., 03.07.2017р. – 26,22 грн., 06.07.2017р. – 32,74 грн., 07.07.2017р. – 99,53 грн., 10.07.2017р. – 8,64 грн., 11.07.2017р. – 66,53 грн.). Тобто, на момент звернення позивача до суду з даним позовом розмір основного боргу складав 646 819,68 грн. (борг за лютий 2017р. 324 615,86 грн. + борг за березень 2017р. 287 061,82 грн. + борг за квітень 2017р. 35 142 грн.).

Під час розгляду даної справи вказаний борг сплачений відповідачем у повному обсязі, а саме, 21.07.2017р. – 5,27 грн., 24.07.2017р. – 685,10 грн., 27.07.2017р. – 23,94 грн., 31.07.2017р. – 32,58 грн., 04.08.2017р. – 11,02 грн., 07.08.2017р. – 56,40 грн., 08.08.2017р. – 141,78 грн., 09.08.2017р. – 47,83 грн., 14.08.2017р. – 6,20 грн., 16.08.2017р. – 17,28 грн., 21.08.2017р. – 36,95 грн., 22.08.2017р. – 673,04 грн., які зараховано в рахунок погашення боргу за лютий 2017р. Також, 23.08.2017р. відповідачем сплачено 647 989,33 грн., що підтверджується довідкою відділення «Харківське» ПАТ «Альфа – Банк» за вих. №57444 від 16.08.2017р., спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ, послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України № 216/УТГ від 19.04.2017р. та №250/УТГ від 17.05.2017р. з платіжним дорученням № 13 від 23.08.2017р. (проведено банком 23.08.2017р.) на суму 397 273,13 грн. та платіжним дорученням № 11 від 23.08.2017р. (проведено банком 23.08.2017р.) на суму 250 716,20 грн., з яких в рахунок погашення боргу за лютий 2017р. зараховано 322 878,47 грн., за березень 2017р. – 287 061,82 грн., за квітень 2017р. – 35 142 грн.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У п.4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2012р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» роз’яснено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Визнання боржником претензії кредитора не є способом припинення зобов'язання і не свідчить про відсутність спору; особа, претензія якої визнана боржником, вправі звернутися до господарського суду з позовом про стягнення визнаної суми коштів. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 278,04 грн., оскільки такий борг був відсутній на момент звернення позивача до суду з даним позовом та про припинення провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 646 819,68 грн. на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, оскільки такий борг сплачений відповідачем в процесі розгляду справи.

За приписами статей 611, 612 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому, в силу вимог ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Судом встановлено, що 19.04.2017р. між Головним управлінням Державної казначейської служби України в Донецькій області (сторона 1), Департаментом фінансів Донецької облдержадміністрації (сторона 2), Фінансовим управлінням Краматорської міської ради (сторона 3), Управлінням праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (сторона 4), ОСОБА_1 виробничим підприємством «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради (сторона 5, відповідач), Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз» (сторона остання, позивач) укладене спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу № 216/УТГ за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України, предметом якого є організація проведення взаєморозрахунку відповідно до постанови КМУ від 11.01.2005р. № 20 «Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій». (розділ 1 спільного протокольного рішення).

Відповідно до розділу 2 спільного протокольного рішення сторони погодили перелік підприємств (установ, організацій), що беруть участь у проведенні взаєморозрахунку, та послідовність виконання сторонами спільного протокольного рішення, зокрема, сторона 5/відповідач перераховує стороні 6/позивачу кошти у сумі 397 273,13 грн., у т.ч. ПДВ 66 212,19 грн. за транспортування природного газу магістральними трубопроводами за 2017 рік згідно з договором від 10.12.2015р. № 10-Крм із записом у графі «призначення платежу»: «Постанова Уряду від 11.01.2005р. № 20, дата і номер спільного протокольного рішення за транспортування природного газу магістральними трубопроводами 2017 року, договір від 10.12.2015р. № 10-Крм, у сумі 397 273,13 грн., у тому числі ПДВ 66 212,19 грн.».

Згідно з розділом 3 спільного протокольного рішення з метою реалізації цього спільного протокольного рішення сторони зобов’язуються: перерахувати кошти наступній стороні, а сторона остання – до загального фонду Державного бюджету України або на рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість не пізніше наступного дня після їх зарахування на рахунок; забезпечити проведення розрахунків відповідно до цього спільного протокольного рішення та з урахуванням укладених договорів на розрахунково-касове обслуговування, якими може передбачатися, що у разі несвоєчасного надання учасниками розрахунків платіжних документів органи Державної казначейської служби України своїм платіжним дорученням можуть самостійно перераховувати кошти за схемою, передбаченою цим спільним протокольним рішенням.

Сторони, що підписали це спільне протокольне рішення, несуть відповідальність за недотримання вимог Постанови Уряду від 11.01.2005р. № 20 та Порядку проведення розрахунків і невиконання своїх зобов’язань за цим спільним протокольним рішенням про організацію взаєморозрахунків відповідно до законодавства України (розділ 4 спільного протокольного рішення).

Це спільне протокольне рішення набирає чинності з моменту його підписання всіма сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов’язань за цим спільним протокольним рішенням, та є чинним лише у разі проведення відповідного фінансування (розділ 5 спільного протокольного рішення).

Згідно з платіжним дорученням №13 від 23.08.2017р. відповідач перерахував позивачу грошові кошти в сумі 397 273,13 грн. У графі «призначення платежу» вказаного платіжного доручення вказано: «Пос. Ур. від 11.01.2005 № 20, зг.сп.пр.ріш. від 19.04.2017р. 216/УТГ за тр.пр.газу маг.тр. 2017р, дог.від 10.12.2015р.№10-Крм в сум.397273,13 грн.в т.ч. ПДВ-66212,19 грн.».

Відповідно до авізо № 24675 від 23.08.2017р., а також акту звірки розрахунків за період з 01.08.2017р. по 01.09.2017р., підписаного керівником Філії УМГ «Харківтрансгаз» та головним бухгалтером відповідача, вбачається, що вказана сума оплати зарахована в рахунок погашення боргу за лютий 2017р. у розмірі 322 878,47 грн., за березень 2017р. – 74 394,66 грн. Відповідний порядок зарахування також підтверджений представником позивача.

17.05.2017р. між Головним управлінням Державної казначейської служби України в Донецькій області (сторона 1), Департаментом фінансів Донецької облдержадміністрації (сторона 2), Фінансовим управлінням Краматорської міської ради (сторона 3), Управлінням праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (сторона 4), ОСОБА_1 виробничим підприємством « Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради (сторона 5, відповідач), Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз» (сторона остання, позивач) укладене спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу № 216/УТГ за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України, предметом якого є організація проведення взаєморозрахунку відповідно до постанови КМУ від 11.01.2005р. № 20 «Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій». (розділ 1 спільного протокольного рішення).

Відповідно до розділу 2 спільного протокольного рішення сторони погодили перелік підприємств (установ, організацій), що беруть участь у проведенні взаєморозрахунку, та послідовність виконання сторонами спільного протокольного рішення, зокрема, сторона 5/відповідач перераховує стороні 6/позивачу кошти у сумі 250 716,20 грн., у т.ч. ПДВ 41 786,03 грн. за транспортування природного газу магістральними трубопроводами за 2017 рік згідно з договором від 10.12.2015р. № 10-Крм із записом у графі «призначення платежу»: «Постанова Уряду від 11.01.2005р. № 20, дата і номер спільного протокольного рішення за транспортування природного газу магістральними трубопроводами 2017 року, договір від 10.12.2015р. № 10-Крм, у сумі 250 716,20 грн., у тому числі ПДВ 41 786,03 грн.».

Згідно з розділом 3 спільного протокольного рішення з метою реалізації цього спільного протокольного рішення сторони зобов’язуються: перерахувати кошти наступній стороні, а сторона остання – до загального фонду Державного бюджету України або на рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість не пізніше наступного дня після їх зарахування на рахунок; забезпечити проведення розрахунків відповідно до цього спільного протокольного рішення та з урахуванням укладених договорів на розрахунково-касове обслуговування, якими може передбачатися, що у разі несвоєчасного надання учасниками розрахунків платіжних документів органи Державної казначейської служби України своїм платіжним дорученням можуть самостійно перераховувати кошти за схемою, передбаченою цим спільним протокольним рішенням.

Сторони, що підписали це спільне протокольне рішення, несуть відповідальність за недотримання вимог Постанови Уряду від 11.01.2005р. № 20 та Порядку проведення розрахунків і невиконання свої зобов’язань за цим спільним протокольним рішенням про організацію взаєморозрахунків відповідно до законодавства України (розділ 4 спільного протокольного рішення).

Це спільне протокольне рішення набирає чинності з моменту його підписання всіма сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов’язань за цим спільним протокольним рішенням, та є чинним лише у разі проведення відповідного фінансування (розділ 5 спільного протокольного рішення).

Згідно з платіжним дорученням №11 від 23.08.2017р. відповідач перерахував позивачу грошові кошти в сумі 250 716,20 грн. У графі «призначення платежу» вказаного платіжного доручення вказано: «Пос. Ур. від 11.01.2005 № 20, зг.сп.пр.ріш. від 17.05.2017р. 250/УТГ за тр.пр.газу маг.тр. 2017р, дог.від 10.12.2015р.№10-Крм в сум.250716,20 грн.в т.ч. ПДВ-41786,03 грн.».

Відповідно до авізо № 24674 від 23.08.2017р., а також акту звірки розрахунків за період з 01.08.2017р. по 01.09.2017р., підписаного керівником Філії УМГ «Харківтрансгаз» та головним бухгалтером відповідача, вбачається, що вказана сума оплати зарахована в рахунок погашення боргу за березень 2017р. у розмірі 212 667,16 грн., за квітень 2017р. – 35 142 грн.

Відповідний порядок зарахування також підтверджений представником позивача.

Механізм перерахування субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню, зокрема, на оплату природного газу, визначено Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. № 20.

Відповідно до пункту 1.1 Порядку проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, затвердженого наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України від 03.08.2015р. № 493/688, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.08.2015р. №1007/27452 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) цей Порядок визначає взаємовідносини між органами Державної казначейської служби України, департаментами фінансів обласних державних адміністрацій, Департаментом фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідні департаменти фінансів), Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», ДП «Енергоринок», ПАТ «УКРТРАНСГАЗ», ПАТ «Укргазвидобування», виробниками електроенергії і вугледобувними підприємствами та іншими учасниками розрахунків за природний газ, послуги з постачання, розподілу та транспортування природного газу, в тому числі послуги замовленої потужності, фізичного транспортування природного газу, балансування обсягів природного газу, теплопостачання та електроенергію, що проводяться відповідно до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. № 20.

Пунктом 1.2 Порядку встановлено, що розрахунки, передбачені в пункті 1.1 цього розділу, проводяться за згодою сторін на підставі актів звіряння за нарахованими пільгами, субсидіями та компенсаціями населенню (далі - акти звіряння) або договорів, що визначають обсяг щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг), і спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, форма якого наведена у додатку 1 до цього Порядку; спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію, форма якого наведена у додатку 2 до цього Порядку; спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію та природний газ, форма якого наведена у додатку 3 до цього Порядку.

Схеми розрахунків узгоджують відповідні департаменти фінансів спільно з постачальниками та/або транспортувальниками ресурсів (товарів, послуг). Відповідні органи Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) контролюють проведення розрахунків від початку розрахунків до зарахування податків до Державного бюджету України або на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. (пункт 1.3 Порядку).

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 Порядку постачальники та/або транспортувальники ресурсів (товарів, послуг), які виявили бажання здійснити розрахунки відповідно до Порядку, складають щомісяця до 10 числа з розпорядниками коштів акти звіряння, а в разі проведення відповідних розрахунків з попередньої оплати ресурсів (товарів, послуг) на строк не більше одного місяця постачальники та/або транспортувальники ресурсів (товарів, послуг) визначають договірну величину споживання ресурсів (товарів, послуг), про що укладають відповідний договір з розпорядниками коштів. Один примірник акта звіряння або договору надається місцевому фінансовому органу для складання зведеного реєстру актів звіряння або договорів. Зведені реєстри актів звіряння або договорів підписуються керівниками місцевих фінансових органів, постачальників та/або транспортувальників ресурсів (товарів, послуг) та надаються відповідним департаментам фінансів.

Згідно із пунктом 2.4 Порядку спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків підписуються усіма учасниками розрахунків: відповідним департаментом фінансів, відповідним головним управлінням Казначейства, постачальниками та/або транспортувальниками ресурсів (товарів, послуг), Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», ДП «Енергоринок», ПАТ «УКРТРАНСГАЗ», ПАТ «Укргазвидобування», виробниками електроенергії і вугледобувними підприємствами. Спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію, за електроенергію та природний газ або вугілля додатково погоджуються з Міністерством енергетики та вугільної промисловості України.

Проведення розрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу здійснюється таким чином: на підставі платіжних доручень органи Казначейства перераховують кошти на рахунки теплопостачальних і газопостачальних організацій, відкриті в органах Казначейства; останніми отримувачами коштів від постачальників ресурсів при розрахунках за природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу є: Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», ДК «Газ України», ПАТ «УКРТРАНСГАЗ», ПАТ «Укргазвидобування», рахунки яких відкриті у Казначействі; казначейство на підставі платіжних доручень ДК «Газ України» та ПАТ «Укртрансгаз» перераховує кошти з їх рахунків на рахунок Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»; казначейство на підставі платіжних доручень ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» та реєстрів спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків перераховує кошти на рахунки, відкриті в Казначействі: ПАТ «Укргазвидобування» для сплати грошових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату; ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» в системі електронного адміністрування податку на додану вартість з урахуванням вимог статті 200-1 Податкового кодексу України для сплати до бюджету грошових зобов’язань з податку на додану вартість; Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» з подальшим перерахуванням коштів субвенції на рахунок цього товариства в системі електронного адміністрування податку на додану вартість з урахуванням вимог статті 200-1 Податкового кодексу України для сплати до бюджету грошових зобов’язань з податку на додану вартість. Зарахування коштів на рахунки Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», ПАТ «УКРТРАНСГАЗ», виробників електроенергії і вугледобувних підприємств у системі електронного адміністрування податку на додану вартість вважається завершенням розрахунку за спільними протокольними рішеннями в частині зарахування податку на додану вартість до бюджету. (п. 2.10 Порядку). Органи Казначейства в областях, районах та містах здійснюють перекази платежів між учасниками розрахунків, рахунки яких обслуговуються цими органами Казначейства, на підставі платіжних доручень організацій та спільних протокольних рішень учасників розрахунків відповідно до реєстру щодо відкриття асигнувань за міжбюджетними трансфертами, отриманими від Казначейства, у разі: централізованого перерахування субвенцій - протягом одного операційного дня; децентралізованого перерахування субвенцій - протягом трьох операційних днів. (п. 2.11. Порядку).

Отже, підписавши спільні протокольні рішення сторони дійшли згоди про зміну порядку та строків проведення розрахунків за надані позивачем послуги з транспортування природного газу, які визначені договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №10-Крм від 10.12.2015р.

Для застосування наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених п.7.3 договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № №10-Крм від 10.12.2015р. та ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, необхідно, щоб оплата за надані позивачем послуги з транспортування природного газу була здійснена відповідачем поза межами порядку і строків, встановлених спільними протокольними рішеннями. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 22.03.2017р. по справі № 922/2812/16).

Як свідчать фактичні обставини справи, розрахунок за послуги з транспортування природного газу, які позивачем надані у лютому-квітні 2017р. на суму 645 082,29 грн., відбувся у порядку та строки, передбачені спільними протокольними рішеннями, а тому підстави для нарахування пені у розмірі 19 910,20 грн., 3% річних у розмірі 2 300,71 грн., інфляційних втрат у розмірі 7 103,33 грн. на суму боргу 322 878,47 грн. за зобов’язаннями лютого 2017р., пені у розмірі 12 998,16 грн., 3% річних у розмірі 1 533,62 грн., інфляційних втрат у розмірі 3 731,80 грн. на суму боргу 287 061,82 грн. за зобов’язаннями березня 2017р. та пені у розмірі 842,70 грн., 3% річних у розмірі 101,09 грн. на суму боргу 35 142 грн. за зобов’язаннями квітня 2017р. відсутні, у зв’язку з чим позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Водночас, погашення заборгованості у розмірі 83 106,84 грн. за зобов’язаннями лютого 2017р. відбулося з порушенням строків, визначеними у договорі на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №10-Крм від 10.12.2015р. та поза межами порядку і строків, встановлених спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України № 216/УТГ від 19.04.2017р. та №250/УТГ від 17.05.2017р., а тому правомірним є нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання зобов’язання лютого 2017р. на суму 83 106,84 грн.

Перевіривши розрахунок пені, який здійснений позивачем відповідно до умов п.7.3 договору, господарським судом встановлено, що позивачем помилково визначено суму заборгованості за зобов’язаннями лютого 2017р., на яку правомірним є нараховування пені, а також початкову дату прострочення за зобов’язаннями лютого 2017р., оскільки кінцевою датою оплати (19.03.2017р.) є вихідний день. Крім того, позивачем помилково здійснено нарахування пені за зобов’язаннями березня та квітня 2017р.

Господарським судом самостійно, із врахуванням вірно визначених періоду нарахування, суми боргу на яку правомірним є нараховування пені, здійснених відповідачем оплат, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання зобов’язання, здійснений розрахунок пені за період з 21.03.2017р. по 23.06.2017р., згідно з яким сума пені становить 5 120,75 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Перевіривши розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем, господарським судом встановлено, що позивачем помилково визначено суму заборгованості за зобов’язаннями лютого 2017р., на яку правомірним є нараховування 3% річних, а також початкову дату прострочення за зобов’язаннями лютого 2017р., оскільки кінцевою датою оплати (19.03.2017р.) є вихідний день. Крім того, позивачем помилково здійснено нарахування 3% річних за зобов’язаннями березня та квітня 2017р.

Господарським судом самостійно, із врахуванням вірно визначених періоду нарахування, суми боргу, на яку правомірним є нараховування 3% річних, здійснених відповідачем оплат, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання зобов’язання, здійснений розрахунок 3% річних за період з 21.03.2017р. по 23.06.2017р., згідно з яким сума 3% річних становить 588,12 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, який здійснений позивачем, господарським судом встановлено, що позивачем помилково визначено суму заборгованості за зобов’язаннями лютого 2017р., до якої може бути застосований індекс інфляції, а також помилково здійснено нарахування інфляційних втрат за зобов’язаннями березня 2017р.

Господарським судом самостійно, із врахуванням вірно визначених періоду нарахування, суми боргу, на яку правомірним є нараховування інфляційних втрат, здійснених відповідачем оплат, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання зобов’язання, приймаючи до уваги роз’яснення, викладені у п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань» здійснений розрахунок інфляційних втрат, згідно з яким сума інфляційних втрат за період квітень-травень 2017р. становить 44,34 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

При цьому, судом враховано, що спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ, послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України № 80/УТГ від 17.02.2017р., підписанням якого сторони змінили строк та порядок розрахунків за договором в т.ч. за зобов’язаннями лютого 2017р. на суму 17 254,07р. не впливає на розмір пені, 3% річних та інфляційних втрат, оскільки позивачем не здійснювалися відповідні нарахування на вказану суму боргу.

Посилання відповідача на необхідність застосування положень ст. 2 ЗУ «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси» не прийняті судом з огляду на те, що предмет спірних правовідносин (транспортування природного газу) не підпадає під регулювання вказаного Закону.

На підставі ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на обох сторін у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі Краматорського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів Філії «Управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз» задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради (84301, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, буд. 2Б, код ЄДРПОУ 00131133) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) в особі Краматорського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів Філії «Управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз» (84323, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Паркова,70, п/р 26004010748121 у відділенні «Харківське ПАТ «Альфа Банк», МФО 300346, код ЄДРПОУ 25698645) пеню в сумі 5 120 (п’ять тисяч сто двадцять) грн. 75 коп., 3% річних в сумі 588 (п’ятсот вісімдесят вісім) грн. 12 коп., інфляційні втрати в сумі 44 (сорок чотири) грн. 34 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 9 788 (дев’ять тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн. 59 коп.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення з ОСОБА_1 виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради основного боргу в розмірі 646 819,68 грн.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повне рішення складено 18 вересня 2017р.

Суддя Л.В. Ніколаєва