Рішення № 76608448, 25.01.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.01.2017р. Справа № 905/3158/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,

при секретарі судового засідання Паніній Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго»

до відповідача: Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго»

про стягнення 1 984 120,58 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю №271216-17/9.2.1.1п від 27.12.2016р.

від відповідача: не з’явився

Суть спору: ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить суд стягнути з КП Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго» 1 984 120,58 грн., з яких: 1 801 864,61 грн. - борг за активну електроенергію; 61 616,94 грн. - борг за послуги з перетікання реактивної електроенергії; 9 024,93 грн. - 3% річних; 7 710,80 грн. – інфляційні втрати; 103 903,30 грн. – пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 3302 від 01.01.2009р. щодо повної та своєчасної оплати поставленої активної електричної енергії та наданих послуг з перетікання реактивної електричної енергії.

У відзиві на позовну заяву за вх.№04-21/27 від 06.01.2017р. відповідач не погоджується з позовними вимогами з посиланням на те, що відповідач здійснив погашення заборгованості за активну електроенергію у 2016р. на суму 2 668 537,15 грн. в т.ч. 489 116,47 грн. за рахунок коштів загального фонду бюджету України, а тому сума заборгованості визначена позивачем з порушенням порядку зарахування здійснених відповідачем оплати, передбаченому умовами договору; відповідач не має заборгованості за реактивну електроенергію спожиту у 2016р.; періоди нарахування позивачем 3% річних, інфляційних втрат, пені передують періодам заборгованості, які заявлені позивачем до стягнення; до правовідносин сторін підлягають застосуванню положення ч.2 ст.2 ЗУ «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств - виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси».

Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.01.2017р. строк вирішення спору у даній справі продовжений до 25.01.2017р. у зв’язку із задоволенням відповідного клопотання позивача за вх. № 545/17 від 10.01.2017р.

У письмових поясненнях за вх.№2202/17 від 25.01.2017р. позивач посилається на те, що зарахування грошових коштів, отриманих від відповідача на підставі платіжних доручень, в яких не зазначені періоди, за які здійснюється оплата за активну електроенергію здійснено відповідно до п.6.5 ПКЕЕ як погашення заборгованості з найдавнішим терміном виникнення.

Відповідно до статті 85 ГПК України у судовому засіданні 25.01.2017р. за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

01.01.2009р. між ВАТ «Донецькобленерго» (на теперішній час ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» (постачальник, позивач) та КП Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго» (споживач, відповідач) укладений договір про постачання електричної енергії № 3302, відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (розділ 1 договору).

За приписами п.п. 2.2., 2.2.2, 2.3., 2.3.4.,2.3.5. договору постачальник зобов’язується постачати споживачу електроенергію, як різновид товару, а споживач – оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 3 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» та № 5 «Порядок розрахунків» до цього договору, а також здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережою постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком № 6 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії» до цього договору.

За внесення платежів, передбачених п.п.2.34-2.3.5 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком №5 «Порядок розрахунків» до цього договору, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати; 3% річних від простроченої суми. При цьому сума грошового зобов’язання має бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. (п.4.2.1 договору).

Цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2009р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 9.5 договору).

У п. 3 Додатку № 5 «Порядок розрахунків» до договору встановлено, що за підсумками розрахункового періоду постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок для остаточного розрахунку. Період між датами початку та закінчення розрахункового періоду прирівнюється до періоду дії тарифу (календарного місяця) та сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію, що діяли на кінець розрахункового періоду та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних оформленого між постачальником та споживачем «Акта прийняття – передавання товарної продукції (електроенергії)» (додаток № 10 до договору) та/або інших умов договору.

У п. 9 Додатку № 5 «Порядок розрахунків» до договору встановлено, що остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, а також за інші платежі, передбачені цим договором та ПКЕЕ здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка грошовими коштами на рахунки постачальника електричної енергії, які вказані в розділі 10 договору, у терміни, що не перевищують 5 операційних днів від дня отримання рахунку. Для проведення остаточного розрахунку споживач не пізніше наступного дня з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі за місцем надання звіту про обсяги спожитої електроенергії рахунок на оплату електричної енергії та інших платежів, що передбачені договором. У разі неявки споживача (уповноваженого представника споживача) для отримання рахунку постачальник направляє рахунок споживачу рекомендованим листом на адресу (юридичну або поштову), що вказана в договорі. У такому разі рахунок вважається отриманим споживачем з дня його відправлення.

На виконання умов вказаного договору за період лютий 2016р.-травень 2016р., позивачем поставлено відповідачу активну електроенергію в загальному обсязі 1 163 013 кВт/г на загальну суму 2 018 925,86 грн., а саме: у лютому 2016р. в обсязі 314 146 кВт/г на суму 534 390,24 грн., у березні 2016р. в обсязі 288836 кВт/г на суму 497 474,24 грн., у квітні 2016р. в обсязі 288090 кВт/г на суму 497 394,31 грн., у травні 2016р. в обсязі 271941 кВт/г на суму 489 667,07 грн., а також за період березень 2015р.-травень 2016р. надано послуги з перетікання реактивної електроенергії в загальному обсязі 3 640 474 кВар/г на суму 131 598,33 грн., а саме: у березні 2015р. в обсязі 256 396 кВар/г на суму 8 233,78 грн., у квітні 2015р. в обсязі 263 303 кВар/г на суму 8 992,45 грн., у травні 2015р. в обсязі 252 090 кВар/г на суму 8 250,56 грн., у червні 2015р. в обсязі 239018 кВар/г на суму 7 920,55 грн., у липні 2015р. в обсязі 241 912 кВар/г на суму 7 945,02 грн., у серпні 2015р. в обсязі 259 933 кВт/г на суму – 8 400,52 грн., у вересні 2015р. в обсязі 242 486 кВар/г на суму 8 229,26 грн., у жовтні 2015р. в обсязі 238 324 кВар/г на суму 8 505,02 грн., у листопаді 2015р. в обсязі 245 732 кВар/г на суму 9 207,74 грн., у грудні 2015р. в обсязі 233 995 кВар/г на суму 8 795,81 грн., у січні 2016р. в обсязі 252 647 кВар/г на суму 9 861,24 грн., у лютому 2016р. в обсязі 227 614 кВар/г на суму 8 639,41 грн., у березні 2016р. в обсязі 215 392 кВар/г на суму 8 208,50 грн., у квітні 2016р. в обсязі 226 339 кВарт/г на суму 8 871,05 грн., у травні 2016р. в обсязі 245 293 кВар/г на суму 11 537,42 грн., що підтверджується відповідними актами прийняття передавання товарної продукції, які підписані сторонами та засвідчені їх печатками.

Поряд з цим, позивачем виставлені рахунки на оплату активної електроенергії та послуг з перетікання реактивної електроенергії, які отримані представниками відповідача на підставі довіреностей від 29.12.2014р. №01/15, від 16.11.2015р. №02/15, від 04.01.2016р. №02/16, від 13.05.2016р. №б/н.

Рахунок на оплату активної електроенергії за лютий 2016р. отриманий відповідачем 01.03.2016р., за березень 2016р. – 30.03.2016р., за квітень 2016р. – 02.05.2016р., за травень 2016р. – 01.06.2016р., а рахунок за послуги з перетікання реактивної електроенергії за березень 2015р. отриманий відповідачем 30.03.2015р., за квітень 2015р. – 30.04.2015р., за травень 2015р. – 01.06.2015р., за червень 2015р. – 30.06.2015р., за липень 2015р. – 31.07.2017р., за серпень 2015р. – 01.09.2015р., за вересень 2015р. – 30.09.2015р., за жовтень 2015р. – 30.10.2015р., за листопад 2015р. – 30.11.2015р., за грудень 2015р. – 30.12.2015р., за січень 2016р. – 01.02.216р., за лютий 2016р. – 01.03.2016р., за березень 2016р. - 30.03.2016р., за квітень 2016р. – 02.05.2016р., за травень 2016р. – 01.06.2016р.

За спожиту активну електроенергію у лютому 2016р. відповідач розрахувався частково в сумі 217 061,25 грн., а саме, 24.06.2016р. – 33 236,14 грн., 29.07.2016р. – 44 951,07 грн., 27.09.2016р. – 10 000 грн., 28.09.2016р. – 24 500 грн., 29.09.2016р. – 25 000 грн., 30.09.2016р. – 9 937,02 грн., 21.10.2016р. – 69 437,02 грн., що підтверджується спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків за електроенергію за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України № 20/5883 від 20.05.2016р. (загальна сума спільного протокольного рішення 6 094 250,31 грн.), №20/6116 від 29.06.2016р. з листами відповідача №688 від 30.06.2016р., № 901/1 від 29.07.2016р., а також банківськими виписками по рахунку позивача. Оплату спожитої активної електроенергії за березень-травень 2016р. відповідач не здійснив.

Разом з тим, відповідач здійснив часткову оплату послуг з перетікання реактивної електроенергії за період червень 2015р. – травень 2016р. в сумі 44 504,60 грн., а саме, 25.08.2016р. – 10 000 грн., з яких 9 861,24 грн. за січень 2016р., 138,76 грн. за лютий 2016р.; 26.08.2016р. – 1 000,65 грн. за лютий 2016р.; 27.09.2016р. – 10 966,53 грн., з яких 7500 грн. за лютий 2016р., 3 466,53 грн. за березень 2016р.; 13.10.2016р. – 11 000 грн., з яких 4 741,97 грн. за березень 2016р., 6 258,03 грн. за квітень 2016р.; 30.06.2016р. – 11 537,42 грн. за травень 2016р. Оплата послуг з перетікання реактивної електроенергії за період березень – травень 2015р. здійснена в повному обсязі, але з порушенням строків розрахунків, передбачених договором.

Такі обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом, в якому, крім основного боргу за активну електроенергію в розмірі 1 801 864,61 грн. (борг за лютий 2016р. 317 328,99 грн. + борг за березень 2016р. 497 474,24 грн. + борг за квітень 2016р. 497 394,31 грн. + борг за травень 2016р. 489 667,07 грн.) та боргу за послуги з перетікання реактивної електроенергії в розмірі 61 616,94 грн. (борг за червень 2015р. 7920,55 грн. + борг за липень 2015р. 7945,02 грн. + борг за серпень 2015р. 8400,52 грн. + борг за вересень 2015р. 8 229,26 грн. + борг за жовтень 2015р. 8505,02 грн. + борг за листопад 2015р. 9207,74 грн. + борг за грудень 2015р. 8 795,81 грн. + борг за квітень 2016 грн. 2 613,02 грн.), позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 9 24,93 грн., нараховані з 01.07.2015р. по 30.06.2016р. за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по оплаті активної електроенергії спожитої за період лютий 2016р. – травень 2016р. та послуг з перетікання реактивної електроенергії за період березень 2015р.-травень 2016р., інфляційні втрати в розмірі 7 710,80 грн., нараховані з вересня 2015р. по травень 2016р. за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по оплаті активної електроенергії спожитої за період лютий 2016р. – березень 2016р. та послуг з перетікання реактивної електроенергії за період березень 2015р.- березень 2016р., пеню в розмірі 103 903,90 грн., нараховану з 01.07.2015р. по 30.06.2016р. за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по оплаті активної електроенергії спожитої за період лютий 2016р. – травень 2016р. та послуг з перетікання реактивної електроенергії за період березень 2015р.-травень 2016р.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних мотивів.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України» та «Про електроенергетику». Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ч.7 ст.276 ГК України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір про постачання електричної енергії, згідно з яким позивач зобов’язався постачати електричну енергію, а відповідач зобов’язався оплачувати вартість електричної енергії та послуг з перетікання реактивної електроенергії у терміни, що не перевищують 5 операційних днів від дня отримання рахунку.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов’язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Між тим, вищевстановлені обставини справи свідчать, що відповідачем неналежним чином виконувались зобов’язання щодо оплати вартості активної електроенергії за період лютий 2016р.-травень 2016р. та послуг з перетікання реактивної електроенергії за період березень 2015р.-травень 2016р., внаслідок чого у відповідача виник борг за активну електроенергію в розмірі 1 801 864,61 грн. та борг за послуги з перетікання реактивної електроенергії в розмірі 61 616,94 грн.

Під час розгляду даної справи відповідач здійснив часткову оплату послуг з перетікання реактивної електроенергії в сумі 32 933,03 грн., а саме, 15.11.2016р. – 11000 грн., з яких 2 613,02 грн. зараховані в рахунок погашення заборгованості за квітень 2016р., а 8 386,98 грн. – за грудень 2015р.; 06.12.2016р. – 10 966,50 грн., з яких 408,83 грн. зараховані в рахунок погашення заборгованості за грудень 2015р., 9 207,74 грн. – за листопад 2015р., 1349,93 грн. – за жовтень 2015р.; 12.01.2017р. – 10 966,53 грн., з яких 7 155,09 грн. зараховані в рахунок погашення заборгованості за жовтень 2015р., 3811,44 грн. – за вересень 2015р., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями, банківськими виписками по рахунку позивача, а також розрахунками суми заборгованості за реактивну електроенергію.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У п.4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2012р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» роз’яснено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Визнання боржником претензії кредитора не є способом припинення зобов'язання і не свідчить про відсутність спору; особа, претензія якої визнана боржником, вправі звернутися до господарського суду з позовом про стягнення визнаної суми коштів. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу з оплати вартості активної електроенергії в розмірі 1 801 864,61 грн. та послуг з перетікання реактивної електроенергії в розмірі 28 683,91 грн., а також про припинення провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача основного боргу з оплати вартості послуг з перетікання реактивної електроенергії в розмірі 32 933,03 грн. на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

За приписами ст.ст. 611, 612 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною першою ст. 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У п.4.2.1 договору визначено, що за внесення платежів, передбачених п.п.2.3.4-2.3.5 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком №5 «Порядок розрахунків» до цього договору, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому, в силу вимог ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Згідно зі статтею 12 ГК України держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного та соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Зокрема, засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання є регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій. Умови, обсяги, сфери та порядок застосування окремих видів засобів державного регулювання господарської діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами, а також програмами економічного і соціального розвитку. Встановлення та скасування пільг і переваг у господарській діяльності окремих категорій суб'єктів господарювання здійснюються відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Механізм перерахування субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню, зокрема, на оплату електричної енергії, визначено Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. № 20.

Відповідно до пункту 1.1 Порядку проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, затвердженого наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України від 03.08.2015р. № 493/688, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.08.2015р. №1007/27452 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) цей Порядок визначає взаємовідносини між органами Державної казначейської служби України, департаментами фінансів обласних державних адміністрацій, Департаментом фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідні департаменти фінансів), Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», ДП «Енергоринок», ПАТ «УКРТРАНСГАЗ», ПАТ «Укргазвидобування», виробниками електроенергії і вугледобувними підприємствами та іншими учасниками розрахунків за природний газ, послуги з постачання, розподілу та транспортування природного газу, в тому числі послуги замовленої потужності, фізичного транспортування природного газу, балансування обсягів природного газу, теплопостачання та електроенергію, що проводяться відповідно до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. № 20.

Пунктом 1.2 Порядку встановлено, що розрахунки, передбачені в пункті 1.1 цього розділу, проводяться за згодою сторін на підставі актів звіряння за нарахованими пільгами, субсидіями та компенсаціями населенню (далі - акти звіряння) або договорів, що визначають обсяг щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг), і спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, форма якого наведена у додатку 1 до цього Порядку; спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію, форма якого наведена у додатку 2 до цього Порядку; спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію та природний газ, форма якого наведена у додатку 3 до цього Порядку.

Схеми розрахунків узгоджують відповідні департаменти фінансів спільно з постачальниками та/або транспортувальниками ресурсів (товарів, послуг). Відповідні органи Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) контролюють проведення розрахунків від початку розрахунків до зарахування податків до Державного бюджету України або на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. (пункт 1.3 Порядку).

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 Порядку постачальники та/або транспортувальники ресурсів (товарів, послуг), які виявили бажання здійснити розрахунки відповідно до Порядку, складають щомісяця до 10 числа з розпорядниками коштів акти звіряння, а в разі проведення відповідних розрахунків з попередньої оплати ресурсів (товарів, послуг) на строк не більше одного місяця постачальники та/або транспортувальники ресурсів (товарів, послуг) визначають договірну величину споживання ресурсів (товарів, послуг), про що укладають відповідний договір з розпорядниками коштів. Один примірник акта звіряння або договору надається місцевому фінансовому органу для складання зведеного реєстру актів звіряння або договорів. Зведені реєстри актів звіряння або договорів підписуються керівниками місцевих фінансових органів, постачальників та/або транспортувальників ресурсів (товарів, послуг) та надаються відповідним департаментам фінансів.

Згідно із пунктом 2.4 Порядку спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків підписуються усіма учасниками розрахунків: відповідним департаментом фінансів, відповідним головним управлінням Казначейства, постачальниками та/або транспортувальниками ресурсів (товарів, послуг), Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», ДП «Енергоринок», ПАТ «УКРТРАНСГАЗ», ПАТ «Укргазвидобування», виробниками електроенергії і вугледобувними підприємствами. Спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію, за електроенергію та природний газ або вугілля додатково погоджуються з Міністерством енергетики та вугільної промисловості України.

Проведення розрахунків за електроенергію здійснюється таким чином: на підставі платіжних доручень органи Казначейства перераховують кошти на рахунки постачальників та/або транспортувальників ресурсів (товарів, послуг), відкриті в органах Казначейства (з подальшим перерахуванням коштів енергопостачальникам), або на рахунки енергопостачальників, відкриті в уповноваженому банку; кінцевим отримувачем коштів від енергопостачальників при проведенні розрахунків за електроенергію є ДП «Енергоринок» за умови відсутності у суб'єктів господарювання, які є постачальниками та транспортувальниками природного газу, виробниками електричної енергії, вугледобувними підприємствами, можливості взяти участь у проведенні розрахунків за спожиту електроенергію відповідно до абзацу першого пункту 8 Порядку. Виробники електроенергії та Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» щомісяця до 25 числа повідомляють Міністерство енергетики та вугільної промисловості України про можливість проведення наступного місяця розрахунків відповідно до абзацу першого пункту 8 Порядку та направляють пропозиції про проведення розрахунків постачальникам та/або транспортувальникам ресурсів. Міністерство енергетики та вугільної промисловості України на підставі отриманої інформації від виробників електроенергії та Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в останній робочий день місяця листом на адресу Казначейства підтверджує, що розрахунки поточного місяця неможливо було провести відповідно до абзацу першого пункту 8 Порядку, та повідомляє про відсутність або можливість здійснення таких розрахунків наступного місяця; після зарахування коштів на рахунок ДП «Енергоринок» останній надає щодня до 9.30 Казначейству та Міністерству фінансів України інформацію щодо сум проведених розрахунків відповідно до цього Порядку в розрізі територій та спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за формою, наведеною в додатку 4 до цього Порядку; у разі коли можливо провести розрахунки за електроенергію відповідно до абзацу першого пункту 8 Порядку, розрахунки здійснюються відповідно до пункту 2.9 цього розділу. (п.2.8 Порядку). Органи Казначейства в областях, районах та містах здійснюють перекази платежів між учасниками розрахунків, рахунки яких обслуговуються цими органами Казначейства, на підставі платіжних доручень організацій та спільних протокольних рішень учасників розрахунків відповідно до реєстру щодо відкриття асигнувань за міжбюджетними трансфертами, отриманими від Казначейства, у разі: централізованого перерахування субвенцій - протягом одного операційного дня; децентралізованого перерахування субвенцій - протягом трьох операційних днів.(п. 2.11. Порядку).

Судом встановлено, що 20.05.2016р. між Головним управлінням Державної казначейської служби України в Донецькій області (сторона 1), Департаментом фінансів Донецької облдержадміністрації (сторона 2), ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» (сторона 3, позивач), ДП «Енергоринок» (сторона остання) укладене спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію № 20/5883 за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до п. 4 спільного протокольного рішення сторони погодили перелік підприємств (установ, організацій), що беруть участь у проведенні взаєморозрахунків, та послідовність виконання сторонами спільного протокольного рішення, зокрема, сторона 2 перераховує стороні 3 (позивачу) в рахунок оплати електроенергії, спожитої у квітні –травні 2016р., кошти по відшкодуванню наданих у квітні-травні 2016р. пільг та субсидій населенню по водопостачанню та водовідведенню, електроенергії згідно реєстру на суму 6 094 250,31 грн. із записом в графі призначення платежу: «електроенергія», за водопостачання та водовідведення, електроенергію у квітні-травні 2016р. «п» 944 356,30 грн.; «Електроенергія», за водопостачання та водовідведення, електроенергію у квітні 2016р. «с» 5 149 894,01 грн.» та з приміткою «Постанова Уряду від 11.01.2005р. №20».

Відповідно до п. 5 спільного протокольного рішення усі учасники розрахунків не пізніше наступного дня після зарахування коштів на їх рахунок перераховують кошти наступному учаснику розрахунків.

Сторони, що підписали це спільне протокольне рішення, несуть відповідальність за недотримання вимог Постанови Уряду від 11.01.2005р. № 20 і невиконання своїх зобов’язань за цим спільним протокольним рішенням про організацію взаєморозрахунків відповідно до законодавства України (п. 6 спільного протокольного рішення).

Це спільне протокольне рішення набирає чинності з моменту його підписання усіма сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов’язань. (п.9 спільного протокольного рішення).

Відповідно до зведеного реєстру актів звіряння та договорів для погашення заборгованості пільг та субсидій відповідно до постанови КМУ від 11.01.2011р. №20 (зі змінами) за рахунок загального фонду Державного бюджету України до вищевказаного спільного протокольного рішення грошові кошти в розмірі 1 662 231,10 грн. спрямовано в рахунок погашення заборгованості КП Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго» за договором про постачання електричної енергії № 3302 від 01.01.2009р.

З розрахунку суми заборгованості за активну електроенергію вбачається та сторонами не заперечується, що згідно спільного протокольного рішення 24.06.2016р. позивачу перераховані грошові кошти в розмірі 166 208,45 грн., з яких: 132 972,31 грн. зараховано в рахунок погашення заборгованості за січень 2016р., 33 236,14 грн. - за лютий 2016р. на підставі листа відповідача №688 від 30.06.2016р.

29.06.2016р. між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Донецькій області (сторона 1), Департаментом фінансів Донецької облдержадміністрації (сторона 2), Фінансовим управлінням Слов’янської міської ради (сторона 3), Управлінням праці та соціального захисту населення Слов’янської міської ради (сторона 4), Комунальним підприємством Миколаївської МР «Сервіскомуненерго» (сторона 5, відповідач), Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Донецькобленерго» (сторона шоста, позивач) та ДП «Енергоринок» (сторона остання) укладене спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію № 20/6116 за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до п. 4 спільного протокольного рішення сторони погодили перелік підприємств (установ, організацій), що беруть участь у проведенні взаєморозрахунку, та послідовність виконання сторонами спільного протокольного рішення, зокрема, сторона 5 (відповідач) перераховує стороні 6 (позивачу) кошти за спожиту у травні 2016 року електроенергію в сумі 44 951,07 грн. із записом в графі призначення платежу: «електроенергія», за електроенергію спожиту у травні 2016р. «п» 28 401,21 грн.; «Електроенергія», за електроенергію спожиту у травні 2016р. «с» 16 549,86 грн., у т.ч. ПДВ 7 491,85 грн.» та з приміткою «Постанова Уряду від 11.01.2005р. №20».

Відповідно до п. 5 спільного протокольного рішення усі учасники розрахунків не пізніше наступного дня після зарахування коштів на їх рахунок перераховують кошти наступному учаснику розрахунків.

Сторони, що підписали це спільне протокольне рішення, несуть відповідальність за недотримання вимог Постанови Уряду від 11.01.2005р. № 20 і невиконання своїх зобов’язань за цим спільним протокольним рішенням про організацію взаєморозрахунків відповідно до законодавства України (п. 6 спільного протокольного рішення).

Це спільне протокольне рішення набирає чинності з моменту його підписання усіма сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов’язань. (п.9 спільного протокольного рішення).

Відповідно до зведеного реєстру актів звіряння та договорів для погашення заборгованості пільг та субсидій відповідно до постанови КМУ від 11.01.2011р. №20 (зі змінами) за рахунок загального фонду Державного бюджету України до вищевказаного спільного протокольного рішення грошові кошти в розмірі 44 951,07 грн. спрямовано в рахунок погашення заборгованості КП Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго» за договором про постачання електричної енергії № 3302 від 01.01.2009р.

З розрахунку суми заборгованості за активну електроенергію вбачається та сторонами не заперечується, що грошові кошти в розмірі 44 951,07 грн. перераховані позивачу 29.07.2016р., та спрямовані в рахунок погашення заборгованості за лютий 2016р. на підставі листа відповідача №910/1 від 29.07.2016р.

Отже, підписавши спільні протокольні рішення сторони дійшли згоди про зміну порядку та строків проведення розрахунків за договором про постачання електричної енергії №3302 від 01.01.2009р.

Для застосування наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених договором та ч. 2 ст. 625 ЦК України, необхідно, щоб оплата заборгованості була здійснена відповідачем поза межами порядку і строків, встановлених спільними протокольними рішеннями. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 21.12.2016р. по справі № 922/2812/16).

Враховуючи наведене, а також те, що призначенням спільних протокольних рішень є погашення заборгованості саме квітня-травня 2016р. на суму 166 208,45 грн. (із врахуванням листа відповідача №688 від 30.06.2016р.) та травня 2016р. на суму 44 951,07 грн. відповідно, підстави для нарахування пені в розмірі 11 530,82 грн., 3% річних в розмірі 945,21 грн. на суму боргу 211 159,52 грн. за зобов’язаннями квітня-травня 2016р. відсутні, у зв’язку з чим позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

При цьому, суд виходить з того, що грошове зобов’язання квітня 2016р. виникло раніше, а тому підписанням спільного протокольного рішення № 20/5883 від 20.05.2016р. змінено строк та порядок розрахунків за договором про постачання електричної енергії №3302 від 01.01.2009р. саме за зобов’язаннями квітня 2016р. та на суму 166 208,45 грн.

Погашення заборгованості за спожиту активну електроенергію у розмірі 217 061,25 грн. за зобов’язаннями лютого 2016р. відбулося за рахунок власних коштів підприємства з порушенням строків, визначених у договорі та поза межами порядку і строків, встановлених спільними протокольними рішеннями, а заборгованість за спожиту активну електроенергію в розмірі 317 328,99 грн. за лютий 2016р., 497 474,24 грн. за березень 2016р., 497 394,31 грн. за квітень 2016р., 489 667,07 грн. за травень 2016р. відповідачем взагалі не оплачена, а тому правомірним є нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання вказаних зобов’язань та на визначені суми заборгованості.

Перевіривши розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем, із врахуванням висновків суду щодо зміни строку та порядку розрахунків за договором за зобов’язаннями квітня – травня 2016р. господарським судом встановлено, що за період з 01.07.2015р. по 30.06.2016р., сума 3% річних становить 8 079,72 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, який здійснений позивачем, господарським судом встановлено, із врахуванням висновків суду щодо зміни строку та порядку розрахунків за договором за зобов’язаннями квітня – травня 2016р., а також роз’яснень, викладених у п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань», господарським судом встановлено, що за період з вересня 2015р. по травень 2016р. сума інфляційних втрат становить 6 141,20 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Разом з тим, 13.01.2015р. Верховною Радою України прийнятий Закон України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на території проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси».

У ст.1 вказаного Закону визначено, що метою цього Закону є встановлення додаткових гарантій щодо захисту житлових та майнових прав громадян, які проживають на територіях, де проводиться антитерористична операція, та громадян, які тимчасово переселені в інші населені пункти України з територій, на яких проводиться антитерористична операція. До 31 грудня 2015 року цим громадянам має бути погашена заборгованість із виплат заробітної плати, стипендій, пенсій, що утворилася внаслідок проведення антитерористичної операції, а також встановлено додаткові гарантії захисту житлових та майнових прав громадян, звільнених на підставі зазначених обставин, до моменту їх працевлаштування, за умови отримання ними статусу зареєстрованого безробітного.

Згідно з ч.2 ст.2 Закону встановлено мораторій на час, визначений статтею 1 цього Закону, на нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій енергопостачальними компаніями у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси підприємствами-виконавцями/виробниками житлово-комунальних послуг, що надають такі послуги у районі проведення антитерористичної операції.

Житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Виконавцем є суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору, а виробником - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги (ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» за функціональним призначенням житлово-комунальні послуги розподіляються, зокрема, на комунальні послуги, до яких належать: централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо.

Так, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 11.10.2016р. основними видами діяльності відповідача є постачання пари, води та кондиційованого повітря. Крім того, з відповідно до положень Статуту відповідача метою діяльності підприємства є в т.ч. постачання пари та гарячої води.

Постановою НКРЕКП від 23.10.2014р. №168 відповідачу видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами на території України строком дії п’ять років.

При цьому, відповідач здійснює свою господарську діяльність у м. Миколаївка Донецької області, яке входить до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 р. № 1275-р. До того ж, проведення антитерористичної операції у м. Миколаївка Донецької області є загальновідомим фактом, який на підставі статті 35 ГПК України не потребує доказування.

Відповідно до п.5.1 Статуту ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» основним видом діяльності останнього є постачання електроенергії за регульованим тарифом, постачання електроенергії за нерегульованим тарифом, передача електричної енергії місцевими (локальними), магістральними та міждержавними електричними мережами.

Крім того, згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» вбачається, що основними видами діяльності останнього є, зокрема, виробництво, передача, розподілення та торгівля електроенергією.

Відтак, з урахуванням того, що відповідач є виробником/виконавцем комунальних послуг, діяльність та потужності якого спрямовані на надання відповідних послуг на території проведення антитерористичної операції, приймаючи до уваги, що ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» є постачальником електричної енергії, положення ч.2 ст.2 ЗУ «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси» розповсюджують свою дію на правовідносини сторін, які виникли внаслідок невиконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 3302 від 01.01.2009р. (Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постановах від 29.09.2015р. по справі № 908/6344/14, від 24.02.2016р. по справі № 905/1353/15, від 17.05.2016р. по справі №905/3184/15).

Одночасно, згідно із ст.3 вказаного нормативно-правового акту передбачено набрання ним чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Офіційне опублікування розглядуваного Закону України відбулось 06.02.2015р. у газеті «Голос України» (№21).

Тобто, мораторій на нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій на період проведення антитерористичної операції встановлено з 07.02.2015р.

Таким чином, з врахуванням положень ст.ст.1, 2 вищезазначеного Закону нарахування позивачем пені за період з 01.07.2015р. по 30.06.2016р. на суму 92 372,48 грн. є безпідставним, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

На підставі ст.44,49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на обох сторін у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1.Позов Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» задовольнити частково.

2.Стягнути з Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго» (84182, Донецька обл., м. Миколаївка, вул. 50-річчя Слов’янської ТЕС, буд. 22, код ЄДРПОУ 36209174) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84302, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Островського, буд. № 8, код ЄДРПОУ 00131268) 1 801 864 (один мільйон вісімсот одна тисяча вісімсот шістдесят чотири) грн. 61 коп. боргу за активну електроенергію, 28 683 (двадцять вісім тисяч шістсот вісімдесят три) грн. 91 коп. боргу за послуги з перетікання реактивної електроенергії, 8 079 (вісім тисяч сімдесят дев’ять) грн. 72 коп. 3% річних, 6 141 (шість тисяч сто сорок одна) грн. 20 коп. інфляційних втрат, 28 686 (двадцять вісім тисяч шістсот вісімдесят шість) грн. 20 коп. судового збору.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення з Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго» на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» 32 933,03 грн. боргу за послуги з перетікання реактивної електроенергії.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повне рішення складене 30 січня 2017р.

Суддя Л.В. Ніколаєва