Постанова № 76606565, 20.09.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №484/740/17 20.09.2018

Провадження №22-ц/784/25/18

Справа 484/740/17 Головуючий першої інстанції: Максютенко О.А.

Провадження № 22-ц/784/25/18 Суддя-доповідач апеляційного суду: Колосовський С.Ю.

Категорія: 23

П О С Т А Н О В А

Іменем України

20 вересня 2018 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючий: Колосовський С.Ю.,

суддів: Ямкова О.О., Шаманська Н.О.,

секретар судового засідання - Яценко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні без участі сторін цивільну справу

за апеляційною скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства «Росинка» на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 03 жовтня 2017 року

за позовом ОСОБА_2 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Росинка» про розірвання договору оренди, повернення земельних ділянок

за зустрічним позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Росинка» до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів,

в с т а н о в и л а :

В березні 2017 року ОСОБА_2 пред'явила позов до ПСП «Росинка» про розірвання договору оренди, повернення земельних ділянок.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначала, що є власником земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площами 4,78 га, 0,05 га та 0,02 га, які розташовані в межах території Камяномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області.

Вказані земельні ділянки успадковані нею після смерті її матері ОСОБА_3

Ці земельні ділянки відповідно до договору оренди землі, укладеного 13 березня 2008 року, були передані попереднім власником в оренду ПСП «Росинка».

Вона, як новий власник земельних ділянок, виявила бажання розірвати цей договір оренди та звернулася до відповідача, проте отримала від нього відмову.

У зв'язку з цим, позивач просила суд розірвати договір оренди землі, укладений 13 березня 2008 року між ОСОБА_3 та ПСП «Росинка» та зобов'язати відповідача повернути їй земельні ділянки.

В серпні 2017 року ПСП «Росинка» пред'явило зустрічний позовом до ОСОБА_2 про стягнення 164832 грн. безпідставно набутих коштів.

В обґрунтування позову зазначено, що між ПСП «Росинка» та ОСОБА_3 була домовленість щодо купівлі - продажу належних останній земельних ділянок. Але у зв'язку з дією мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення вони 13 березня 2008 року уклали договір оренди земельних ділянок та на вимогу ОСОБА_3 відповідачем наперед за 49 років їй було виплачено 169960 грн. орендної плати. Оскільки ОСОБА_2, яка є спадкоємцем після смерті своєї матері ОСОБА_3, виявила бажання розірвати договір оренди, ПСП «Росинка» просило суд стягнути з неї 164 832 грн. залишку сплаченої завчасно орендної плати.

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 серпня 2017 року об'єднано первісний позов ОСОБА_2 та зустрічний позов ПСП «Росинка» в одне провадження.

Рішенням цього ж суду від 03 жовтня 2017 року позов ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі та повернення земельних ділянок задоволено. У задоволені зустрічного позову ПСП «Росинка» про повернення безпідставно набутих коштів відмовлено. Розподілені судові витрати.

В апеляційній скарзі ПСП «Росинка» посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просило рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісних позовних вимог та задовольнити зустрічні позовні вимоги.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, 13 березня 2008 року між ОСОБА_3 та ПСП «Росинка» укладено договір про передачу в довгострокову оренду земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площами 4,78 га, 0,05 га та 0,02 га, з кадастровими номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, які розташовані в межах території Кам'яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області.

Відповідно до п.4 розділу зміна умов договору і припинення його дії сторони вказаного правочину домовились, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другою особи є підставою для зміни умов або розірвання договору.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 грудня 2016 року за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті її матері ОСОБА_3 визнано право власності на вищезазначені земельні ділянки.

08 лютого 2017 року право власності на ці земельні ділянки було зареєстровано за ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Враховуючи те, що відповідач в досудовому порядку не побажав розірвати договір та повернути новому власнику земельні ділянки, суд дійшов до вірного висновку про наявність підстав, передбачених ст.651 ЦК, ст.152 ЗК, ст.ст.32,34 Закону "Про оренду землі", п.4 розділу зміна умов договору і припинення його дії договору оренди для задоволення первісного позову.

В той же час висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні зустрічного позову не можна визнати законним і обґрунтованим.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (ч.1 ст.1212 ЦК).

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконано однією із сторін у зобов'язанні (ч.3 ст.1212 ЦК).

Відповідно до п.1 розділу строк дії договору ОСОБА_3 і ПСП «Росинка» уклавши договір оренди досягли згоди про передачу в оренду земельних ділянок на 49 років.

Згідно п.1 розділу орендна плата договору оренди ПСП «Росинка» взяло на себе зобов'язання сплачувати ОСОБА_3 за користування землею 3% від її грошової оцінки щороку, що на час укладання договору становило 1282 грн. або 2т зерна, 100 кг соняшнику, 50 кг цукру. В цьому договорі відсутні умови про те, що прибутковий податок від доходу не включається у визначений розмір орендної плати.

ПСП «Росинка» зобов'язання по оплаті орендної плати виконало перед

ОСОБА_3 у повному обсязі, тобто сплативши останній орендну плату за весь період дії договору починаючи з часу її використання за актом приймання-передачі (а.с.14) з 2008р., що підтверджується наявними в матеріалах справи відомостями та видатковим касовим ордером за 2008р. (а.с. 53,56,68).

Представник позивача хоча й заперечував підписи ОСОБА_3 на документах про отримання орендної плати та заявляв у зв'язку з цим клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, проте в подальшому від такого клопотання відмовився.

Отже, факт отримання ОСОБА_3 орендної плати слід вважати доведеним (ст.81 ЦПК). До того ж остання за життя не заявляла жодних претензій до відповідача з приводу неотримання орендної плати.

Самі по собі обставини пов'язані з утриманням ПСП «Росинка» податку від доходу при виплаті ОСОБА_3 орендної плати не мають для даного спору юридичного значення, оскільки достовірність підписів останньої на вказаних документах в установленому порядку не було спростовано. А тому у задоволенні клопотання представника позивача про витребування відповідних документів з податкового органу було відмовлено.

До того ж у будь-якому разі із загальної суми орендної плати, яка підлягає поверненню виключено суму прибуткового податку.

Таким чином, виходячи з наведених обставин та положень ст.1212 ЦК в разі розірвання договору оренди з ініціативи нового власника орендар вправі отримати від нього як правонаступника виконане за цим правочином за 38 років невикористання об'єкта оренди, тобто з 2019 (даних про повернення земельної ділянки на час розгляду спору у справі немає) по 2057р. в розмірі 41408 грн. 60 коп. (1282 грн. - розмір орендної плати х 38 років невикористання земельної ділянки : 15% - ставка прибуткового податку для фізичних осіб в 2008р., яку повинен був утримати орендар як податковий агент). Інші витрати, які понесло ПСП «Росинка» щодо ОСОБА_3 не можуть бути стягнуті з правонаступника орендодавця, тому що вони не були обумовлені договором оренди, а відтак не підлягають поверненню із заявлених у зустрічному позові підстав.

З огляду на те, що суд помилково не застосував до спірних правовідносин положення ст.1212 ЦК, то рішення суду в силу п.4 ст.376 ЦПК в частині зустрічного позову підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про його часткове задоволення.

Керуючись ст.ст.367,374-376,382 ЦПК, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Росинка» задовольнити частково.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 03 жовтня 2017 року в частині зустрічного позову та розподілу судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного сільськогосподарського підприємства «Росинка» 41408 грн. 60 коп. як повернення виконаного у зобов'язанні та 1304,28 грн. судового збору.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів лише у випадках, передбачених ст.389 ЦПК.

Повний текст постанови виготовлено 20 вересня 2018р.

Головуючий: Судді: