Ухвала суду № 76604328, 01.08.2018, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 390/43/18

Провадження №2/390/482/18

УХВАЛА

"01" серпня 2018 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючої - судді Бойко І.А.,

при секретарі - Губанові М.М.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Кропивницький цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовною заявою до відповідача про поділ спільного майна подружжя.

Справа за вказаною позовною заявою, згідно протоколу автоматичного розподілу, передана для розгляду судді Бойко І.А.

30.01.2018 року суддею винесено ухвалу про відмову у відкритті провадження у зазначеній справі.

Не погодившись з ухвалою суду, позивачем її оскаржено, і постановою колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області від 20.04.2018 року ухвалу Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 30.01.2018 року скасовано з поверненням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду питання про відкриття провадження.

Ухвалою суду від 07.05.2018 року відмовлено в задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, позовну заяву залишено без руху для надання позивачу часу підтвердити сплату судового збору.

Ухвалою суду від 25.05.2018 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_4 про звільнення від сплати судового збору та продовжено строк, наданий їй ухвалою від 07.05.2018 року, для підтвердження сплати судового збору.

Ухвалою суду від 19.06.2018 року задоволено клопотання позивача від 18.06.2018 року про звільнення від сплати судового збору, провадження по справі відкрито та призначено підготовче судове засідання.

01.08.2018 року представником позивача - адвокатом ОСОБА_1 до суду надано заяву про відвід судді, яку обґрунтовано тим, що через те, що головуюча суддя у справі виносила ухвалу про відмову у відкритті провадження, чим висловилась по суті справи, неодноразово відмовляла в задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, тому у позивачки відсутня довіра до складу суду.

В підготовчому судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала заяву, з підстав, зазначених в заяві, просила її задовольнити.

Представники відповідача заперечили проти заявленого відводу через необґрунтованість та відсутність будь-яких підстав стверджувати про упередженість та необ’єктивність суду при розгляді даної справи.

Вислухавши думку учасників справи щодо заявленого відводу головуючого судді по даній цивільній справі, дослідивши заяву та матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

З підстав, зазначених в ст.ст.36-38 ЦПК України, судді може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у справі.

Згідно п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, однією з підстав для відводу судді, є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді.

Згідно ст.39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у формі апеляційної скарги та у поданих клопотаннях, висловлювала незгоду з процесуальними висновками суду, яких він дійшов на стадії відкриття провадження у справі, що стало підставою скасування відповідної ухвали суду.

Зазначені обставини, а саме: прийняття рішення процесуального характеру, яке в наступному скасовано судом апеляційної інстанції та відмови в задоволенні її клопотань про звільнення від сплати судового збору, у позивачем та її представника викликають сумніви у неупередженості судді.

Процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об’єктивності суду є право відводу, основною метою якого є недопущення вирішення справи упередженим судом. Підстави для відводу судді, прямо передбачені п.п.1-5 ч.1 ст.36 ЦПК України можуть мати суб’єктивний чи об’єктивний характер.

Згідно ч.4 ст.39 ЦПК України заявник звільняється від обов’язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу лише при встановленні обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу.

В даному випадку прояви упередженого ставлення суду до окремої сторони чи учасника справи відсутні, підтвердження протилежного позивачкою та її представником не доведено, а вирішення окремих процесуальних питань, зокрема щодо вирішення питання відкриття провадження та розгляд клопотань щодо звільнення позивача від сплати судового збору на стадії відкриття провадження, належить до повноважень, якими наділений суд при прийнятті рішень під час розгляду конкретної справи.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожний має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Практикою Європейського суду з прав людини питання критеріїв оцінювання неупередженості судді визначено, що дії судді можуть не лише спричинити об’єктивну підозру незалежного наглядача стосовно безсторонності, але також стосуватись питання персональних переконань судді. Зокрема у справі Мікалефф проти Мальти (§ 98) зазначено, що навіть прояви неупередженості мають значення, іншими словами, «правосуддя має не тільки здійснюватись, а повинно також демонструватись». Кожний суддя стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості повинен відмовитись від розгляду справи.

При цьому, як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні від 9 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України», для виникнення таких сумнівів має значення саме «зовнішня сторона», а не тільки поведінка самого судді: «Навіть зовнішні прояви правосуддя можуть мати певну важливість, або, іншими словами, «правосуддя не тільки має відбутися, має бути видно, що воно відбулося». При цьому Європейський суд з прав людини посилається на свою ж практику, зокрема на п.26 рішення у справі «ОСОБА_6 проти Бельгії», від 26 жовтня 1984 року, а у своїх висновках у справах «Веттштайн проти Швейцарії», і «ОСОБА_7 проти Іспанії» наголошено на тому, що суди в демократичному суспільстві «повинні вселяти громадськості довіру».

Аналізуючи наведене, суд приходить до переконання, що з метою усунення можливих передумов для ймовірного висновку учасників справи щодо об’єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, на підставі п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України заявлений по справі відвід підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_1 про відвід судді - задовольнити.

Цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя, - передати до канцелярії Кіровоградського районного суду Кіровоградської області для визначення іншого судді для розгляду даної цивільної справи у порядку, встановленому ст.33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя