Постанова № 76602995, 12.09.2018, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

Справа № 686/5309/16-ц

Провадження № 22-ц/792/1235/18

Категорія: 48

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2018 року м. Хмельницький

Апеляційний суд Хмельницької області в складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Корніюк А.П. (суддя - доповідач), П’єнти І.В., Талалай О.І.

секретар судового засідання Гриньова А.М.

за участю представників апелянта ОСОБА_4, ОСОБА_5, позивача ОСОБА_6, його представника ОСОБА_7, позивачки ОСОБА_8

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 686/5309/16-ц за апеляційною скаргою ОСОБА_9 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 07 червня 2018 року (повне судове рішення складено 21.06.2018 року, суддя О.В. Мазурок) у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_9 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_6 про поділ майна подружжя та за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_6 про поділ спільного майна.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи та їх представників, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Відповідно до пункту 8 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Звертаючись до суду із позовом ОСОБА_6 зазначав, що 03.02.2016 року рішенням Хмельницького міськрайонного суду шлюб між ним та ОСОБА_9 розірвано, а спільні діти проживають разом із відповідачем. Позивач вказує, що за час перебування у шлюбі із ОСОБА_9 ним за рахунок власних трудових зусиль та коштів на належній йому земельній ділянці було збудовано житловий будинок площею 110,8 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 і це житло набуте сторонами, як подружжя у спільну сумісну власність. Оскільки відповідачка чинить йому перешкоди у користуванні житловим будинком, заперечує, що він є співвласником спірного майна, а тому ОСОБА_6 просив суд провести поділ спільного майна подружжя, виділивши йому в натурі в особисту приватну власність ? зазначеного вище житлового будинку та виділити іншу його частину в особисту приватну власність ОСОБА_9 згідно висновків будівельно-технічної експертизи; виділити ОСОБА_6 холодильник «Атлант» вартістю 4000 грн., систему супутникового телебачення вартістю 700 грн., відеомагнітофон «LG» вартістю 200 грн., відеокамеру «SONY» вартістю 300 грн., зварювальний апарат вартістю 200 грн., столярний набір вартістю 100 грн., а всього на загальну суму 5500 грн.; виділити ОСОБА_9 в особисту приватну власність пральну машину «ARDO» вартістю 2500 грн., телевізор «LG» вартістю 800 грн., диван вартістю 300 грн., меблевий кухонний гарнітур вартістю 500 грн. та газову плиту вартістю 600 грн., а всього на загальну суму 5500 грн.

13 квітня 2016 року ОСОБА_9 звернулася до суду із зустрічною позовною заявою, в якій просила суд виділити їй у натурі у приватну власність житловий будинок у АДРЕСА_1 разом з хлівом (курником); виділити їй у натурі у приватну власність земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 виділити ОСОБА_6 3-кімнатне житлове приміщення у АДРЕСА_3 присудити на користь ОСОБА_6 грошову компенсацію за 1/4 частку земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 Позивачка зазначала, що будинок було збудовано за рахунок спільних коштів та зусиль, з дати розлучення ОСОБА_6 ніякої матеріальної допомоги спільним дітям не надає. Крім того, ОСОБА_9 тяжко хворіє, їх син ОСОБА_10 є розумово відсталим і вселення відповідача по зустрічному позову до спірного будинку може призвести до загострення його хвороби. Як вказує позивачка, під час перебування у шлюбі вона уклала з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» кредитну угоду, грошові кошти за якою ОСОБА_6 витрачав також і на свої потреби, однак після розлучення заборгованість перед банком вона погашає самостійно. Тому, ОСОБА_9 просить суд, керуючись ст. 70 СК України відступити від рівності часток подружжя.

26 квітня 2016 року ОСОБА_9 подала до суду уточнений позов та просила суд відступити від рівності часток подружжя і визнати за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 з хлівом (курником), 3/4 земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 виділити їй в натурі в особисту приватну власність житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з хлівом (курником); виділити їй в натурі у приватну власність систему супутникового телебачення вартістю 700 грн. та газову плиту вартістю 600 грн., виділити ОСОБА_6 диван вартістю 300 грн.; присудити на користь ОСОБА_6 грошову компенсацію за 1/4 частку земельної ділянки, що розташована у АДРЕСА_2 виділити ОСОБА_6 хлів площею 20,7 кв.м. (переобладнаний в 3-кімнатне житлове приміщення), який позначений літерою «Б» в технічному паспорті на одноквартирний (садибний) житловий будинок і знаходиться в АДРЕСА_1

30 червня 2016 року ОСОБА_8 звернулась до ОСОБА_6 про поділ спільного майна та просила суд визнати за нею право власності на 1/4 житлового будинку АДРЕСА_1, з хлівом (курником) та на 1/4 земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 ОСОБА_8 зазначає, що на даний час проживає разом із матір'ю та братом і у відповідача відсутній інтерес до своїх дітей та їхньої подальшої долі, матеріальної допомоги на її утримання в період навчання батьком не надавалося.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 25 травня 2016 року по справі призначено судову будівельну-технічну експертизу, проведення якої доручено експерту Хмельницького відділення КНДІСЕ. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 06 вересня 2016 року відновлено провадження по справі.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 17 жовтня 2016 року позовну заяву ОСОБА_6 до ОСОБА_9 про поділ майна подружжя, зустрічну позовну заяву ОСОБА_9 до ОСОБА_6 про поділ майна подружжя та позовну заяву ОСОБА_8 до ОСОБА_6 про поділ майна подружжя об'єднано в одне провадження та присвоєно номер №686/5309/16-ц.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 21 жовтня 2016 року направлено експерту додаткові матеріали, що необхідні для проведення експертизи та провадження у справі на час проведення експертизи зупинено.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 13 лютого 2018 року провадження у справі поновлено.

28 лютого 2018 року ОСОБА_6 подав до суду заяву про уточнення своїх позовних вимог та просив суд провести поділ в натурі житлового будинку АДРЕСА_1 та виділити йому в натурі в особисту приватну власність приміщення №1 лоджії площею 4,4 кв.м., приміщення №1-9 кухні площею 12,0 кв.м., приміщення №1-10 кімнати площею 12,7 кв.м., приміщення №1-1 коридору площею 10,6 кв.м. та приміщення 1-2 кімнати площею 18,7 кв.м., визнавши ОСОБА_9 власником приміщення №1-8 площею 6,3 кв.м., №1-7 прихожої площею 11,8 кв.м., приміщення №1-6 кімнати площею 17,7 кв.м., приміщення 1-5 санвузол площею 3,1 кв.м., та приміщення №1-4 санвузол площею 1,5 кв.м. та приміщення 1-3кухні площею 12,0 в житловому будинку згідно додатку 6 варіанту 4 висновку судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної, земельно-технічної, оціночно-земельної експертизи; зобов'язати ОСОБА_6 сплатити ОСОБА_9 грошову компенсацію в розмірі 20 073 грн. за надлишки площі; отримати дозвіл Хмельницької міської ради на переобладнання житлового будинку, а саме замурувати дверні прорізи між приміщеннями 1-7:1-9;1-1:1-4;1-5:1-1; 1-3:1-1; замурувати дверний проріз між приміщеннями 1-1:1-9, влаштувати дверний проріз між приміщеннями 1-10:1-9, в приміщенні 1-6 з дверного прорізу влаштувати віконний проріз, влаштувати дверні прорізи між приміщеннями 1-7:1-5 та 1-6:1-4, 1-6:1-3.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 07 червня 2018 року позов ОСОБА_6 задоволено частково. Виділено ОСОБА_6 систему супутникового телебачення вартістю 700 грн.; відеомагнітофон «LG» вартістю 200 грн.; відеокамеру «SONY» вартістю 300 грн.; зварювальний апарат вартістю 200 грн. Всього майна на суму 1400 грн. Виділено ОСОБА_9 пральну машину «ARDO» вартістю 2500 грн.; телевізор «LG» вартістю 800 грн.; диван вартістю 300 грн.; газову плиту вартістю 600 грн. Всього майна на суму 4200 грн.

Проведено поділ житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1

Виділено ОСОБА_6 в особисту приватну власність приміщення №1-8 площею 6,3 кв.м., №1-7 прихожої площею 11,8 кв.м., приміщення №1-6 кімнати площею 17,7 кв.м., приміщення 1-5 санвузол площею 3,1 кв.м., та приміщення №1-3 площею 12,0 кв.м. (у якому можливо влаштувати кухню) в житловому будинку, згідно додатку 6 варіанту 4 висновку судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної,земельно-технічної, оціночно-земельної експертизи №3177-3181/16-26.

Виділено ОСОБА_9 в особисту приватну власність приміщення №1 лоджії площею 4,4 кв.м., приміщення №1-9 кухні площею 12,0 кв.м., приміщення №1-10 кімнати площею 12,7 кв.м., приміщення №1-1 коридору площею10,6 кв.м. та приміщення1-2 кімнати площею 18,7 кв.м. в житловому будинку, згідно додатку 6 варіанту 4 висновку судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної,земельно-технічної, оціночно-земельної експертизи №3177-3181/16-26.

Зобов'язано ОСОБА_6 та ОСОБА_9 замурувати дверні прорізи між приміщеннями 1-7:1-9;1-1:1-4;1-5:1-1;1-3:1-1.

Зобов'язано ОСОБА_9 розмістити санвузол в приміщенні 1-1 для чого замурувати дверний проріз між приміщеннями 1-1:1-9. Для доступу в приміщення 1-9 влаштувати дверний проріз між приміщеннями 1-10:1-9.

Зобов'язано ОСОБА_6 для влаштування освітлення приміщення 1-6 з дверного прорізу влаштувати віконний проріз. Для доступу до приміщень 1-5 та 1-4 влаштувати дверні прорізи між приміщеннями 1-7:1-5 та 1-6:1-4. Для доступу до приміщення 1-3 влаштувати дверний проріз між приміщеннями 1-6:1-3.

Стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_6 компенсацію різниці вартості майна на суму 21473 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_9 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_9 право власності на ? частину земельної ділянки, що розташована в АДРЕСА_2 В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В задоволенні позову ОСОБА_8 до ОСОБА_10 відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду ОСОБА_9 оскаржила його в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апелянтка зазначає, що суд не врахував, що набуте майно подружжям під час шлюбу належать дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). При визначенні розміру часток в майні подружжя суд не взяв до уваги те, що разом з апелянткою проживає її повнолітня дочка, яка є студенткою і потребує матеріальної допомоги та неповнолітній син, який хворіє. Оскільки ОСОБА_6 не забезпечує в повному обсязі матеріальні потреби на утримання дітей, тому ці обставини дають підстави суду для відступлення від рівності часток при поділі спільного майна подружжя. Також, апелянта не погоджується із поділом житлового будинку згідно варіанту №4 судової експертизи, адже вона просила виділити їй площу в спірному житлі згідно варіанту №2, однак рішення в цій частині не оскаржує. Тому, зважаючи на викладене ОСОБА_9 просила суд змінити оскаржуване рішення, яким відмовити первісному позивачу в частині стягнення з неї на його користь 21473 грн. та визнати за ОСОБА_9 право власності на ? частини земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2

ОСОБА_6 у відзиві на апеляційну скаргу зазначав, що підстав для відступу від принципу рівності часток подружжя у суді першої інстанції не було, а тому судом постановлено рішення, що відповідає нормам матеріального та процесуального права. Щодо посилання апелянта на те, що рішення суду в частині відмови у позові ОСОБА_8 є незаконним не можуть розглядатися, адже ні апелянтом ні ОСОБА_8 рішення в цій частині не оскаржувалося. Також не відповідають дійсності доводи апелянта про те, що вона просила суд виділити їй площу у спірному житловому будинку по 2 варіанту додатку №4 висновку експертизи, оскільки будь - яких заяв з цього питання в суді першої інстанції не заявляла.

Представники апелянтки та ОСОБА_8 апеляційну скаргу підтримали, з підстав у ній наведених.

ОСОБА_6 та його представник апеляційну скаргу не визнали і просять її відхилити, залишивши рішення суду першої інстанції без змін.

Апелянтка до суду не з'явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Встановлено, що рішення суду першої інстанції оскаржується в частині стягнення з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_6 компенсації різниці вартості майна в сумі 21473 грн. та визнання за нею права власності на ? частину земельної ділянки. В решті рішення Хмельницького міськрайонного суду від 07 червня 2018 року учасниками справи не оскаржується, а тому в апеляційному порядку не переглядається.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши учасників справи та їх представників, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. (ч. 1 ст. 263 ЦПК України).

Стягуючи з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_6 компенсацію різниці вартості майна в сумі 21473 грн. суд першої інстанції вірно виходив з того, що відповідно до висновку експертів за результатами проведених судово будівельно - технічної, оціночно - будівельної, земельно - технічної та оціночно - земельної експертиз від 08.02.2018 року за №3177-3181/16-26 розділити житловий будинок між співвласниками згідно їх ідеальних часток ? та ? не можливо, тому позивачці за зустрічним позовом виділено у особисту приватну власність частину будинку більшої площі ніж ОСОБА_6 Визнаючи за ОСОБА_9 право власності на ? частину земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 судом першої інстанції правильно враховано те, що це майно є спільним майном подружжя і частки подружжя у спільному майні є рівними.

Зазначений висновок суду відповідає фактичним обставинам справи та узгоджується з нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Так, судом першої інстанції вірно встановлено, що 09 червня 1996 року між сторонами було укладено шлюб, який рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 03 лютого 2016 року розірвано. Від цього шлюбу у сторін народилося двоє дітей: донька ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується матеріалами справи (т.1 а.с. 11 - 13, 25).

ОСОБА_6 та ОСОБА_9 за час перебування у шлюбі придбано рухоме майно: систему супутникового телебачення вартістю 700 грн. відеомагнітофон «LG» вартістю 200 грн., відеокамеру «SONY» вартістю 300 грн., зварювальний апарат вартістю 200 грн., пральну машину «ARDO» вартістю 2500 грн., телевізор «LG» вартістю 800 грн., диван вартістю 300 грн., газову плиту вартістю 600 грн. Разом з тим, суд доказів на підтвердження того, що сторонами за спільні кошти було придбано холодильник «Атлант», столярний набір, диван, меблевий кухонний гарнітур, меблевий гарнітур суду надано не було. Ці обставини учасниками справи не оскаржуються.

Також судом встановлено, що під час сумісного подружнього життя, за спільні кошти ОСОБА_6 та ОСОБА_9 було збудовано житловий будинок по АДРЕСА_3, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_6 (т.1 а.с.10). Та 11.10.2002 року ОСОБА_6 придбано земельну ділянку розміром 0,5 га, що розташована по АДРЕСА_2, що підтверджується договором купівлі - продажу від 11.10.2002 року (т.1 а.с. 50 - 51, 54 - 55).

Відповідно до висновку експертів за результатами проведених судово будівельно - технічної, оціночно - будівельної, земельно - технічної та оціночно - земельної експертиз від 08.02.2018 року №3177-3181/16-26 ймовірна ринкова вартість житлового будинку по АДРЕСА_3 на момент проведення дослідження становить 741387 гривень; ймовірна вартість 1 кв.м. житлового будинку 6691 гривня. Розділити житловий будинок по АДРЕСА_3 загальною площею 110,8 (128,1) між співвласниками згідно їх ідеальних часток ? та ? не вбачається за можливе. Розподіл житлового будинку можливий з відхиленням від ідеальних часток співвласників по загальній площі приміщень, що виділяється кожному з них після розподілу. На розгляд суду пропонуються можливі варіанти розподілу житлового будинку. Поділ земельної ділянки по АДРЕСА_2 з урахуванням часток співвласників можливий. Хлів «Б» не було переобладнано на одноквартирний (садибний) житловий будинок в АДРЕСА_1 Визначити, яка у ньому кількість кімнат та яка його фактична площа не представляється можливим так як, виконання будівельних робіт не завершено та проектно-кошторисна документація на реконструкцію хліва «Б» на дослідження не надана ( т. 2 а.с. 182 - 229).

Згідно ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

В силу ч. 1 ст. 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

З положень ст. 70 СК України слідує, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, ухилявся від участі в отриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Згідно ч. 1 ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Встановивши обсяг спільного майна, що було придбано подружжям ОСОБА_6 та ОСОБА_9 за час шлюбу та за спільні кошти, врахувавши позовні вимоги та висновок експертів, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність підстав для поділу між сторонами спірного майна, а саме: житлового будинку по АДРЕСА_3, земельної ділянки по АДРЕСА_2, системи супутникового телебачення, відеомагнітофону «LG», відеокамеру «SONY», зварювального апарату, пральної машини «ARDO», телевізора «LG», дивана та газової плити і стягнення компенсації різниці вартості часток у майні.

Посилання ОСОБА_9 в апеляційній скарзі на необхідність збільшення її частки у спільному сумісному майні, у зв'язку із тим, що разом з нею проживають двоє дітей, які потребують матеріальної допомоги, а розмір аліментів, які сплачує позивач на неповнолітнього сина, є недостатній для забезпечення фізичного, духовного розвитку дитини, відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 70 СК України, є такими, що не заслуговують на увагу.

Так, відповідно до роз'яснень, що викладені в п. 30 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21 грудня 2007 року при вирішенні спору про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд згідно з частинами 2, 3 ст. 70 СК в окремих випадках може відступити від засади рівності часток подружжя, враховуючи обставини, що мають істотне значення для справи, а також інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дітей.

Згідно зі ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Встановлено, що ОСОБА_9 не надано суду першої інстанції належних, допустимих та достатніх доказів в підтвердження обставин, на підставі яких слід дійти висновку щодо відступу від засади рівності часток. Зокрема, відсутні докази про те, що ОСОБА_6 не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, ухилявся від участі в утриманні дітей; приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї, що розмір аліментів на утримання, які одержує апелянтка, є недостатнім для забезпечення фізичного, духовного розвитку неповнолітньої дитини. Крім того, сторонами не оспорюється факт сплати ОСОБА_6 аліментів в розмірі, що визначений рішенням суду та апелянтка не пред'являла позов про збільшення розміру аліментів.

Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги щодо поділу будинку згідно варіанту №2 додатку №6, адже як слідує із матеріалів справи суд першої інстанції, врахувавши обставини справи, доводи ОСОБА_6 та ОСОБА_9, висновок експертів від 08.02.2018 року № 3177-3181/16-26, здійснив розподіл спірного житлового будинку за варіантом №4 додатку №6 висновку судової будівельно-те хнічної, оціночно-будівельної, земельно-технічної, оціночно-земельної експертиз від 08.02.2018 року № 3177-3181/16-26, оскільки розділити житловий будинок по АДРЕСА_3 загальною площею 110,8 кв.м. (128,1) між співвласниками згідно їх ідеальних часток ? та ? не можливо і прийшов до вірного висновку, що такий варіант розподілу відповідає інтересам сторін.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що ОСОБА_9 не змогла вчасно надати суду всіх оригіналів документів в судове засідання, оскільки не була присутня на судових засіданнях в березні - травні 2018 року з поважних підстав, не можуть бути прийняті колегією суддів. Адже, як вбачається із матеріалів справи, розгляд цієї справи здійснювався судом першої інстанції з 18 березня 2016 року по 07 червня 2018 року, ОСОБА_9 була присутня в судових засіданнях 02.04.2018 року, 11.04.2018 року, 26.04.2018 року, 10.05.2018 року, 07.06.2018 року (т.1 а. с. 243, т.2 а. с. 5, 9, 26) і мала можливість скористатися своїм правом та заявити відповідні клопотання, однак таким правом не скористалася.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції досліджено та надано належну правову оцінку зібраним доказам в справі в їх сукупності та ухвалено рішення з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382 - 384, 389, 390 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_9 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20 вересня 2018 року.

Судді: (підпис) А.П. Корніюк

(підпис) І.В. П’єнта

(підпис) О.І.Талалай

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду А.П. Корніюк