Рішення № 76602312, 12.09.2018, Розівський районний суд Запорізької області

РОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________

Справа № 327/294/18

Провадження № 2/327/121/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.09.2018 року смт. Розівка

Розівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Завіновської А.П.

за участю секретаря судового засідання - Пригінської О.В.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Розівська державна нотаріальна контора ГТУЮ у Запорізькій області, про визначення об'єкту спадкування та визнання права власності в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

14.06.2018 року ОСОБА_1, звернувся до суду із позовом до територіальної громади в особі Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Розівська державна нотаріальна контора ГТУЮ у Запорізькій області, про визначення об'єкту спадкування та визнання права власності в порядку спадкування, в обґрунтування якої зазначав наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати - ОСОБА_3. Після її смерті залишилося спадкове майно, а саме: ізольована 3-х кімнатна квартира, що складає 1/9 частку житлового будинку АДРЕСА_1, загальною площею 44,3 кв.м., житловою площею 30,2 кв.м., до складу якої входить три кімнати: перша кімната площею 16,4 кв.м., друга кімната площею 8,1 кв.м., третя кімната площею 5,7 кв.м., коридор площею 6,8 кв.м., комора площею 1, 9 кв.м., кухня площею 4,7 кв.м., вбудована шафа площею 0,7 кв.м., та господарські споруди: літ. Б - сарай, ОП-басейн, І-замощення, КБ - погреб, а також гараж, яке належало померлій на підставі договору купівлі-продажу від 27.05.1992 року, зареєстрованого у БТІ про, що видане реєстраційне посвідчення.

Після смерті матері він став єдиним спадкоємцем першої черги за законом, оскільки інші спадкоємці відсутні. Звернувшись у передбачений законом строк до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, нотаріусом водночас було винесено постанову від 26.02.2016 року про відмову у видачі такого свідоцтва, через розбіжності у документах, які підтверджують право власності спадкодавця ОСОБА_3 на зазначене спадкове майно, зокрема через відсутність номера квартири у правовстановлюючих документах.

На підставі викладеного, позивач просив визнати, що належна на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 27.05.1992 року, ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, 1/9 частка житлового будинку АДРЕСА_1, загальною площею 44,3 кв.м., житловою площею 30,2 кв.м., фактично відповідає ізольованій 3-х кімнатній квартирі АДРЕСА_1, загальною площею 44,3 кв.м., житловою площею 30,2 кв.м. Визнати за ним, право власності в порядку спадкування за законом після матері - ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, на ізольовану 3-х кімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 44,3 кв.м., житловою площею 30,2 кв.м., що належала останній на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 27.05.1992 року, до складу якої входить три кімнати: перша кімната площею 16,4 кв.м., друга кімната площею 8,1 кв.м., третя кімната площею 5,7 кв.м., коридор площею 6,8 кв.м., комора площею 1,9 кв.м., кухня площею 4,7 кв.м., вбудована шафа площею 0,7 кв.м., та господарські споруди: літ. Б - сарай, ОП-басейн, І-замощення, КБ - погреб. Визнати за ним, право власності в порядку спадкування за законом після матері - ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, на гараж літ. А-1 загальною площею 18,1 кв.м. по АДРЕСА_1, який належав останній на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 27.05.1992 року.

Представник відповідача - територіальної громади в особі Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області в судове засідання не з'явився, подав клопотання, в якому просив розглядати справу у його відсутність, проти задоволення позову не заперечував.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Розівської державної нотаріальної контори ГТУЮ у Запорізькій області в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутність, проти задоволення позову не заперечував.

Враховуючи наведене, та вимоги ч. 3 ст. 211 ЦПК України, суд вважає можливим судовий розгляд даної справи здійснити за відсутності представників відповідача та третьої особи.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги та просили задовольнити вимоги в повному обсязі.

Заслухавши учасників справи, дослідивши в судовому засіданні матеріали цивільної справи, витребуваної за клопотанням позивача копію спадкової та інвентарної справ, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Водночас, згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ч. 1 ст. 1221 ЦК України).

Відповідно до статті 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно до частини 1 статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ч. 1 ст. 1261 ЦК України).

Частиною 1 статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно частини 1 статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Частиною 1 статті 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч. 1, 2 ст. 328 ЦК України).

Згідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи з норм статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року за № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV) право власності на нерухоме майно підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Судом встановлені наступні фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Розівка Розівського району Запорізької області померла ОСОБА_3, яка є матір'ю позивача (а.с. 19, 51).

Після смерті матері позивача - ОСОБА_3 відкрилася спадщина на спадкове майно, а саме на ізольовану 3-х кімнатну квартиру, що складає 1/9 частку житлового будинку АДРЕСА_1, загальною площею 44,3 кв.м., житловою площею 30,2 кв.м., до складу якої входить три кімнати: перша кімната площею 16,4 кв.м., друга кімната площею 8,1 кв.м., третя кімната площею 5,7 кв.м., коридор площею 6,8 кв.м., комора площею 1,9 кв.м., кухня площею 4,7 кв.м., вбудована шафа площею 0,7 кв.м., господарські споруди: літ. Б - сарай, ОП-басейн, І-замощення, КБ - погреб, а також гараж, яке належало померлій на підставі договору купівлі-продажу від 27.05.1992 року, зареєстрованого у БТІ про, що видане реєстраційне посвідчення.

Відповідно до матеріалів цивільної справи та копії матеріалів спадкової справи № 63/2015 заведеної щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3, 07 липня 2015 року, тобто у передбачений законом термін, ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом після померлої матері - ОСОБА_3, у зв'язку з чим було заведено спадкову справу за номером у спадковому реєстрі 57655856 (а.с. 24, 108). При цьому позивач є єдиним спадкоємцем першої черги за законом, оскільки інші спадкоємці відсутні.

Постановою державного нотаріуса Розівської районної державної нотаріальної контори ГТУЮ у Запорізькій області від 26.02.2016 року за № 139/02-31, ОСОБА_1, відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, що відкрилась після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3, зокрема внаслідок того, що предметом спадкування є окрема ізольована квартира, а договір купівлі-продажу та реєстраційне посвідчення оформлені на 1/9 частку житлового будинку, що не дає нотаріусу можливості прийняти зазначені документи у якості документів, що підтверджують право власності спадкодавця на квартиру (а.с. 16).

Крім того, відповіддю голови Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області від 05.07.2018 року за № 01-22-03/227, ОСОБА_1 відмовлено у внесення змін до договору купівлі-продажу від 27.05.1992 року укладеного між виконавчим комітетом Розівської селищної ради та гр. ОСОБА_3, на житловий будинок (1/9 частку житлового будинку АДРЕСА_1), через відсутність у селищної ради повноважень на це, а також внаслідок того, що заявник не є стороною договору купівлі-продажу (а.с. 74).

Водночас з договору купівлі-продажу житлового будинку від 27.05.1992 року, зареєстрованого в реєстрі за № 120, вбачається, що ОСОБА_3 придбала окрему 3-х кімнатну квартиру по АДРЕСА_1, яка складає 1/9 частку житлового будинку, до складу якої входить три кімнати, загальною площею 43,6 кв.м., надвірні будівлі: А ІІ - жиле, Б - сарай, ОП - басейн, І - замощення, КБ - погреб та гараж (а.с. 46).

Згідно до реєстраційного посвідчення, Бердянським бюро технічної інвентаризації зареєстровано право власності ОСОБА_3 на 1/9 частку житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 (а.с. 47)

Виходячи з рішення від 29.06.2016 року за № 44, виконавчого комітету Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області, квартирі яка належала ОСОБА_3, було присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1 (а.с. 25).

Згідно до довідки від 29.09.2016 року за № 3321, виданого виконавчим комітетом Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області, в квартирі АДРЕСА_1, була зареєстрована та постійно проживала ОСОБА_3 з липня 1971 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 17).

Виходячи з довідки, виданої БТІ КП «Розівський комунгосп» Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області, за вих. № 190 від 31.08.2016 року, 1/9 частка житлового будинку АДРЕСА_1, зареєстрована за ОСОБА_3 за номером 3 (три), на підставі договору купівлі-продажу від 27.05.1992 року. Крім того, додатково повідомлено, що в зазначеному будинку власники інших квартир мають номера (а.с. 18).

Відповідно до договорів за користування комунальними послугами, квартира, розташована по АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_3, зазначена під порядковим номером 3 (три) (а.с. 20-23, 27-38).

Згідно ордеру № 80, виданого на ім'я ОСОБА_3, квартира по АДРЕСА_1 (а.с. 39).

Заведена на спірну квартиру по АДРЕСА_1, домова книга, власником якої зазначено ОСОБА_3, також має посилання на номер квартири 3 (три) (а.с. 41-42).

Витребувана за клопотанням позивача з БТІ КП «Розівський комунгосп» інвентарна справа № 2160 на домоволодіння по АДРЕСА_1, містить дані щодо відокремлення квартир за вказаною адресою, зокрема і посилання на квартиру № 3, що належала ОСОБА_3 ( а.с. 130-166).

Таким чином, судом встановлено, що позивач є єдиним спадкоємцем ОСОБА_3 за законом, але через розбіжності у документах, які підтверджують право власності спадкодавця на зазначене спадкове майно, не має можливості у позасудовому порядку реалізувати своє право на спадкування.

Відповідно до технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 спірна квартира загальною площею 44,3 кв.м., житловою площею 30,2 кв.м., складається з трьох кімнат: перша кімната площею 16,4 кв.м., друга кімната площею 8,1 кв.м., третя кімната площею 5,7 кв.м., коридору площею 6,8 кв.м., комори площею 1,9 кв.м., кухні площею 4,7 кв.м., вбудованої шафи площею 0,7 кв.м., а також господарських споруд: літ. Б - сарай, ОП-басейн, І-замощення, КБ - погреб (а.с.14, 15, 46).

Згідно до технічного паспорту, гараж літ. А-1 по АДРЕСА_1 має загальну площу 18,1 кв.м. (а.с. 53-55).

Пунктом 9 частини 1 статті 27 Закону № 1952-IV встановлено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

З урахуванням наведеного, а також враховуючи, що у позивача виникли труднощі із оформленням в установленому законом порядку свого права на спадщину за законом після смерті матері - ОСОБА_3, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Питання про розподіл судових витрат позивачем не порушувалось.

Керуючись ст. ст. 16, 316-319, 321, 392, 1216-1218, 1220, 1221, 1223, 1261, 1268-1270 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 19, 76-82, 211, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати, що належна на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 27.05.1992 року, ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, 1/9 частка житлового будинку АДРЕСА_1, загальною площею 44,3 кв.м., житловою площею 30,2 кв.м., фактично відповідає ізольованій 3-х кімнатній квартирі АДРЕСА_1, загальною площею 44,3 кв.м., житловою площею 30,2 кв.м.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності в порядку спадкування за законом після матері - ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, на ізольовану 3-х кімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 44,3 кв.м., житловою площею 30,2 кв.м., що належала останній на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 27.05.1992 року, до складу якої входить три кімнати: перша кімната площею 16,4 кв.м., друга кімната площею 8,1 кв.м., третя кімната площею 5,7 кв.м., коридор площею 6,8 кв.м., комора площею 1, 9 кв.м., кухня площею 4,7 кв.м., вбудована шафа площею 0,7 кв.м., та господарські споруди: літ. Б - сарай, ОП-басейн, І-замощення, КБ - погреб.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності в порядку спадкування за законом після матері - ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, на гараж літ. А-1 загальною площею 18,1 кв.м. по АДРЕСА_1, який належав останній на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 27.05.1992 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції, - Розівський районний суд Запорізької області шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: А.П. Завіновська