Рішення № 76601672, 17.09.2018, Микільський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Володарський районний суд Донецької області)

Справа № 220/1163/18

Провадження № 2/222/353/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2018 року смт. Нікольське

Володарський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Вайновської О.Є.,

за участю секретаря Гранкіної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою вказуючи, що 29.05.2008 року між АТ «Ощадбанк» в особі філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №20080091 від 29.05.2008 року, згідно з умовами якого йому було надано кредит в розмірі 44 000,00 грн, строком користування 120 місяців, з зобов’язанням погасити суму кредиту не пізніше 28.05.2018 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 19,5% річних. Відповідач зобов’язався повертати суму кредиту та сплачувати відсотки за користування кредитом, однак ним не виконуються належним чином зобов’язання по поверненню належних до сплати частин кредиту та нарахованих відсотків за його використання. Станом на 06.04.2018 року відповідач має заборгованість в сумі 21 472,85 грн, яка складається з: заборгованості за основним боргом в сумі 4 355,46 грн, пені в сумі 2 767,59 грн, інфляційних втрат від прострочених сум заборгованості в сумі 12 394,04 грн та 3% річних від суми заборгованості в сумі 1 955,76 грн. Також, зазначив, що в даному випадку є порушення інтересів філії АТ «Ощадбанк», як державної установи, а саме неповернення кредитованих грошових коштів веде до зменшення фінансового стану банку, що позначається на стані кредитних ресурсів банку і веде до зменшення прибутку державної банківської установи.В зв’язку з чим просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 21 472,85 грн за кредитним договором №20080091 від 29.05.2008 року та судові витрати у виді судового збору в розмірі 1 762,00 грн.

Ухвалою судді Володарського районного суду Донецької області від 04.07.2018 року по вищевказаній цивільній справі відкрито провадження та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Крім цього, відповідачці визначено п’ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, але надав суду письмову заяву, в якій просив справу розглянути у його відсутність, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання неодноразово не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Фіксування судового засідання не здійснювалося відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України.

Визнаючи наявні матеріали про права та взаємини сторін достатніми, а також враховуючи думку представника позивача, суд ухвалює заочне рішення в порядку ст.ст.280-282 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно кредитного договору №20080091 від 29.05.2008 року ОСОБА_1 одержав від АТ (на той час ВАТ) «Державний ощадний банк України» в особі керуючого Володарським відділенням №3133 грошові кошти в сумі 44 000,00 грн строком на 120 місяців з терміном остаточного погашення до 28.05.2018 року та зобов’язався сплатити відсотки, комісії штрафи та інші платежі згідно умов Договору.

Відповідно до п.1.5 договору позичальник зобов’язується проводити погашення кредиту щомісячно до останнього робочого дня кожного місяця, наступного за звітним, включно в сумі 366,67 грн шляхом внесення готівки до каси банку, починаючи з наступного місяця після видачі кредиту. Останнє погашення кредиту в сумі 366,67 грн здійснити не пізніше 28.05.2018 року. За користування кредитом позичальник зобов’язаний сплачувати банку відповідну плату (проценти) в порядку, розмірах та строки, визначених в цьому договорі.

Згідно п.5.1 договору сторони узгодили, що за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов’язань по цьому договору, вони несуть відповідальність в порядку та на умовах, обумовлених у цьому договорі та чинним законодавством України.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача перед ПАТ «Державний ощадний банк України» за договором №20080091 від 29.05.2008 року, станом на 06.04.2018 року становить 21 472,85 грн, з яких: 4 355,46 грн - заборгованість за основним боргом, 2 767,59 грн - пеня, 12 394,04 грн - інфляційні втрати від прострочених сум заборгованості, 1 955,76 грн - 3% річних від суми заборгованості.

Відповідно до ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у тій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у тій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 ЦК України наслідками порушення позичальником зобов’язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право банку достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов’язань настають правові наслідки встановлені законом або договором.

Також, згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у разі неповернення позичальником суми позики своєчасно його борг складатиме: суму позики з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов’язання; проценти за позикою, якщо інше не встановлено договором або законом, нараховані відповідно до договору позики або облікової ставки НБУ за весь строк користування позиченими коштами; три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30.03.2012 року, за змістом ст. 552, ч.2 ст. 625 ЦК інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов’язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому суд має виходити з того, що ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов’язання.

Таким чином, в разі порушення стороною договору своїх грошових зобов’язань законодавство не виключає можливості одночасного стягнення з боржника пені (ч.3 ст.549 ЦК України) та 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду України у справах № 6-49 цс12, 6-100 цс14, № 6-113цс14 від 01.10.2014 року.

Суд вважає, що до правовідносин, що склались між сторонами необхідно застосувати Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року з змінами та доповненнями від 12 лютого 2015 року.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1 (Володарське) Нікольського (Володарського) району Донецької області.

Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом’якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов’язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Оскільки на теперішній час смт. Нікольське (Володарське) Нікольського (Володарського) району Донецької області згідно затвердженого переліку є територією, де проводилася антитерористична операція, то визначені Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» тимчасові заходи для забезпечення підтримки осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції, розповсюджуються на відповідача і звільняє його від обов’язку по оплаті пені на користь АТ «Ощадбанк», з урахуванням положеньст.5 ЦК України та ст. 58 Конституції України.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відповідач умови кредитного договору в повному обсязі не виконує, а тому з останнього підлягає стягненню на користь позивача сума заборгованості в розмірі 18 705,26 гривень, яка складається з заборгованості за основним боргом в сумі 4 355,46 грн, інфляційних втрат від прострочених сум заборгованості в сумі 12 394,04 грн та 3% річних від суми заборгованості в сумі 1 955,76 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за пенею в розмірі 2 767,59 грн задоволенню не підлягають – з огляду на положення ст.2 вищевказаного закону.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв’язку із частковим задоволенням позову (87,11%) суд вважає необхідним стягнути з відповідачки на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 1534,88 гривень.

Керуючись ст.ст.526, 531, 610, 611, 625, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 141, 247, 259, 263-265, 280-282, 284, 288, 289, 354 ЦПК України, ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, селище Нікольське, АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк», код ЄДРПОУ 09334702, код Банку 335106, що знаходиться за адресою: Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Ярослава Мудрого, 39-41, заборгованість за кредитним договором № 20080091 від 29.05.2008 року, яка утворилась станом на 06.04.2018 року в розмірі 18705 (вісімнадцять тисяч сімсот п’ять) гривень 26 копійок та судові витрати у виді судового збору в розмірі 1 534 (одна тисяча п’ятсот тридцять чотири) гривні 88 копійок, а всього 20 240 (двадцять тисяч двісті сорок) гривень 14 копійок.

В решті позовних вимог – відмовити.

Повне рішення суду складено 20.09.2018 року.

Датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Донецької області через Володарський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

З дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно – телекомунікаційної системи, яка починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб – порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно – телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області.

Позивач, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.Є. Вайновська