
Справа № 222/962/18
Провадження № 2/222/342/2018
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2018 року смт. Нікольське
Володарський районний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Вайновської О.Є.,
за участю секретаря Гранкіної О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою вказуючи, що АТ «Ощадбанк» відповідно до договору про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної кратки №2012/64 від 23.10.2012 року надав відповідачці кредит у розмірі 11 000,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24% річних та зі ставкою за несанкціонованим овердрафтом 35% річних за користування кредитом. Відповідачка зобов’язалася повертати суму кредиту та сплачувати відсотки за користування кредитом, однак нею не виконуються належним чином зобов’язання по поверненню належних до сплати частин кредиту та нарахованих відсотків за його використання. Станом на 24.01.2018 року відповідачка має заборгованість в сумі 16 992,24 грн, яка складається з: заборгованості за основним боргом в сумі 10 712,00 грн, заборгованості за нарахованими відсотками в сумі 2 548,35 грн, інфляційного збільшення заборгованості в сумі 3 060,87 грн та 3% річних від суми заборгованості в сумі 671,02 грн. Також, зазначив, що в даному випадку є порушення інтересів філії АТ «Ощадбанк», як державної установи, а саме неповернення кредитованих грошових коштів веде до зменшення фінансового стану банку, що позначається на стані кредитних ресурсів банку і веде до зменшення прибутку державної банківської установи.В зв’язку з чим просить стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість у розмірі 16 992,24 грн за кредитним договором №2012/64 від 23.10.2012 року та судові витрати у виді судового збору в розмірі 1 762,00 грн.
Ухвалою судді Володарського районного суду Донецької області від 04.07.2018 року по вищевказаній цивільній справі відкрито провадження та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Крім цього, відповідачці визначено п’ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, але в позовній заяві просив справу розглянути у його відсутність, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідачка в судове засідання неодноразово не з’явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, відзиву на позовну заяву суду не надала.
Фіксування судового засідання не здійснювалося відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України.
Визнаючи наявні матеріали про права та взаємини сторін достатніми, а також враховуючи думку представника позивача, суд ухвалює заочне рішення в порядку ст.ст.280-282 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що 23.10.2012 року між позивачем та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено договір № 2012/64 про відкриття фізичний особі поточного рахунку для зарахування заробітної плати та здійснення платіжних операцій з використанням платіжної картки (надалі Кредитний договір), за яким відповідачка отримала кредитний ліміт у розмірі 11000,00 грн. зі сплатою відсотків у розмірі 24% річних за користування кредитом та зі ставкою за несанкціонованим овердрафтом 35% річних за користування кредитом.
Відповідно до п.6.1.2 Кредитного договору відповідачка зобов’язалася у разі виникнення заборгованості погасити заборгованість шляхом поповнення рахунку у безготівковому порядку чи шляхом внесення готівки до 25 числа місяця, наступного за звітним.
Згідно наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідачки перед ПАТ «Державний ощадний банк України» за договором № 2012/64 від 23.10.2012 року, станом на 24.01.2018 року становить 16 992,24 грн, з яких: 10 712,00 грн – заборгованість за основним боргом, 2 548,35 грн – заборгованість за нарахованими відсотками, 3 060,87 грн – інфляційні втрати від прострочених сум заборгованості, 671,02 грн – 3% річних від прострочених сум заборгованості.
Відповідно до ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у тій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у тій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із ч.2 ст. 1054 та ч.2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення позичальником зобов’язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право банку достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов’язань настають правові наслідки встановлені законом або договором.
Також, згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, у разі неповернення позичальником суми позики своєчасно його борг складатиме: суму позики з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов’язання; проценти за позикою, якщо інше не встановлено договором або законом, нараховані відповідно до договору позики або облікової ставки НБУ за весь строк користування позиченими коштами; три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30.03.2012 року, за змістом ст. 552, ч.2 ст. 625 ЦК інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов’язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому суд має виходити з того, що ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов’язання.
Таким чином, в разі порушення стороною договору своїх грошових зобов’язань законодавство не виключає можливості одночасного стягнення з боржника пені (ч.3 ст.549 ЦК України) та 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду України у справах № 6-49 цс12, 6-100 цс14, № 6-113цс14 від 01.10.2014 року.
Станом на момент розгляду даної справи докази виконання відповідачкою зобов’язань з повернення кредиту та сплати відсотків за його використання в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, враховуючи, що відповідачці ОСОБА_1 було відомо про необхідність виконання взятих на себе зобов’язань, але ж остання їх належним чином не виконала, суд вважає, що з неї слід стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 2012/64 від 23.10.2012 року, яка утворилась станом на 24.01.2018 року в розмірі 16 992,24 грн, задовольнивши вимоги позивача в повному обсязі.
Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України враховуючи, що позов задоволено у повному обсязі, суд вважає, що з відповідачки слід стягнути на користь позивача понесені ним при зверненні до суду судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 1 762,00 грн.
Керуючись ст.ст.526, 531, 610, 611, 625, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 141, 247, 259, 263-265, 280-282, 284, 288, 289, 354 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, селище Нікольське, вулиця 1 Травня, будинок 21, на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк», код ЄДРПОУ 09334702, що знаходиться за адресою: Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Люксембург Рози, 54, заборгованість за кредитним договором № 2012/64 від 23.10.2012 року, яка утворилась станом на 24.01.2018 року в розмірі 16 992 (шістнадцять тисяч дев’ятсот дев’яносто дві) гривні 24 копійки та судові витрати у виді судового збору в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні, а всього 18 754 (вісімнадцять тисяч сімсот п’ятдесят чотири) гривні 24 копійки.
Повне рішення суду складено 20.09.2018 року.
Датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Донецької області через Володарський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
З дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно – телекомунікаційної системи, яка починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб – порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно – телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області.
Позивач, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя О.Є. Вайновська
Судове рішення № 76601637, Микільський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Володарський районний суд Донецької області) було прийнято 17.09.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 222/962/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: