Рішення № 76600605, 17.09.2018, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/553/2018

Справа № 537/1337/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.09.2018 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючої судді Зоріної Д.О., при секретарі Мєняйлові О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач, АТ КБ «Приватбанк», звернувся до суду із позовною заявою, де просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача, ОСОБА_1, на його користь заборгованість за кредитним договором б/н від 31 січня 2014 року в розмірі 8 652 грн. 12 коп.; стягнути на користь позивача з відповідача судові витрати.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 31 січня 2014 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 було укладено договір б/н, за умовами якого остання отримала в кредит грошові кошти в розмірі 8 000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору.

09 лютого 2017 року помер позичальник, ОСОБА_3, спадкоємцем якої є ОСОБА_1 Станом на дату смерті позичальника, на 31 січня 2014 року, внаслідок невиконання останнім умов кредитного договору перед банком за договором кредиту існує заборгованість в розмірі 8 652 грн. 12 коп. Позивач зазначає, що на адресу спадкоємця позичальника ОСОБА_3 - ОСОБА_1 було направлено лист-претензію щодо сплати боргу, який на даний час не виконано.

За викладених обставин позивач і вимушений звернутись до суду із позовом про стягнення боргу.

Представник позивача, ПАТ КБ «Приватбанк», в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, однак надав до суду клопотання, згідно якого просив розглянути справу за його відсутності, вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач, ОСОБА_1, в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча повідомлявся судом належним чином про дату, час та місце слухання справи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 280 Цивільно-процесуального Кодексу України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причини або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторони позивача та відповідача на підставі письмових матеріалів справи, оскільки відповідач повідомлявся належним чином про дату, час та місце слухання справи, він не повідомив суд про причини неявки, ним не подано відзив, позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

31 січня 2014 року ОСОБА_2 звернулась до ПАТ КБ «Приватбанк» із заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, внаслідок чого шляхом підписання відповідачем заяви разом із «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку» в порядку частини 1 статті 634 Цивільного кодексу України, між нею та банком було укладено кредитний договір б/н, відповідно до якого ОСОБА_2 отримала кредит в розмірі 8 000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі, встановленому договором.

Із підписаної заяви вбачається, що ОСОБА_2 підтвердила, що підписана заява разом із разом із «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку» складає між нею і банком договір.

Відповідно до частини 1 статті 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартним формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому; друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до пункту 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, прийнятих ОСОБА_2, позичальник зобов’язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Згідно із пунктом 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг, у випадку невиконання зобов’язань за договором, за вимогою банку позичальник зобов’язався виконати зобов’язання з повернення кредиту та виплати винагороди банку.

Згідно із пунктом 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов’язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. 00 коп. + 5% від суми боргу по кредитному ліміту з врахуванням нарахованих та прострочених процентів та комісій.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 не виконувала належним чином свої зобов’язання перед позивачем за договором кредиту, здійснюючи повернення кредитних коштів та сплату відсотків за їх користування несвоєчасно та не в повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно матеріалів справи, 09 лютого 2017 року позичальник ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-КЕ №344867, виданого 10 лютого 2017 року Кременчуцьким міським відділом ДРАЦС ГТУЮ у Полтавській області.

Згідно із положеннями частини 2 статті 1281 Цивільного кодексу України, кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Так, 23 березня 2017 року на адресу Другої Кременчуцької державної нотаріальної контори ПАТ КБ «Приватбанк» було направлено претензію кредитора щодо повідомлення про наявність спадкової справи померлої та наявність її спадкоємців.

Із повідомлення приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_4 за вих..№60/02-14 від 11 травня 2017 року вбачається, що після померлої ОСОБА_2 22 лютого 2017 року була заведена спадкова справа №05/2017, заяву про прийняття спадщини подав син померлої, ОСОБА_1; інших заяв про прийняття або відмову від спадщини до нотаріуса не надходило.

Статтею 608 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою. Зобов'язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов'язаним з особою кредитора.

Відповідно до вимог частини 1 статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно статті 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Аналізуючи положення вищезазначених положень чинного законодавства, суд приходить до висновку, що у зв’язку зі смертю боржника припиняються лише ті зобов’язання, які нерозривно пов’язані з його особою і не можуть бути виконані іншою особою, у той час, коли в результаті спадкування до спадкоємця переходять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини й не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до положень статті 1282 Цивільного кодексу України, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Згідно із частиною 3 статті 1296 Цивільного кодексу України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

За викладених обставин справи, аналізуючи зазначені вище вимоги чинного законодавства, суд приходить до висновку про доведеність в судовому засіданні того факту, що відповідач ОСОБА_1 є спадкоємцем позичальника ОСОБА_2, та наявність підстав для стягнення з нього суми заборгованості за договором кредиту, укладеного 31 січня 2014 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приватбанк», яка згідно із наданим позивачем розрахунком заборгованості, станом на дату смерті позичальника становить 8 652 грн. 12 коп. що складається із: заборгованості по кредиту в розмірі 7 687 грн. 20 коп., заборгованості по відсоткам розмірі 964 грн. 92 коп.

Оскільки, статтею 141 Цивільно-процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» судовий збір в розмірі 1 762 грн., який було сплачено позивачем при подачі позову до суду.

Керуючись статтями 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 133, 141, 263, 264, 265, 280, 281, 282 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 526, 608, 634, 1049, 1050, 1054, 1055, 1216, 1218, 1282, 1296 Цивільного Кодексу України, суд , -

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце реєстрації: 39600, АДРЕСА_1) на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (місцезнаходження: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 31 січня 2014 року в розмірі 8 652 грн. 12 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце реєстрації: 39600, АДРЕСА_1) на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (місцезнаходження: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір в розмірі 1 762 грн. 00 коп., який було сплачено позивачем при подачі позову.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя : Д.О. Зоріна