Постанова № 76599508, 21.09.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/1524/18 Провадження №33/773/569/18 Суддя в 1 інстанції: Чишій С. С. Категорія:ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач: Клок О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2018 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області Клок О.М., з участю секретаря Білоуса І.Л., скаржника ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу на постанову судді Любомльського районного суду від 17 серпня 2018 року, якою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, жительку АДРЕСА_1, Волинської області, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В

Вказаною постановою суду ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.

ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що вона 07 серпня 2018 року, о 02.05год., в с.Старовойтове Любомльського району Волинської області, керувала автомобілем НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння, чим порушила п.2.9 (а) Правил дорожнього руху України.

Не погоджуючись з постановою судді першої інстанції ОСОБА_2 в апеляційній скарзі вказує на невідповідність постанови вимогам законодавства, матеріалам та обставинам справи. Посилається на те, що судом неповно та необ'єктивно з'ясовано обставини справи та вирішено її всупереч вимогам законодавства. Зазначає те, що в її діях відсутній склад правопорушення, оскільки працівниками поліції порушений порядок освідування на стан алкогольного сп'яніння так як вона хотіла пройти таке освідування в закладі охорони здоров'я, а прилад «Драгер 6810», яким проводилося освідування не дозволений до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Просить скасувати постанову суду першої інстанції як незаконну та необґрунтовану, а справу закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення скаржника, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, суддя приходить до наступного висновку.

Факт вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, доводиться зібраними матеріалами справи, зокрема протоколом, результатом тесту «Драгер» (0,29 промілле).

Доводи апеляційної скарги, що працівниками поліції не запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі є безпідставними, оскільки відповідно до п. 7 Розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я.

Втім, із досліджених матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 погодилася пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», з висновками була згідна, та не висловлювала з цього приводу будь-яких заперечень чи зауважень. При цьому сама порушник ознайомилась з результатом та змістом протоколу, в якому вказала про визнання винуватості.

Твердження апелянта, що огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився за допомогою приладу газоаналізатора Драгер «Алкотест 6810», який не дозволений до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а тому результати такого тесту не можна вважати належним доказом, апеляційний суд вважає, що такі доводи апелянта не ґрунтуються на законі.

Пунктом 3 Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху» затвердженого наказом МВС №33 від 01.03.2010 року, який є чинним, спеціальним технічним засобом для проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, окрім інших, є газоаналізатор «Alcotest 6810».

Вказаний виріб був зареєстрований в Україні згідно Порядку державної реєстрації медичної техніки та виробів медичного призначення, затверджений Постановою КМУ від 09.11.2004 року №1497 (далі - Постанова КМУ №1497), що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію №7261/2007 від 10.02.2010 року, термін дії до 10.02.2015р.

Відповідно до роз'яснень наданих ДП «Український медичний центр сертифікації» №45 від 18.01.2018 включення згідно вищевказаної Постанови КМУ Драгер «Алкотест 6810» у реєстр медичної техніки та виробів медичного призначення означало можливість його ввезення на митну територію України та введення їх у експлуатацію (початок використання), закінчення ж терміну дії свідоцтва означало припинення можливості їх ввезення та введенню в експлуатацію, але не впливало на вироби, які вже були введені у експлуатацію.

З огляду на викладене вище, використання медичних виробів газоаналізатора Драгер «Алкотест 6810», які були завезені та реалізовані на території України та введені в експлуатацію користувачем протягом терміну дії Свідоцтва та знаходження його у реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення у період з 10.02.2010 р. по 10.02.2015 р., є законним.

Враховуючи вищенаведені та зібрані по справі докази, суддя вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до ст.ст. 22, 33 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України. При вирішенні питання про накладення стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. При цьому, суди, за наявності підстав, повинні обговорювати питання про можливість звільнення таких осіб від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю правопорушення на підставі статті 22 КУпАП, згідно якої таке звільнення можливе за правопорушення, яке не становить великої суспільної небезпеки і не завдає значних збитків державним чи суспільним інтересам.

Як вбачається з поданих в апеляційній інстанції документів, ОСОБА_2 самостійно виховує двох малолітніх дітей, один з яких є інвалідом, не працює.

Звертає апеляційний суд увагу і на рівень алкоголю в крові - 0.29 промілле.

Малозначне правопорушення - це такі дії, які не спричинили або не могли спричинити істотної шкоди суспільним та державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, що охороняються законом.

Враховуючи вищенаведене та конкретні обставини справи в їх сукупності, а також те, що від дій ОСОБА_2 тяжких наслідків не настало, вона фактично визнала винуватість у вчиненні правопорушення, вперше притягується до адміністративної відповідальності, суддя приходить до висновку, що останню необхідно звільнити від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю правопорушення на підставі ст.22 КУпАП і обмежитись усним зауваженням.

Керуючись ст.294, 22 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову судді Любомльського районного суду від 17 серпня 2018 якою ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в частині накладеного адміністративного стягнення, скасувати.

Звільнити ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, на підставі ст.22 КУпАП та обмежитись усним зауваженням.

Провадження у справі закрити.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Волинської області О.М.Клок