Рішення № 76598980, 11.04.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/371/16 Справа № 202/35842/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Пономарь З.М.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Пономарь З.М., суддів Петешенкової М.Ю., Черненкової Л.А., за участю секретаря Черкас Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровськ цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровськ від 30 вересня 2015 року та додаткове рішення того ж суду від 08 грудня 2015 року за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_3 «ПРИВАТБАНК» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави,-

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2012 року ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до ПАТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_2 з позовом про стягнення з обох відповідачів 10 000грн. та про звернення стягнення на предмет застави – автомобіль КІА, модель SEPHIA, реєстраційний номер: АЕ2713ВО у рахунок погашення заборгованості, яка станом на 23.10.2012р. складає 8 733,33 доларів США, що відповідно до курсу НБУ складає 69 805 грн. 51 коп. та складається з 5 404,67 доларів США заборгованості за кредитом, 2 236,8 доларів США заборгованості за відсотками за користування кредитом, 172,15 доларів США заборгованості по комісії за користування кредитом, 919,63 доларів США пені за несвоєчасне виконання зобов’язань.

Рішенням Індустріального райсуду м.Дніпропетровськ від 30.09.2015р. позовні вимоги ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК» задоволено частково, ухвалено звернути стягнення предмет застави – належний на праві власності ОСОБА_2 автомобіль КІА, модель «SEPHIA», рік випуску: 2003, тип ТЗ: легковий седан - B, № кузова/шасі: KNEFB227235291291, № НОМЕР_1, стягнути з ПАТ «Акцент-Банк» на користь ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК» 10 000грн. на погашення кредитної заборгованості. (а.с.161-164). Додатковим рішенням того ж суду від 08.12.2015р. резолютивну частину рішення доповнено та зазначено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DNZ0AE00000227 від 18.07.2007 року в сумі 8 733,33 доларів США, що відповідно до курсу НБУ складає 69 805 грн. 51 коп., яка складається з наступного: 5 404,67 дол. США - заборгованість за кредитом; 2 236,88 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 172,15 доларів США - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 919,63 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просив скасувати вказані основне та додаткове судові рішення в частині звернення стягнення на предмет застави, посилаючись на невідповідність рішень у цій частині вимогам закону.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в оскарженій частині, колегія суддів вважає, що у цій частині воно підлягає зміні за такими підставами.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

18.07.2007р. між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № DNZ0AE000002277, за умовами якого останньому на строк по 19.07.2012р. надано кредит у вигляді не поновлювальної лінії у сумі 11 096,98 доларів США на купівлю б/к автомобіля, а також у розмірі 3 315,00 доларів США на сплату платежів та згідно порядку, передбачених п.п.2.1.3., 2.2.7. даного договору, 6,81 доларів США для сплати за реєстрацію предмету застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна шляхом перерахування відповідно до п.1,2, винагорода за надання фінансового інструменту у розмірі 104 доларів США у момент надання кредиту, 39,04 доларів США на сплату страхових платежів, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 0,84% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,14 % від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати, 0,00% за дострокове погашення кредиту згідно з п.3.11. даного договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п.6.2. даного договору. Забезпеченням виконання позичальником зобов’язань виступає автомобіль «КІА» (а.с.11-14).

18.07.2007р. між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 укладено договір застави рухомого майна №DNZ0AE00000227. За умовами п.34.1. договору застави ним забезпечується виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором від 18.07.2007р. по поверненню кредиту, наданого у вигляді не поновлювальної лінії у сумі 11 096,98 доларів США на купівлю б/к автомобіля у строк до 19.07.2012р. включно зі сплатою за користування кредитом 0,84% за місяць та ін. За п.34.4. договору ОСОБА_2 передав у заставу банку належний йому на праві власності згідно відповідного свідоцтва від 18.07.2007р. легковий автомобіль «КІА – SEPHIA», 2003р.в., седан-B, № кузова KNEFB227235291291, №АЕ 2713 ВО (а.с.15-17).

20.10.2010р. між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ПАТ «Акцент-Банк» в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором № DNZ0AE000002277 від 18.07.2007р. укладено договір поруки №167 з розміром відповідальності поручителя в сумі 10000 грн. (а.с.9,10).

За відомостями банку станом на 23.10.2012р. за кредитним договором обліковується заборгованість у розмірі 8 733,33 доларів США, яка складається 5 404,67 доларів США заборгованості за кредитом, 2 236,8 доларів США заборгованості за відсотками за користування кредитом, 172,15 доларів США заборгованості по комісії за користування кредитом, 919,63 доларів США пені за несвоєчасне виконання зобов’язань (а.с.5-7).

Враховуючи встановлені обставини, суд першої інстанції відповідно до вимог ст.ст.590, 1048,1054 ЦК України ухвалив рішення звернути стягнення предмет застави – автомобіль «КІА-SEPHIA», 2003 року випуску, легковий седан - B, №кузова/шасі: KNEFB227235291291, № НОМЕР_2, у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DNZ0AE00000227 від 18.07.2007р. в сумі 8 733,33 доларів США, яка складається з 5 404,67 доларів США заборгованості за кредитом, 2 236,88 доларів США заборгованості за відсотками за користування кредитом, 172,15 доларів США - заборгованість по комісії за користуванням кредитом, 919,63 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

При визначенні заборгованості, у рахунок погашення якої здійснюється звернення на предмет застави, у частині сум пені та комісії судом першої інстанції не враховано наступне.

Відповідно до положень п.2.2.2., 3.1., 7.1., 7.4. кредитного договору позичальник зобов’язався сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 0,84% на місяць та додатково 2,19% при порушенні зобов’язань по погашенню кредиту. За положеннями п.3.4. договору застави також передбачено сплату відсотків за користування кредитом у розмірі 0,84% на місяць Тобто, фактично умовами обох договорів передбачено сплату за користування кредитом відповідних відсотків, сплата комісії за користування кредитом не передбачена. У зв’язку з цим не вбачається підстав для зазначення 172,15 доларів США у якості заборгованості по комісії за користуванням кредитом, у рахунок якої здійснюється звернення на предмет застави. За положеннями п.3.4. договору застави сплата пені має здійснюватись у гривні. А тому зазначена судом першої інстанції пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у розмірі 919,63 доларів США підлягає перерахуванню у національній валюті та складає 7 356,40грн. (919,63 х 7,993000).

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та обставинам справи, його рішення на підставі вимог ч.3,4 ст.309 ЦПК України слід змінити в частині складових частин зазначеної судом заборгованості, виключивши суму комісії 172,15 дол. США та визначивши розмір пені з 919,63 доларів США до 7 356,40грн. та частково задовольнивши апеляційну скаргу ОСОБА_2

В іншій частині апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає. Посилання ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на не врахування судом того, що наявний у матеріалах справи кредитний договір ним не підписаний не можуть бути прийняті до уваги. Дійсно, згідно висновку судової почеркознавчої експертизи від 12.06.2015р. два підписи від імені ОСОБА_2 у п.8.2. кредитного договору виконано не ОСОБА_2 (а.с.131-139). Вказана судова експертиза проведена за ініціативою ОСОБА_2, який посилався на те, що у нього знаходиться інший екземпляр цього ж кредитного договору, у п.7.1. якого строк дії договору зазначено до «19.07.2010р» (а.с.111). На інші розбіжності чи протиріччя кредитного договору ОСОБА_2 не посилався. Тобто, ОСОБА_2 не заперечувалось факту укладення кредитного договору за наведеними вище умовами, які ним фактично виконувались по 2011 рік включно (а.с.258-262). Крім того, спірні правовідносини за даною цивільною справою виникли безпосередньо з укладеного 18.07.2007р. між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 договору застави рухомого майна №DNZ0AE00000227, за умовами якого забезпечувалось виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором від 18.07.2007р. по поверненню кредиту, наданого на строк до 19.07.2012р. включно. Кожна сторінка вказаного договору підписана ОСОБА_2 Доказів, які б свідчили про не укладення ОСОБА_2 вказаного договору застави чи укладення його на інших умовах ні матеріали справи, ні апеляційна скарга не містять. А тому посилання ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на не врахування судом того, що договір застави не містить його підпису безпідставні. Рішенням Ленінського райсуду м.Дніпропетровськ від 10.09.2015р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26.10.2015р., у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання недійсними кредитного договору та договору застави відмовлено (а.с.251-253). Доводи ОСОБА_2 про пред’явлення позову поза межами трирічного строку давності також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки згідно наявного у матеріалах справи розрахунку кредитної заборгованості та виписки з рахунку останнє погашення за договором здійснено 29.08.2011р. Дата останнього погашення заборгованості 30.08.2011р. підтверджена і наданим ОСОБА_2 розрахунком (а.с.255-256). Доводи представника ОСОБА_2 про те, що фактично заборгованість є погашеною не підтверджені належними доказами. Крім того, при цьому відповідачем залишено без уваги передбачений п.3.3. кредитного договору порядок розподілу банком отриманих від позичальника на погашення заборгованості коштів, згідно якого для погашення відсотків та тіла кредиту вони направлялись в останню чергу. З Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна вбачається, що 24.07.2007р. на підставі договору застави №DNZ0AE00000227 зареєстрована застава автомобіля «КІА-SEPHIA», № кузова KNEFB227235291291, №АЕ0782ВС. 06.07.2012р. зареєстровано звернення стягнення на предмет застави згідно договору застави автотранспорта №DNZ0AE00000227 (а.с.243-247). Зміна державного номеру автомобіля не свідчить про звернення стягнення на інший автомобіль, на що посилалась представник відповідача, оскільки номер кузова/шасі автомобіля фактично збігається.

Керуючись ст.ст.303,307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровськ від 30 вересня 2015 року та додаткове рішення того ж суду від 08 грудня 2015 року змінити в частині складових частин зазначеної судом заборгованості, виключивши суму комісії 172,15 дол. США та визначивши розмір пені з 919,63 дол. США до 7 356, 40 грн.

В іншій оскаржуваній частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Судді : Пономарь З.М.

ОСОБА_4

ОСОБА_5